Глава десята 1

Оскільки ці чотири висловлювання відносяться до невизначеним висловлювань (див. прим. 2 до гол. 7), то леї вони можуть бути разом істинними. - 103.

20 Аристотель, т. 2 - 888609 *

Див «Перша аналітика» I, 46, де Аристотель обговорює наступне питання: рівнозначні чи, наприклад, присудки «є справедливий» п «не їсти несправедливий», а також «пе є справедливий» і «є несправедливий»? Аристотелевское вирішення цього питання така: (1) якщо не зафіксований «універсум міркування», го відповідь негативний і справедливі лише односторонні прямування: «є справедливий» тягне «не їсти несправедливий», ч «є несправедливий» тягне «не їсти справедливий». Зворотного ж прямування немає, бо те, що пе є несправедливу (справедливе), бути може, таке, що про нього безглуздо говорити, що воно є справедливе (несправедливе). (2) Якщо ж зафіксований «універсум міркування», то «є справедливий» і «не є несправедливий» рівнозначні, а також рівнозначні «не їсти справедливий» і «є несправедливий». - 103.

4 Т. е. коли затвердження квантифікувати. - 103. 6

Т. е. не можуть бути рівнозначними. - 103.

В На відміну від невизначених висловів (див. прим. 2) квантифікувати висловлювання утворюють т. зв. логічний квадрат, який для висловлювань розглянутих видів виглядає так:

ААБ Аоб

пе-ААБ НЕ-Аоб,

де діагоналі нзображаюі відношення підпорядкування. - 103. 7

Див Іримія. 8 до гол. 7. - 104. *

Символічно: (1) ие ААБ ==> АЄБ. (2) АіБ ^> Не-Аоб. -

104.

І Символічно:-і Р (a) не Р (а). - 104. 10

Символічно: (1) невірно: - | ААБ НЕ-ААБ. (2) Вірно:-I ААБ Аоб. - 105. 11

Символічно: (1) - | Аа НЕ-Б <= ц> Ао НЕ-Б. (2) не-Аа НЕ-Б »Ае НЕ-Б. -105. 12

Див 17 Ь 38-39. - 105.

Глава одинадцята

* Див «Тоніка» I, 10, І. - 106. 2

Див «Топіка» VIII, 7; «Про софістичних спростування", 30, а також 175 Ь 39 - 176 а 18. - 106. 3

Нехай речі aа2, ак належать до роду К, a Plf Р2, ... »Рк суть властивості в К. (1) Якщо щонайменше одне з Pi, Р2, Рк є привхідні властивість в класі К, то невірно, що P ^ aJ, PttaJ, Рк (ак) ExiP ^ x) і Ра (х) і ... і Рк (х)]. - 106. 4

Див прим. 3. - (2) Якщо кожне з Plt Ра, Рк позначається про суть речей з роду К, то вірно, що Pi ^), Р2 (аг)> Рк (ак) Ах [Рх (х) і Р2 (х) і і Рк (х)]. -7 (97. 6 - Див прим. 3 і 4. - (3) Якщо кожне з висловлювань Р ^ а), Р3 (а), Рк (а) граматично правильно побудоване висловлювання, то вірно, що Pj (a) , Р2 (а), Рк (а) | ^ [РА (а) і Р2'а) і і Рк (а)], причому, для того щоб результуюча кон'юнкція була непротпворечпвой, необхідно,. щоб кожен Кон'юнктів був несуперечливим висловлюванням. - 107.

® У висловлюваннях виду «а є Р» дієслово «є» не означає «існує». Тому з істинності висловлювання «а є Р» не слід ні те, що річ а існує, ні те, що вона не існує. - 107.

Глава дванадцята 1

Див прим. 3 до гол. 10. - 108. 2

(1) Невірно:-і Мр С => М-] р. (2) Вірно:-iMp <= r> Up. -

108. 3

Існують р такі, для яких вірно (Мр і М-ip). Див. прим. 5, 8, 15, 16 до гол. 9. - 108. 4

М (р і - | р) г => (Мр і М-і р). Див наше передмову, а також прим. 5 до гол. 9 і прим. 7-9 до гол. 10 «Категорій». - 108.

