Реалізація норм права - це втілення встановлених правових норм у діяльність суб'єктів права через виконання юридичних обов'язків, використання суб'єктивних прав, дотримання заборон, застосування норм права.
Використання - це форма реалізації повноважних правових норм, яка полягає в активній чи пасивній поведінці суб'єктів, що здійснюється ними за їхнім власним бажанням .
Виконання - це форма реалізації зобов'язальних юридичних норм, яка полягає в активній поведінці суб'єктів, що здійснюється ними незалежно від їхнього власного бажання.
Дотримання - це форма реалізації заборонних юридичних норм, яка полягає у пасивній поведінці суб'єктів, утриманні від заборонених діянь.
Суб'єкти використання, виконання і дотримання - це державні та громадські об'єднання, їхні органи, посадові особи та громадяни.
Застосування норм права є особливою формою його реалізації. Це державно-владна й організаційна діяльність компетентних органів д-ви та посадових осіб з реалізації правових норм стосовно конкретних життєвих випадків черга винесення індивідуально-конкретних правових наказів приписів.
Ознаки застосування норм права:
1) цей вид діяльності здійснюється компетентними органами, що наділені державно-владними повноваженнями;
2) застосування права здійснюється в чітко визначених законом процесуальних формах;
3) вона має державно-владний характер;
4) зміст діяльності полягає у винесенні індивідуально-конкретних , зазвичай обов'язкових до виконання, рішень, які за сутністю відрізняються від правових приписів загального характеру (нормативно-правових актів);
5) у цій діяльності органи правозастосування виступають суб'єктами управління; особи, відносно яких застосовується право - об'єктами управління; винесені рішення - засобами управління.
Випадки реалізації права у формі застосування: коли правовідносини не можуть виникнути у суб'єктів права без державно-владної діяльності компетентних органів держави або їхніх посадових осіб; за наявності спору на шляху до здійснення суб'єктивного права; коли особа притягається до юридичної відповідальності за скоєне правопорушення.
Правозастосовний акт - це індивідуально-конкретний, державно-владний припис, винесений відповідним органом унаслідок вирішення юридичної справи.
Види правозастосовних актів:
- за суб'єктами видання - акти органів державної влади та органів управління, судові акти, акти контрольно-наглядових органів і громадських організацій;
- за способом організації суспільних відносин, які підлягають регулюванню, - регулятивні та правоохоронні;
- за формою зовнішнього виразу - усні, конклюдентні та письмові.
11.
|
- 91. Міжнародне право в період збройних конфліктів - галузь міжнародного права
застосування сили, а право її заперечує. Крім того, термін «право війни» традиційно застосовувався до війн між суверенними державами, а зараз, коли право регламентує різні види збройних конфліктів, цей термін не відбиває даних змін. Вживати замість «право війни» поняття «міжнародне воєнне право» пропонує Е. Варт. На його думку, зміст цього терміну полягає в «зведенні до мінімуму страждань
- 13. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
застосуванню норм права і суб'єктів по додержанню та виконанню норм права або на юрисдикцію органи та їх службових осіб І учасників цивільного процесу; в) на суб'єктів, які здійснюють правосуддя, котрі беруть участь у здійсненні правосуддя і які сприяють правосуддю10. Наведена класифікація має загальний характер, не розкриває мети і завдання участі окремих суб'єктів у процесі та не враховує
- 14. Елементи цивільних процесуальних правовідносин (суб'єкти, об'єкти, зміст)
застосуванню норм права і суб'єктів по додержанню та виконанню норм права або на юрисдикцію органи та їх службових осіб І учасників цивільного процесу; в) на суб'єктів, які здійснюють правосуддя, котрі беруть участь у здійсненні правосуддя і які сприяють правосуддю10. Наведена класифікація має загальний характер, не розкриває мети і завдання участі окремих суб'єктів у процесі та не враховує
- 1. Специфічна діяльність із застосування норм права.
Згідно із таким підходом до його розуміння, кримінальний процес - це врегульована кримінально-процесуальним правом діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, змістом якої є дослідна перевірка І вирішення заяв (повідомлень) про злочини, досудове розслідування, судовий розгляд і вирішення кримінальних справ, а також вирішення питань, пов'язаних із виконанням
- 3. ХАРАКТЕРИСТИКА КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ДІЯЛЬНОСТІ
застосування норм права. Отже, кримінальний процес - це діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокурора і суду з порушення, досудового слідства, судового розгляду, перегляду і виконання судових рішень. Такий підхід переважає в теорії процесу. Причина цього вбачається у динамічності руху процесу, що не дає можливості простежувати швидкі й часті зміни об'єкта, суб'єкта і змісту
- Судові витрати
застосування норм права. В теорії та практиці переважає другий підхід. 2. Кримінальний процес як діяльність складається із таких елементів: мета, завдання, функції, суб'єкти (учасники), засоби, спосіб, структура (стадії), форма і гарантії. 3. В Україні кримінальний процес може бути сполучений із цивільним процесом. ВИСНОВКИ З ТЕМИ: 1. Належне опанування сутності кримінального процесу можливе
- ЗМІСТ
застосування § 3. Основні стадії застосування норм права § 4. Основні вимоги до правильного застосування норм права § 5. Поняття і ознаки акта застосування норм права § 6. Види актів застосування норм права § 7. Прогалини в праві і способи їх усунення. Глава 21 ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА § 1. Поняття тлумачення норм права § 2. Способи (методи) тлумачення норм права § 3. Види тлумачення норм права за
- § 2. Принципи і функції правотворчості
застосування норм права - у суді тощо. Для знаходження прогалин узагальнюється судова і адміністративна практика. Вироблене за допомогою аналогії вирішення юридичної справи не повинно суперечити розпорядженням чинного законодавства. Воно може стати підставою для удосконалення законодавства; 4. Функція упорядкування нормативно-правового матеріалу (кодифікаційна або систематизаційна
- § 2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
застосування норм права) ? По-перше, нормативно-правовий акт містить у собі правові норми, встановлює нові права і обов'язки, яких раніше не було, або змінює (скасовує) 'їх. Інші юридичні акти не встановлюють нових норм права. Акт тлумачення норм права, наприклад, лише пояснює чинні норми. 315 По-друге, нормативно-правовий акт містить норми права загального характеру, тоді як індивідуальний
- § 4. Поняття і ознаки закону
застосування норм права і акта тлумачення норм права); 3. Завжди письмовий акт-документ, який закріплює норми права, що вводяться, або їх зміни, містить первинні, засадничі норми права, яких раніше в правовій системі не було, до того ж - норми з ключових, основних питань життя, встановлює права і обов'язки громадян; 4. Акт, що ухвалений у суворій відповідності з конституцією і раніше ухваленими
|