Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
В. Ю. Шепітько. Криміналістика: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / За ред. В. Ю. Шепітька. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»,2004. - 728 с, 2004 - перейти до змісту підручника

§ 4. Фіксація результатів пред'явлення для впізнання


Згідно зі статтями 85, 176 КПК про пред'явлення для впізнання, як і про інші слідчі дії, складається протокол. Для фіксації пред'явлення для впізнання застосовуються також фотографування, кіно-, відеозйомка та звукозапис.
Протокол пред'явлення для впізнання повинен мати вступну, описову і заключну частини.
У вступній частині зазначаються такі дані: місце і дата складання протоколу; посади і прізвища осіб, які проводять слідчу дію; прізвища і адреси понятих; прізвища інших учасників даної слідчої дії (спеціаліст, працівник міліції та ін.); статті КПК, з дотриманням яких проводиться слідча дія; вказівка про роз'яснення понятим їх прав, обов'язків, а також про місце безпосереднього проведення цієї слідчої дії. Якщо впізнаючим є потерпілий чи свідок, то потерпілий попереджається про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань, а свідок - ще й за відмову від давання показань із засвідченням цього їхніми підписами.
В описовій частині протоколу викладаються відомості щодо осіб, яких пред'являють, та інших об'єктів з описом їх прикмет і ознак. Стосовно живих осіб зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, вік, зріст, будова тіла, колір волосся, тип обличчя. Не менш важливо описати в протоколі ознаки одягу - вид, фасон, колір, покрій тощо. При пред'явленні предметів зазначаються (наприклад, щодо годинника): форма, розмір, колір металу корпусу, циферблат, вид кріплення - ремінець, браслет, ланцюжок тощо. У протоколі повинно бути зазначено, що впізнаючий сам зайняв певне місце серед інших пред'явлених осіб.
У заключній частині протоколу зазначаються час початку і закінчення пред'явлення для впізнання, чи проводилась фото-, відеозйомка (тип апарата, чутливість плівки тощо), зауваження, які надійшли від учасників пред'явлення для впізнання, якщо такі мали місце. Протокол підписується слідчим і всіма учасниками даної слідчої дії.
Якщо під час пред'явлення для впізнання застосовувався звукозапис, слідчий повинен повідомити про це всіх учасників впізнання і зробити відповідну відмітку в протоколі. У ньому також повинні бути дані про марку магнітофона, тип стрічки, швидкість тощо. Фонограма в опечатаному вигляді зберігається при справі (ст. 851 КПК).
При фіксації пред'явлення для впізнання за особливостями голосу має бути точно зазначено, хто говорив першим, другим тощо, інакше звукозапис втратить зв'язок з протоколом і свою ілюстративну цінність. Необхідність застосування звукозапису при пред'явленні для впізнання визначається слідчим з урахуванням конкретних обставин справи. Використання звукозапису є доцільним:
а) для фіксації процесу пред'явлення для впізнання, коли впізнаючим є малолітній;
б) для фіксації показань особи, яка коментує відеофільм, де зафіксовано процес пред'явлення для впізнання;
в) для одержання зразків голосу, що необхідно для впізнання за межами місця проведення розслідування;
г) для фіксації впізнання, коли впізнаючий на попередньому допиті називав тільки загальні ознаки об'єкта.
