Головна
ГоловнаІсторіяІсторія Росії (підручники) → 
« Попередня Наступна »
Є.П. Іванов. Історія Батьківщини. Проблеми. Погляди. Люди. / / За редакцією професора Є.П. Іванова. - Львів: ПГПИ, 2004. - 448 с., 2004 - перейти до змісту підручника

Костянтин Устинович Черненко (1911 - 1985 рр..)



К.У. Черненко на посту Генерального секретаря ЦК КПРС пробув усього 13 місяців. Він, на відміну від своїх попередників, не залишив в пам'яті ніяких спогадів, крім того, що це був фізично і духовно старий чоловік, що асоціювалося з останніми днями всієї системи.
До того ж вся попередня його кар'єра була кар'єрою чиновника, про який практично не знали. За характером скритний і обережний, з посереднім розумовим розвитком, квапливої і невиразною мовою, він був плодом протекціонізму Брежнєва, його бойовим другом і соратником. Так чому вибрали його, а не молодого й енергійного Горбачова?
Відповісти можна по-різному. Але головна причина в тому, що на самій вершині влади вже з «брежнєвської епохи» змінилися критерії цінностей - превалювали не інтереси країни, а дотримання традицій, партійних норм. Ні в кого не вистачило мужності сказати правду про неміч старця, не зміг відмовитися від влади і він.
Черненко нічого не створив і не зруйнував, у нього не було ні ворогів, ні друзів. За ті 13 місяців, що він провів у кріслі Генерального секретаря, нічого не змінилося, але поглибилося чув-
ство апатії, повної байдужості.
Країна продовжувала вести неоголошену війну в Афганістані, допомагаючи новому ставленику Наджибули. І в соціалістичному співдружності все йшло як раніше: нарікала «Солідарність» у Польщі; дисидентство в Чехословаччині, Угорщині, Болгарії все голосніше заявляло про свободу і дотриманні прав людини; радянські та кубинські солдати билися за прорадянський режим в Африці; Китай продовжував наполягати на дотриманні « трьох умов »; Кім Ір Сен все більше відходив від соціалістичних країн; в арабському світі збільшувалися арсенали зброї, що купується в СРСР.
У США та країнах НАТО все частіше говорили про СРСР як про «імперію зла», а його лідер не виявив ані найменшого бажання це спростувати ні словом, ні дією. Черненко тільки двічі виїжджав до Європи ще за Брежнєва, тому відчував себе невпевнено в дипломатичному середовищі.
Черненко був консерватором сталінської школи. Тому природним стало відновлення в партії старого соратника Сталіна В.М. Молотова, який звернувся до ЦК з цим проханням. У квітні було прийнято рішення про будівництво нових пам'ятників В.І. Леніну в населених пунктах. У «Вибраних промовах» і статтях основна тема - міркування про В.І. Леніне.
Збереження брежнєвських традицій позначилося і в тому потоці нагород, який спрямований був у все республіки. При цьому не був забутий і сам ініціатор, який отримав три зірки Героя Соціалістичної Праці.
Канцелярський стиль керівництва проявлявся в деяких постановах ЦК. Так, в директивах вказувалося на те, що в апараті ЦК могли працювати тільки ті, кого обирали секретарем районного, обласного та міського комітетів партії; вказувалося, якої ширини повинні бути поля в партійних документах і кількість сторінок в них. Але Черненко був чиновник - »особіст», в його кабінеті знаходився апарат, за допомогою якого можна було прослуховувати розмови найвищих сановників. Але це не було його вигадкою, він лише удосконалив справи свого попередника. Він намагався

