Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТеорія держави і права → 
« Попередня Наступна »
ОНЮА. Шпагралка по дисциплинні держава і право 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

Способи забезпечення виконання зобов'язань



Зобов'язання є правовідносинами, тому вони охороняються засобами примусового хар-ру. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник зобов'язаний передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Формами неустойки є шграф і пеня. Штраф - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного аюо неналежно виконаного зобов'язання. Пеня - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі, а кредитора, отримавши неустойку, не позбавляється права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань.
Порука - це односторонній, консенсуальний договір, за яким третя особа бере на себе повну або часткову відповідальність за невиконання або неналежне виконання боржником його зобов'язання перед кредитором. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором іншої особи за належне виконання нею свого обов'язку. До поручителя, який виконав зобов'язання, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Боржник, який виконав забеспечене порукою зобов'язання, має негайно повідомити про це поручителя.
Гарантія являє собою зобов'язання, за яким одна організація (гарант) зобов'язується нести майнову відповідальність перед кредитором за належне виконання зобов'язання боржником. При гарантії беруть участь 3 особи: кредитор, боржник і гарант. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше, і діє протягом строку на який вона видана. Після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант має право відмовити кредиторові у задоволенні його вимоги, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на чку видано гарантію.
Під заставою розуміється як безпосередня передача, так і інше виділення боржником певного свого майна кредитору для забезпечення таким чином взятих зобов'язань, гарантування можливості задоволення кредитором своєї вимоги за рахунок цього майна, переважно перед іншими кредиторами. Предметом застави може бути будь-яке майно, відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Існують 2 види застав: іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця; заклад - застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя (3 особи).
Особливість притримання як виду забезпечення виконання зобов'язання, полягає у тому, що кредитору надане право утримувати річ боржника до виконання останнім зобов'язання.
32.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Способи забезпечення виконання зобов'язань"
  1. Застава
    способу забезпечення виконання зобов'язань регулюються § 6 гл. 49 ЦК, Законом України «Про заставу» від 02.10.1992, іншими актами законодавства. На підставі застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше
  2. Застава
    способу забезпечення виконання зобов'язань регулюються § 6 гл. 49 ЦК, Законом України «Про заставу» від 02.10.1992, іншими актами законодавства. На підставі застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше
  3. Поняття та види співучасті у злочині
    способи 12. Правовідносини: поняття і структура 13. Юр.факти, види і їх значення 14. Правомірна поведінка та її види 15. Правопорушення як підстава юридичної відповідальності 16. Склад правопорушення, зміст його елементів 18.Загальне поняття юридичної відповідальності, її види та заходи 18. Цив. право У 20. Об'єкти цивільно-правових відносин 21. Фізичні особи як суб'єкти цивільно-правових
  4. № 76. Поняття забезпечення виконання зобов'язань.
    способами забезпечення зобов'язань розуміють передбачені законом або договором спеціальні заходи, які покликані додатково стимулювати боржника до виконання юридичного обов'язку, а у разі його невиконання - задовольнити охоронювані законом інтереси кредитора. Законом до заходів забезпечення віднесено: неустойку (штраф, пеню), заставу, поруку, завдаток і гарантію. Перелічені способи забезпечення є
  5. § 1. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій
    способи їх вчинення. Способи вчинення злочинів у кредитно-фінансовій сфері, що склалися в кримінальній практиці, можна класифікувати залежно від особи злочинця (кредитор, позичальник), який діє самостійно або у змові. Перша група - це посягання позичальника на фінансові ресурси кредитно-фінансових установ. Спосіб 1. Громадянин-підприємець (який зареєстрований як підприємець за місцем проживання
  6. § 3. Поняття та система господарського законодавства
    способом ухвалення законів та інших нормативно-правових актів, їх зміни або скасування. Існують дві концепції визначення законодавства: законодавство у широкому розумінні і законодавство у вузькому розумінні. Як зазначає О. Ф. Скакун , широке трактування включає в поняття законодавства акти законодавчих органів і підзаконні акти (акти органів управління та ін.). Вузьке - акти законодавчих органів
  7. § 3. Виконання і припинення господарських зобов'язань
    способами: передавання майнових прав (акт передавання прав уважається чинним з дня одержання повідомлення про це зобов'язаною стороною) і делегування права для здійснення господарсько-управлінських повноважень (акт делегування господарсько-управлінських повноважень іншому суб'єкту вважається чинним з дня офіційного опублікування цього акта). Між тим небезінтересним є той факт, що положення про
  8. Неустойка
    способом (видом) забезпечення виконання зобов'язань, то в ГК неустойка визнається також і заходом господарської
  9. Гарантія
    способом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної в письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному
  10. § 4. Поняття захисту прав та законних інтересів учасників господарських правовідносин, його форми та способи
    способів діяльності), котрі здійснюються відповідно до закону як суб'єктом господарювання самостійно, так і через уповноважених осіб, і спрямованих на запобігання й усунення погроз порушення прав відповідних суб'єктів, усунення перешкод здійсненню цих прав, відновлення порушених прав і правового статусу та притягнення порушників до відповідальності . Варто наголосити, що держава встановлює,