Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКорпоративне право → 
« Попередня Наступна »
Т. В. Кашаніна. Господарські товариства і суспільства: правове регулювання внутрішньофірмової діяльності. - М.: Изд. гр. ІНФРА'М-КОДЕКС. -554 С., 1995 - перейти до змісту підручника

? 6. Акціонерне товариство (АТ)

Акціонерне товариство - це корпорація, статутний капітал

якої розбитий на акції, а члени несуть відповідальність за збитки

в межах вартості належних їм акцій.

!! 60

Послідовне розгляд видів корпорацій дає можли-

ність простежити, як у міру їх ускладнення відбувається поступового-

ве розпорошення капіталу між численними їх учасниками і

одночасно зниження особистої участі членів корпорації в їх

діяльності. Акціонерна компанія в цьому відношенні є

найбільш показовою.

Акціонерне товариство як юридична форма використовується в

основному на великих підприємствах. Воно засноване на взаємодії продуктів

вии інтересів трьох груп: акціонерів, які довірили свої кошти

суспільству, органів управління, що здійснюють керівництво громад-

твом, і всіх інших осіб, які працюють в ньому, зокрема,

найманих робітників і службовців (найманих працівників). Неважко

показати, що жодна з зазначених груп не може мати преоб-

Лада впливу. Навпаки, кожне АТ прагне забезпечити

оптимальне поєднання інтересів, коли кожній групі відводиться

своя роль.

Істотні ознаки розглянутої корпорації такі.

1. На відміну від товариства з обмеженою відповідальністю

статутний капітал акціонерного товариства поділений на визна-

ленное число рівних між собою частин, виражених акціями

(цінними паперами рівної номінальної вартості). Частки участни-

ков АТ можуть бути рівними, а можуть і не бути такими, але вони

заздалегідь визначені установчими документами. Рівність часток,;

припадають на одну акцію, є обов'язковим. Акція перед-

ставлять собою одиницю статутного капіталу. Конкретні ж члени

АТ можуть мати і найчастіше мають різну кількість акцій,

отже, загальна частка кожного з них може різнитися. Сплата платником

тій, або зобов'язанням сплатити, набувається право бути членом

акціонерної компанії. Який зробив внески втрачає безпосередні

права на майно, яке він вніс при вступі в АТ. Непос-

родинний зв'язок його зі зробленими внесками, розчиняючись в

майні, що належить тепер вже всьому акціонерному громад-

тву, що не може бути відновлена ??до припинення діяльності АТ.

Але в цьому випадку акціонер отримує на свій початковий внесок

частину майна, пропорційно розміру його участі в ком-

панііг

Вклади учасників можуть бути грошовими, що дають право на

отримання відповідної кількості, акцій. Цілком можливі й

вклади речові. Після перевірки факту внесення такі вклади дають

право на отримання акцій. Інтелектуальні вклади не забезпечують-

вають акціями. Особа, що вкладає тільки свій інтелектуальний

ний капітал, не визнається членом акціонерного товариства. Воно

!! 61

є її службовцям (найманим працівником) і може розраховувати

на отримання винагороди за трудовим контрактом (заробітної

плати).

2. Частки учасника АТ, виражені в цінних паперах -

акціях, можуть вільно відчужуватися. Акціонер може свої акції

передати третім особам, подарувати, продати, закласти і т.д. Вилучити

свою частку з майна товариства йому не можна, а передати нам не

забороняється. Підставою для такої операції є документ,

свідчить про право членства. Не завжди такий документ є

акція. Іноді їм служить сертифікат, в певних випадках -

реєстр реєстрації акціонерів. Вихід з АТ проводиться простий

переуступкою своїх акцій.

У ОсОО припинення правовідносин (вихід з нього) від-

ходить набагато складніше. Оскільки в ньому особистісний елемент, хоча

і незначно, але все ж таки присутня, іншим членам буває

аж ніяк не байдуже, хто замість вибуває увіллється в кол-

колектив учасників. Ось чому вихід з ТзОВ (переуступка частки),

як правило, здійснюється за згодою інших учасників,

мають право її переважного придбання.

