Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Банки й банківська система. |
||
Банківська система - сукупність банків i кредитних установ. мiж якими виникають взаємини. У цей час грань між банками й кредитними установами стерта, оскільки останнi стали схожі за родом своєї дiяльностi на банки. Проте , iснують і на сьогоднішній день обставини розходження мiж ними: - По-перше, банк, як вихiдна ланка грошового ринку виконує більшу частину роботи (включаючи й обслуговування кредитних установ); - По-друге, банк - iнститут унiверсального характеру (а кредитнi установи спецiалiзуються на бiльше вузьких банкiвських операцiях); - По-трете, банки, на вiдмiну від кредитних установ, можуть постачати грошовий обiг платiжними засобами й регулювати грошову масу (через депозити й кредитнi операції. Органзацiя банкiвської системи може носити однорівневий дворiвневий характер. Однорівнева банкiвська система може включати: 1. систему кредитних установ при вiдсутностi Центрального банку. Такий варiант вiдповiдає раннiм етапам розвитку банкiвської справи. Необхiднiсть у ЦБ - як органi регулювання дiяльності КУ - з'явилася значно пізніше. 2. С тiльки ЦБ. Подiбна ситуацiя спостерiгалася протягом 60-ти рокiв, коли в СРСР iснував тiльки Держбанк i його розгалужена фiлiальна мережа. Розглянемо фактори. якi випливають на структуру банкiвської системи: 1. юридичний фактор - представлений законами, нормативними актами й рiзними юридичними документами, якi закрiплюють ту або iншу структуру БС у країні (до 90-их рр. у нашiй країнi була закрiплена однорівнева БС, а iз прийняттям Закону "Про банки й банкiвську дiяльнiсть" - юридично була оформлена дворiвнева система). Функцiональним розвитком БС, що показує по яких щаблях можуть перемiщатися грошi, як функціонує банкiвська система. Залежно вiд цього БС може бути: однорівнева (всi завдання вирiшуються тiльки в одній - єдиній- ланцi); дворiвнева (Центральний i комерцiйний банки); трьохрівнева (Центральний, комерцiйнi й банки). Власністю на позичковий капiтал. З цього погляду БС стала формуватися тiльки в кiнці 19 столiття, коли спостерiгалася концентрацiя промислового капiталу, утворення монополiй i банки зi скромних посередникiв перетворилися в монополiстiв. БС iз цього поглялу можна представити у виглядi: банкiвських картелiв (угоди банкiв, що обмежують на самостiйнiсть i конкуренцiю через установлення единих тарифiв на обслуговування клiєнтв, наприклад, єдинi процентнi ставки); банкiвських синдикатiв (угоди для спiльної лiяльностi у великих i вигiдних операцiях, головним чином, з метою зниження ризикiв; наприклал, кредитування великого довгострокового проекту); банкiвських трестiв (монополії, що утворяться через злиття декiлькох банкiв з повним обьєднанням їхньої власностi); банкiвських концернiв (обьєднання банкiв, якi юридично зберiгають свою самостiйнiсть, але фактично перебувають пiд контролем одного великого банку, що скупив контрольнi пакети акцiй). Капiталiзацiєю й централiзацiєю капiталу. БС може бути представлена великими, середнiми або дрiбними банками. Термiновiстю кредитування. БС представлена одностроковими кредитними установами (iпотечнi, iнвестицiйнi банки) або середньо- i короткостроковими iнститутами. Перший Центральний банк з'явився у ШвецГ(в 1668 роцi для регулювання ДКС. Це стало iсторичним вiдкриттям, що дозволило приборкати стихiю ринку при збереження приватного пiдприємництва. Спочатку пiд Центральними банками малися на увазi самi великi комерцiйнi банки. Але потiм такi банки вiдмовилися вiд здiйснення ряду ризикових операцiй (наприклад, кредитування, операції з цiнними паперами) i в той же час монополiзували емiсiйну функцiю. Пiзнiше, з метою запобігання зайвого випуску грошей i бiльше твердого контролю за грошовою масою, був визначений i нацiоналiзований лише один Центральний банк країни. Центральний банк незалежний у своїй дiяльностi, але пiдзвiтний Державній Думі . Це необхiдна умова ефективній дiяльностi ЦБ по пiдтримцi грошовокредитне й валютної стабiльностi, оскiльки мета ЦБ (стабiльнiсть у грошово-кредитнiй сферi) нерiдко вступають у протирiччя з короткостроковими полiтичними цiлями уряду. Це важливо для обмеження можливостi уряду використати ресурси ЦБ для покриття дефіциту бюджету. Незважаючи на це, незалежнiсть ЦБ має вiдносний характер. Так, економiчна полiтика держави здiйснюється в узголженнi iз ДКП ЦБ, а ЦБ дотримується макроекономiчного курсу уряду. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "Банки й банківська система." |
||
|