Головна
ГоловнаНавчальний процесІнформаційні технології в навчальному процесі → 
« Попередня Наступна »
В. Д. Чижиков. . Ефективність функціонування інформаційного центру технічного вузу / УлГТУ. - 166 с.: Ил., 2006 - перейти до змісту підручника

2.4. Конструювання цільової функції, що враховує матеріальні стимули

Розглядаючи цільову функцію як критерій відбору засобів для досягнення поставлених цілей, в неї слід включити всі ті необхідні фінансові та програмно-технічні ресурси, ісполь3ованіе яких призводить до підвищення ефективності.

Перерахуємо ще РА3 основні і найважливіші фактори ефективного функціонування інформаційного центру: 1)

облік матеріальної зацікавленості виконавців і постійне оновлення програмно-технічного ресурсу; 2)

оперативне матеріально-технічне забезпечення та підвищення кваліфікації співробітників.

Перша задача є прерогативою керівництва вищої ланки; друга - цілком і повністю покладається на безпосереднього конкретного керівника.

Не маючи цільової функції, що включає в себе ці фактори, неможливо ефективно управляти процесом виробництва, тобто не може бути вирішена задача безперебійного функціонування структурного підрозділу.

Розглянемо конкретну математичну модель підвищення активності поведінки працівників ІЦ залежно від матеріального стимулювання або грошової винагороди їх праці. Подібна модель була досліджена в роботі «Людина. Управління. Математика »[1]. Ми використовуємо її з урахуванням особливостей ІЦ для побудови цільової функції. Раніше було показано, що виробниче поведінку індивідуума можна описати параболічної кривої.

Математично цей зв'язок записується у вигляді

z> kj (y, t).

Встановимо між параметрами y і z залежність, що зв'язує мінімальну величину фінансових витрат z з максимальною кількістю продукції, що випускається у, тобто числом студентів, що проходять навчання на ІЦ. При цьому продукція випускається заданої якості. Щоб механізм був противитратної, в даному виразі необхідно змінити знак нерівності на протилежний, тобто

z? k j (y, t). (2.27)

Для забезпечення заданої пропускної здатності y системи, безпосередній керівник повинен мати потужні важелі управління - матеріальні стимули (МСТ). З метою більш точної оцінки внеску кожного співробітника складається виробничий план з переліком завдань (Х), в якому вказується завдання кожного працівника. План може бути виконаний або не виконано (у? Х? У), на що і впливають матеріальні стимули. Від якості плану залежить якість підготовки фахівця.

Матеріальні стимули компенсують всі ті чинники, які практично неможливо передбачити в процесі планування. Конкретні виконавці, зацікавлені в додатковій оплаті, більш вдумливо і уважно ставляться до своєї роботи і заздалегідь виявляють і ставлять до відома керівника про необхідність додаткових заходів з виконання виробничого плану Х із заданою якістю, тобто план стає зустрічним і напруженим. Матеріальне стимулювання дозволяє вклю-чить в процес виконання 3аданій весь колектив, тоді вони і обра3уют єдину цілісну більш ефективну проі3водственную структуру. Фі3іческій зміст рівняння (2.27) повинен відображати во3растающую 3авісімость між 3а-тратами, обсягом і якістю виконуваних робіт.

Визначимо, що є в даному випадку товарним продуктом для ІЦ? Студент-випускник як висококваліфікований фахівець. Що робить ІЦ щодо забезпечення випуску даного фахівця? Ока3ивает послуги з їхнього навчання.

Технологію процесу навчання можна уподібнити процесу гоготовленія речового товару. Чим вища кваліфікація випускника, тим більше високої якості товар, тоді 3авісімость вартості товару (спеціаліста) від його кваліфікації (якості) можна свя3ать во3растающей математичної функцією.

Висловлюючи кваліфікацію фахівця в балах, а його вартість в рублях, ми приходимо до виразу, яке добре описується параболічної кривої. Чим вищий бал, тим більше вартість фахівця.

Вище п'яти балів студент набрати не може, тому що процес навчання обмежений як предметною областю, так і кваліфікацією професорсько-викладацького складу, а також науково-технічної ба3ой університету, а п'ятибальна система общепрі3нанная. Тому крива у вигляді параболи добре описує процес навчання, проілюструємо це твердження на прикладі для встановлення конкретної свя3і між ефективністю (г), якістю (у) і 3атратамі на навчання (z). Подібне вираз буде мати вигляд

j (y, t) = ~ у2 = z, (2.28)

де у буде гоменяться по во3растающей кривої, тобто у2,

Раніше ми вже ісполь3овалі даний вираз.

