Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоАдміністративне право Росії і зарубіжних країн → 
« Попередня Наступна »
Козирін А.Н.. Адміністративне право зарубіжних країн. Видавництво "СПАРК". - 229 с., 1996 - перейти до змісту підручника

§ 5. Адміністративно-правовий статус власності

Правова наука Єгипту традиційно відносить до інститутів адміністративного права окремі сторони правового режиму державної власності, а також питання вилучення власності в інтересах публічної користі.

Єгипетське законодавство розрізняє приватну і публічну власність держави. До приватної відноситься будь належить державі чи іншому публічному юридичній особі власність, використовувана (експлуатована) з метою отримання матеріальної вигоди і тому в цілому регульована нормами цивільного (приватного) права. Однак приналежність такої власності державі надає специфіку її правовому статусу, включающему та адміністративно-правовий елемент. Це насамперед виражається у встановлених законом особливі заходи захисту об'єктів такого права власності. Так, відповідно до Цивільного кодексу Єгипту 1948 майно, що належить на праві приватної власності державі та іншим публічним юридичним особам, не може набуватися у власність на підставі закінчення терміну давності. Рівним чином за цим пунктом не можуть купуватися інші речові права на вказане майно. Одночасно передбачається, що в разі посягання на це майно компетентний міністр має право прийняти будь-які адміністративні заходи для його припинення.

Що ж до публічної власності, то Цивільний кодекс Єгипту відносить до неї рухоме і нерухоме майно, що належить державі або юридичній особі публічного права і призначене для використання в інтересах публічної користі в силу самого характеру даного майна або в Відповідно до закону, декретом чи рішенням компетентного міністра.

Кодекс забороняє розпоряджатися таким майном, приймати по відношенню до нього примусові адміністративні заходи або здобувати його за давністю. Крім того, в Єгипті діє спеціальний Закон № 35 від 1972р., Що передбачає додаткові заходи захисту публічної власності - як адміністративні, так і кримінальні.

Адміністративно-правові питання вилучення приватної власності регулюються в Єгипті Законом № 10 від 1990 про вилучення нерухомості в інтересах публічної користі. Відповідно до нього до об'єктів і проектах, що мають публічну корисність, відносяться: спорудження доріг, вулиць, площ, їх розширення, продовження та реконструкція, а також будівництво нових житлових 'масивів; водопровідні та каналізаційні комунікації; зрошувальні та дренажні системи; споруди енергопостачання; будівництво мостів, естакад і підземних переходів; споруди, пов'язані з транспортом і засобами зв'язку; містобудування, архітектурні проекти та благоустрій публічних служб. Законом чи розпорядженням уряду даний перелік може бути доповнений, а віднесення конкретного об'єкта або проекту до мають суспільну корисність передбачається декретом президента.

Зазначений закон закріплює можливість примусового вилучення (відчуження) приватної нерухомої власності в інтересах публічної користі за умови повної компенсації колишньому власникові вартості вилученого майна або надання йому відшкодування в натуральній формі - у вигляді передачі йому у власність іншого нерухомого майна, подібного за своїми споживчими якостями і вартості з тим, яке підлягає вилученню.

Крім того, за декретом президента допускається тимчасове вилучення майна на аналогічному підставі на строк до трьох років за умови надання власнику грошової компенсації.

Всі питання, пов'язані з відчуженням або тимчасовим вилученням нерухомого майна в інтересах публічної користі (включаючи визначення розміру компенсації), вирішуються спеціальною комісією, створюваної в кожній провінції рішенням міністра публічних робіт та водних ресурсів. Виникаючі у зв'язку з цим спори вирішуються в адміністративному порядку, а прийняті по них адміністративні рішення можуть бути оскаржені до суду загальної юрисдикції, який розглядає такі скарги в порядку, встановленому Цивільним і торговим процесуальним кодексом.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 5. Адміністративно-правовий статус власності "
  1. 1. Адміністративно-правовий статус граждан2. Основні права і обов'язки громадян у сфері виконавчої власті3. адміністративно-правові гарантії прав громадян
    1. Адміністративно-правовий статус граждан2. Основні права і обов'язки громадян у сфері виконавчої власті3. адміністративно-правові гарантії прав
  2. 1. Адміністративно-правова норма
    це нормативно-правові, що регулюють відносини у сфері державного управління, а також відносини управлінського характеру, що виникають у процесі здійснювала-тичних державної діяльності. Особливості адміністративно-правових норм: 1. Метою адміністративно-правових норм є забезпечення організації та функціонування всієї системи виконавчої влади. 2. Адміністративно-правові
  3. Г. І. Петров. Радянські адміністративно-правові відносини, 1972

  4. 1. Поняття адміністративно-правових норм.2. Види адміністративно-правових норм.3. Поняття адміністративно-правових отношеній.4. Види адміністративно-правових отношеній.5. Підстави виникнення, зміни та припинення адмініст-ративно-правових відносин.
    1. Поняття адміністративно-правових норм.2. Види адміністративно-правових норм.3. Поняття адміністративно-правових отношеній.4. Види адміністративно-правових отношеній.5. Підстави виникнення, зміни та припинення адмініст-ративно-правових
  5. 23. Адміністративно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства.
    Правове становище іноземних громадян і осіб без громадянства відрізняються несуттєво. Обсяг їх прав та обов'язків більше вузький, ніж у громадян України, але за загальним правилом вони користуються тими ж правами і не них покладаються ті ж обов'язки, що і на громадян України. Відмінності пов'язані з відсутністю громадянства у цієї категорії осіб, що є найголовнішим компонентом адміністративно-правового
  6. 20. Адміністративно-правовий статус громадян: адміністративна правоздатність та дієздатність.
    Адміністративно-правовий статус громадянина України визначається обсягом і характером адміністративної правосуб'єктності, яку складають адміністративні правоздатність та дієздатність. Адміністративна правоздатність - це визнання законом за громадянином фактичної можливості бути суб'єктом адміністративного права, мати права та обов'язки адміністративно-правового характеру.
  7. 1. Суб'єкти адміністративного права
    це володарі прав і обов'язків, якими вони наділені з метою реалізації повноважень, покладених на нього адміністративним правом. Суб'єкти адміністративного права можуть стати суб'єктами адміні-стративні пр-ний при наявності 3-х умов: 1. адміністративно-правові норми, які передбачають права і обов'язки суб'єкта 2. адміністративної правоздатності та дієздатності суб'єкта 3.
  8. 19. Індивідуальні суб'єкти адміністративно-правових відносин: поняття, види.
    Суб'єкти адміністративного права - це всі ті, хто згідно з адміністративно-правових норм наділені конкретним обсягом прав і обов'язків у сфері виконавчої влади. Відносяться: громадяни України, іноземці, особи без громадянства,
  9. 4. Система адміністративного права
    це сукупність адмініст-ративно-правових інститутів і підгалузей. Адміністративне право складається з Загальної та Особливої частини. У Загальну частину включені такі інститути: 1. державне управління 2. виконавча влада 3. форми державного управління 4. методи державного управління 5. інститут правових актів 6. інститут державної служби 7. інститут адміністративного
  10. 1. Адміністративно-правове становище громадян визначається обсягом і характером адміністративної правосуб'єктності:
    1) адміністративна правоздатність - це здатність гражда-нина мати певні права, передбачені нормами адміністра-тивного права і виконувати покладені на нього обов'язки у сфері го - сударственного управління. Вона виникає з моменту народження і припиняється смертю 2) адміністративна дієздатність - здатність громадянина своїми діями набувати, а також здійснювати
© 2014-2020  ibib.ltd.ua