| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ІЗ ТВОРУ ПРОКОПІЯ КЕСАРІЙСЬКОГО "ВІЙНА З ГОТАМИ" |
||
|
Ці племена, слов'яни й анти, не управляються однією людиною, але здавна живуть в народоправстві (демократії), і тому у них щастя та нещастя в житті є справою спільною. І у всьому іншому в обох цих варварських племен усе життя і закони однакові. Вони вважають, що один тільки Бог, творець блискавок, є владикою над усіма, і йому приносять у жертву биків та здійснюють інші священні обряди. Долі вони не знають і взагалі не визнають, що вона щодо людей має будь-яку силу, і коли їм ось-ось загрожує смерть, охоплені або хворобою, або коли на війні потрапили в небезпечне становище, то вони дають обіцянку, якщо врятуються, зразу ж принести Богові жертву за свою душу; уникнувши смерті, вони приносять у жертву і те, що обіцяли, і думають що порятунок ними куплений ціною цієї жертви. Вони шанують ріки і німф і всякі інші божества, приносять жертви всім їм і за допомогою цих жертв здійснюють ворожіння. Живуть вони в бідних хатинах, на великій відстані один від одного, і все ж вони часто змінюють місце проживання. Вступаючи в битву, більшість із них йде на ворогів із щитами і дротиками в руках, СТАТУТ КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА СВЯТОСЛАВИЧА Во имя отця и сьша святаго духа. Се яз, князь Великий Василии, нарицаемьіи Владимер, сьш Святославль, внук Игорев и блаження Олгьі, восприях святое крещенье от грьеческиих цареи Костянтина и Василья и Фотия патриарха и взях перваго митрополита Михайла на Киев и на всю Русь, иже крести всю землю Рускую. И по томь, летом минувшим, создах церковь святую Богородицю и дах десятину к ней во всеи земли Рускаго княженья и от всякого суда десятий грошь, а из торгу десятую неделю и из домов на всякое лето десятое всякого стада и всякого живота чюдьнои матери божий и чюдному спасу. И по томь вздрех в греческии манаканун и обретох в немь се, еже не подобаеть сих судов судити и тяжеб князю и бояромь его ни судьям его. И згадав аз со своєю княгинею Анною и со своими детми и дах святеи Богородицьі и митрополиту и всемь епископомь. * Массагети - один із народів, який жив у Середній Азії й згадувався Геродотом. А те не вступаютея ни дети мои, ни внуци мои, ни род мои в люди церковнмя и (во) все суди; по весм градомь дал есм и по погостомь і по свободам, где христьяне суть. А кто уступить на моє данье, суд мне с тсмь пред богомь а митрополиту проклинати его збором. 7. Дал есмь: распустьі', смилное2, заставанье3, умн- канье4, пошибанье, промежки мужем и женою о животех их, или в племсни или в сватовстве поймуться, ведовьство, уреканье6, узльї7, зельс, еретичьство, зубояденье8, ижс отца и матерь бьют, или смн или дчи бьются, или братья бьются, и иже тяжються о заднйци9. А се митрополичи люди церковньїс: игумен, игуменья, поп, попадья, поповичь, чернець, черница, диякон, дьяко- нова, проскурница, пономарь, вдовица, калика, стороник, задушьнни человек, прикладник, хромець, слепець, дьяк и вси прицетници церковний. Ащс их кто внидеть в вину, судити тех митрополиту и єпископомь опроче мирян. (Памятники русекого права. Памятники права Киевского государстна X-XII вв. М., 1952. Вьш. 1. С. 237-238). штатів. Зовнішнім видом цієї громади була рада, військова рада, народне віче. На цій раді могли бути присутніми всі без винятку січові козаки, починаючи від січової старшини й кінчаючи простою "сіромою", або простолюдом, черню. Тут панувала цілковита рівність усіх членів громади: кожен користувався однаковим правом голосу, кожен міг заперечити пропозицію іншого, висунувши натомість свої плани й міркування, але що вже було ухвалено радою, було необхідним і обов'язковим для всіх. Запорізька громада доходила до повного ідеалу, невідомого ні в давні, ні в середні, ні в нові віки; принцип рівності панував тут у всьому: під час загальних зборів, при виборах військової старшини, січовому й паланковому управлінні, у всіх запорізьких школах, у спільній трапезі, при поділі майна й у приватному житті в куренях. Ні знатність роду, ні станове походження, ні перевага віку не мали в Січі жодного значення: лише особисті якості, тобто відвага, досвід, розум, кмітливість бралися до уваги. ІЗ ПРАЦІ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО "ІСТОРІЯ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ" В основі запорізького світогляду лежала громада, мир, товарство. Це товариство було таким самим "народоправ'ям" на півдні Росії, але на вищому ступені розвитку, яким було "народоправство" у Пскові й Новгороді, на півночі Русі; що робив вічовий дзвін на півночі, те робили литаври на півдні; своїми звуками вони скликали люд, без різниці у званні й стані, на площу для вирішення найважливіших питань країни, схоже на те, як вирішують у наш час свої справи вільні громадяни швейцарських кантонів чи американських І Распустьі - справи про розлучення. , Смилное - незаконний зв'язок чоловіка з жінкою. Заставанье - звинувачення чоловіком дружини у порушенні подружньої вірності. _ Умьїканье - викрадення дівчини або жінки. ? ІІошибанье - зґвалтування. !? Урскапье - образа словом. о Узльї - чародійні вузли для відвернення хвороб, наговорів та ін. Зубояденье - кусання в бійці, сварці. Задница - спадщина. ІЗ ПРАЦІ МИКОЛИ КОСТОМАРОВА "КНИГИ БЬІТІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ" І встане Україна з своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх Слов'ян, і почують крик її, і встане Слав'янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні крепака, ні холопа - ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у Хуритан, ні у Сербів, ні у Болгар. 1 Україна буде неподлеглою Річчю Посполитою в союзі Слав'янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи рукою на те місто, де на карті буде намальована Україна: "От камень, нсго же не брегоша зиждущиї, тої бисть во главу угла". (Костомаров Микола. Книги Ь'ьітін українського народу // Вивід прав України. Львів, 1991. С. 58). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "ІЗ ТВОРУ ПРОКОПІЯ КЕСАРІЙСЬКОГО "ВІЙНА З ГОТАМИ"" |
||
|
||