- 20. Адміністративно-правовий статус громадян: адміністративна правоздатність та дієздатність.
Адміністративної правосуб'єктності, яку складають адміністративні правоздатність та дієздатність. Адміністративна правоздатність - це визнання законом за громадянином фактичної можливості бути суб'єктом адміністративного права, мати права та обов'язки адміністративно-правового характеру. Адміністративна правоздатність виникає з моменту народження людини. Її обсяг
- § 2. Короткий нарис розвитку проблеми
адміністративну, цивільну) його відповідальність '. Слідом за вказаною роботою вийшла книга Т. Л. Сергєєвої «Питання винності і провини в практиці Верховного суду СРСР у кримінальних справах», в якій розвивалося положення, що від вини, як елемента суб'єктивної сторони, слід відрізняти винність, яка представляє собою «сукупність об'єктивних і суб'єктивних обставин, що обгрунтовують з
- § 1. Поняття злочину
адміністративного права і т. п.), норм етики, моралі і моральності, релігійних норм і т. д. Безсумнівно, на відміну від статей Особливої частини КК, де йдеться про відхиляється , багато соціальні норми найчастіше описують належний, бажаний, схвалюваний варіант поведінки людей, якийсь його стандарт, зразок. Виконуючи таку функцію, вони, однак, так чи інакше, прямо чи опосередковано,
- 4. Цивільний кодекс України (загальна характеристика).
Адміністративні, ніж цивільно-правові. По-друге, у зв'язку з ліквідацією приватної власності, змінами економічного ладу, прийняттям нової Конституції СРСР, змінилася класифікація форм власності. Кодекс виходив з існування соціалістичної власності і особистої власності громадян на майно, призначене для задоволення їх матеріальних і культурних потреб
- Види і стадії адміністративного права
адміністративні правопорушення. 4. Перегляд постанов. 1. Стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення - це відносно самостійна частина виробництва, кото-раю поряд із загальними завданнями провадження має притаманні тільки їй за-дачі, інші особливості (коло учасників виробництва, оформлення рі-шень спеціальними процесуальними документами та ін.) Виробництво
- 2. Революція 1905-1907 рр..
Адміністративні заходи на території країни, проявляти віротерпимість, скасувати «зайві» сорому друку та обмеження для «інородців». В указі, однак, не було ні слова про землю, політичної та громадянської свободи, конституції, парламенті. Не відав, мабуть, російський венценосец, що ці проблеми він залишає вирішувати майбутню революції. У 1901-1904 рр.. в Росії виникла революційна ситуація,
- Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма
адміністративних правовідносин. Про місце і роль арбітражного процесуального права в системі права, а також про необхідність існування арбітражної процесуальної форми в науці висловлювалися різні точки зору. Аргументи «за»: 1. На думку прихильників Н.Б. Зейдер, Л.Ф. Лісницький і НІ. Клейн, специфіка економічної діяльності породжує специфіку арбітражного процесу і зумовлює
- 2. Судоустройственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
адміністративними органами) правосуддям не є. За угодою сторін виник або що може віз-никнути спір, що випливає з цивільних правовідносин і підвідомчий арбітражному суду, до прийняття ним рішення може бути переданий сторонами на розгляд третейського суду. При цьому діяльність третейських судів не є правосуддям, а третейський розгляд - судовим процесом. Така
- 3. Судопроізводственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
адміністративних та інших публічних правовідносин, закріплені особливості реалізації принципу змагальності. Тут закон враховує початкове нерівність суб'єктів таких правовідносин, коли одним з учасників є держава в особі її органів або організацій, а іншим - громадянин або організація. Держава, як найбільш сильна сторона в процесі, володіє великими можливостями для
- 1. ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ ПОЗОВНОЇ ВИРОБНИЦТВА. ВІДМІНУ ЙОГО ВІД ВИРОБНИЦТВА ПО СПРАВАХ, ЩО ВИНИКАЄ З АДМІНІСТРАТИВНИХ та інших публічних правовідносин І ВІД ВИРОБНИЦТВА в окремих категоріях справ
адміністративних та інших публічних правовідносин інша. Вона полягає в тому, що при їх розгляді суд вирішує спір про право, що виник між громадянином чи організацією З одного боку та державним органом - З іншого. Оскаржуючи до суду правовий акт, винесений органом або його посадовою особою, наділеним владними повноваженнями, громадянин або організація заявляють про незгоду З діями
|