| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ДОДАТОК ВИДАТНІ ТА ВІДОМИХ ДІЯЧІВ ОЧИМА СПЕЦСЛУЖБ |
||
|
Деякі характеристики, оцінки , інформація з досьє спецслужб різних епох і країн відносно видатних і відомих людей свого часу Матеріали спецслужб щодо відомих і видатних особистостей - це своєрідні документи епохи, що відображають характер суспільства, рівень розвитку політичного розшуку, взаємини його з владою, професіоналізм його служителів. З представлених тут документів, що відносяться до ХIХ - початку ХХ століття, видно, що в цей період переважають особистісні оцінки з вуст чинів поліції і агентів, а також прямі вказівки поліцейських начальників, продиктовані особливостями що відслідковуються персон (см. фрагменти записок про Маркса, про Сталіна). Знайомство з матеріалами пізнішого періоду (30-40-ті роки ХХ століття) дозволяє виявити характерні особливості стилю розшукових документів, властиві спецслужбам тоталітарного та авторитарного періоду радянського суспільства. Документи цього періоду відрізняє в основному констатація висловлювань і мінімум узагальнень і висновків, мінімум аналітичності (див. записки НКВС про настрої і висловлювання поетів і письменників того часу). Це був, по суті, робочий матеріал для Сталіна, який сам робив аналіз і висновки. Але вже тоді спецслужби, стурбовані підвищенням своєї значимості, пробували себе у підготовці аналітичних матеріалів, присвячених певним персонажам (див. записку ГПУ про професора Лосєва; фрагменти портрету-біографії Гітлера для Управління стратегічних служб США; записку , створену в нацистській службі СД про генерала Власова, який перейшов на бік гітлерівців). Правда, поява цих аналітичних матеріалів диктувалося ще й нагальною необхідністю, що змушувало спецслужби реагувати на виклики часу. Наприклад, гітлерівським вождям необхідно було визначатися з Власовим, приймати рішення про його використання, а для цього їм потрібно було об'єктивну думку своєї спецслужби. Аналіз документів КДБ кінця 60-70-х років, коли радянське суспільство, що пішло від тоталітаризму, стало по суті авторитарним, показує, що в них все більше переважають характеристики і оцінки значущих персон, а також пропозиції , пов'язані з впливом на них, з метою зміни політичної та ідейної позиції. (Див. записки КДБ про Ландау, Солженіцина, Окуджаві, Глазунова). Цей підхід помітно відрізняється від констатуючого стилю документів 30-40-х років, який був зручний Сталіну: на підставі викладених висловлювань самих об'єктів спостереження і розшуку вождь визначав свою лінію і лінію органів безпеки щодо їх. Ще одна особливість приводяться матеріалів: у 30-ті роки в СРСР документи розшуку відображають боротьбу влади з опозицією реальної та уявної, а в 70-ті роки - боротьбу з існуючими дисидентства і антирадянськими групами серед інтелігенції, що позначалося на тональності текстів, виходять з-під пера НКВС і КДБ. З плином часу змінювалася і стилістика. У розшукових документах радянських спецслужб в 30-ті роки панує докладний стиль, а в 70-ті роки вже переважає політична мова, хоча і запозичений з партійних текстів, всю використовують політичні дефініції та аналітичні "блоки" (див., наприклад, записку про Глазунова). Зміна змісту, стилю, мови в документах спецслужб про відомих людей свого часу - яскраве свідчення тенденцій у розвитку органів розшуку в різних типах суспільства, зміни їх ролі, функцій, методів діяльності.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " ДОДАТОК ВИДАТНІ та відомих діячів ОЧИМА СПЕЦСЛУЖБ " |
||
|
||