? Оскільки в актуально сущому нездійсненно співвідношення (р і-i р), але разом з тим здійснимо співвідношення (Мр і М-i р), очевидно, що М-і р по є заперечення висловлювання Мр. Див. прим. 3. - 108.

0 Модальні поняття витлумачені як предикати від кону ли. - 109. 7

(Мр і М-і р) => (Мр <=> М-і р). СР «Перша аналітика», 32 а 21-40. - 109. 8

Див 21 Ь 26-32, а також прим. 6. - 109. 9

Підсумовуємо результати, отримані в гол. 12: модальність заперечення 12.9.1 Про -10 12.9.2 про "ПО 12.9.3? -1? 12.9.4 Про-і 10 и 12.9.5? -1? -1 12.9.6 0 ~ | -10-і

(21Ь 33-34) (22а 5)

(22а 7-8). - 109. Глава тринадцята 1

«Дотримання» потрібно тут подімать як «еквівалентне слідування».

Для подальшого обговорення виставлені наступні співвідношення, кожне нз яких відповідає деякому інтуїтивного зміст, вкладений у відповідне модальне слово: 13.2.1. Про <=>-і про 13.2.2.

Про С =>-і? 13.2.3.

Про -I <=>-I?-і 13.2.4.

Оп «поп 13.2.5.

-і Про <=>? -1 13.2. 6.

- | 0 <=> про 13.2.7.

-і О "Л <=>? 13.2.8.

-І О "Л <=> о-п. - 110. 3 Співвідношення 13.2. (Див. прим. 2) змушує до визнання наступних модальностей запереченнями один одного: модальність заперечення 13.3.1 - 1 Про 0 13.3.2 -10 0 13.3.3 1??-I 13.3.4 -] 0 - | о-і 13.3.5-і про - | 0 -1 13.3.6-і?-і?

Ці співвідношення, за винятком 3.3. та 3.6., узгоджені з співвідношеннями 12.9. (див. прим. 9 до гол. 12), причому співвідношення 3.3. та 3.6., очевидно, еквівалентні і є наслідками також еквівалентних співвідношень 13.2.2. та 13.2.3. за умови, що приймається співвідношення 13.2.7. (або яке-небудь співвідношення, еквівалентну останньому, наприклад: О - \ <=> ~ ~ и?).

Співвідношення (-і? р С =} и? ~ п р) »є наслідком співвідношень 13.2.2. та 13.2.3., еквівалентним співвідношенню (ОПР О р)» є наслідком співвідношення (О р і О - і р) (СР прим. 7 до гол. 12), що виражає суть випадкових подій (див. прим. 15 до гол. 9).

Аристотель, з одного боку, вважає, що співвідношення 12.9. безумовно вірні. З іншого боку, він намагається виправдати інтуїцію, яка лежить в основі співвідношень 2.2. та 2.3. та, стало бути, співвідношень 3.3. та 3.6. Цю трудність Аристотель долає шляхом розрізнення двох видів можливості, обговорював її у вигляді задачі визначення заперечення необхідності і питання про общезначимости співвідношення (? р О р). - АЛЕ. 4

«Але в зворотному порядку», бо, в той час як у вираженні 13.2.1. заперечення стоїть перед словом «неможливо», у виразі 13.2.6. воно стоїть перед словом «можливо», причому «слід але протиріччя» означає «є заперечення». - 110. 5

Відкидається 3.3. і тим самим 3.6 . - 110. *

Приймається:?-і р? р. - 110.

7 Невірно: ор? р. Однак вірні: (1) op? - | р, (2 про ПР <=>? Р. - 111> *

Див 22 b 4-5. - 111. 9

В уривку 22 а 38 - b 10 протиставлені, з Одіон боку, можливість і неможливість, а з іншого - необходн мость і неможливість, причому можливість і неможливість протіволежат один одному але протиріччя (тобто є контрадікторності запереченнями один одного), і тому у виразах 13.2.1. та 13.2.6. заперечення стоїть перед модальними словами (див. прим. 4), а необхідність і неможливість протіволежат Друг Другу по протилежності (тобто є опозиційними запереченнями один одного), і тому в виразах 7. (1). і 7. (2). заперечення стоїть перед висловлюваннями (див. прим. 7). - 111. 10

Справа в тому, що якщо з необхідності випливає можливість, то невірно, що можливість є заперечення необхідності. Таким чином, знайдено інтуїтивно прийнятне співвідношення, яке тим не менше несумісне із співвідношенням 13.2.2. - 111.

