Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельное право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
В. Ю. Шепітько. Криміналістика: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / За ред. В. Ю. Шепітька. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»,2004. - 728 с, 2004 - перейти до змісту підручника

§ 2. Початковий етап розслідування


Відправний момент для порушення кримінальної справи про контрабанду - виявлення ознак злочину. Аналіз митної та судово-слідчої практики показує, що ознаки контрабанди можуть бути виявлені при: 1) здійсненні митного контролю; 2) провадженні справ про порушення митних правил; 3) здійсненні прикордонного контролю працівниками Прикордонних військ; 4) проведенні оперативно-розшукових заходів; 5) провадженні дізнання та попереднього слідства; 6) здійсненні прокуратурою загальнонаглядових функцій; 7) перевірці заяв та повідомлень про контрабанду, що підготовлюється або вчинена. Останнім часом ознаки контрабанди нерідко виявляються в результаті діяльності органів Державної податкової адміністрації, Товариства захисту прав споживачів та інших державних органів.
Найчастіше факти контрабанди виявляються працівниками митної служби при проведенні митного контролю, саме у результаті митного огляду транспортних засобів, товарів, інших предметів та особистого огляду громадян, а також при перевірці документів.
Згідно зі ст. 101 КПК і 102 МК органом дізнання у справах про контрабанду є митні органи. При наявності достатніх даних, що вказують на ознаки злочину, митний орган порушує кримінальну справу і провадить невідкладні слідчі дії щодо встановлення і закріплення слідів злочину та виявлення осіб, які його вчинили.
Митний орган, порушивши кримінальну справу про контрабанду, зобов'язаний закінчити дізнання не пізніше десятиденного строку з дня порушення, після чого він передає справу за підслідністю слідчому Служби безпеки, або, за рішенням прокурора, слідчому прокуратури України. Тому проведення дізнання працівниками митниці охоплює, як правило, першочерговий етап розслідування контрабанди і фактично є розкриттям злочину «по гарячих слідах».
Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні контрабанди. Обов'язковому з'ясуванню підлягають такі основні питання: 1) чи є дана подія контрабандою; 2) місце, час і умови вчинення контрабанди; 3) предмет контрабанди, джерела їх придбання, кількість, вартість, загальна сума; 4) способи вчинення контрабанди, конкретні прийоми незаконного переміщення через митний кордон, технічні засоби, використовувані для переміщення контрабанди, вид тайника, спосіб підробки митних документів, інші дії контрабандистів при безпосередньому переміщенні товарів, інших предметів через кордон; 5) способи приготування контрабанди (підготовка транспортних засобів і обладнання у них тайників, збір інформації про місце перетинання кордону, даних про осіб, які проводять митний контроль, відомості про товари, що користуються попитом, консультації з «фахівцями», фальсифікація митних документів, тари, упакування, створення та організація злочинної групи, підбір та перевірка членів групи, проведення тренувань і їх технічне забезпечення і т. д.); 6) способи приховування контрабанди (дії щодо утаювання, знищення, маскування або фальсифікації слідів злочину і злочинця), способи зберігання, транспортування і реалізації контрабандних товарів, а також дії щодо використання результатів контрабанди; 7) особу, яка вчинила контрабанду; 8) наявність злочинної групи і роль кожного її учасника, хто є організатором контрабандної діяльності; 9) мета, мотив і намір вчинення контрабанди; 10) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинувачуваного, а також інші обставини, що характеризують особу, яка скоїла контрабанду; 11) характер і розмір збитку, заподіяного контрабандою; 12) причини і умови, що сприяють вчиненню контрабанди.
Слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування, доцільно класифікувати на три групи залежно від обсягу та змісту даних, що послужили підставою порушення кримінальної справи та інформації про злочинця. Ці ситуації такі:
1. Є ознаки - достатні дані про вчинення контрабанди, відома особа, яка її вчинила.
2. Є ознаки про вчинену контрабанду, особа, яка її вчинила, не відома.
