УШ.4. Проблеми зрошуваного землеробства, виснаження і відчуження земель

220

мие землі займають близько 6 млн. га). Крім іригаційної ерозії, поливні грунти піддаються так званому вторинному засолению. Сутність його полягає в тому, що на поля часто подається більше води, ніж її може утримати грунт у корнеобитаемой-мом шарі і в подальшому витрачати на випаровуванням транспіра-цію рослин. Ця волога поступово проникає до грунтових вод і обумовлює підвищення їх рівня. Пріненормірованних поливах за короткий час (кілька років) грунтові води з глибини 20т30 м можуть підніматися так близько до поверхні грунту, що починають інтенсивно випаровуватися. Розчинені у воді солі при цьому накопичуються на поверхні грунтів. Таке засолення називають вторинним, розуміючи під первинним природне (солончаки), яке здійснюється без участі людини. Таке можливо в місцях з високостоящую грунтовими водами, наприклад, у пониженнях рельєфу або при висиханні водойм. Ці грунти, як і вдруге засолені, практично непридатні для земледелія.чВторічное засолення притаманне тільки посушливим районам. На півночі зайвий полив має наслідком заболочування грунтів.

Основна міра запобігання вторинного засолення-помірні поливи, що виключають просочування вологи в глибинні горизонти і підйом рівнів грунтових вод. Повинні бути виключені примітивні методи поливів (наприклад, напуском води), неконтрольоване дощування та ін Їх необхідно замінювати більш прогресивними (локальне зволоження допомогою крапельниць, підземне зрошення через пористі труби та ін.)

Відомо (см.раздТУЗ, ч.І), що один з екологічних криз у розвитку людства був викликаний вичерпанням можливостей зрошуваного землеробства в зв'язку з інтенсивним засоленням грунтів. Наприклад, в долині Нілу і в даний час засолено близько 70% зрошуваних земель. Вважають, що цивілізація Стародавнього Вавилона загинула від вторинного засолення грунтів. Загалом у світі зараз є близько 50-60 млн. га вдруге засолених грунтів з 250 млн. зрошуваних, тобто близько 25%.

В даний час темпи збільшення площ вдруге засолених грунтів такі, що вони співставні з площами, знову вводяться в зрошення. У країнах з довгостроково зрошуваним землеробством засолено до 50% зрошуваних земель. Наприклад, в Іраку, в США таких земель близько 27%, а в колишньому СРСР їх було близько 3,2 млн. га, або 17% від усіх зрошуваних.

221

Крім використання більш досконалих технологій поливів, боротьба з засоленням можлива через відкачку і скидання грунтових вод по мірі їх підняття до поверхні в результаті поливів.

Виснаження земель. Це третій масштабний фактор (після ерозії і зрошення), що приносить велику шкоду земельним ресурсам.

Причини виснаження земель різні. Це і відчуження поживних речовин з урожаєм при подальшому їх неповному поверненні, і втрати гумусу, і погіршення водного режиму та інших (фізико-хімічних) властивостей грунтів. У кінцевому рахунку результатом виснаження грунтів є втрата ними родючості та опустелювання.

Найбільш екологічним методом повернення поживних речовин у грунт, що вилучаються з урожаєм, є внесення органічних добрив (гною, компостів і т. п.), травосеяние, особливо з подальшою запашкой трав, надання відпочинку грунтам через парування та інші методи.

Виснаження грунтів пов'язано насамперед з втратами органічної речовини (гумусу). Це одна з острейщіх проблем сучасності. Наявні дані свідчать, що за останні 70-80 років (особливо з моменту використання інтенсивних методів обробки земель та захоплення мінеральними добривами) в дерново-підзолистих грунтах вміст гумусу зменшилася з 3,5-4,0% до 2-3%. Найбільш ж значні втрати гумусу чорноземними грунтами. В. В. Докучаєв у свій час назвав чорноземи «царем грунтів» і великим національним надбанням Росії. Він вважав, що чорноземи можуть служити людині як вікове невичерпне багатство і тому повинні цінуватися дорожче нафти, вугілля, залізних і навіть золотих руд.

