Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 2. Вид-во Думка, Москва; 687 стр., 1976 - перейти до змісту підручника

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА [ТОПИ ДЛЯ З'ЯСУВАННЯ ТОГО, ЧИ Є ВЗАГАЛІ ВЛАСНЕ ТЕ, ЩО ЗАЗНАЧЕНО ЯК ВЛАСНЕ]

Отже, дано чи власне належним або неналежним чином, це слід розглядати за допомогою цих [топів]. Чи вказане взагалі собст-дарське чи ні, - про це треба судити на підставі наступного. А саме, ті топи, які обгрунтовують, 25 що власне просто належить належним чином, повинні бути тотожні тим, які взагалі встановлюють власне. Ось чому ці містять в собі ті.

Отже, насамперед слід при опроверганіі подивитися щодо кожної речі, для якої дано власне, чи не йде чи справу так, що воно не притаманне жодної, або неістинно в отношепіе її, пли воно є власність не для кожної з речей [даного виду] ть в тому сенсі, в якому воно дано, бо в цьому випадку не буде власним те, що належить як власне. Так як, наприклад, неправильно говорити про геометрію, що він не піддається обману доводом (бо геометр помиляється, якщо малює неправильний креслення), то не може бути власним для володіє знанням же не бути введеним в оману доводом. Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб власне було істинним щодо всього, і саме в тому сенсі 35 істинним, [в якому воно вказано], і тоді власним буде те, щодо чого іолагают, що воно не власне. Так як, наприклад, правильно говориться про 132ь кожній людині - і саме оскільки він людина, - що він жива істота, здатна оволодівати знаннями, то власним для людини буде те, що оп жива істота, здатна оволодівати знаннями. Цей топ застосуємо при спростовують, якщо справа йде так, що, відносно чого неправильно ім'я, щодо того правильна мова і, відносно чого неправильна мова, щодо того правильно ім'я. 5 Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб і мова позначалася про те, про що позначається ім'я, і щоб і ім'я позначалося про те, про що позначається мова.

Далі, при опроверганіі слід дивитися, чи не йде чи справу так, що, про що позначається ім'я, про те не позначається мова, а про що позначається мова, про те пе позначається ім'я. У цьому випадку не буде власним +10 те, що належить як власне. Еслп, наприклад, правильно говориться про бога, що він жива істота, причетна знанню, але [ім'я] «людина» про нього не позначається, то пе буде власним для людини те, що оп жива істота, причетна знанню. Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб про те, про що

позначається мова, позначалося й ім'я, і про те, про що позначається ім'я, позначалася й мова. У цьому випадку is власним буде те, щодо чого вважають, що воно не власне. Якщо, наприклад, про те, що має душу, правильно говорити, що воно жива істота, і про те, що є жива істота, - що воно має душу, то володіння душею буде власним для живої істоти.

Далі, при опроверганіі слід дивитися, не дано чи підмет як власне для того, про що гово-20 рітся, що воно міститься в цьому підметі. У такому випадку не буде власним те, що належить як власне. Так як, наприклад, той, хто вказав вогонь як власне для тіла, що складається з найдрібніших частинок, вказав підмет як власне для позначається [про що підлягає], то вогонь не буде власним для тіла, що складається з найдрібніших частинок. Підмет НЕ БУДЕ власним для того, що 25 в ньому міститься, тому що одне і те ж буде власним для багатьох і відрізняються за видом речей, адже одному і тому ж притаманні МПНВ видові відмінності, які відносяться тільки до нього, і підмет буде власним для всіх них, якщо так вважати власне.

Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб вказали як власне для підмета те, що в ньому міститься. Тоді буде власним +30 те, щодо чого вважають, що воно не власне, якщо тільки воно позначається лише про те, для чого воно утверджується як власне. Так як, наприклад, той, хто сказав, що власне для землі - це те, що вона найважче по виду тіло, вказав як власне для підмета те, що говориться лише про нього і позначається про нього як власне, то власне для землі буде покладено правильно. 35 Далі, при опроверганіі слід дивитися, не вказується чи власне на осповапіі причетності. У цьому випадку пе буде власним те, що належить ш як власне. Справа в тому, що притаманне по прпчаст-а ностп належить до суті буття речі, і таке було б якимось відмінністю, що належать до одному якому-то виду. Так як, наприклад, той, хто сказав, що власне для людини - це те, що він живе на суші двонога, вказав власне на осповапіі причетні-пости, то не буде собствепним для людини те, що він живе на суші двонога. Так от, при обгрунтуванні 5 слід дивитися, щоб власне було зазначено не на підставі причетності і щоб воно не виражало суті буття [речі], хоча воно взаимозаменяемо з нею. Тоді власним буде те, щодо чого вважають, що воно не власне. Так як, наприклад, той, хто вважає як власне для живої істоти природну здатність до чуттєвого сприйняття, не вказує власного на підставі причетності і не виявляє суті буття [живої істоти], хоча воно взаимозаменяемо з ним, то власним для живої істоти буде природна здатність до чуттєвий-* про ному сприйняттю.

