Головна |
« Попередня | Наступна » | |
3. Зовнішня політика |
||
В області зовнішньої політики керівництво країни виходило з «Концепції зовнішньої політики Російської Феде- рації», нова редакція якої була прийнята в 2000 р. Вона передбачала посилення позицій Росії на міжнародній арені, створення системи багатополярного світу, заперечувала претензії будь-якої держави на світову гегемонію. Після терористичного акту в США 11 вересня 2001 р. головним напрямком зовнішньої політики РФ стала активна участь у боротьбі світового співтовариства з міжнародним тероризмом. Навесні 2002 р. була створена російсько-американська робоча група з питань взаємодії, обміну інформацією та розробці прогнозів боротьби з тероризмом. Подібні групи були створені спільно і з іншими країнами. У 2002 р. Росія підтримала американську акцію по військовому придушення звинуваченого в підтримці міжнародного тероризму режиму талібів в Афганістані. Серйозною перешкодою для ефективної співпраці була не подолання західними країнами політика «подвійних стандартів», по якій терористи всередині Росії розглядалися не як ланка єдиного ланцюга міжнародного тероризму, а як борці за національне визволення. Проведенню ефективної зовнішньої політики Росії в значній мірі перешкоджав величезний зовнішній борг, що перевищував 130 млрд. доларів, основні виплати за яким почалися в 2003 р. У 2000-2003 рр.. Росія розвивала свої відносини з країнами СНД, прагнучи не тільки відстоювати свої прагматичні інтереси, а й максимально враховувати інтереси членів Співдружності. Регулярно проводилися зустрічі глав держав (саміти) і Міжпарламентської асамблеї СНД. 2002 рік став роком економічних розчарувань для багатьох країн СНД. Держави, які намагалися позбутися
комплексу «молодшого брата» у відносинах з Росією за допомогою інтеграції в західні економічні союзи, усвідомили, що їхня мрія навряд чи здійсниться в найближчому майбутньому. Тому головними темами зустрічей стали економічні проблеми. Починаючи з 1992 р. Росія активно включилася в миротворчі операції не тільки в далекому зарубіжжі, а й на території СНД. Військовослужбовці Збройних сил РФ входячи до складу колективних сил з підтримки миру, перешкоджають відновленню кровопролиття. Реалізує політичні рішення керівних органів Співдружності Штаб з координації військового співробітництва держав - учасниць СНД (ШКВС). У 2002 р. почав роботу Антитерористичний центр СНД. Проблеми найбільш складного регіону СНД - закавказького - з весни 2002 р. стали регулярно обговорюватися на зустрічах глав парламентів так званої «кавказької четвірки» (Росія, Вірменія, Азербайджан, Грузія). Вони стали проводитися за ініціативою спікера Ради Федерації ФС РФ С. М. Миронова. Їх мета - не тільки знайти прийнятне рішення нагорно-карабахської проблеми, запобігати ускладнення вірмено-азербайджанських та російсько-грузинських відносин, а й сприяти співробітництву країн регіону.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 3. Зовнішня політика " |
||
|