Вже понад 100 років у Парижі у Міжнародній палаті мір зберігається один кубічний метр чорнозему з Воронезької губернії. Чорноземи, залишені нам природою, містили до 12-15% гумусу, а запаси енергії в них перевищували в 20 разів і більше її запаси, наявні в виростають на чорноземах рослинах. До теперішнього часу багато чорноземи втратили до 30-60% гумусу. Руйнування грунтів і втрата ними гумусу триває.

222

Втрата грунтами родючості пов'язана також з їх інтенсивною обробкою, ущільненням важкими сільськогосподарськими знаряддями, забрудненням і особливо подкислением в результаті випадання кислотних дощів та внесення підкислених форм добрив.

Відчуження земель. Під відчуженням земель розуміють вилучення і використання їх для різних цілей, не пов'язаних з отриманням рослинної продукції. Найбільш значуще відчуження пов'язане з використанням земель під різного виду будівлі і споруди (міські території, дороги, аеродроми, складування відходів, розробки корисних копалин, затоплення в процесі будівництва водосховищ і т.

В даний час в світі в середньому на одну людину припадає близько 0,1 га земель, вилучених з використання. У колишньому СРСР під різні види користування щороку відчужувалось близько 500 тис. га земель, що за площею дорівнювало приблизно 50 господарствам (радгоспам, колгоспам). Тільки під водосховища за весь період їх будівництва пішло близько 8 млн. га земель, у тому числі 3 млн. га сільськогосподарських угідь.

У рівнинних умовах затоплення земель обов'язково супроводжується підтопленням прилеглих до водосховищ територій. У середньому підтоплені землі становлять близько 15% від затоплених. Частина цих земель перетворюється на заболочені, інші втрачають родючість.

В цілому відчуження земель - неминуче явище. Але воно не повинно бути марнотратним. Наприклад, при різного виду гірських розробках доцільно знімати і складувати верхній родючий шар грунту, з тим щоб після закінчення робіт його можна було б повернути на своє місце в процесі відновлення земель (їх рекультивації). Сказане відноситься і до інших видів відчуження.

Витрати відчуження часто пов'язані з тим, що вилучаються родючі землі там, де можна обійтися низькопродуктивними. Таке марнотратство в чому наслідок того, що земля не мала, а в ряді випадків і зараз не має реальної вартості. Остання повинна бути такою, щоб стимулювався вкладення коштів у використання для неземледельческих цілей бідних, часто непридатних земель.

Невиправдано велика відчуження та псування земель має місце при видобутку нафти та інших корисних копалин. Підраховано,

223

що при сучасних методах видобутку нафти допускається втрата близько 2% земель. Фактичні ж втрати ще значніше.

Тільки для Тюменської області та лежать на північ від неї територій, де зосереджена основна видобуток нафти, такі втрати співмірні з площею таких держав, як Бельгія, Нідерланди або Люксембург. Всього в межах полярної тундри зруйновано близько 6 млн. га земель, що були в основному цінними оленячими пасовищами.

Важливою складовою частиною проблеми земельних ресурсів є хімізація землеробства, що включає застосування мінеральних добрив і засобів боротьби з небажаними видами організмів (пестицидів).

Інформація, релевантна " УШ.4. Проблеми зрошуваного землеробства, виснаження і відчуження земель "

1. штучне зрошення І ДЕРЖАВА (З III, 9)
   зрошувані ними ділянки землі] протягом п'яти років . Для відновлення раніше зруйнованих - протягом чотирьох років. Для [ставків і т. д., у яких] піднятий рівень, - протягом трьох років. Для осушеної землі - протягом двох років, а також при [придбанні] запорукою і при покупці [земель, що вимагають твори таких робіт]. З урожаю, вирощеного в полях, парках, садах або в інших місцях, зрошуваних
   
2. 78. Моніторинг земель.
   Земель 1. Моніторинг земель - це система спостереження за станом земель з метою своєчасного Виявлення змін, їх ОЦІНКИ, відвернення та ліквідації НАСЛІДКІВ негативних процесів. 2. У Системі МОНІТОРИНГУ земель проводитися збірання, оброблення, передавання, Збереження та аналіз ІНФОРМАЦІЇ про стан земель, прогнозування їх змін и розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття РІШЕНЬ
   