"Закон виключеного третього вилучити наступний закон логіки висловлюванні: (р q) (р q). Аристотель має на увазі, по всій видимості, такий доказ: 1. q або q. 2. (р => q) або (р => 1 q). 3. (р => q) (р => q). - 111. 12

Символічно: 1. Припущення: I (? p zz> Про p). 2.? pz> n p (1, згідно з логікою висловлювань. див. прим. І). 3.

? р = S> op (2, 13.2.6.). 4.? р О р (1-3, приведення до безглуздя). - 111. 13

Доводиться несумісність співвідношень (? р О р) і (О р <=> 1? р) (див. прим. 10). Символічно: 1. Припущення:? р => О р. 2. О р <=> ор (13.2.1.). 3.? р: => ~ и op (1, 2). 4.

Припущення: О р < => "П? р. 5. ор <=> ~ I? р (2, 4). 6.? р => zz>? р (3, 5. Безглуздість). - 111. 14

Те, що «що може бути» допускає «пе немогущая бути», - це очевидно (див. співвідношення 13.2.1.). Що стосується того, що «що може бути» допускає «не потрібно бути», зауважимо, що Аристотель у «Першій аналітиці» (32 а 18-20) визначає можливе у власному розумінні як «пе немогущая і не необхідне», т.

Рхлн істинно «-1 ор», то помилково «? р», і якщо істинно

? р », то помилково«? р ». - 111. 16

До уривку 22 b 17-21: (1) хибність співвідношення (О р = S >

р) очевпдпа (СР співвідношення 13.2.5.). (2) Хибність співвідношення (О р? р) доводиться в припущенні вірності співвідношення (О р і О р): 1. Допущення : Ор і О "1 Р-2. О р <=> Про р (1, див. прим. 7 до гол. 12). 3." Пфр <=> Про Р (2). 4. -10 Р » ? р (13.2.5.). 5. -10 Р <=>? "і Р (3, 4). 6." і Про Р <=>? Р (5). 7.1 (0 Р => Dp) (6). - HI. 17

Символічно: (Dp або і р) => lop і!? р), тобто (? р або?-1р) = ^ "Н (0р п Про ^ Р). СР прим. 14. -111.

1Н Оскільки відкидаються співвідношення (1) Ор С => ШР (див. прим. 16), (2) ОР 1 Dp (див. прим. 13) і (3) ЗР <=> ? "Ip (див. прим. 16),« залишається, таким чином, сказати, що »(4) 0р <=> -!?" Lp. - 111.

19 А пменно Dp ~ ~ Q р (і тим самим відкидається 13.3.6.). - 111.

2 (1 Із соотпошешш 13.2.5. Та 13.2.6. Випливає, що «не необхідно не бути» суперечить «немогущая бути». - 111. 21

(1) ~ ~ 1 (ШР =} ~ "10р). (2) ~! (ПРЗ => 0" 1р). Отже, вірно (3) Пр => 0р. - 1U. 22

У припущенні справедливості співвідношення (Dp = S>

О р) доводиться необщезначнмость співвідношення (О Р і 0 "НР):

1. Припущення: Ор і О ^ Р-2. ОРС ^ О ^ Р (!) - 3. Dp Ор (припущення). 4. Шрі ^ О-1 Р (3,2.) в суперечності з 21. (2). (см . прим. 21). - 112. 23

Чи не для кожного р справедливо (Орі О-1 р) »бо« необхідно суще мається на дійсності »(23 а 21-22). - 112 . 24

СР прим. 5 до гол. 9. - 112.