Далі, при опроверганіі слід дивитися, чи не йде чи справу так, що власне може бути притаманне не одночасно з тим, що [позначено] ім'ям, а чи раніше, чи пізніше його. У цьому випадку не буде власним те, що положепо як власне, або ніколи, або не завжди. Так як, наприклад, ходіння по ринковій площі може бути притаманне комусь 15 і раніше і пізніше, ніж «людина», то ходіння по ринковій площі не буде власним для людини або ніколи, або не завжди. Так от, при обосновапіі слід дивитися, щоб вказане було завжди необхідно притаманне одночасно [з тим, що обозпачепо ім'ям], не будучи ні визначенням, пі видовим відзнакою [його]. У цьому випадку власним буде те, щодо чого вважають, що воно не власне. Так як, наприклад, те, що жива істота, здатне овла-20 дівати знаннями, завжди необхідно притаманне одночасно з [тим, що позначено ім'ям] «людина», не будучи ні визначенням, ні видовим відзнакою його, то власним для людини буде то , що він жива істота, здатна оволодівати знаннями.

Далі, при опроверганіі слід дивитися, чи не йде чи справу так, що для одних і тих же речей, оскільки ВОНИ ОДНІ І ті ж, собствеппое не одне і те ж. Тоді те, що покладено як власне, чи не буде власним. Якщо, наприклад, «здаватися комусь благом" не є власне для бажаного, то і для предпочитаемого «здаватися комусь благом" не буде власним, бо бажане і бажане - одне і те ж. Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб для

одного і того ж, оскільки воно одне і те ж, власним було одне і те ж. Тоді власним буде те, щодо чого вважають, що воно не власне, зо Якщо, наприклад, власним для людини, оскільки він людина, називають те, що він має душу, що складається з трьох частин, то і власним для смертного, оскільки він смертний, буде те, що він пмеет душу, що складається з трьох частин.

Цей топ застосовний і до привхідними, бо одного й того ж, оскільки воно одне і те ж, одне і те ж має бути притаманне або не властиво. 35 Далі, при опроверганіі слід дивитися, чи не йде чи справу так, що у одного і того ж по виду власне не завжди одне і те ж по виду. У цьому випадку не буде власним для зазначеного [предмета] * ззь те, що належить як власне. Якщо, наприклад, людина і кінь - одне і те ж по виду, але не завжди власним для коня буде самостійно зупинятися, то і для людини не завжди буде власним самостійно рухатися. Адже самостійно рухатися і самостійно зупинятися - це одне і те ж по виду, бо це прівходяще і для чоло-5 століття, і для коня, оскільки вони живі істоти. Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб у одного і того ж по виду і власне було завжди одним і тим же по виду. Тоді власним буде те, щодо чого вважають, що воно пе власне. Якщо, наприклад, власне для людини - бути двоногим, що живуть на суші, то і власне для птиці - бути двоногим крилатим, бо кожна з цих [пар] одна і та ж по виду, оскільки людина і 10 птах суть види, що належать до одного і тому жо роду - до роду живих істот, а двонога, що живе на суші, і двонога крилатий суть видові відмінності роду - живої істоти. Однак цей топ помилковий, коли одне з названих [відмінностей] притаманне тільки одному якомусь виду, а інше - багатьом, таке, як, наприклад, «що живе на суші чотириноге». 15 Так як про тотожній і про різне йдеться у багатьох значеннях, то тому, хто розглядає їх як софіст, важко вказати власне для чогось одного і тільки для нього. Бо притаманне тому, для чого щось прівходяще, буде притаманне і привхідними, взятому разом з тим, для чого воно прівходяще; наприклад,

