| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
IV Перша серія [XXVII]. |
||
|
Кесон 1. - Поряд на одній ділянці землі ростуть два дерева однакової висоти і товщини: одне зелене і міцне, інше сухе, безжізненное296. На з'єднує їх стрічці слова:
SOR.NON.OMNIBVS.? QVE. Участь у всіх різна
Стосовно до людського існування ця істина здається нам тим більше відносної, що, незалежно від того, яка у нас доля, сумна або прихильна до нас , яке життя, безтурботна або повна тривог, всі ми без відмінностей і винятків приходимо до одного: до смерті. Але в світлі герметики все інакше - ця істина приймає яскраво виражений позитивний сенс, близький серцю Адепта. Згідно алхімічному вченню, метали, для тих чи інших промислових потреб витягнуті з руди і вимушені пристосовуватися до вимог людини, стають жертвами своєї нещасливої долі. У вигляді рудної породи вони повільно еволюціонували до досконалого стану природного золота, але по витяганні вони гинуть від згубного восстанавливающего дії вогню (feu r? Ducteur). При плавці метал втрачає поживні елементи мінералізуюча початку, підтримують його життєдіяльність, тимчасовий перехідний стан металу фіксується, і він помирає. Такий сенс двох символічних дерев, одне з яких виражає життєздатність мінералу, інше - безжиттєвість металу. З цієї простої картинки проникливий дослідник, досить обізнана в основах нашого мистецтва, зможе зробити важливий і корисний для себе висновок. Якщо алхімік згадає, що старі Майстри рекомендували починати роботу з того місця, де Єство закінчує свою, і якщо він уміє вбивати живе, щоб відновлювати мертве, він здогадається, який метал йому треба взяти і який мінерал обрати для початку першої роботи. Потім за аналогією з природними процесами алхімік з'єднає відроджене до життя речовина з іншою речовиною (відомо, що живе жадає живого), і, якщо він нас правильно зрозумів, йому доведеться побачити своїми очима і помацати своїми руками матеріальне свідчення великої істини ... Слова наші скупі, про що шкодуємо, але підпорядкування правилам традиційної дисципліни не дає нам можливості ні уточнювати, ні роз'яснювати все це.
Кесон 2. - Фортечна вежа на схилі пагорба, вгорі галерея з навісними бійницями і амбразурами. Вежа увінчана куполом, в ній вузьке загратоване вікно і наглухо замкнені двері. Хмари зрошують сувору неприступну вежу дощем. Напис говорить, що дощ золотий.
. AVRO.CLAVSA.PATENT. Золото розчиняє (відчиняє) зачинені врата
Хто цього не знає! Однак для Філософа неприйнятний переносне значення цього вислову, що припускає фаворитизм, придбання привілеїв, незаконних пільг. Мова тут йде не про згубний золоті, а про міфо-герметичному епізоді легенди про Юпітері і Данаї. Поети розповідають, що Данаю її батько, аргосский цар Акрисий, уклав у вежу, так як від оракула дізнався, що йому судилася смерть від руки онука. Проте хоч би міцні не були стіни темниці, для волі бога вони не перешкода. Зевс, великий любитель пригод і метаморфоз, що завжди прагне обдурити пильність Гери і збільшити своє потомство, примітив Данаю. Чи не обмежений у виборі засобів, він проник до неї золотим дощем. По закінченні визначеного терміну полонянка привела на світ сина, якого нарекли Персеєм. Розсерджений Акрисий велів закляття Данаю з сином в ящик і кинути в море. Ящик плином прибило до острова Сериф, де рибалки витягли незвичайне судно на берег, відкрили його, звільнили Данаю з Персеєм і привели до царя Полідекту, зустрів їх з великою привітністю. В цій дивній історії прихована важлива таємниця - таємниця приготування герметичного суб'єкта, первоматерии (mati? Re premi? Re) Діяння, та отримання Сірки, primum ens297 * каменю.
XXVII. Замок в Дампьер-сюр-бутони. Кесони верхньої галереї. Перша серія.
Даная уособлює тут наш грубий мінерал (notre min? Ral brut), витягнутий з рудника. Це земля Мудреців (terre des sages), що містить активний і прихований дух, який, за словами Гермеса, один лише здатний здійснити «з цих речей чудо єдиної речі». Слово «Даная» походить від дорийского??? (Terre, земля) і?? (Souffle, esprit, дихання, дух). Філософи вчать, що їх первоматерия (mati? Re premi? Re) є частка початкового хаосу, про що свідчить грецьке ім'я Акрисия, царя Аргоса і батька Данаї: '??????? означає змішання, безлад (confusion, d? sordre), '????? - Грубий, необроблений, незакінчений (brut, inculte, inachev?).
Кесон 3. - Клинок шаблі доторкається до стебел чотирьох розпустилися квіток. Напис до цієї невеликої зображенні:
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "IV Перша серія [XXVII]." |
||
|
||