827. Неправоспособно і недієздатність.

У першому випадку перед нами неправоспособно, у другому - недієздатність.

А) неправоспособно не може бути носієм права або прав. Колись існували випадки загальної або повної неправоспособності (наприклад, рабство, громадянська смерть). Ці випадки відпали. Тепер існують лише случаі1 спеціальної неправоспособності. Так, носієм деяких прав людина може бути лише по. досягненні певного віку (шлюбна правоздатність, здатність бути усиновителем). іноземці не є носіями цивільних прав в сенсі статті 11 кодексу статті 908 та 909 встановлюють випадки повної нездатності бути дарувальником або обдаровуваним. Втрата деяких прав може з'явитися результатом рішення цивільного суду (позбавлення батьківської влади, недостойний ость спадкоємця) або вироку кримінального суду (. Громадянська деградація, передбачена ст. 32 кримінального кодексу). Нарешті, багато юридичні особи володіють неповною правоздатністю.

Неправоспособно боку тягне за собою абсолютну недійсність відповідної угоди.

582

Правосуб'єктність

Правосуб'єктність

583

б) Недієздатний є носієм права, але закон обмежує його в здійсненні ним свого права. В одних випадках право здійснюється за рахунок недієздатного його представником, в інших випадках недієздатний потребує дозволу певної особи чи осіб.

У деяких випадках недієздатність має на меті захистити суспільство від небезпечних для нього наслідків здійснення своїх прав відповідною особою. Так, особи, засуджені до каторжних робіт, до ув'язнення, тим самим повністю недієздатні в сі4У закону, їм призначається опікун, зобов'язаний здійснювати за них юридичні угоди (кримінальний кодекс, ст. 29).

Точно так само союзи, тобто об'єднання громадян, не переслідують майнових цілей, не вправі вступати в деякі договори без попереднього дозволу уряду (адміністративна опіка).

Але в приватному праві найбільше значення мають випадки недієздатності, пов'язані з сімейними відносинами. Недієздатністю вражений неповнолітній, над якими здійснюється батьківська влада або опіка.

У числі випадків недієздатності, пов'язаної з сімейним станом, два є випадками загальної не дієздатності: це недієздатність неповнолітнього, не звільненого з-під батьківської або опікунської влади (неемансіпірованного), і недієздатність особи, оголошеної недієздатною за суду. У двох інших випадках недієздатність проявляється, лише коли справа йде про угод певної категорії. Така недієздатність неповнолітнього, звільненого з-під влади, а також особи, якій судом призначено радника.

Ми вивчимо насамперед правове становище неповнолітніх, потім перейдемо до недієздатним повнолітнім особам.

Інформація, релевантна " 827. неправоспособно і недієздатність. "

1. 13. Визнання громадянина недієздатним
   Одним з важливих факторів, що впливають на дієздатність громадянина, є психічне здоров'я. Згідно п. 1 ст. 29 ГК громадянин, який внаслідок психічного розладу не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнаний судом недієздатним. Однак сам по собі факт душевної хвороби або недоумства, хоча б і очевидний для оточуючих або навіть підтверджений
   
2. Визнання громадян недієздатнімі
   Визнання громадянина недієздатним може мати місце лише за рішенням суду , якщо громадянин внаслідок душевної хвороби або безумства може усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. Справи про визнання громадянина недієздатним можуть бути порушені лише за заявою осіб, передбачених у Цивільно-процесуальному кодексі України. При проведенні досудової
   
3. 6. Припинення довіреності
   Дія доручення припиняється при настанні наступних обставин: а) закінчення строку довіреності; б) скасування довіреності яка її видала особою; в) відмови особи, якій видана довіреність, від виконання доручення; г) припинення юридичної особи, від імені якої видана довіреність; д) припинення юридичної особи, якій видана довіреність; е) смерті громадянина, який видав
   
4. § 6. Угоди з вадами суб'єктного складу
   Угода - вольовий юридичний акт. Саме тому першою умовою її дійсності є необхідний законом необхідний і достатній рівень правосуб'єктності сторін. Громадяни, володіючи загальноїправоздатністю, має право відповідно до ст. 18 ГК РФ здійснювати будь-які не суперечать закону угоди. Можливість вступати в операції може бути обмежена рівнем їхньої дієздатності. Юридичні особи
   
