| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
|
Поняття та ознаки кредиту. Види кредиту. Форми кредиту. Характеристика банківського кредиту. Характеристика лізингового кредиту. Характеристика іпо- течного кредиту. Правова природа кредитного договору. Кредитний договір: зміст та форма. Порядок ук-ладення кредитного договору. Види рахунків. Операції, що можуть здійснюватися за поточними та депозитними рахунками. Порядок відкриття рахунків в установах банків фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності. Порядок відкриття рахунків в установах банків юридичними особами. Порядок відкриття рахунків в установах банків структурними підрозділами юридичних осіб. Порядок здійснення розрахун- ків у господарському обороті. Характеристика платіж- них інструментів: акредитиву, інкасо, платіжного доручення та ін. Кредит можна визначити як позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Отже, кредит має такі ознаки: забезпеченість - банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, що існують у банківській прак- тиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан гос- подарської діяльності позичальника, його платоспроможність і спрогнозувати ризик непогашення кредиту; повернення й строковість - обов'язкове повернення кредиту у встановлений строк; платність - кредити надаються банком під відсоток, ставка якого зазвичай не може бути нижчою за відсоткову ставку за кре- дитами, які бере сам банк, і відсоткову ставку, що виплачується ним за депозитами. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом. цільовий характер використання - передбачає спрямування отриманих за кредитом коштів на досягнення цілей, визначених сторонами в договорі. Банк здійснює контроль за виконанням умов кредитного договору, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням позички в порядку, встановленому законодавством. Відповідно до чинного законодавства банки здійснюють кредитні операції, що полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах і на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) і громадян. Під час вивчення цієї теми слід звернути увагу на форми банківського кредиту, з'ясувати зміст кредиту кожної форми. У сфері господарювання розрізняють такі форми кредиту, як банківсь-кий, комерційний, лізинговий, іпотечний та ін. Комерційний кредит - це кредит, що надається як аванс, попередня оплата, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг. Він може бути передбачений договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, що визначаються родовими ознаками. Лізинговий кредит - це відносини між юридичними особами, що виникають у разі оренди майна й супроводжуються укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту. Об'єк- том лізингу є рухоме (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме (будинки, споруди, система телекомунікацій та ін.) майно. Суб'єктами лізингу можуть бути лізингодавець (суб'єкт господарювання, що є власником об'єкта лізингу й здає його в оренду), користувач (суб'єкт, який домовляється з лізингодавцем на оренду про набуття права володіння та розпорядження об'єктом лізингу у встановлених лізинговою угодою межах), виробник (підприємство, організація та інші суб'єкти господарювання, що здійснюють виробництво або реалізацію товарно-матеріальних цінностей). Іпотечний кредит - це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна. Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціальні іпотеч- ні компанії, а також комерційні банки. Позичальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки, або мають поручителів, які надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника. Предметом іпотеки у разі надання кредиту доцільно використовувати: житлові будинки, квартири, виробничі будинки, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника й не є об'єктом застави за іншою угодою. Консорціумний кредит - це кредит, який надається позичальнику банківським консорціумом шляхом: а) акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з по- дальшим наданням кредитів суб'єктам господарської діяльності; б) гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою банків; в) зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції. Поряд з формами кредиту існують і види кредиту. Види кредитів, які надаються банками, розрізняються за: строками користування (короткострокові - до одного року, середньострокові - до трьох років, довгострокові - понад три роки); способом забезпечення; ступенем ризику; методами надання; строками погашення; іншими умовами надання, користування або погашення. Для одержання банківського кредиту позичальник повинен надати банкові пакет документів. Студенти мають з'ясувати, які саме документи слід підготувати, та які вимоги до них висуваються. Зазначимо, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності можуть одержувати кредити як у національних фінансових установах, так і в іноземних. В іноземних фінансових установах ці особи можуть отримувати валютні кредити на договірній основі. При цьому умови кредитного договору не можуть суперечити законодавству України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, у статутному фон- ді яких є частка державного майна, можуть укладати кредитні договори з іноземними фінансовими установами лише за згодою Фонду державного майна України. У процесі вивчення теми особливу увагу варто приділити кредитному договору, його змісту та формі, порядку укладання, виконання, зміни та припинення. Кредитування суб'єктів підприємницької діяльності прово-диться банками на договірних засадах шляхом укладання кредитних договорів. