| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Безготівкові операції купівлі-продажу іноземної валюти |
||
|
Безготівкові операції з купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку дозволяється здійснювати лише суб'єктам цього ринку, до яких належать: Національний банк України; уповноважені банки; уповноважені фінансові установи. Операції з купівлі-продажу іноземної валюти за іноземну валюту проводяться суб'єктами ринку на міжнародних та внутрішньому валютних ринках. Залежно від стану грошових та валютних ринків Національний банк установлює порядок здійснення тих чи інших операцій торгівлі іноземної валюти. Операції купівлі безготівкової іноземної валюти розподіляються на ті, що виконуються за дорученням клієнтів, і операції, що здійснюються за рішенням банку та для задоволення його власних потреб. Ураховуючи особливості організаційної структури банку, розподілу обов'язків між працівниками, процедур внутрішнього контролю, напрямів облікової політики, банки самостійно створюють бухгалтерські моделі. Крім цього, як уже згадувалось вище, принциповим моментом є термін здійснення розрахунків. Досить поширеними у міжнародній практиці є використання різноманітних фінансових інструментів. Фінансові інструменти в бухгалтерському обліку поділяються на фінансові активи, фінансові зобов'язання, інструменти власного капіталу і похідні фінансові інструменти. Похідні фінансові інструменти включають ф'ючерсні контракти, форвардні контракти та ін. Розглянемо особливості операцій купівлі-продажу іноземної валюти на умовах «форвард», які укладають з метою здійснити хеджування (страхування) зміни депозитних ставок (без необхідності здійснення загальновживаного депозиту форвард/форвард), або мінімізувати ризики за змінами курсів валют. Форвардний валютний контракт - це угода між двома банками, що має на меті запобігання ризиків щодо змін у майбутньому курсів валют та процентних ставок за депозитами в іноземній валюті. Дві сторони угоди зобов'язані визначити певну процентну ставку та курс на певний період для узгодженої суми валюти починаючи з визначеної контрактом майбутньої дати розрахунків (мінімум один місяць з дати укладення угоди). Рівень ризику за форвардними валютними контрактами є різницею між узгодженою сторонами процентною ставкою за форвардним валютним контрактом та ставкою залучення кредитів першокласними лондонськими банками чи її аналогом на дату розрахунків за цим контрактом; або різницею між курсом валюти за форвардним валютним контрактом та ринковим спот-курсом валюти на дату розрахунків за цим контрактом. Форвардні валютні контракти укладаються на первинному ринку за стандартною формою, що відповідає чинному законодавству України. Покупцями і продавцями форвардних валютних контрактів можуть бути банки-резиденти та банки-нерезиденти України, що визначаються чинним законодавством України. Первинним продажем форвардного валютного контракту вважається така угода купівлі-продажу контракту, якій не передує інший форвардний контракт. Форвардний валютний контракт повинен мати такі обов'язкові реквізити: номер контракту; місце та дата укладення; офіційні назви та реквізити сторін; вид та сума валюти, що є предметом укладення контракту; процентні ставки та курс валюти контракту; дати платежу та поставки валюти; інші реквізити, що визначають права та відповідальність сторін. Одним із правил обігу форвардного валютного контракту є обов'язкове погодження покупця цього контракту до закінчення його строку дії у разі продажу (передання) зобов'язань іншим особам. Одночасно продаж (передання) зобов'язань за форвардним валютним контрактом іншим особам може бути здійснено покупцем без погодження з іншими сторонами форвардного контракту у будь-який час до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту. Зміни до форвардного валютного контракту вносяться покупцем чи продавцем контракту у разі погодження обох сторін контракту. У змінах до форвардного валютного контракту відображаються: номер та дата укладення контракту, до якого вносяться зміни; порядковий номер та дата внесення змін до контракту; ціна продажу форвардного валютного контракту; умови реалізації форвардного валютного контракту: дата поставки, термін здійснення платежу. Розірвання угоди за форвардним валютним контрактом здійснюється у разі відмови від зазначеної угоди однієї зі сторін і згоди іншої сторони. Претензії щодо виконання форвардного валютного контракту можуть бути пред'явлені лише емітентові цього форвардного валютного контракту. Форвардний контракт визнається фінансовим активом або фінансовим зобов'язанням на дату виникнення зобов'язання щодо придбання або продажу предмета контракту. Для відображення у бухгалтерському обліку використовують: дату укладення контракту; дату оцінки вартості (кінець періоду оцінки, якщо кошти за операцією не сплачені); дату розрахунків. Номінальна вартість контракту обліковується за позабалансовими рахунками - 9201 "Валюта та банківські метали, що куплені за форвардними контрактами з метою хеджування". Переоцінка форвардного валютного контракту здійснюється на кожну звітну дату з використанням форвардного курсу на період до дати виконання контракту. Результат переоцінки форвардного валютного контракту, придбаного з метою хеджування, визначається симетрично з результатом переоцінки фінансового інструменту, який хеджується. Операції з купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України для розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами з нерезидентами за торговельними операціями виконуються на підставі подання до банку таких документів: договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно з чинним законодавством України має силу договору; вантажна митна декларація; акт здавання-приймання, акт виконаних робіт (наданих послуг) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт; документи, передбачені за документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо); довідка