« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
109. Заповідальний відказ.
|
Заповідач має право зробити у заповіті заповідальний відказ (ст.1237 ЦК). Заповідальний відказ (легат) - це покладення на спадкоємця обов'язку передати третім особам (відказонабувачам) у власність або за іншим речовим правом майнове право або річ, що входить або не входить до складу спадщини. Відказоодержувачами можуть бути особи, які входять, а також ті, які не входять до числа спадкоємців за законом. Предметом заповідального відказу може бути передання відказоодержувачеві у власність або за іншим речовим правом майнового права або речі, що входить або не входить до складу спадщини.
На спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира або інше рухоме або нерухоме майно, заповідач має право покласти обов'язок надати іншій особі право користування ними. Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном зберігає чинність у разі наступної зміни їх власника. Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном, одержане за заповідальним відказом, є таким, що не відчужується, не передається та не переходить до спадкоємців відказоодержувача. Право користування житловим будинком, квартирою або іншою будівлею, надане відказоодержувачеві, не є підставою для проживання у них членів його сім'ї, якщо у заповіті не зазначено інше.
Спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відказ, зобов'язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна, яке перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що припадають на це майно. Відказоодержувач має право вимоги до спадкоємця з часу відкриття спадщини. Заповідальний відказ втрачає чинність у разі смерті відказоодержувача, що сталася до відкриття спадщини.
|
« Попередня |
|
Наступна » |
= Перейти до змісту підручника = |
|
Інформація, релевантна "109. Заповідальний відказ." |
- 110. Коло спадкоємців, що мають право на обов'язкову частку у спадщині.
заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені в заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку в спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку. В цілому право на
- 111. Усунення від спадщини.
заповідальний
- 112. Прийняття спадщини.
заповідального відказу, вважається, що він його прийняв. У разі пропуску встановлених вище строків, законодавство передбачає відповідні наслідки - якщо спадкоємець протягом зазначеного у законі строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що її не прийняв. У такому разі, спадкоємець втрачає право на спадщину, за винятком таких випадків: - якщо звернеться з позовом до суду і
- 113. Поняття відмови від спадщини. Наслідки відмови.
заповідальний відказ, обов'язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну. Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за
- Розпорядження вкладами на випадок смерті вкладника.
заповідальне розпорядження), оформивши його на картці особового рахунку в графі «Заповідальне розпорядження по вкладу» або на окремому аркуші (загальне заповідальне розпорядження по кількох своїх вкладах), що зберігаються в даній установі банку. Права на вклад входять до складу спадщини не залежно від способу розпорядження ним. Заповіт, складений після того як було складено розпорядження банку
- 82. Особливості спадкування земельних ділянок.
заповідального
|