3. 77. Державний контроль за використанн та охороною земель.
   Земель Контроль за використанн та охороною земель Полягає в забезпеченні ДОДЕРЖАННЯМ органами ДЕРЖАВНОЇ влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціямі и Громадянам земельного законодавства України. Стаття 188. Державний контроль за використанн та охороною земель 1. Державний контроль за використанн та охороною земель здійснюється уповноваженими
   
4. 68. Поняття та Зміст охорони земель.
   Земель Охорона земель - це система правових, організаційніх, Економічних та других ЗАХОДІВ, спрямованостей на раціональне Використання земель, Запобігання необґрунтованому вилучений земель СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО и лісогосподарського призначення, захист від шкідлівого антропогенного впліву, відтворення и Підвищення родючості грунтів , Підвищення продуктівності земель лісогосподарського призначення,
   
5. 73. Загальнодержавні програми Використання та охорони земель.
   Земель - ЙОГО Завдання Полягає в забезпеченні оптимального розподілу земель между сферами виробництва та других народногосподарськіх потреб, максимальному збереженні земель СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО призначення, особливо найбільш ЦІННИХ сільськогосподарськіх угідь. Завдання планування Використання земель є такоже Залучення до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО обігу земельних ділянок, Які НЕ Використовують за
   
6. 70. Поняття техногенного забруднення земель и Особливості їх Використання.
   Земель 1. Техногенно забруднені землі - це землі, забруднені внаслідок господарської ДІЯЛЬНОСТІ людини, что прізвела до деградації земель та ее негативного впліву на довкілля І ЗДОРОВ'Я людей. 2. До техногенно ЗАБРУДНЕННЯ земель відносяться землі радіаційно Небезпечні та радіоактівно забруднені, землі, забруднені Важка металами, іншімі хімічними елементами ТОЩО. При вікорістанні техногенно
   
7. 4. Відчуження і потреба в Іншому
   відчуження.
   
8. 69. Рекультивація порушених земель.
   Земель 1. Рекультивація порушених земель - це комплекс організаційніх, технічних и біотехнологічних ЗАХОДІВ, спрямованостей на Відновлення грунтового покривити, Поліпшення стану та продуктівності порушеннях земель. 2. Землі, Які зізналася змін у структурі рельєфу, екологічному стані грунтів и материнсько порід та у гідрологічному режімі внаслідок проведення гірнічодобувніх, геологорозвідувальніх,
   
9. 10.1.3. ПРОБЛЕМИ ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ І ПІДЗЕМНИХ ВОД
   проблем водозабезпечення слід підкреслити проблему перекладу населення на водозабезпечення за рахунок підземних вод. Самостійною проблемою стала проблема забруднення підземних вод в зоні впливу чорнобильської аварії. В цілому, як і для поверхневих вод, зростає вплив інтенсивної господарської діяльності на гідрогеологічні умови України. Воно проявляється у збільшенні мінералізації
   
10. 6.1.4. ПРОБЛЕМИ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ І ЛІСІВ
    проблеми. Вона споживає 37% світової енергії, дає 50% загальних викидів двоокису вуглецю, 90% оксидів сірки, і всього того, що вражає озоновий шар. Щороку в промисловому виробництві утворюється 2100 млн. т твердих відходів і 338 млн. тонн потенційно небезпечних забруднень. У країнах невеликі підприємства взагалі не контролюються, а вони переважають. Прогнозують,
    
11. 74. Зонування земель.
    Земель є однією з форм планування Використання та охорони земель. Воно здійснюється Відповідно до ст. 180 ЗК України позбав у межах населених пунктів и нерозрівно пов'язане з планування и забудови теріторій, правове регулювання якіх урегульовано Законом України «Про планування и забудови теріторій» від 20 квітня 2000 р. Згідно Зі ст. 11 зазначеного Закону схеми планування теріторій на місцевому