Головна
ГоловнаНавчальний процесПрофесійна педагогіка → 
« Попередня Наступна »
Кікоть В.Я, Столяренко AM, та ін Юридична педагогіка, - перейти до змісту підручника

Зміст професійно-педагогічної підготовки

Професійно-педагогічна підготовка студентів, курсантів і слухачів повинна бути спрямована на оволодіння всім обсягом навчального матеріалу, передбаченого освітніми програмами та державними стандартами для психолого-педагогічних дисциплін. У результаті цього має бути досягнутий щонайменше мінімально необхідний для практичної роботи рівень професійно-педагогічної підготовленості кожного випускника. Вона включає в себе наступні компоненти:

1) педагогічну освіченість, яка виявляється в:

- розширенні світосприйняття шляхом подання про педагогічної реальності в суспільстві, многообразиях життя і діяльності всіх людей та педагогіці як науці, що допомагає людям жити і досягати успіху;

- розумінні необхідності для освіченої людини бути педагогічно підготовленим для успішного особистісного зростання, самореалізації та самоствердження в житті і суспільстві, для нормальної родини, виховання дітей, подолання труднощів і забезпечення особистої безпеки;

- оволодінні основами наукового розуміння питань освіти, виховання, навчання і розвитку людей, засвоєнні їх основних теорій; умінні орієнтуватися в життєвих уявленнях про них і давати їм вірну оцінку;

- обгрунтованої вірі в педагогічні можливості вдосконалення себе та інших;

2) професійно-педагогічну навченість студентів, курсантів і слухачів, яка полягає в:

- оволодінні певним обсягом теоретичних і прикладних психолого-педагогічних знань, необхідних майбутньому юристу для вирішення педагогічних завдань у процесі професійної діяльності;

- засвоєнні методик практичного аналізу педагогічних завдань і умінні їх грамотно застосовувати в майбутній професійній діяльності;

- оволодінні педагогічними методами і технікою встановлення міжособистісних контактів і дотриманні педагогічного такту в процесі спілкування з різними категоріями людей, в тому числі і в конфліктних ситуаціях;

- освоєнні форм, методів і прийомів педагогічного впливу на співрозмовника (підлеглого) у процесі професійної та службової діяльності;

- оволодінні сучасними технологіями навчання та навчання, виховання і самовиховання, розвитку і саморозвитку в межах, необхідних для проведення занять з майбутніми підлеглими в процесі професійної і службової підготовки;

- знанні та вмінні підвищувати власну обачність, пильність і безпека;

- розумінні вимог екстремальної підготовленості, її компонентів і умінні працювати з їх вдосконалення для успішних дій при вирішенні службово-бойових завдань;

3) професійно-педагогічну вихованість особистості, виражену в:

- професійно-педагогічної спрямованості: інтересі до педагогічної реальності в їх правоохоронної діяльності; освоєнні та вдосконаленні науково-педагогічних знань; інтересі, умінні і звичкою до самооцінки власних педагогічних особливостей (властивостей), що виявляються в рівні освіченості, навченості та вихованості; розвиненості бажання і прагнення використовувати професійно-педагогічні знання, навички та вміння для аналізу педагогічних явищ, що виникають у процесі професійної діяльності, в пошуку раціональних шляхів їх вирішення;

- гуманності, доброзичливості та уваги до людей, незмінному прагненні дотримуватися і захищати їх права, відновлювати справедливість при їх порушенні, захищати їх від кримінальних посягань;

- прояві культурності і тактовності при спілкуванні з громадянами;

- наявності звички постійно тримати себе гідно, педагогічно, відчуваючи себе суб'єктом правовиховних педагогічних впливів на громадян, відповідальним за них і зобов'язаним показувати приклад правової культури та поважності;

- прояві колективістських якостей у взаєминах з колегами, готовності співпрацювати з ними, допомагати один одному в будь-якій обстановці;

- наявності потреби до самовдосконалення і прояві педагогічних якостей, сприяють попередженню професійної деформації, а також в умінні використовувати для цього рекомендовані педагогікою методи і прийоми;

4) професійно-педагогічну розвиненість , що характеризується здібностями до формування та вдосконалення таких якостей, як:

- професійно-педагогічне мислення, вміння педагогічно осмислювати факти правової реальності, аналізувати їх з використанням педагогічних знань, приходити до педагогічних висновків, розуміння, що треба робити, і передбачення наслідків;

- професійно-педагогічна спостережливість;

- педагогічний такт у спілкуванні та впливах на людей;

- професійно-педагогічна інтуїція у прийнятті управлінських і правових рішень;

- психолого-педагогічна спостережливість і здатність вирішувати професійні завдання в екстремальних умовах;

- здатність протистояти негативним впливам, які виникають в процесі професійної діяльності;