5. 20. Акти громадянського стану. Порядок виправлення й оспорювання актів записів.
   Стаття 16. Визнання громадянина недієздатним Громадянин, який внаслідок душевної хвороби або недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнаний судом недієздатним в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом Української РСР, і над ним встановлюється опіка. Від імені душевнохворого або недоумкуватого, визнаного недієздатним,
   
6. 43. Угоди, здійснені недієздатними, неповнолітніми, особами обмеженими у дієздатності, а також особами, які в момент укладання угоди не могли розуміти значення своїх дій або керувати ними.
   Стаття 55. Недійсність угоди, укладеної громадянином, нездатним розуміти значення своїх дій Угода, укладена громадянином, хоча і дієздатним, але який в момент її укладання перебував у такому стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнана судом недійсною за позовом цього громадянина. Якщо така угода
   
7. 1. Двостороння реституція
   Головним майновим наслідком недійсності угод є двостороння реституція (від лат. Restituere - воестанавлівать, відшкодовувати, приводити в порядок). Відповідно до п. 2 ст. 167 ГК, яка містить загальні правила про наслідки недійсності угод, кожна з сторін зобов'язана повернути другій все одержане за угодою, а в разі неможливості повернути отримане в натурі (у тому
   
8. Види адміністративної дієздатності:
   1. повна, настає з 18 років 2. обмежена, з 16 років На адміністративну дієздатність впливає наявність у громадян певних захворювань - душевна хвороба, слабоумство. В силу зазначений-них обставин громадяни можуть бути визнані частково або повно-стю недієздатними. Ст. 20 Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи
   
9. Підстави визначення Угод недіснімі
   Недійсними угодами є дії громадян і організацій хоча і спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, але не створюють для них цих юридичних наслідків, як явно суперечать чинним цивільним законам. Недійсним є угода, що не відповідає вимогам закону. До угод, які
   
10. 29 . Правосуб'єктність. Правоздатність, дієздатність і деліктоздатність.
    Суб'єкти правовідносин - це окремі індивіди організації, які відповідно до норм права є носіями суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Суб'єктами правовідносин можуть виступати: 1) Фізичні особи: (індивідуальні суб'єкти):-громадяни України;-іноземці;-особи без громадянства. 2) Юридичні особи - це організації які володіють відокремленим майном, може
    
11. 72. Обмеження виборчих прав громадян за Конституцією Російської Федерації
    Обмеження виборчого права допускаються тільки на підставі конституційних встановлень і закону. До обмежень виборчого права відносяться: 1. Віковий ценз - для активного виборчого права він встановлений 18 років (тобто обирати). Для пасивного виборчого права (тобто бути обраним) встановлюються такі вікові бар'єри: 21 рік на виборах до законодавчих
    
12. § 3. Опіка та піклування
    Опіка та піклування традиційно розглядалися в теорії як комплексний інститут сімейного та цивільного права, в рамках якого здійснюється правове регулювання відносин, спрямованих на заповнення відсутнього обсягу дієздатності громадян. Крім того, опіка та піклування є формою виховання дітей, що залишилися без батьківського піклування. Відповідно розмежовується і правове
    
13. 1. Поняття і зміст цивільної правосуб'єктності
    Суб'єктами цивільних правовідносин можуть бути: фізичні особи (громадяни Росії, іноземні громадяни, особи без громадянства); юридичні особи (російські, іноземні, міжнародні), державні та адміністративно-територіальні (публічно-правові), які мають цивільну правосуб'єктність. Чинне цивільне законодавство РФ відносить до числа останніх Російську
    
14. Поняття судового представництва
    Судове представництво - це самостійний інститут процесуального права, якому властиві як процесуально-правові, так і матеріально- правові ознаки, сукупність яких і визначає зміст даного інституту, регулюючого процесуальні відносини як між представником і акредитуючою, так і між представником і судом. Таким чином, в процесуальному представництві