Запитальник для інтерв'ювання вчителів: -

Які структурно-смислові частини Ви могли б виділити у вашому уроці? -

Як Ви мотивуєте учнів? Наведіть приклади. Скільки різних видів мотивації Ви знаєте? -

Що для Вас є критерієм у визначенні послідовності структурних елементів уроку / дидактичних блоків? -

Перерахуйте, які різноманітні форми і способи презентації навчального матеріалу Ви використовуєте? -

Перерахуйте, який вибір Ви надаєте учням у процесі вашого уроку? (Наприклад, додаткове завдання, робоче місце в класі і т. д.)? -

Найчастіше Ви використовуєте підхід: -

від приватного до загального; -

від загального до приватного? Чому? -

цікавитеся Ви тим, яким чином учень виконував вправу / завдання? Якщо так, то опишіть, як Ви це робите? -

Як Ви дізнаєтеся, що досягли запланованих результатів уроку? -

Які форми самоаналізу Ви використовуєте з учнями? -

Як Ви оцінюєте просування учнів, їх особистісний і навчальний зростання? -

Яким чином Ви завершуєте урок? Детально опишіть, що ви зазвичай робите на закінчення уроку?

На початковому етапі організації нашого дослідження і дослідно-експериментальної роботи в школах № 507 та № 975 Південного навчального округу Москви (в рамках міської експериментального майданчика з проблем особистісно-орієнтованої освіти) було проінтерв'ювали 120 вчителів, і отримані результати співвіднесені з спостереженнями про формування педагогами пізнавальної діяльності учнів. Зокрема, було відвідано з метою спостереження 214 уроків протягом 2-х років. За підсумками дослідження отримані наступні результати: -

змогли визначити особистісно-орієнтований урок 40% вчителів, з них 50% вчителів розуміють його як індивідуальну роботу з учнями, а що залишилися 50% - як вплив на творче і інтелектуальний розвиток особистості; -

дійсно мотивують учнів 34% вчителів, з них: -

добрими оцінками і успішним виконанням контрольних робіт - 50%, -

розумінням навчального матеріалу - 20%, -

застосуванням в житті і професії - 30%; -

структурні елементи уроку змогли виділити 70% вчителів; практично всі перерахували традиційні етапи уроку (вивчення нового матеріалу, закріплення знань, узагальнення); -

свідомо замислюються про послідовність дидактичних одиниць 42% педагогів, з них у якості критеріїв приводять посилання на наявний досвід - 30% , трудність навчального матеріалу - 20%, наявне навчальний посібник - 50%; -

індуктивний підхід використовують 38% педагогів, дедуктивний - 22%, значна частина вчителів - 40% - не замислюється про це; -

96% вчителів змогли назвати традиційні форми навчання (лекції, бесіди, доповіді, ре Фераті і т.

аналіз пізнавальної діяльності (ЯК виконують вправи учні, ЯК пишуть твори, перевіряють грамотність диктанту, застосовують правила і т. п.) практично відсутня, при цьому вчителі посилаються на брак часу та вміння; -

досягнення результатів уроку педагоги перевіряють за допомогою коротких самостійних робіт, бесід щодо того, чому навчилися діти (ЗУН), контрольних заходів за результатами теми - 74% вчителів; -

серед форм самоаналізу присутній тільки бесіда щодо поведінки та ЗУН - 32%; -

навчальний зростання вчителя пов'язують з результатами засвоєння знань у вигляді хорошої успішності - 84%, участь в олімпіадах і бажання виконувати додаткові завдання підвищеної складності - 22%; особистісний ріст зв'язується з участю у творчих справах класу - 34%, поліпшенням відносин з однокласниками - 14%, поліпшенням поведінки в класі - 42%; вагалися відповісти 10% вчителів; -

завершують уроки виставленням оцінок і записом домашнього завдання 90% педагогів, при цьому тільки 30% з них пояснюють зміст і сенс домашнього завдання.

Проведений нами аналіз (як видно з вищевикладених результатів) показує, що лічностнооріентірованний підхід до формування пізнавальної діяльності учнів використовує дуже незначна частина педагогів, більшою мірою фрагментарно. Що, на нашу думку, співвідноситься з висновками першої глави щодо зовнішньої заданий-ності сучасних педагогічних технологій. А це призводить до відповідних стереотипам вчителів і задає форму педагогічної рефлексії результатів і процесу навчання. Особливо важливо відзначити відсутність рефлексії щодо процесу формування пізнавальної діяльності. Педагоги володіють вузьким спектром мотивації, практично не застосовують способи аналізу навчального профілю класу, не знають і не використовують особистісні уподобання в навчанні, не зачіпають пізнавальні стратегії і, таким чином, не враховують структуру суб'єктного досвіду.

Також слабо забезпечується особистісний вибір учнями «маршруту пізнання», видів пізнавальної діяльності на уроці та її форм. Навіть той вибір, який реалізується, більше стосується традиційних форм навчання.

В цілому, навчання, незважаючи на велику кількість вже відомих і добре зарекомендували себе технологій, нових навчальних програм і навчальних посібників, більше носить репродуктивний характер, ніж продуктивний.

