|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
14. Право приватної власності на землю.
|
Відповідно до Земельного кодексу, громадяни України мають право на одержання у власність земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства, ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва.
Громадяни набувають право власності на земельні ділянки у разі: одержання їх у спадщину; одержання частки землі у спільному майні подружжя; купівлі-продажу, дарування та обміну.
Передача земельних ділянок у власність громадян проводиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.
Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян для: ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки, що обчислюється в порядку, передбаченому законодавством, ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного Земельним кодексом, садівництва дачного і гаражного будівництва.
За плату передаються у власність громадян для ведення селянського (фермерського) господарства земельні ділянки, розмір яких перевищує середню земельну частку.
При визначенні розміру середньої земельної частки, що обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів, враховуються сільськогосподарські угіддя (у тому числі рілля), якими користуються підприємства, установи, організації та громадяни у межах території даної Ради, крім тих підприємств, установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації.
Загальний розмір обчисленої площі поділяється на кількість осіб, які працюють у сільському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві і проживають у сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері села.
До осіб, які працюють у сільському господарстві, належать усі працівники колективних сільськогосподарських підприємств, підсобних сільських господарств, селянських (фермерських) господарств, інших сільськогосподарських підприємств, установ і організацій.
При визначенні середнього розміру земельної частки має враховуватися якість сільськогосподарських угідь. Розмір середньої земельної частки може переглядатися залежно від демографічних умов і конкретних обставин, що склалися Радою народних депутатів, яка визначила цей розмір.
Надана громадянинові у власність земельна ділянка може бути об'єктом застави лише за зобов'язанням з участю кредитної установи.
Колишнім власникам землі (їх спадкоємцям) або землекористувачам земельні ділянки не повертаються. За їх бажанням може бути передані у власність або надані у користування інші земельні ділянки на загальних підставах.
Іноземним громадянам і особам без громадянства земельні ділянки у власність не надаються.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "14. Право приватної власності на землю." |
- 5. Історія розвитку земельного права.
правової системи і зем зак-ва. Правовий режим земель України визначався у відповідності з рос зак-вом. Після революції 1905 р. на зем відносини мала вплив столипінська аграрна реформа, яка внесла істотні зміни в правовий режим земель, але не змінила основи земельного ладу Росії. Виникнення в Рос Імперії земель різної форм власності, землеволодіння і землекористування привело до створення в сист
- 27. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами і юридичними особами.
право приватної власності на землю, належать: 1) рішення органу влади про передачу земельної ділянки громадянинові у приватну власність; 2) цивільно-правова угода; 3) успадкування земельної ділянки. Особливістю зазначених юридичних фактів є те, що за змістом вони являють собою активні дії органів влади та осіб, які набувають право власності на землю. Ці дії є складними за змістом. їх вчинення
- Екологічне законодавство України: сучасний етап
право на чисте, придатне для проживання навколишнє середовище. - Ст. 50 Конституції перед-бачає, що «кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшко-дування завданої порушенням цього права шкоди». - АНАЛІЗ : - ст. З - «права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави», що «держава відповідає перед людиною за свою діяльність», а
- Поняття і особливості принципів екологічного права
правових приписів. Разом з тим кожна галузь враховує й загальні принципи права, але під кутом зору специфіки правового регулювання певних груп суспільних відносин. Саме ця специфіка визначає характер галузі права та сукупність її принципів. Екологічні відносини, які виникають з приводу належності природних об'єктів відповідним суб'єктам, використання та відтворення цих об'єктів, охорони
- Законодавча база приватної нотаріальної діяльності в Україні
правовими договорами Ідентифікаційний номер ___ (доповнено згідно з наказом ДПАУ від 25.12.98 р. №650) ___ (рядок вилучено згідно з наказом ДПАУ від 25.12.98 р. №650) 1. Прізвище, ім'я та по батькові 2. Адреса постійного місця проживання 3. Сума нарахованого доходу (в крб) за місяць (період)
- 23. Загальні правила посвідчення угод про відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна
право власності на вказане майно у осіб, які його відчужують. Право власності на жилий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним із таких документів; - нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни; - договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі; - свідоцтвом
- 13. Суб'єкти права власності на землю.
правомочностей власника землі. Стаття 80. Суб'єкти права власності на землю Суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади,
- 15. Право комунальної власності на землю.
правовими угодами; - з інших підстав, прямо передбачених законом. Комунальна власність на землю - це власність комунальних утворень в межах їх територій. Однак і тут не всі землі знаходяться в комунальній власності. Вони визначаються методом «відрахування» земель державної і приватної власності. В першу чергу це землі, зайняті комунальними об'єктами (інженерної і соціальної інфраструктури,
- 17. Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.
правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини. 4. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Стаття 82. Право власності на землю юридичних осіб п. 2. Іноземні юридичні особи
- 34. Корисливі злочини проти власності, не пов'язані з обертанням чужого майна на свою користь або користь інших осіб
право на таке майно. Власник не позбавляється реально належного йому майна, воно не вибуває з його фондів. Заподіяння майнової шкоди може виражатися в таких формах: а) незаконному використанні чужого майна (незаконне користування); б) ухиленні від сплати обов'язкових платежів; в) обертанні на власну користь грошових коштів, які на підставі тих або інших договорів і зобов'язань мають надійти на
|