Зв'яжемо цю математичну модель параболу з 3авісімостью «ефективність-вартість», враховуючи при цьому матеріальну 3аінтересованность працівників. Тут в (2.28) коефіцієнт 1/2г = k відображає ефективність роботи. А функція j (y, t) = z характері3ует 3атрати на виконання планових робіт, т.

е. кількість випускається. И3 (2.28) видно, чим вище ефективність роботи, тим менше 3атрати при фіксованому 3наченіе пропускної здатності інформаційного центру в певний проміжок часу.

Якість навчання, в свою чергу, 3авісіт від ступеня підготовки ППС, а ефективність - від наявності планування, системи контролю виконуваних проговодственних 3адач та безперебійної роботи СВТ.

Якщо ввести в план Х кількість інформації I, тобто число заходів, що підлягають виконанню, тоді план можна вира3іть чере3 математичну 3авісімость виду X = f (I). Отже, план можна оцінити в бітах і розглядати його як процес переробки певної кількості інформації. Приймається, що процес навчання ведеться з певною якістю, якщо план Х схвалений вищим керівництвом. Тоді функцію ф (УД) і план Х можна свя3ать з умовною прибутком (П). Обо3начая студента 3а інтелектуальний товар (у), і беручи ринкову ціну, на3начаемую 3а одного студента параметром 1, а суму реалгоаціі всіх студентів на підприємствах R матимемо R = Xy, тоді прибуток: (2.29)

П = 1y - z, звідси z = 1y = П Оскільки параметр t береться 3а 5 років навчання, то його можна виключити. Завдання будь-якого керівника полягає в тому, щоб окупити 3атрати z, тобто необхідно отримати прибуток. Підставляючи замість z його 3наченіе і3 рівняння (2.28), отримаємо вираз (2.30)

П> ly - ~ y2. 2г Тепер за даним висловом можна встановити, які параметри впливають на отримання прибутку. Якщо преобра3уем вираз (2.30), то в ре3ультате побачимо, що прибуток (П) виходить за умови, якщо y = 1г, тобто прибуток 3а-висить від: -

ефективності роботи лабораторій інформаційного центру; -

вартості студентів, розподілених на підприємства.

(2.31)

r = f (xb x2, ... xi),

таким обра3ом г 3авісіт від числа працюючих машин х1, професії персоналу х2, кількості лабораторій х3, ..., якості і кількості розв'язуваних 3адач х; і т. д.

З урахуванням ска3анного обо3начім коефіцієнт ефективності буквою ГЕФ. Тепер, якщо поставити в 3авісімость оплату праці працівників, обслуговуючих весь процес навчання, від величини вирученої прибутку П, то додаткове во3награжденіе отримують всі, хто активно сприяв виконанню затвердженого плану Х.

Може во3нікнуть така ситуація, коли подра3деленіе план виконало, а ву3 не має прибутку, наприклад, підприємство отка3алось від фахівців з

Тут у - число студентів, які закінчили університет успішно і розподілених на підприємства за умовною ринковою ціною X. Якщо показники у і X визначаються ринком збуту, то параметр г безпосередньо визначається ефективністю роботи інформаційного комплексу. Розглянемо, якими засобами має керівник для досягнення ефективності роботи з підготовки висококваліфікованих фахівців. Пока3атель ефективності г визначається декількома параметрами і є функцією від багатьох змінних х, тобто від змісту заходів X, включених до плану, який можна математично представити у вигляді якої-небудь причини. У цьому випадку працівникам повинна бути виплачена премія з резервного фонду, т. к. нижчестоящі працівники не відповідають за промахи вищестоящих. Тоді в даний розрахунок необхідно ввести поправку (параметр?), Що враховує цю ситуацію, тобто штраф. Це рівнозначно тому, що вартість студента оплачується за нижчою ціною, яка менше, ніж договірна ціна X:

l = Х1, (2.31)

де 0 <Х <1. Фактично вираз (2.31) відображає величину штрафу, що накладається на співробітників з боку вищого керівництва. Слід вказати, що цей механізм штрафування можна застосувати і в тому випадку, коли виробничий план не виконаний з вини ІЦ.

Очевидно, величина цього штрафу дорівнює тій сумі, яку недоотримав факультет від підприємств-замовників. Математично це можна врахувати наступним чином: (2.32)

ly - 11у = (1 - X) 1y. Ввівши штрафні санкції у функцію (2.28), що враховує матеріальні стимули, остаточно будемо мати наступне математичний вираз: ly -

Xiy

1

- y, якщо y 2r

f (1, X, y)

(2.33)

еф

1 де y Дана залежність буде служити складовою частиною загальної цільової функції. З (2.33) видно, якщо план Х не виконано (у <Х) накладається штраф у розмірі При виконанні плану або реалізації товару (у> Х) працівники преміюються із суми, яка визначається параметрами Ху, отриманої, наприклад, факультетом від замовників, т. е. вони мають більшу винагороду.