26 Вводиться поняття що може, що задовольняє умові (р => Ор). -112. 26

Вводиться поняття що може, що задовольняє умові (Ор І 0 ~ 1р). - 112. 27

Див «Метафізика», 1065 Ь 16. - 112. 28

Для обох видів що може справедливо співвідношення 13,2.1. - 112. 29

Безумовна необхідність - це необхідність, яка є оппозптом (дуалом) можливості, що задовольняє умові (р iz ^ Op). - 30

спроможну, що задовольняє умові (ОР І О-'р), не задовольняє умові (? pz ^ Op). спроможну, що задовольняє умові (pzz ^ Op), задовольняє також умові (Dp Z ^ »Op).

-112. 31

АДБ тоді і тільки тоді, коли для будь-якого X [Xs е А ==> X ? Б]. СР прим. 15 до гол. 13 «Першої аналітики» I. - 112. 32

Сформульовано Гіпотеза Аристотеля, еквівалентна Принципу фон Райта (див. наше передмова): Ар [або (dp або? ~ lp), або (-lop і чі Dp)]. - 112.

Глава чотирнадцята 1

Виставлено вимога адекватності вираження думки в мові. - 113. 2

Позначимо через «(А)» думку про А, через «(Б)» - думка про Б. Якщо (А) протилежно (Б), то А = Б. - 114. 3

Мається необмежене число таких думок, тоді як існує тільки одна думка, протилежне даному. Див 17 а 27-28, а також прим. 3 до гол. 10. - 114 . 4

позначається саме по собі є окремий випадок позначається безумовно. Див «Друга аналітика», 83 а 16, 20. - 114. 5

Чи не злом може бути все, що завгодно. Див прим. 3. - 114.

8 Вислів «р» істинніший за висловлювання «q»,

тоді і тільки тоді, коли висловлювання iq »менш хибно, ніж вислів« ~ 1р ». Терміни« більше (менше) істинно »,« більше (менше) хибно »вжиті тут, кажучи мовою Стагирита, що не безумовно, а привхідним чином (не в прямому, а в переносному сенсі), бо аристотелевское визначення істинного і помилкового (див. «Метафізика», 1011 b 26-27) робить недоречним розглядання ступенів істинності і хибності. Коли висловлювання «А є С» істинно, то істинно воно просто, незалежно від того , який модально-онтологічний статус атрибута С. -

114. 7

«А пе є А» є необхідна умова для «А є = | А» (ср . прим. 3 до гол. 10). - 114. 8

А саме у сутностей л у якостей (див. «Категорії», 3 b 24-25 і 5 Ь 11). - 115 .

 Інформація, релевантна "Глава десята 1 "

1. Глава перша
     десята 1 Див 93 а 18-27. - 327. 2 Див 93 Ь 21-25. - 328. 9 Т. е. «становищем термінів» (94 а 2). - 328. Глава одинадцята 1 Див «Фізика» II; «Метафізика», 1013 а 24 - b 16, 17-21 * 1041 а 27-30; 1044 а 32 - b 1. - 328. 2 Див 93 а 7-8. - 329. Глава дванадцята 1 Див 93 а 30-34, Ь 7. - 331. 2 В якому середній термін позначає не причину, а то, причиною чого вона
   
2. Введення
     Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
   
3. Передмова
     Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
   
4. Від видавництва
     Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
   
5.  Книга десята (I)
     десята
   
6. Глава перша
     1 У сенсі definiens. СР «Друга аналітика» II, 10. - 462 # 2 Див 101 b 19 - 22. - 462. Глава друга 1 ср «Друга аналітика», 97 b 37 - 39. - 463. 2 Чи не філософ Платон, а староаттіческій комедіограф (V - IV ст. До н. Е..). - 464. * Див «Поетика», 1 - 3. - 464. 1 ср прим. 15 до гол. 6 кн. III. - 465. 2 Див Платон. Федр, 245 с - тобто ср «Про душу», 408 b 32 - - 409
   
7.  ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
     ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
   
8. Глава перша
     десята 1 Нездатність як якась позитивна характеристика. - 271. 2 Преходящность і пепреходящпость. - 271. 3 Реальний, одиничний людина була б преходящпм, а сам-по-собі-людина (як ідея) - неминущим. -
   