3. Є ознаки контрабанди і відомості про злочинця, але останній зник з місця події.
Перша група типових слідчих ситуацій характеризується наявністю достатньої кількості ознак, що вказують на вчинення контрабанди й особу, яка її вчинила. Залежно від змісту й обсягу вихідних (початкових) даних, за якими порушується кримінальна справа, можуть виникати такі конкретні ситуації:
1. Вихідні (початкові) дані - ознаки контрабанди отримано працівниками митниці при здійсненні митного контролю під час затримання злочинця з речовим доказом безпосередньо під час незаконного перетину кордону
Ситуація характеризується тим, що працівники митних органів внаслідок здійснення ними митного контролю виявляють предмети контрабанди, які за найменуванням, кількістю, вартістю, способом переміщення та приховування від митного контролю вказують на ознаки контрабанди. При цьому відома особа, яка її скоїла. Вихідним матеріалом для митниці як органу дізнання служить протокол про порушення конкретною особою правил переміщення через митний кордон певних предметів, що належать до ознак такого злочину, тобто виявлені самі предмети посягання, документи і правопорушник. У таких ситуаціях контрабандист, затриманий з речовим доказом на місці вчинення контрабанди, визнає свою провину, його викривають наявні докази.
Це прості ситуації, що складаються за так званими «очевидними» злочинами, коли сам злочин і особа, яка його скоїла, очевидні, відомі із самого початку розслідування». Початкові дані, які є у розпорядженні дізнавача, обумовлюють комплекс і послідовність проведення невідкладних слідчих дій: а) обшук особи, затримання і допит підозрюваного; б) огляд місця затримання з метою з'ясування обстановки події, виявлення слідів злочину та речових доказів; в) слідчий огляд предметів, що мають відношення до злочину (предметів контрабанди, документів, транспортних засобів, тайників, записних книжок, листів тощо); г) допит осіб, які виявили і спіймали з речовим доказом злочинця, а також допит свідків-очевидців про обставини злочину та затримання; ґ) призначення судових експертиз (трасологічної, біологічної, товарознавчої, вибухотехнічної, балістичної, а також техніко-криміналістичної експертизи документів); д) обшук за місцем проживання підозрюваного та в інших місцях, де, судячи з обставин справи, можуть зберігатися документи та інші предмети, що мають значення для справи.
2. Вихідні (початкові) дані про вчинення злочину отримано в результаті прикордонного контролю співробітниками Прикордонних військ
Ситуація характеризується тим, що початкові дані про вчинення контрабанди отримано в результаті прикордонного контролю працівниками Прикордонних військ, коли виявлено предмети посягання і затримана особа, яка переміщує їх. У цьому разі прикордонники складають протокол затримання, в якому необхідно фіксувати всі обставини вчинення контрабанди, місце події фотографують, складають схеми і плани. При переміщенні контрабанди шляхом обходу митного контролю рекомендується вказувати маршрут проходження, наявність дорожніх та інших знаків тощо. Але нерідко при затриманні прикордонниками правопорушників як безпосередньо на митному кордоні, так і поза межею митного контролю протоколи і схеми затримання не оформляються належним чином (не чітко вказується маршрут слідування, відсутні свідки та ін.), а первинні пояснення не відображають сутності і характеру правопорушення.
Дізнавач митниці, отримавши початкові матеріали про контрабанду, за наявності достатніх даних порушує кримінальну справу і провадить невідкладні слідчі дії, перелік і послідовність яких істотно не відрізняється від ситуацій, розглянутих раніше. Проте тут обов'язково необхідно допитати представників Прикордонних військ, що виявили контрабанду, й осіб, при цьому присутніх.