- здатність до об'єктивної самооцінки особистісного професійно-педагогічного зростання.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Зміст професійно-педагогічної підготовки "
  1. 5.3. Адаптація молодих фахівців
    зміст і виконання планів роботи, іноді доцільно створення комісії по роботі з молодими фахівцями. Молоді фахівці, добре проявили себе в практичній роботі, є основним джерелом поповнення резерву кадрів на висування. Можливі наступні шляхи просування молодого спеціаліста: працівник росте як фахівець, послідовно підвищуючи і поглиблюючи знання з обраної
  2. 7.2. Підготовка робочих кадрів
    змісті, методах професійної підготовки. Більше того, підготовка кадрів на договірній основі за відповідну плату є свого роду гарантією для реального працевлаштування працівника. У разі укладення потрійного договору (підприємство - працівник - навчальний заклад) обумовлюються обов'язки кожної зі сторін: підприємства - щодо місця роботи, організації та оплати
  3. 1.1 ЕКОНОМІКА І УПРАВЛІННЯ освітніх організацій ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СИСТЕМОЮ
    зміст понять організація і система дозволяє розглядати освітню організацію як організаційну систему, що здійснює цілеспрямовану діяльність всіх її суб'єктів щодо забезпечення становлення, оптимального функціонування та обов'язкового розвитку системи освіти в цілому. Однак, в теоретичному плані питання про те, до якої сфери народного господарства (виробничої або
  4. 1.2 ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ В ОСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
    змістом, властивим предметно-змістовному підходу . Це функціонально пов'язана з усіма параметрами системи і вимірювана (диагностируемая) характеристика функціонування освітньої організації. Якість такого функціонування представляється як ступінь реалізації головної мети, що полягає в досягненні навчаються заданого (нормативного) рівня підготовленості. Аветисов А.А.
  5. 1.3 ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ У ВИЩІЙ ШКОЛІ
    зміст навчального матеріалу, розрізняється роль кафедри в процесі навчання. Багато закордонних підручники, перекладені в останні роки, не сприймаються нашими вузами, тому що вони орієнтовані на іншу ступінчасту структуру освітнього процесу. Три найбільш важливих міжнародних фактора, які зажадали перебудови російської вищої школи: потік російських фахівців в інші країни,
  6. список літератури
    професійних училищах: Дис. ... д-ра пед. наук. Челябінськ, 1997. 271 с. Бусигін А.В. Ефективний менеджмент: Підручник. М.: Изд-во «Финпресс», 2000. С. 754 - 758. Васильєв Ю.С. , Глухів В.В., Федоров М.П. Економіка і організація управління вузом: Підручник. 2-е вид., испр. і доп. / Под ред. д-ра екон. наук В.В. Глухова. СПб.: Вид-во «Лань», 2001. 544 с. Визгин В.П. Генезис і структура
  7. соціокультурні передумови МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗАГАЛЬНОГО ОСВІТИ
    змісті, технологіях, засобах оцінювання результатів шкільної освіти. Представляється, що зміни, що відбуваються сьогодні в освіті, визначаються самим розумінням даного явища як соціокультурного феномену, зміною соціокультурних умов утворення. Сучасний етап розвитку суспільства но-сит назва постіндустріального або інформаційного. Швидкість відбуваються,
  8. ціннісно-смислових СТАВЛЕННЯ вчителює ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
    змісту предмета стає самоціллю вчителя, безвідносно змін особистості, які забезпечуються особистісним компонентом мети. В епохи змін, коли істотно змінюються фактори розвитку суспільства, детермінують цілі-пріоритети освіти, здійснюється пошук нових засобів досягнення даних цілей. Як же оцінює вчитель стан шкільної освіти? На думку
  9. ПРОЕКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ НА ОСНОВІ ІДЕЙ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗАГАЛЬНОГО ОСВІТИ
    змісту освіти та використання модульного підходу до побудови різних курсів. 2. Диференціація норм граничного навантаження школярів залежно від конкретних провідних типів діяльності на різних заняттях. На практиці здійснення цієї ідеї повинне привести до розробки нових норм граничного навантаження школь-ників. Гранична навантаження школярів буде розраховуватися виходячи з
  10. ЗМІНА ТЕХНОЛОГІЙ І СПОСОБІВ Взаємодія СУБ'ЄКТІВ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ
    змісту освіти, ведуча до успішності навчання учнів. Зміна технологій і способів взаємодії суб'єктів процесу навчання передбачає використання технологій навчання, орієнтованих на самостійну діяльність школярів. Взаємодія суб'єктів освітнього процесу здійснюється на матеріалі навчального предмета. Відповідно технології повинні дозволяти
  11. ЗМІНА ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
    зміст (контекст, методи та форми навчання, процедури оцінки). Така система надає учням самостійний вибір індивідуального темпу просування по програмі і саморегуляцію навчальних досягнень. У даній книзі використовується розуміння модуля як самостійної найменшої частини навчального процесу, що має такі основні ознаки: - відображає специфіку і цілі процесу в цілому;
  12. ЗМІНА ФОРМ ДІАГНОСТИКИ ТА ОЦІНКИ ОСВІТНІХ РЕЗУЛЬТАТІВ ШКОЛЯРІВ
    зміст портфоліо: роботи, які учні вважають кращими, результати тестів, перевірочних робіт, зразки образотворчого творчості, схеми індивідуальних і групових проектів, форми , зразки оформлення результатів проектів. Весь матеріал збирається в папки з прозорими файлами і зберігається у дітей. Кожна одиниця збору забезпечена листом самооцінки виконання завдання або оціночним
© 2014-2022  ibib.ltd.ua