9. Глава десята 1
     Див «Початки Евкліда» I, визначення 4, 20, а також ком-мент. 1 (стор. 221-224) і 4 (стор. 225-229); «Початки Евкліда» VII, визначення 1 і коммент. 1 (стор. 257-259). - 274. 2 Див «Початки Евкліда» I, визначення 2 і коммент. 3 (стор. 225). - 274. 8 Див «Початки Евкліда» I, загальні поняття, аксіома 3 і коммент. 24 (стор. 244-246). - 274. 4 «Початки Евкліда» VII, визначення 6, 7, 19,
   
10. Глава перша
      и Див 128 Ь 22 - 23. - 431. 654 Глава друга * Див 129 Ь5
    
11. Глава перша
      1 Див 103 а 23 - 24. - 495. 2 ср «Нікомахова етика» X, 7 - 9. - 496. 3 (х = z і у ф р) (х ф у). - 496. «(Х = У) АР [Р (х) Р (у)]. - 496. »(Р = R) Ах IP (х) R (х) Ь - 496. в (1) АР [Р (х) «Р (у)] (х ф у). (2) -, Ах [Р (х) R (х)] С => (Р Ф R). - 496. »(X + z Ф у + р) (х Ф у). - 497. 8 (X - z Ф у - z) r => (X Ф у). - 497. 9 З тези про тотожність чогось з чимось. - 497. 10
    
12. Глава дванадцята 1
      Оскільки вона є носій початку руху і зміни. -162. 2 Т. е. Ослі лішеппость не розглядати як якесь володіння, то здатність означатиме противолежащие один одному поняття володіння і лишенности. - 163. 3 Відбутися і не нроізойті. - 163. Глава тринадцята 1 У пероносном сенсі. - 165. Глава чотирнадцята 1 У даному контексті те й інше позначає не властивості
    
13. Глава перша
      глава майже дословпо збігається з 3-й гол. кн. II «Фізики» (194 b 23 - 195 b 21). - 140. 2 Хороше самопочуття - мета, а заняття працею - початок руху. -146. 3 У більш широкому значенні, ніж матеріальний субстрат. -147. Глава третя 1 Наприклад, піфагорійці, платоппкп п Спевсіпп. -149. Глава четверта 1 Слід мати на увазі, що у давньогрецькому з цим терміном пов'язувалося
    
14. Глава перша
      Див Платон. Федр, 245 с-е. - 408. СР прим. 1, 2 до гол. 9 кн. I. - 408. Т. е. категорії. - 409. Платонівський термін «причетність» вживається Аристотелем в сенсі «підпадає під», що виражає відношення виду до роду. - 409. СР 127 a 26 - 38; «Метафізика», 998 И4 - 28. - 409. Присудок Б є рід для присудка А тоді і тільки тоді, коли обсяг присудка А є
    
15. Глава перша
      десята 1 По modus ponens. - 521., 2 Хибність антецедента імплікації пе фальсифікує імплікації. - 521. 8 Імплікація помилкова, якщо тільки її антецедент правдивий, а консеквент хибна. - 521. Глава одинадцята 1 Доводи ad hominem, а не ad rem. - 522. 2 Див «Перша аналітика», 53 b 7 - 8; 57 а 36 - 40. - 522. 8 Див 100 а 29 - 30. - 523. Глава дванадцята 1 ср «Друга
    
16. Глава перша
      голова Академії після Спевсиппа. СР 141 а 6; 152 а 7, 27. - 383. 4 СР «Перша апалітіка», 32 b 5-13; «Про тлумачення», 9. - 383. 5 Лродік Кеосскні (V ст. До н. Е..) - Старший софіст, творець синонимики. - 384. Глава сьома 1 А саме (1) (А р Б і А р = | Б), (2) (А р = 1 Б п Н Ар Б), (3) (А р Б і А р = 1 Б), (4) (= 1 А р Б і = 1 А р Б), (5) (А р Б і = 1 А р Б), (6) (А р = 1 Б і Н