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума й строк кредиту, умови й порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права й відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Зазначимо, що основна теоретична проблема полягає в кваліфікації кредитного договору як реального чи консенсуального, одно- або двостороннього. Частина фахівців підтримує погляд, згідно з яким кредитний договір є різновидом договору позики, а тому є реальним та одностороннім. Проте чимало теоретиків виз- начає кредитний договір як консенсуальний та двосторонній. Студентам слід дослідити відповідні наукові джерела та сфор- мувати власну позицію щодо згаданого питання. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Кредитний договір укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми, кредитний договір є недійсним. Кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде поверне-ний. Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов'язку цільового використання кредиту кредитодавець також має право відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором. Укладаючи кредитний договір, сторони не позбавлені права в цьому самому договорі передбачити умови щодо забезпечення виконання зобов'язання боржником. Для отримання кредиту позичальник звертається до банку. Останній аналізує, вивчає діяльність потенційного позичальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризик неповернення кредиту й приймає рішення про надання або відмову у наданні кредиту. Забороняється надання кредитів на покриття збитків господарської діяльності позичальника, а також формування та збільшення статутного капіталу господарських товариств. Недотримання вимог законодавства під час укладання кредитних договорів призводить до виникнення спорів з боржниками з приводу визнання недійсними (повністю чи у певній частині) таких договорів і застосування наслідків, передбачених Цивільним кодексом України. Ще одним важливим питанням цієї теми є відкриття та вико-ристання рахунків в установах банків. Згідно з положеннями чинного законодавства України, зокрема ст. 380 Цивільного кодексу України, платежі за зобов'язан- нями між організаціями, здійснюються в порядку безготівкових розрахунків через кредитні установи, в яких зазначені організації зберігають свої кошти. На сьогодні порядок відкриття рахунків в установах банків регламентований Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року та Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іно- земних валютах, затвердженою Постановою правління НБУ 12 лис- топада 2003 року № 492. Нині суб'єкти господарювання, фізичні особи, іноземні представництва, нерезиденти-інвестори, виборчі блоки політичних пар- тій (клієнти) мають право відкрити рахунок у банку. Існують такі види рахунків: поточні, вкладні (депозитні) у національній та іно- земній валюті. Суб'єкти господарювання, нерезиденти-інвестори, іноземні представництва й фізичні особи мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності й власних потреб у будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клі-єнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних ін-струментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без його зазначення під певний відсоток і підлягають повер- ненню клієнтові відповідно до законодавства України та умов договору. Особа може відкрити також рахунок в іноземній валюті. Студенти мають з'ясувати, які види іноземних валют існують, як вони класифікуються. Банківські рахунки в іноземній валюті поділяються на поточні та депозитні (вкладні). Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення розрахунків у межах чинного законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті під час здійснення поточних операцій, визначених чинним законодавством України, та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті. Фізичним особам - суб'єк- там підприємницької діяльності (резидентам) - поточний рахунок відкривається за режимом, визначеним для юридичних осіб-резидентів. За поточними рахунками можуть здійснюватися поточні тор-говельні операції та поточні неторговельні операції. Студенти мають з'ясувати, які операції належать до кожного із згаданих видів операцій, а також дослідити процедуру відкриття поточних і депозитних рахунків, дізнатись, які документи необхідно подати до банку. Студенти мають знати відмінності між поточним і депозитним рахунком. Депозитні рахунки відкриваються підприємствам усіх форм власності, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунка та установою банку на визначений у договорі строк. Кошти на депозитні рахунки підприємств та їх відокремлених підроз- ділів перераховуються з поточного рахунка й після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок. Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунка юридичної особи або її відокремленого підрозділу забороняється. Розглянемо далі порядок проведення розрахунків між суб'єк- тами господарювання та іншими особами. Розрахунки між юридичними особами, а також за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, здійснюються в безготівковій формі або готівкою, якщо інше не встановлено законом. У разі здійснення безготівкових розрахунків допускається використання таких платіжних інструментів, як платіжні доручення, акредитиви, розрахункові чеки, інкасо тощо. Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків. Безготівкові розрахунки здійснюються через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлене видом безготівкових розрахунків. За платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи іншому бан- ку у строк, установлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачено договором або звичаями ділового обороту. У разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива й від-повідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або до-ручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара. Розрахунковим чеком (чеком) є документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банку переказати вказану у чеку грошову суму одержувачу (чекодержателю). Суб'єкти підприємницької діяльності для здійснення розра- хунків за загальним правилом самостійно обирають платіжні інструменти й зазначають їх під час укладання договорів. Банки проводять договірне та примусове списання коштів з рахунків суб'єктів господарювання. Примусове списання (стягнення) коштів - це списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом. Договірне списання - списання грошей, яке здійснює банк згідно з дорученням його клієнта та в порядку, передбаченому в укладеному ними договорі. Поняття та ознаки кредиту. Види кредиту. Форми кредиту. Характеристика банківського кредиту. Характеристика лізингового кредиту. Характеристика іпотечного кредиту. Правова природа кредитного договору. Кредитний договір: зміст і форма. Порядок укладення кредитного договору. Види рахунків. Операції, що можуть здійснюватися за поточними та депозитними рахунками. Порядок відкриття рахунків в установах банків фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Порядок відкриття рахунків в установах банків юридичними особами. Порядок відкриття рахунків в установах банків структурними підрозділами юридичних осіб. Порядок здійснення розрахунків у господарському обороті. Характеристика платіжних інструментів: акредитиву, інкасо, платіжного доручення тощо. Господарське законодавство: Практикум. - К.: Юрінком Інтер, 2001. Жук Л. А. Господарське право: Навч. посіб. / Л. А. Жук, І. Л. Жук, О. М. Неживець. - К.: Кондор, 2003. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Кол. авт.: Г. Л. Знаменський, В. В. Хахулін, В. С. Щербина та ін.; За заг. ред. В. К. Мамутова. - К.: Юрінком Інтер, 2004. Хозяйственное право: Учебник / В. К. Мамутов, Г. Л. Знамен- ский, К. С. Хахулин и др.; Под ред. В. К. Мамутова. - К.: Юринком Интер, 2002. Щербина В. С. Господарське право: Підручник / В. С. Щербина. - К.: Юрінком Інтер, 2003. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 26 червня 1996 року. - К., 1997. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-III. Закон України «Про Національний банк України». Закон України «Про іпотеку». Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Украї-ні» від 05 квітня 2001 року № 2346-III. Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю». Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати». Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена Постановою Правління НБУ 12 листопада 2003 року № 492. Роз'яснення ВАСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням кредитних договорів» від 06.10. 94. Постанова КМУ та ПНБУ «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті» від 21 червня 1995 року № 444. Постанова ПНБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21 січня 2004 року № 22. кредит; банківський кредит; лізинговий кредит; іпотечний кредит; кредитний договір; банківський рахунок; поточний рахунок; депозитний рахунок; платіжний інструмент; акредитив; інкасо; платіжне доручення. Дайте визначення поняттям «кредит» і «позика», порівняйте їх. Проаналізуйте положення Господарського кодексу України про кредитування. Назвіть нормативно-правові акти, що регулюють кредитні відносини в Україні. Назвіть осіб, які беруть участь у процедурі надання банків-ського кредиту. Охарактеризуйте кредитний договір. Поясніть сутність поняття «цільовий характер використання кредиту». Назвіть інструменти, до яких може вдатися кредитор для захисту своїх прав у разі використання позичальником банківського кредиту не за його цільовим характером. Назвіть підстави визнання кредитного договору недійсним. Ознайомтеся з положеннями Закону України «Про банки і банківську діяльність», що регла-ментують кредитні відносини. Назвіть форми кредиту. У чому полягає відмінність банківського та комерційного кредитів? Назвіть документи, які супроводжують процедуру кредитування. Охарактеризуйте зміст кредитного договору. Назвіть підстави припинення кредитного договору. Охарактеризуйте види забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором. Назвіть нормативно-правові акти, які передбачають використання платіжних інструментів. Складіть перелік платіжних інструментів і наведіть коротку характеристику кожного з них. Наведіть реквізити акредитиву. Назвіть види акредитивів та охарактеризувати їх. Поясніть сутність розрахунків за допомогою платіжної вимоги. Що таке чек? Які переваги у використанні чеку порівняно з готівковими коштами? У чому полягають переваги розрахунків за допомогою акредитиву? Обґрунтуйте відповідь. Дайте визначення поняття «кредит». Перелічіть ознаки кредиту. У чому полягає відмінність кредиту та позики? У чому полягає специфіка іпотечного кредитування? Назвіть сторони кредитного договору, їх основні права та обов'язки. Охарактеризуйте форму кредитного договору. Охарактеризуйте стадії укладання кредитного договору. З якої миті кредитний договір вважається таким, що укладений? Чи підлягає кредитний договір державній реєстрації? Перелічіть види банківських рахунків. Назвіть відмінності між поточним і депозитним рахунками. Назвіть суб'єкти, які мають право відкрити рахунки в установі банку. Які операції можна здійснювати за поточними рахунками в національній валюті? Назвіть операції, які можна здійснювати за поточними рахунками в іноземній валюті? Охарактеризуйте етапи відкриття рахунку в банку. Поясніть сутність поняття «платіжний інструмент». Охарактеризуйте платіжне доручення. У чому полягає сутність розрахунків за допомогою акредитиву? |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "" |
||
|
|
||