|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
100. Зобов'язання, що виникають із рятування майна організації.
|
За зобов'язанням із рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи особа, яка вчинила дії, спрямовані на рятування здоров'я та життя іншої фізичної особи, майна іншої фізичної або юридичної особи, без відповідних повноважень має право на відшкодування завданої їй шкоди у повному обсязі. Правове регулювання здійснюється гл. 80 ЦК. Законодавець розрізняє такі випадки виникнення зобов'язання: - із рятування здоров'я та життя фізичної особи; - із рятування майна фізичної або юридичної особи.
Підставами виникнення зобов'язання із рятування майна фізичної особи або юридичної особи (іншої особи) є: наявність реальної загрози для майна іншої особи; відсутність у рятувальника повноважень вчиняти рятувальні щодо майна іншої особи дії; спрямованість дій на рятування майна іншої особи; майно повинно мати істотну цінність, яка визначається угодою сторін, актами законодавства, адміністративними актами тощо; виникнення у рятувальника шкоди внаслідок вчинення ним рятувальних дій щодо майна іншої особи.
Законодавець розрізняє два види шкоди, завданої особі внаслідок вчинення нею рятувальних дій щодо майна іншої особи без відповідних повноважень: а) шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; б) шкода, завдана майну фізичної особи.
Якщо шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, що має істотну цінність, то її відшкодовує держава в повному обсязі (ч.1 ст.1162 ЦК).
А шкоду, завдану майну особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, що має істотну цінність, відшкодовує власник (володілець) цього майна з урахуванням його матеріального становища (ч.
2 ст.1162 ЦК). При цьому, шкода відшкодовується: а) з урахуванням майнового становища власника (володільця) майна, якому завдано шкоду; б) в межах вартості майна, яке було врятовано.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "100. Зобов'язання, що виникають із рятування майна організації." |
- № 115. Зобов'язання, що виникають внаслідок рятування чужого майна.
зобов'язана цю шкоду відшкодувати (боржник). Зміст зобов'язання складає право потерпілого одержати відшкодування шкоди і обов'язок організації відшкодувати цю шкоду. Об'єкт зобов'язання - відшкодування шкоди потерпілому, якої він зазнав, рятуючи
- № 159. Поняття та види позадоговірних зобов'язань.
зобов'язання містять у собі ряд зобов'язань: Зобов'язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди (оголошення конкурсу). Зобов'язання, що виникають у результаті заподіяння шкоди; зобов'язань, що виникають внаслідок рятування чужого майна; Зобов'язання, що виникають з безпідставного придбання або збереження майна. Відмінність позадоговірних зобов'язань від договірних зобов'язань полягає в
- 5. Об'єкт та зміст зобов'язання. Підстави виникнення зобов'язань.
зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Суб'єктами в зобов'язанні виступають його учасники - кредитор і боржник. У більшості зобов'язань кожна зі сторін є одночасно і кредитором, і боржником,
- 7. Види зобов'язань.
зобов'язання поділяються на договірні і позадоговірні. Договірні - це зобов'язання, які виникають з договору. Позадоговірні - виникають з наступних юридичних фактів: адміністративних актів; із нанесення шкоди; із рятування або збереження чужого майна; з публічного обіцяння винагороди та оголошення конкурсу; з ін. правомірних і неправомірних дій. Залежно від особливостей змісту, специфіки об'єкта
- 1.2.1. Учасники відносин у сфері господарювання
зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Тобто всі суб'єкти господарювання є учасниками господарських відносин, але не всі учасники господарських відносин є суб'єктами господарювання. Суб'єкти господарювання - це: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства,
- 2. Система господарського законодавства.
зобов'язання" складається з наступних глав: 19) загальні положення про господарські зобов'язання; 20) господарські договори; 21) ціни і ціноутворення у сфері господарювання; 22) виконання господарських зобов'язань. Припинення зобов'язань; 23) визнання суб'єкта підприємництва банкрутом. П'ятий розділ ГК України - "Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання" містить такі глави:
- 1. Поняття та ознаки господарського договору. Види господарських договорів.
зобов'язань, які складаються з майново-господарських зобов'язань між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами. Господарський договір - це правовстановлюючий документ, в якому зафіксована майнова угода між двома або більше суб'єктами господарських правовідносин, змістом якого є господарсько-договірні зобов'язання спрямовані на
- 1. Поняття та ознаки банкрутства. Організаційні заходи запобігання банкрутству.
зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. Іншими словами, неплатоспроможність становить собою таке становище боржника, коли він не здатен виконати зобов'язання перед кредиторами. Стаття 209 ГК України передбачає положення, відповідно до
- 7. Система господарського законодавства.
зобов'язання" складається з наступних глав: 19) загальні положення про господарські зобов'язання; 20) господарські договори; 21) ціни і ціноутворення у сфері господарювання; 22) виконання господарських зобов'язань. Припинення зобов'язань; 23) визнання суб'єкта підприємництва банкрутом. П'ятий розділ ГК України - "Відповідальність за правопорушення у сфері
- 42. Поняття господарських зобов'язань
100 спрямовані на правове регулювання господарських зобов'язань. Отже, є всі підстави стверджувати, що існує два інститути зобов'язального права - інститут цивільно-правових зобов'язань і інститут господарських зобов'язань. Ведучи мову про господарські зобов'язання, доречно, на наш погляд, зупинитись на стислій порівняльній характеристиці цивільно-правових і господарських зобов'язань. Визначення
|