Все це говорить про необхідність додаткових розробок в області створення більш «тонких» інструментів вивчення і використання суб'єктного досвіду дитини в особистісно-орієнтованих освітніх технологіях та побудови власної моделі особистісно-орієнтованої школи. 4.2.

Інформація, релевантна " Запитальник для інтерв'ювання вчителів: - "

1. Інтерв'ювання
   Інтерв'ювання
   
2. § 3. Логіка науково-педагогічного дослідження
   для конкретизації можливих причин виникнення обраної педагогічної проблеми. Ця робота завершується формулюванням гіпотези, тобто припущення про найбільш імовірною можливості вирішення даної проблеми. Складається методика дослідження - відбираються необхідні методи, технічні засоби, визначаються умови їх застосування та способи узагальнення отриманих даних.
   
3. Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях
   вчителя до гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії у соціально-освітньому середовищі. 1. Поняття "професійно-особистісної готовності вчителя до гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії у соціально-освітньому середовищі". 2. Гуманістична спрямованість особистості як фактор психологічної готовності вчителя до полісуб'єктний
   
4. Характеристики особистості та темпераменту.
   Менеджеру з кадрів: доброзичливість, аналітичність, хороша пам'ять, увагу, спостережливість, уяву, вразливість, велика зібраність, наполегливість, товариськість, винахідливість. З чотирьох класичних типів темпераменту для ефективної роботи з персоналом переважними є сангвініки і холерики. Відомий експерт з соціального интервьюированию Е. Ноель так
   
5. Література для самостійної роботи
   вчителями. М, 1970. Кап-Калик В А. Вчителю про педагогічному спілкуванні. М., 1987. Конаржевский Ю.А. Педагогічний аналіз навчально-виховного процесу та управління школою. М., 1982. Портнов М.Л. Уроки початківця вчителя. М, 1994. Поташник М.М. Управління сучасною школою. М., 1992. Керівництво навчальним процесом. М,
   
6. О. В. Акулова, С. А. Писарєва, Е. В. Піскунова, А. П. Тряпіцина,. Сучасна школа: досвід модернізації: Книга для вчителя. - СПб.: Изд-во РГПУ ім. А. І. Герцена. - 290 с., 2005
   для вчителя узагальнено та проаналізовано склався в даний час досвід реалізації стратегії модернізації загальної освіти в сучасній вітчизняній школі. Особливу увагу приділено аналізу нових підходів до відбору змісту шкільної освіти, заснованих на ідеї досягнення учнями компетентностей в різних сферах діяльності. Запропоновано підходи до проектування варіативних навчальних
   
7. Теми для самостійної дослідницької роботи 1.
   Вчителя як суб'єкта гуманістічес-ки-орієнтованої педагогічної діяльності. 3. Порівняльний аналіз психологічного потенціалу особистості вчителів, які здійснюють різні підходи до організації навчально-пізнавальної діяльності
   
8. Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях
   вчителя в гуманістично-орієнтованої соціально-освітньої середовищі. 2. Духовно-психологічний потенціал особистості вчителя, орієнтованого на діалог з учасниками педагогічного процесу. 3. Соціальний інтелект учителя-організатора гуманістично-орієнтованого міжособистісного спілкування у соціально-освітньому середовищі. 4. Інформаційно-комунікативна взаємодія
   
9. Теми для самостійної дослідницької роботи 1.
   Вчителів та батьків. 2. Організація полісуб'єктний взаємодії вчителів, батьків і громадських організацій у процесі виховання особистості, що розвивається. 3. Психологічні умови включення неформальних об'єднань у процес гуманістично-орієнтованої соціалізації молодого
   
10. Теми для самостійної дослідницької роботи
    вчителів. 1. Розвиток потреби у студентів-майбутніх учителів у педагогічної рефлексії до самопроектування поведінки в процесі кооперативно-структурованої навчальної діяльності в
    
11. ПОВТОРЕННЯ КУРСУ
    запитальнику перераховані вузлові питання навчального курсу, зазвичай включаються в екзаменаційні квитки з історії політичних і правових вчень. Не можна, однак, обмежуватися вивченням лише цих питань, ігноруючи інші, названі в навчальній програмі, викладені в підручнику і в лекціях. Так, в запитальнику немає питання про політичні погляди Сократа. Зроблено це з тієї причини, що, вивчивши
    
12. Теми для рефератів 1.
    Для педагогічної діяльності вчителя. 4. Педагогічні здібності вчителя до організації міжособистісної взаємодії учнів на
    
13. Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях
    вчителі-стажиста з іншими суб'єктами освітнього процесу як фактор його соціально-професійної адаптації до практичної діяльності. 3. Включеність студентів-майбутніх учителів у процес гуманістично-орієнтованого педагогічної взаємодії в умовах навчально-професійної діяльності у ВНЗ. 4. Порівняльний аналіз професійно-особистісної позиції вчителя в
    
14. Правила стимулювання
    для вчителя. Треба зрозуміти, що важливо не тільки те, чого бажаємо ми, а й те, чого хоче учень. Не будемо намагатися його переробляти: він не винен у своїх бажаннях. Згадайте великий принцип природосообразности - все у відповідності з природою. Тому лише змінюйте спрямованість устремлінь, якщо вони не збігаються з педагогічними цілями. 149 Спирайтеся