повторювати, копіювати, слідувати досвіду Сталіна - Брежнєва.
К.У. Черненко був невиліковно хворий. Серцева і легенева недостатність погіршувалася цирозом печінки. Країною поповзли чутки про його хворобу. Тому його двічі показали по телебаченню: на виборчій дільниці та в момент вручення мандата депутата Верховної Ради РРФСР. Видовище було ганебне і негуманне по відношенню до хворої людини. З 7 лютого Черненко не з'являвся в Кремлі. 10 березня К.У. Черненко помер, не залишивши після себе ні спогадів, ні заповіту.
До пульта управління країною постало М.С. Горбачов.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Костянтин Устинович Черненко (1911 - 1985 рр..) "
  1. 9. Реформи і контрреформи в X IX столітті
    1911 рр.. - Тт. I-III. - Таллінн - М., 1994. Влада і реформи. Від самодержавства до радянської Росії. - СПб, 1996. Захарова Л.Г. Росія на переломі (Самодержавство і реформи 1861-1874 рр..) / / Історія Батьківщини: люди, ідеї, рішення. Нариси історії Росії IX-початку XX в. - М., 1991. Вона ж. Самодержавство, бюрократія і реформи 60-х років XIX в. в Росії / / Питання історії. - 1989. - № 10. Корнілов А. Курс
  2. 1.Економіка і соціальна структура
    1911 165 1912 238 1913 242 Особливо швидко складалися потужні банкові монополії під час промислового підйому з 1909 по 1914 рік. Серед них найбільшими були Російсько-Азіатський і Петербурзький міжнародний, Азово-Донський комерційний. Російсько-торговопро-промисловий банки. Про високої концентрації банківського капіталу свідчив той факт, що в 12 найбільших банках сосредото-чує 80%
  3. Михайло Сергійович Горбачов (р. 1931 г1.)
    1985 року. З його ім'ям пов'язані кардинальні і незворотні зміни, які в усьому світі отримали назву «перебудова». Однак не слід думати, що Горбачов, прийшовши до влади, мав чіткий план перетворень і спробував його здійснити. Ні. Швидше за все, він серцем відчував і перший сказав: «Так жити не можна». При цьому він зовсім не мав на увазі зміну основ соціалістичної системи. Він
  4. Судові витрати
    1985. Тертишник В. М. Гарантії істини та захисту прав и свобод ЛЮДИНОЮ крімінальному процесі: Монографія. - Дніпропетровськ, 2002. 17.Фомін С. Б. Рядки у крімінальному судочінстві: Поняття, Класифікація та функціональне призначення. - Харків, 2003. 18.Юрідіческая процесуальна форма: теорія і практика / Подобщ. ред. п. Є. Недбайло і В. М. Горшенєва. - М., 1976. Якимович Ю. К, Структура
  5. 8. Рекомендували ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "Адміністративне право України"
    1985. 329. Про внесення змін до Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Указ Президента від 11 грудня 1999 р. / / Офіційний вісник України. - 1999. - № 50. - Ст. 2432. 330. Про систему центральних органів віконавчої власти: Указ Президента від 15 грудня 1999 р. / / Офіційний вісник Украї ні. - 1999. - № 50. - Ст. 2434. 331. Про Зміни у структурі центральних органів віконавчої власти:
  6. 8. Обмеження міжнародної правосуб'єктності и міжнародна правосуб'єктність державоподібніх Утворення
    1911 году актом глави держави - князя Монако - булу октрилі-рована (дарована) перша Конституція Монако - так звань Конституційний ордонанс. Прот у франко-мо-негаському договорі від 17 липня 1918 року, вновь були закріплені отношения протекторату. Відповідно до договору Франція «Забезпечує князівству Монако захист его незалежності и суверенітету и гарантує недоторканність его территории», а его
  7. 40. Припинення ї прізупінення Дії міжнародніх договорів
    1985 р. державами - учасниками даного Договору. Вихід з договором або его припинення такоже Можливі відповідно до положень договору. Найчастіше юридичною підставою Припинення договору віступають вітікання терміну Дії договором або его Виконання. У багатьох договорах передбачається можлівість їх денонсації, тоб однобічного правомірного Припинення договору на умів, у ньом зазначеніх. Звічайній
  8. 42. Основні Універсальні Міжнародні акти з захисту прав людини
    1985 р.; Звід Принципів зашіті всех ОСІБ, что піддаються затрімці або висновка в якій-небудь ФОРМІ, 1988 р. и ін. Оскількі ЦІ документи були ЗАТВЕРДЖЕНІ резолюціямі Головня або допоміжніх органів ООН, смороду НЕ є Юридично обов'язковими. Однак Багато держав втілілі положення зазначеніх документів у своєму національному
  9. 44. Міжнародні органи Із захисту прав людини
    1985 году. Комітет здійснює спостереження за виконання Міжнародного пакту про економічні, Соціальні и культурні права 1966 року и Складається з 18 експертів. Комітет з ліквідації расової діскрімінації Комітет Утворення відповідно до положення статьи 8 Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової діскрімінації 1966 року. Комітет Складається з 18 експертів, Які обіраються рядків на
  10. 48. Правовий статус біженців и переміщеніх ОСІБ
    1985 року, Шенгенська конвенція 1990 року й ін.); Д) Міжнародні договори загально характером, что стосують біженців (Загальна декларація прав людини 1948 року, Конвенція про оголошення безвісно відсутніх мертвими 1950 року, Конвенція ООН про морське право 1982 року, Конвенція про поиск и рятування на морі 1979 року, Пакт про Громадянські и Політичні права 1966 року, Пакт про економічні,
© 2014-2022  ibib.ltd.ua