те, що притаманне людині, буде властиве також блідому людині, еслп людина блідий, і притаманне блідому людині буде притаманне і людині. Хто-небудь 20 міг би відкинути не одне власне, стверджуючи, що підлягає саме по собі - це одне, а інше - підмет разом з привхідним, наприклад що бути людиною - це одне, а бути блідим людиною - це інше, далі, що стан і назване відповідно з цим станом - різне. Насправді 25 те, що притаманне станом, буде притаманне і того, що названо відповідно з цим станом, і притаманне тому, що названо відповідно до стану, буде притаманне і станом. Так як, наприклад, знає називають які у стані знаючого у відповідності зі знанням, то собствеіпим для знання не може бути те, що опо неколебимо ніяким аргументом, бо в такому випадку і знаючий буде непохитним ника-30 кім доводом. Так от, при обгрунтуванні слід сказати, що те, для чого щось прівходяще, і привхідні, взяте разом з тим, для чого воно прівходяще, взагалі-то не різне, а [лише] остільки йдеться тут інше, оскільки буття у них різне, ПБО для людини бути людиною не те ж саме, ЩО ДЛЯ блідого Я5 людини бути блідим людиною. Далі, слід звернути внімапіе на закінчення слів і сказати, що із4а знаючий тобто не неколебимое ніяким аргументом, а непохитний ніяким аргументом, і точно так само що знання їсти не непохитної ніяким аргументом, а неколебимое ніяким аргументом. Справді, того, хто на все заперечує, Падо всіляко противитися.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ГЛАВА ЧЕТВЕРТА [Топи для з'ясування того, чи є взагалі власне те, що зазначено як власне] "
  1. Глава перша
    четверта 1 Див ІЗ Ь 15. - 419. 2 ср «Категорії», 6 Мб. - 419. - СР «Категорії», 6 Ь 27 - 36. - 420. 4 СР «Друга аналітика», 100 а 3 - 8. - 422. Глава п'ята 1 ср «Нікомахова етика» III, 15. - 424. 2 Емпедокл, фр. 81 (по А. Макове л ьскому, ч. II, стор 207). - - 426. Глава шоста 1 ср «Категорії», 2 а 29 - 34 і прим. 3 до гол. 2 цього трактату. - 427. 2 Див топи з
  2. Розділ дев'ятий [Топи для з'ясування того, чи правильно вказано власне (закінчення)]
    для не сущого, якщо можливість не може бути притаманна НЕ-сущому. Тоді покладене як соб-зо ственное не їсти власне. Так, наприклад, той, хто сказав, що власне для повітря - це те, що він придатний для вдихання, вказав, правда, власне в можливості (бо те, що придатно для вдихання, можна вдихати), але вказав це і як власне для НЕ-сущого, адже повітря може бути і тоді, коли і
  3. Глава перша
    четверта 1 ср «Друга аналітика», 71 а 1 - 11. - 467. 2 ср «Метафізика», 1062 b 12 - 15; 1018 Ь 37 - 1019 а 1. - 468. 3 Ср «Метафізика», 1039 а 12. - 468. 4 СР «Поетика», 1456 b 34 - 36. - 468. ? Платон і його послідовники. - 469. 6 Див 141 а 26 b 2. - 469. 7 Ср «Метафізика», 1055 а 31 - 32; 1059 а 21 - 22; 1061 а 18 - 19. - 470. 8 Див «Категорії», 8 а 31 - 32. - 470. 9
  4. Розділ перший [Топи, що стосуються визначення. Попередні зауваження]
    для того, ім'я чого дано (адже визначення людини має бути правильно для кожної людини); або [2] тому, що, хоча рід мається, предмет не був віднесений до цього роду або віднесені не до свого роду (бо той, хто дає визначення, повинен, встановивши рід, додати видову відмінність, адже насамперед рід, треба думати, найбільше so означає у визначенні сутність що визначається); або [3]
  5. Від видавництва
    власності. Загальні положення Глава 16. Право приватної власності Глава 17. Спадкування власності громадян Глава 18. Право публічної власності Глава 19. Право спільної власності Глава 20. Обмежені речові права Глава 21. Захист права власності та інших речових прав Глава 22. Цивільно-правове регулювання відносин, пов'язаних з інтелектуальною діяльністю і індивідуалізацією
  6. Глава перша
      голова Академії після Спевсиппа. СР 141 а 6; 152 а 7, 27. - 383. 4 СР «Перша апалітіка», 32 b 5-13; «Про тлумачення», 9. - 383. 5 Лродік Кеосскні (V ст. До н. Е..) - Старший софіст, творець синонимики. - 384. Глава сьома 1 А саме (1) (А р Б і А р = | Б), (2) (А р = 1 Б п Н Ар Б), (3) (А р Б і А р = 1 Б), (4) (= 1 А р Б і = 1 А р Б), (5) (А р Б і = 1 А р Б), (6) (А р = 1 Б і Н
  7. ГЛАВА ДРУГА [Топи для з'ясування того, чи належним чином вказано власне]
      четвертих, що хтось застосовує знання про це), то власне для «знання цього» буде дано не належним чином, якщо не буде визначено, для якого з цих значень вважають власне. Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб те, для чого вважають власне, ука-25 ни опиняються НЕ багатозначно, а однозначно і просто. У цьому відношенні власне дійсно буде покладено
  8. Розділ сорок перший
      четверта 1 Див гл. 23. - 194. 2 Якщо судити за збереженими праць Арістотеля, то він цього обіцянки не виконав. - 195, Глава сорок п'ятого 1 Маються на увазі перша і третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. - 201 * «Див 52 Ь 4-8. -
  9. ГЛАВА ТРЕТЯ [Топи для з'ясування того, чи належним чином дано визначення (продовження)]
      топи. Наприклад, якщо визначення слизу свідчить, що вона перша неперетравлена волога від їжі, то [можна заперечити], що перше - одне, а не МПНВ, так що прісовокупленіем «пепереваренная» зайво, бо по видаленні його залишилася мова вкаже властиве лише слизу, адже не може бути першим і неперева-10 ренное, і щось ще від їжі. Або слиз взагалі є не перше від їжі, а перший від
  10. ГЛАВА ТРЕТЯ \ Топи для з'ясування того, чи належним чином вказано власне (продовження)]
      для живої істоти - це сутність, один з видів якої є людина, вжив печто належить до живого 5 суті, то власне буде покладено не належним чином. Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб пе вживали як власне пі сам предмет, ні щось до нього належить. У цьому відношенні власне дійсно буде покладено належним чином. Так як, наприклад,
© 2014-2022  ibib.ltd.ua