3. Інформацію про вчинення контрабанди отримано внаслідок здійснення оперативно-розшукових заходів, коли кримінальну справу було порушено за матеріалами СБУ або МВС України
Слідча ситуація характеризується тим, що початкові дані про вчинення контрабанди отримані внаслідок здійснення оперативно-розшукових заходів. У цій ситуації до початку розслідування, як правило, відомі причетні до злочину особи і місце події, дані про підготовку, безпосереднє вчинення контрабанди або про результати контрабандної діяльності (транспортування, зберігання, реалізація тощо), проте інші обставини відомі не повністю. У цьому разі матеріали оперативно-розшукової діяльності є приводом і підставою для порушення кримінальної справи і проведення невідкладних слідчих дій. До таких ситуацій, наприклад, належить вчинення контрабанди представниками підприємницьких структур при сприянні працівника митниці, коли внаслідок оперативної розробки і за допомогою технічних засобів виявляються факти контрабанди.
Відмінною рисою таких ситуацій є раптовість проведення комплексу оперативно-розшукових заходів, органiзаційних та слідчих дій, типовий перелік яких може охоплювати: 1) затримання, обшук особи підозрюваного; 2) допит підозрюваного; 3) огляд місця події; 4) огляд предметів контрабанди, місць їх приховування та транспортного засобу, в якому вони виявлені; 5) огляд документів, пред'явлених митному контролю для переміщення товарів або валюти і для перетинання кордону; 6) допит свідків; 7) обшук за місцем роботи, проживання підозрюваного (підозрюваних) та за місцем його «зв'язків»; 8) призначення за необхідністю судових експертиз - товарознавчої, трасологічної, технічної експертизи документів тощо; 9) виїмка та огляд документів за місцем роботи підозрюваного; 10) огляд складських та виробничих приміщень за місцем роботи підозрюваного і товарів, що там знаходяться; 11) виїмка та огляд дискет і даних, що містяться в пам'яті комп'ютерів за місцем роботи та проживання підозрюваного, і при необхідності призначення щодо них експертизи; 12) накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію.
4. Інформацію про ознаки вчинення контрабанди отримано в ході розслідування інших злочинів
Ситуація виникає при розслідуванні інших злочинів. Вона складна і відрізняється від розглянутих вище насамперед чинником раптовості, коли ознаки контрабанди слідчий виявляє внаслідок проведення слідчих дій в іншій кримінальній справі, не пов'язаній з контрабандою. Такі ситуації характеризуються певними труднощами їх вирішення, обумовлені насамперед часовим чинником - часом, що пройшов з моменту безпосереднього здійснення контрабанди та моменту виявлення її ознак. Основні напрями розслідування в таких ситуаціях становлять передусім встановлення події злочину та вини особи, яка його вчинила. Діяльність працівників дізнання (слідства) орієнтована на збирання доказів та встановлення всіх обставин, що входять до предмета доказування.
5. Початкові дані про підготовлювану або вчинену контрабанду отримано із заяв, повідомлень громадян, а також інформації, що надійшла від інших правоохоронних органів
Слідча ситуація характеризується тим, що початкові дані про контрабанду отримано внаслідок попередньої перевірки заяв і повідомлень фізичних та юридичних осіб про підготовлювану або вчинену контрабанду, а також матеріалів та інформації, що надійшли від інших митних і правоохоронних органів України та іноземних держав. Основним завданням таких ситуацій є встановлення факту незаконного переміщення через кордон, а також осіб, причетних до вчинення даного злочину, шляхом використання прийомів та повноважень суб'єктом, який одержав такі заяви або інформацію. Здебільшого у подібних ситуаціях відсутній чинник раптовості. При проведенні перевірки шляхом відібрання пояснень або витребування документів не рідко має місце передчасне витікання інформації, що дає можливість злочинцю здійснити заходи щодо приховування слідів контрабандної діяльності чи самому переховуватися від слідства. Типовий перелік та послідовність проведення невідкладних слідчих дій аналогічні першій типовій ситуації, що розглянута раніше.
Друга група типових слідчих ситуацій виникає при виявленні предметів контрабанди на митному кордоні, коли особа, яка вчинила злочин, невідома. Це так звана «безгоспна» контрабанда, яка останнім часом в Україні набула погрожуючого характеру. У подібних ситуаціях кримiнальна справа порушується за фактом виявлення злочину, при відсутності особи, підозрюваної у його вчиненні. Тому першочерговим завданням є встановлення особи злочинця, її розшук, затримання та викриття.
