Головна
ГоловнаНавчальний процесСистеми освіти → 
« Попередня Наступна »
М. Л. Аграновіч, А. В . Полєтаєв, А. В. Фатєєва. . Російське освіта в контексті міжнародних показників. - М.: Аспект Пресс,. - 76 с.,, 2004 - перейти до змісту підручника

4.2. Учні (табл. 2728)

Наведені вище дані про те, що в розвинених країнах рівень освіти жінок в середньому нижче, ніж у чоловіків, взагалі кажучи, важко пояснити. Може бути це пов'язано з освітньою структурою населення старших вікових груп, що ж стосується сучасного стану справ у сфері освіти, то тут ситуація виглядає прямо протилежною. У середньому жінки виявляють більшу схильність до утворення, і у всіх групах країн середня очікувана тривалість навчання для жінок вища, ніж для чоловіків (серед розвинених країн зворотне співвідношення спостерігається тільки в Швейцарії, Нідерландах, Німеччині та Кореї). Відповідні медіанні показники по всіх країнах складають 16,2 року для чоловіків проти 16,7 року для жінок. У Росії цей розрив ще більше: 14,6 року проти 15,7 року, тобто жінки в середньому навчаються майже на цілий рік довше, ніж чоловіки.

Аналогічні результати дають і різні показники, що характеризують частку жінок серед учнів. Якщо на рівні первинного та вторинного освіти в середньому частка дівчаток серед учнів становить 49% (що пов'язано з біологічними характеристиками народжуваності), то на рівні теоретичного освіти в розвинених країнах більшість учнів вже становлять дівчата (в середньому 55% студентів), у тому числі і в Росії (57%).

Ще більш наочні дані про ступінь схильності до утворення (оскільки тут елімінується вихідна різниця в абсолютної чисельності підлог). Медіанний коефіцієнт випуску на верхньому рівні вторинного (середнього) освіти для дівчат дорівнює 76,6%, для юнаків - 69,3%. Приблизно такий же розрив (близько 7 відс. Пунктів) спостерігається і по всіх трьох групах країн. У Росії цей коефіцієнт становить 84,5% для юнаків проти 90,8% для дівчат (різниця в 6 проц. Пунктів). При цьому на рівні верхнього вторинного (середнього) освіти тільки в двох країнах (Китаї та Перу) коефіцієнт випуску серед юнаків вище, ніж серед дівчат.

Схожа ситуація, принаймні, в більшості розвинених країн, спостерігається і в сфері теоретичного освіти. У переважній більшості країн I і II груп валовий коефіцієнт охоплення третинним освітою серед чоловіків в середньому на 12 проц. пунктів менше, ніж серед жінок (виняток становлять тільки Корея, Японія і Швейцарія). Тільки в менш розвинених країнах, що входять до III групи, частіше спостерігається зворотне співвідношення, коли чоловіки проявляють більше схильності до отримання 75

50

25

0

Початкова

Нижній рівень вторинного

Верхній рівень вторинного (загальні програми)

Верхній рівень

вторинного (професійні програми)

Третичное типу В

Третичное типу А і фундаментальну

га ч о

ч

СІ

о

<ю *

до ц

про Рівні освіти

- --I група -? - II група * III група-* - Росія Рис.

24. Частка жінок серед викладачів за рівнями освіти (медіанний показники по групах країн)