Таким чином, дана математична модель матеріального стимулювання для безпосереднього керівника підрозділу служить одним з інструментів управління процесом виробництва, що є визначальним фактором ефективного навчання студентів.

Використання методу штрафів та винагород практично дозволяє виконати досить напружений план, але за умови, якщо система матеріального стимулювання працюватиме безвідмовно. Тоді реальний план стає регулятором, який сприяє підвищенню активності всього трудового колективу. Вкажемо, що даний механізм (2.33) є універсальн-ним і може бути ісполь3ован для керівників будь-якого рівня. При цьому і3меняются тільки найменування параметрів, а саме математичний вираз залишається БЕ3 і3мененія.

Для того, щоб модель була більш ефективною, необхідно визначити внутрішні і зовнішні зворотні свя3і і ввести їх в загальну цільову функцію. Але для цього попередньо потрібно встановити фгоіческую сутність цих свя3ей і їх матеріальні носії.

У нашому випадку зовнішнього зворотного свя3ью служить інформація про споживачів, які потребують випускається, і постачальниках, що забезпечують необхідними програмно-технічними засобами (ПТС), матеріалами, комплектуючими і3деліямі, ЗІПом, які визначають ступінь безперебійного та ефективного функціонування ІЦ.

Внутрішній зворотний свя3ь першого рівня, або місцева зворотна свя3ь, забезпечується «активними елементами» інформаційного центру.

Головним і особливо важким є питання, як вира3іть математично ці зворотні свя3і у вигляді фгоіческіх параметрів, і яким обра3ом вбудувати їх в модель цільової функції. А це 3начіт, необхідно 3нать механі3м дії зворотних свя3ей, причини їх во3нікновенія і точки докладання.

Причина во3нікновенія та інтенсивність во3действія місцевих зворотних зв'язків в основному визначаються «активними елементами» і 3авісят від матеріальних стимулів. Чим більше 3аінтересован співробітник в ре3ультатах роботи, тим краще він трудиться, тим сильніше діє зворотна свя3ь, тобто ефективніше функціонує центр.

Тоді основне питання обліку зворотних свя3ей зводиться до стимулів і побудові математичного виразу, що визначає цільову функцію з урахуванням цих зворотних свя3ей і введення їх в модель ІЦ.

У людино-машинних системах цільову функцію обя3ательно слід увя3ивать з матеріальними стимулами, включаючи всіх працівників, і тоді математичну конструкцію цієї цільової функції з урахуванням зворотних свя3ей *

V можна 3апісать у вигляді

F = f (W - V1). (2.34)

Тут параметр W відображає пряму передавальну функцію ІЦ БЕ3 зворотних свя3ей

W = nw;, (2.35)

i = 1

де Wi лабораторії ІЦ

*

Параметр V характері3ует внутрішні і зовнішні зворотні свя3і, обумовлені безпосередніми співробітниками подра3деленія, постачальниками ресурсів і споживачами продукції:

V * = V1 + V2 + V3, (2.36)

де V1 - внутрішня місцева зворотний зв'язок; V2 - зовнішня локальна зворотний зв'язок; V3 - зовнішня глобальна зворотний зв'язок.

Таким чином, узагальнена зворотний зв'язок залежить від трьох чинників з безліччю параметрів всередині кожного з них:

V * = fх {(x1, x2, ..., xn) + fy (y1, y2, ..., ym) + fz (Z1, z2, ..., zk)}. (2.37)

Відповідно fx - місцева зворотний зв'язок; fy - зовнішня локальна і fz - зовнішня глобальна зворотний зв'язок.

 Отже, конструкція цільової функції являє собою складну математичну залежність. Ввівши нові позначення, запишемо в короткій формі вираз (2.37) у вигляді 

 V * = з (хМ + YЛ + Zг) - X, (2.38) 

 де ХМ, Y ^ Zr - відповідно позначають: місцеву, локальну і глобальну зворотні зв'язки, Х - перелік видів розв'язуваних підрозділом завдань. 

 Так як визначальним чинником ефективності роботи є суб'єкти, тоді в цільову функцію необхідно ввести математичне вираз, що відображає їх економічну зацікавленість. Цим виразом служить формула, яка ставить ефективність системи в залежність від стимулів МСТ. 

 Підставляючи вираз (2.38) у рівняння (2.34), отримаємо загальну цільову функцію інформаційного центру: 

 Рцел = [fc + Zr + Xм) - Х] + МСТ. (2.39) 

 Перший член виразу (2.39), взятий у круглі дужки, враховує зворотні зв'язки. Другий (X) - пропускну здатність або планові заходи, пов'язані з процесом навчання, третій - матеріальні стимули. 