Для розв'язання розглядуваної проблемної ситуації можна рекомендувати такі початкові слідчі дії й оперативно-розшукові заходи: а) огляд місця події, включаючи огляд предметів контрабанди та місць їх приховування; б) використання службово-розшукових собак; в) виявлення можливих свідків та їх допит; г) призначення за результатами огляду криміналістичних експертиз; ґ) складання (або поставлення завдання про складання) композиційного портрета особи, яка вчинила контрабанду (якщо злочинця хтось бачив); д) перевірка за криміналістичними обліками (дактилоскопічному, за способом учинення, за ознаками зовнішності); е) поставлення завдання про встановлення особи, яка скоїла контрабанду, оперативним шляхом та ін.
Успішне вирішення розглядуваної ситуації значною мірою залежить від таких чинників, як: а) висококваліфіковане проведення огляду місця події, включаючи огляд предметів контрабанди та місць їх приховування; б) допит свідків-очевидців, а за їх відсутності дії мають бути направлені на їх виявлення; в) залучення спеціалістів кінологічної служби митниці або прикордонників; г) перевірка результатів оглядів та допитів за криміналістичним обліком (дактилоскопічним, за способом вчинення, за ознаками зовнішності тощо); ґ) вивчення матеріалів архівних кримінальних справ даної категорії (розкритих і нерозкритих) шляхом порівняльного аналізу способів вчинення контрабанди (розслідуваного та вказаного в архівній справі); д) взаємодія митних органів, Прикордонних військ, підрозділів СБУ, МВС та ін.
Третя група типових слідчих ситуацій є більш сприятливою для початкового етапу розслідування, оскільки особа контрабандиста відома, але останній зник з місця злочину. Як правило, вона поєднує конкретні ситуації, коли контрабанду виявляють у момент безпосереднього вчинення незаконного переміщення через кордон або після його вчинення.
У цій ситуації дії працівників дізнання (слідства) мають бути спрямовані на негайне переслідування злочинця по «гарячих слідах» та на його затримання, а також на збір даних, що характеризують особу розшукуваного, виявлення його зв'язків, встановлення можливого його місцезнаходження, вжиття заходів для затримання злочинця та доставлення його за місцем дізнання.
Аналізована типова слідча ситуація є різновидом першої та другої групи ситуацій, розглянутих раніше. Тому найбільш оптимальний комплекс початкових слідчих дій у даній ситуації може виглядати таким чином: а) огляд місця події, включаючи огляд предметів контрабанди та місць їх приховування; б) допит свідків-очевидців, співучасників (якщо такі є); в) допит осіб, які можуть дати відомості про злочинця та його спосіб життя (родичів, товаришів по службі, знайомих); г) затримання й обшук особи підозрюваного; ґ) допит підозрюваного; д) обшук за місцем проживання та його «зв'язків»; е) при необхідності призначення криміналістичних експертиз (за предметами посягання або результатами оглядів) та ін.