державної податкової адміністрації (інспекції), у якій резидент зареєстрований як платник податків, із зазначенням суми іноземної валюти, що купується за зовнішньоторговельним договором. Для виконання операцій з купівлі або продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України клієнти подають до банку заяву про купівлю або продаж іноземної валюти , установленої або за довільною формою, але із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів. Ці документи можуть бути оформлені та подаватися клієнтом до уповноваженого банку як на паперових носіях, так і у формі електронних розрахункових документів засобами програмно-технічного комплексу "клієнт-банк". Заяви про купівлю іноземної валюти приймаються уповноваженим банком до виконання протягом 90 днів, починаючи з дня їх оформлення, заяви про продаж іноземної валюти (вільний продаж) - протягом 30 днів, починаючи з дня їх оформлення (день оформлення не враховується). Працівник банку, який обслуговує клієнта, фіксує дату прийняття та дату виконання платіжних доручень в іноземній валюті, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти. Після виконання платіжних доручень в іноземній валюті, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти у правому нижньому куті проставляється дата виконання і засвідчується підписом відповідального виконавця та відбитком штампа уповноваженого банку. Разом із платіжним дорученням в іноземній валюті та заявою про купівлю іноземної валюти клієнт подає до уповноваженого банку, що його обслуговує, оригінали та їх копії або копії документів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, які потрібні уповноваженому банку, що його обслуговує, для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України та для здійснення валютного контролю за правомірністю перерахування іноземної валюти з рахунка клієнта. Уповноважені банки, що обслуговують клієнтів, перевіряють відповідність заповнення реквізитів платіжних доручень в іноземній валюті, заяв про купівлю іноземної валюти вимогам нормативних актів та реквізитам, зазначеним у документах, які є підставою для купівлі іноземної валюти та перерахування іноземної валюти з рахунка клієнта, повні поштові та платіжні реквізити контрагентів. Крім того, продаж іноземної валюти виконується уповноваженим банком, що обслуговує клієнта, лише на підставі його заяви про продаж іноземної валюти (крім обов'язкового продажу). Іноземна валюта, що придбана клієнтом на міжбанківському валютному ринку України, має бути використана ним не пізніше ніж за п'ять робочих днів після дня зарахування її на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти. У тих випадках, коли події на міжнародних валютних ринках чи інші можуть негативно впливати на міжбанківський готівковий чи безготівковий валютний ринок України, Національний банк України з метою недопущення безпідставних фінансових втрат населення та інших суб'єктів валютного ринку України може оперативно встановлювати порядок функціонування валютного ринку. До таких заходів належать: визначення граничного розміру маржі за операціями купівлі-продажу іноземної валюти та відхилення курсів за цими операціями від офіційного курсу гривні до іноземних валют; установлення юрм обов'язкового продажу надходження валютної виручки за зовнішньоекономічними контрактами та ін. У разі впровадження норми обов'язкового продажу валютної виручки для суб'єктів підприємницької діяльності банки зобов'язані зараховувати усі надходження на користь клієнтів на розподільчі рахунки. Розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами є об'єктом валютного контролю, у зв'язку з чим мають певні особливості. Так, кошти за операціями резидентів у гривнях, які надійшли з кореспондентського рахунка банку-нерезидента, підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок та обліковуються на цьому рахунку до того часу, коли клієнт надасть банку для здійснення контролю документи, передбачений чинним законодавством. У бухгалтерському обліку здійснюється таке Проведення: Д-т 1600 "Кореспондентські рахунки інших банків"; К-т 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання". Перерахування гривні на поточний рахунок клієнта здійснюється лише після одержання банком зазначених документів. Д-т 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання"; К-т2600 "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання". Перерахування гривень на кореспондентський рахунок банку-нерезидента за договорами з нерезидентами здійснюються виключно з поточного рахунка клієнта. При перерахуванні гривень за укладеними резидентами договорами з нерезидентами уповноважені банки з метою здійснення контрольних функцій щодо відповідності операцій чинному законодавству зобов'язані попередньо зараховувати кошти у гривнях на окремий аналітичний рахунок балансового рахунка 1919 "Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками». Д-т 2600 "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання"; К-т 1919 "Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками". Кошти в гривнях, попередньо зараховані на окремий аналітичний рахунок балансового рахунка 1919 "Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками", можуть перераховуватись з цього рахунка на користь нерезидента на наступний робочий день після дня зарахування цих коштів на рахунок. Якщо клієнт не надав уповноваженому банку довідки податкового органу протягом строку дії платіжного доручення (10 календарних днів після складання платіжного доручення) або якщо резидент має заборгованість за платежами перед бюджетом (що підтверджуються довідкою), то банк перераховує кошти з рахунка на поточний рахунок резидента не пізніше, ніж наступного робочого дня після дня закінчення строку дії платіжного доручення або надання резидентом довідки. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Безготівкові операції купівлі-продажу іноземної валюти" |
||
|
||