Відеозйомка при пред'явленні для впізнання також є одним із способів фіксації. Доцільно використання відеозйомки при пред'явленні для впізнання живих осіб за особливістю ходи, оскільки це дає змогу зафіксувати її в динаміці. Використання відеозйомки для фіксації ведення і результатів пред'явлення для впізнання має бути належним чином підготовлено. У протоколі слід зазначити, за допомогою якої камери проведена зйомка, на яку плівку здійснено відеозапис. Після здійснення запису відеострічки вона демонструється всім учасникам слідчої дії, про що складається окремий протокол (ст. 852 КПК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 4. Фіксація результатів пред'явлення для впізнання"
  1. § 1. Поняття судової фотографії та її значення
    фіксації і дослідження доказів. Зміст судової фотографії становлять наукові положення і практичні рекомендації щодо використання фотографії в розслідуванні злочинів. Використання фотографічної зйомки в розслідуванні злочинів зумовлено такими чинниками: 1) дає змогу якнайточніше зафіксувати об'єкт, його стан, ознаки; 2) забезпечує швидку фіксацію тих чи інших об'єктів; 3) дає адекватне уявлення
  2. Упізнавальна фотозйомка
    фіксації зовнішності злочинців, з метою використання їх знімків у криміналістичному обліку, під час розшуку та ідентифікації, а також щодо невпізнаних трупів для обліку їх та встановлення осіб загиблих. При зйомці живих осіб звичайно виготовляють три погрудних знімки з зображеннями в 1/7 натурального розміру: правий профіль, вид спереду (анфас) і з поворотом голови праворуч (лівий напівпрофіль).
  3. § 1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності
    фіксація зовнішнього вигляду людини на фотознімку або відеоплівці; 3) словесний опис зовнішності людини з використанням спеціальної термінології (наприклад, у криміналістичному обліку розшукуваної особи) чи в довільній формі (під час допиту потерпілого); 4) останки людини (труп, частини розчленованого трупа, череп). Форми ототожнення людини за ознаками зовнішності: 1) упізнання; 2) оперативне
  4. § 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
    результатів використання прийому. Наступною вимогою до тактичних прийомів виступає їх вибірковість як спроможність вирішувати тактичні завдання у певних ситуаціях. Ситуативний характер прийомів, залежність їх від обставин, що виникають під час провадження досудового чи судового слідства в цілому або при проведенні окремих слідчих (судових) дій, зумовлює потребу опрацювання найрізноманітніших
  5. § 2. Підготовка до пред'явлення для впізнання
    фіксації перебігу і результатів. Використання їх залежить від виду впізнання, ознак об'єкта, що підлягає впізнанню, та інших
  6. § 3. Порядок пред'явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
    результатів і його поховали. Фотознімки можуть пред'являтися не тільки на тій території, де було виявлено труп, а й в інших місцевостях. Пред'явлення для впізнання за фотознімками може також проводитися з тактичних міркувань. Як правило, пред'явлення для впізнання предметів за фотознімками проводиться в тих випадках, коли їх неможливо пред'явити в натурі. Необхідно, щоб пред'явлені фотознімки
  7. § 3. Особливості перевірки показань на місці
    фіксації результатів. Підготовка до перевірки показань на місці включає підготовчі дії, пов'язані з вивченням показань допитуваного, та підготовку забезпечення цієї дії на місці її проведення. Така підготовка полягає в тому, що слідчий: 1) пропонує особі, показання якої перевіряються, взяти участь у слідчій дії і показати на місці те, про що вона повідомила на допиті; роз'яснює, в чому полягає
  8. § 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
    фіксацію не виявлених раніш ознак. Для попереднього дослідження слідчий залучає спеціалістів, проводить перевірку показань, отриманих від свідків-очевидців, які співставляються з механізмом злочину. На підставі аналізу зібраної інформації висуваються слідчі та розшукові версії. На цій стадії може виникнути потреба у створенні слідчо-оперативних груп, загальному плануванні їх діяльності. У
  9. § 6. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
    результатів певних виробничих процесів, операцій. У цих випадках слідчий після закінчення огляду (або пізніше, коли визнає за необхідне) може провести слідчий експеримент, для участі в якому доцільно залучити фахівців у даній галузі виробництва. Якщо обставини, що перевіряються, пов'язані з обліком складних процесів, пояснення яких вимагає наукових знань, спеціальних розрахунків у певній галузі
  10. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування
    фіксації предметів, що можуть набути доказового значення. До таких засобів фіксації, наприклад, належить фіксація номерів купюр, приготовлених заявником для передачі певній службовій особі як хабар, тощо. Наявність ознак, що викликали необхідність висування версій щодо вимагання хабара, може бути пояснена іншими, зовні подібними з хабарництвом злочинами, іншими правопорушеннями або законними