Паралельно зі слідчими діями здійснюються оперативно-розшукові й організаційні заходи, до числа яких належать: а) використання службово-розшукових собак; б) переслідування злочинця, який зник з місця події, по «гарячих слідах»; в) виявлення можливих свідків та їх допит; г) прочісування й обстеження місцевості із залученням Прикордонних військ у районі місця події; ґ) проведення загороджувальних заходів; д) складання (або поставлення завдання про складання) композиційного портрета особи, яка вчинила контрабанду; е) складення розшукових орієнтувань злочинця; є) накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію; ж) оперативне спостереження у місцях вірогідної появи злочинця; з) блокування можливих місць перебування злочинця та ін.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 2. Початковий етап розслідування"
  1. § 1. Сутність методики розслідування злочинів
    Даний розділ криміналістики традиційно в системі науки називається методикою розслідування окремих видів злочинів. Бажаючи надати системі науки єдності, деякі автори пропонували називати цей розділ криміналістичною методикою, аналогічно криміналістичній техніці та криміналістичній тактиці. Методика розслідування злочинів може розглядатися у двох аспектах. По-перше, це сам процес розслідування
  2. § 2. Початковий етап розслідування
    У процесі розслідування вбивств необхідно з'ясувати ряд обставин, що сприяють встановленню істини. До них належать: 1) безпосередня причина смерті; 2) що мало місце - насильницьке заподіяння смерті чи смерть сталася з інших причин (нещасний випадок, хвороба); 3) яким способом, за допомогою яких знарядь вчинено вбивство; 4) час настання смерті (має важливе значення для встановлення багатьох
  3. § 3. Початковий етап розслідування
    Специфіка розслідування вбивств на замовлення, особливість контингенту осіб, які їх вчиняють, вимагають від слідчого проведення широкого кола слідчих дій і оперативно-розшукових заходів. Типовими слідчими діями при розслідуванні таких вбивств є: 1) огляд місця події; 2) огляд трупа; 3) огляд зброї та інших предметів; 4) допит свідків; 5) пред'явлення трупа для впізнання; 6) призначення
  4. § 2. Початковий етап розслідування
    Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК справи про зґвалтування, передбачені ч. 1 ст. 152 КК, порушуються не інакше як за скаргою потерпілої особи. Як виняток справа може бути порушена прокурором і за відсутності скарги потерпілої. Справа, порушена прокурором, направляється для провадження дізнання чи досудового слідства, а після закінчення розслідування розглядається судом у загальному порядку. Така
  5. § 2. Початковий етап розслідування
    Вихідними даними для порушення кримінальної справи про вчинення крадіжок є такі: а) заяви громадян чи посадових осіб; б) заяви очевидців чи інших осіб, які дізналися про крадіжку; в) заяви громадян про злочинну діяльність конкретних осіб; г) затримання з краденим; ґ) інші джерела. Кожне повідомлення про факт крадіжки вимагає негайного реагування. Насамперед необхідно встановити, на якому об'єкті
  6. § 2. Початковий етап розслідування
    Вихідними даними для порушення кримінальної справи про грабіж або розбій є такі джерела: а) заява потерпілого; б) повідомлення службових осіб про вчинення злочину; в) заява очевидців про розбійницький напад; г) затримання з речовим доказом у момент вчинення злочину; ґ) інші джерела. Для порушення кримінальної справи про грабіж або розбій необхідна наявність у первісних матеріалах даних про
  7. § 2. Початковий етап розслідування
    Найбільш загальні типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування шахрайства такі: 1) є дані про подію злочину і особу злочинця; 2) злочинець затриманий відразу після вчинення злочину; 3) є дані про подію злочину, спосіб його вчинення, особа злочинця невідома; 4) є дані про подію злочину, але механізм вчинення шахрайства і особа злочинця невідомі. Запропоновані типові ситуації
  8. § 2. Початковий етап розслідування
    Порушення кримінальних справ про вимагання, планування та організація їх розслідування пов'язані зі специфікою даної категорії злочинів і тими слідчими ситуаціями, що складаються на даній стадії кримінального процесу. Приводом до порушення кримінальної справи є заява особи, щодо якої застосовувалось вимагання або її близьких чи знайомих; повідомлення службових осіб державних органів або
  9. § 2. Початковий етап розслідування
    Приводами до порушення кримінальної справи у разі дорожньо-транспортної події найчастіше є: заяви потерпілих чи їх родичів, очевидців, водіїв транспортних засобів, причетних до події; повідомлення посадових осіб транспортних організацій, працівників медичних закладів; безпосереднє виявлення органами міліції чи прокуратури ознак злочину. Підставами для порушення кримінальної справи у таких
  10. § 2. Початковий етап розслідування
    Підставою для порушення кримінальної справи є матеріали, які свідчать про те, що пожежа сталася внаслідок підпалу або порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також заяви громадян. Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування підпалів і порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки: а) є дані про подію злочину та спосіб його вчинення, особа