третинного освіти, ніж жінки. Росія в цьому сенсі відповідає стандартам економічно розвинених країн: коефіцієнт валового охоплення третинним освітою серед чоловіків (60%) на 20 проц. пунктів поступається показнику для жінок (80%). У цьому випадку вже можна говорити про недостатній охопленні чоловіків третинним освітою, хоча такий великий розрив на користь жінок не є винятком: у Швеції, Новій Зеландії, Норвегії, Ісландії та США він перевищує 25 проц. пунктів.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4.2. Учні (табл. 2728) "
  1. 4.3. Соціальна політика в регіоні.
    Учні), для працездатної частини населення передбачається створення умов, щоб вони самі могли заробити життєві блага. Конкретними напрямами соціальної політики урядової програми є: адресність пільг. В даний час спостерігається розпорошення коштів, що спрямовуються на соціальну допомогу, 70% населення має ті чи інші пільги; пенсійна реформа: перехід до
  2. 2.4. Верхній рівень вторинного освіти (табл. 9-10)
    учні доучуються до кінця терміну навчання. Зокрема, загальний коефіцієнт випуску для верхнього рівня вторинного (середнього) освіти в Росії в 2002 р. становив 87,6%, один з найбільш високих показників в аналізованому нами наборі країн (7 місце), в тому числі коефіцієнт випуску за програмами загальної освіти дорівнював 54% (11 місце) і за програмами допрофесійної і
  3. 3.4. Форми навчання (табл. 22)
    учні, які навчаються повний час »і« учні, які навчаються неповний час »). Інтегральну оцінку співвідношення різних форм навчання дає показник середньої очікуваної тривалості навчання за очною і неочной формі. У Росії середня очікувана тривалість навчання по неочной формі становить 2,8 року - один з найбільш високих показників в аналізованому наборі країн (7-е місце). Ще
  4. 3.1. Ступінь охоплення населення освітою
    учні, які навчаються у всіх інших установах початкової професійної освіти (на базі повної середньої освіти, у вечірніх ПТУ і спеціальних ПТУ). Третинне освіта включає щаблі 5 і 6. П'ятий ступінь, в свою чергу поділяється на щабель 5B (у Росії цьому рівню відповідає навчання в закладах середньої професійної освіти) і ступінь 5A (у Росії -
  5. 3.2. Випускники
    учні доучуються до кінця терміну навчання. Показники щодо числа закінчили той чи інший рівень освіти вимірюються так званими «коефіцієнтами випуску» (graduation rates). Для вторинного та поствторічного нетретічного освіти вони розраховуються як відношення числа всіх закінчили освіту даного типу в навчальних закладах усіх видів до чисельності населення в
  6. 4.3. Навчальне навантаження
    учні цього віку відносяться ще до початкової школи, і кількість годин занять на учня тут набагато менше, ніж у наступні роки , які відносяться до навчання в основній середній школі. Водночас у всіх країнах годинне навантаження на 9-річних школярів лише ненабагато (на 2-3%) менше, ніж у віці 10 років. У Росії ж 9-річні школярі навчаються майже на 30% менше часу, ніж
  7. 5.2. Державні витрати на освіту
    Перш за все слід зазначити, що низька питома вага державних витрат на освіту в Росії аж ніяк не пов'язаний з загальною низькою величиною державних витрат (Табл. 21). За величиною відносини бюджетних витрат до ВВП Росія відповідає середнім показникам для країн з нижчесереднього і низькими доходами (27% в Росії проти 29% в III і IV групах країн). Проте в Росії тільки 11 %
  8. ЗМІНА ВМІСТУ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
    учні самі сформулюють завдання, які потребують вирішення. Завдання можуть бути виділені школярами самостійно з наданої інформації. Завдання для вирішення формулюються на основі описів сюжетів, фактів, ситуацій, даних у різних джерелах. Первинний аналіз, критика, інтерпретація ведуть до трансформації навчального тексту за допомогою обміну учнів думками, оцінки з особистісних позицій -
  9. ЗМІНА ТЕХНОЛОГІЙ І СПОСОБІВ Взаємодія СУБ'ЄКТІВ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ
    учні набувають такі вміння: 1. Уміння, пов'язані з розвитком інтересу (аналізувати свої особистісні інтереси; визначати нові інтереси на основі розвитку колишніх інтересів; зіставляти свої можливості та інтереси; відстоювати свої інтереси). 2. Уміння знаходити практичні , цікаві учню види діяльності (визначати для себе пізнавальні види діяльності; задавати
  10. ЗМІНА ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
    учні 10-11 класів «витримують» 45-50 хвилин. 30-хвилинний урок, як видно, дуже близько потрапляє в оптимальний фізіологічний тимчасової режим уроку. Не випадково багато років вчителі інтуїтивно прагнуть до 35-40-хвилинному уроку, який є більш фізіологічним. В офіційних документах також звертається увага на можливість існування іншої, ніж 45 хвилин, тривалості уроку,
© 2014-2022  ibib.ltd.ua