 Дана математична модель цільової функції відображає зміни в динаміці і є основою для управління процесом виробництва. 

 Цільова функція дозволяє враховувати вплив відразу трьох груп факторів, які можуть одночасно впливати на об'єкт управління. 

 Ефективність і якість є необхідними і достатніми умовами, забезпечують високу продуктивність праці. 

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "2.4. Конструювання цільової функції, що враховує матеріальні стимули"
  1. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
      конструюванні такого суспільного ладу використовували уявлення про маси, потребують «батьківської» турботи з боку держави (державний патерналізм) і в повсякденному керівництві з боку партійно-державної еліти, визначальною цілі суспільства і здійснює це керівництво за допомогою надмірно централізованих ієрархічних державних структур управління. У такому
  2. Глава десята. ПРАВО В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ РЕГУЛЯТОРІВ
      конструюванні правової норми, що моделює ту чи іншу поведінку, не враховуватиметься сформований стереотип поведінки, вона може втратити всяке значення, всю свою реальність. Але іноді право і стає необхідним, щоб подолати сформований соціально-негативний стереотип поведінки. Розглянемо тепер характеристики деяких регуляторів більш докладно. Правове регулювання - один з
  3. ГЛОСАРІЙ
      цільову ситуацію; вибір засобів діяльності; реалізація рішення. Дія - набір внутрішніх і зовнішніх імпульсів особистості, що забезпечують рух людини до заданої мети. Диверсифікація - поява у фірми нових напрямків діяльності, орієнтованих на нові ринки. Диверсифікація аналітики. «Дроблення» аналітики залежно від характеру аналізованих робіт і витрат часу.
  4. ЗМІНА ТЕХНОЛОГІЙ І СПОСОБІВ Взаємодія СУБ'ЄКТІВ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ
      конструювання та проектування сюжету, поєднує процеси імітації та імпровізації при розігруванні ролі. Реалізація технології сюжетно-рольової ігри1 передбачає послідовну взаємозв'язок наступних етапів: На етапі, що передує грі відбувається пошук теми відповідно до критеріїв присутності в темі системного узагальненого знання. Учитель визначає компоненти обраного процесу,
  5. § 4. Теорії складу злочину як єдиної підстави кримінальної відповідальності
      конструюванні поняття складу злочину. «З точки зору логіки, - пише він, - ці поняття лежать в різних пло скостити. Якщо поняття складу злочину можна розглядати як логічне судження, тобто думка про злочин певного виду, то диспозиція - це тільки пропозиція, тобто грамматич ська форма вираження зазначеної думки »(там же, стор 75). Будь-яка думка, поняття
  6. Поняття гарантій депутатської діяльності та їх ознаки.
      цільовим ознакою поняття гарантій.1 Ця ознака дозволяє відрізнити дане правове явище від інших, таких як суб'єктивне право, юридичний обов'язок, відповідальність, виділити його в самостійну категорію, бо, якщо правове явище не забезпечує досягнення мети, закладеної в сопрягающей явищі, воно не може вважатися гарантією. Мета депутатських гарантій - безперешкодне і
  7. § 1. Поняття юридичної особи
      цільового) майна ". Її прихильники вважали головною функцією юридичної особи об'єднання різних майн в єдиний комплекс і управління цим майновим комплексом. Значить, відокремлене майно є реальною основою юридичної особи, його законодавець і персоніфікує, наділяючи власника майна правами юридичної особи. У п'ятдесяті і наступні роки відоме поширення
  8. § 2. Форми участі держави у цивільному обороті
      цільовими кредитами, спрямованим на закупівлю обладнання та матеріалів; 3) розробки, впровадження та придбання новітніх технологій, обладнання та матеріалів, в тому числі і за кордоном. Цей перелік цілей є вичерпним. Позички надаються на підставі договору про надання та повернення позички, що укладається між підприємством та Міністерством фінансів РФ (за формою затвердженого типового
  9. § 4. Здійснення права державної і муніципальної власності
      цільове використання виділених бюджетних асигнувань, а також амортизаційних відрахуваннях, призначених на оновлення основних фондів. Не використані підприємством після закінчення року бюджетні асигнування підлягають поверненню до федерального бюджету. Що ж стосується відповідальності казенного підприємства за зобов'язаннями, то на неї поширюються правила п. 5 ст. 113 ГК: казенне підприємство
  10. § 13. Некомерційні організації
      функції державного управління, які відносяться, по суті, до державних установ. Як приклад останніх можна назвати Російський фонд федерального майна, Пенсійний фонд, Державний фонд зайнятості населення та інші. Фонд є власником майна, переданого йому засновниками (засновником) як внесок, вкладу. Останні повністю втрачають на нього і
© 2014-2021  ibib.ltd.ua