Свобода відчуження акцій не є безумовно необхід-

мим ознакою акціонерного товариства. Звичайно, повна невозмож-

ність відчуження акцій несумісна з сутністю інституту акці-

онерного товариства. Але можливі обмеження свободи відчуження

акцій. Причини і ступінь обмежень можуть бути різними.

Найчастіше вони дійсно є поважними. Наприклад,

при акціонуванні державного підприємства встановлюється,

що члени трудового колективу мають право переважного

придбання акцій. Це може робитися з метою збереження кіл-

лектива підприємства, або з метою недопущення перепрофілірова-

ня його і т.д. Обмеження свободи відчуження акцій має місце

зазвичай на початкових етапах розвитку акціонерного ладу, коли АТ

ще не досягає великих розмірів, а принципи ділового життя при

акціонерному ладі ще не встановили і виявляється потреба

"м'якого" контролю акціонерного товариства з метою запобігання

зловживань.

3. Однією з особливостей акціонерних товариств є

обмежена відповідальність їх по обязательст-

вам корпорації засобами, вкладеними в покупку акцій. Огра-

ничен відповідальність приваблює в підприємство величезне число

осіб, готових ризикнути невеликою частиною свого майна. Але

число цих осіб таким, що в сукупності вони дозволяють акцио-

нерном суспільству скласти великий капітал. Величина капіталу і

!! 62

незначність ризику для кожного учасника дають можливість

відкривати великі підприємства, недоступні для порівняно

незначних коштів окремих осіб.

4. Великий капітал, зосереджений в акціонерному товаристві,

вимагає кваліфікованого управління.

Управління АТ здійснюється досить складною систе-

мій органів. До них відносяться загальні збори акціонерів, рада

директорів (наглядова рада), правління, керівник АТ.

Управлінські функції можуть здійснюватися як особами, маю-

ські акції, так і найманими працівниками (менеджерами). Чи не ви-

чена можливість створення і інших органів, компетенція яких

визначається в статуті.

5. Враховуючи, що АТ зачіпає інтереси багатьох осіб, причому

осіб, між якими не встановлені довірчі відносини,

законодавець зобов'язує акціонерні товариства публікувати для

загального відома свої документи: річний звіт, бухгалтерський

баланс, рахунок прибутків і збитків (п. 2 ст. 97 ГК РФ). Це зроблено

в інтересах акціонерів і тих підприємств, які вступають в ті

чи інші відносини з акціонерним товариством. Міркування "ох-

рани комерційної таємниці" або "недоторканності власності"

не можуть бути підставами для ухилення АТ від цього обов'язку.

Підготовка зазначених документів входить в обов'язки прав-

лення. У спеціальному звіті про стан справ правління зобов'язане

викласти хід справ у суспільстві, його положення і прокоментувати

заключний баланс. Застосовувані при цьому способи оцінки

повинні бути приведені там же або в додатку.

Особливе місце у здійсненні контролю за діяльністю

суспільства відводиться особам, в обов'язки яких входить перевірка

підготовлених правлінням документів. Маються на увазі аудитори.

До осіб, які претендують на роль аудиторів, пред'являються

зазвичай дві вимоги: професіоналізм у сфері бухгалтерського

обліку та незалежне становище від суспільства . Не випадково в якості

аудиторів не можуть бути призначені члени правління товариства або

його філії, засновники, особи, що користуються певним переваж-

ществом в АТ.

Результати перевірки правильності складених правлінням

документів доводяться до відома акціонерів на загальних зборах.

За затвердження річний звіт повинен бути опублікований.

Законодавець розрізняє два види АТ.

1. Відкрите акціонерне товариство (ВАТ). При його ство-

нии використовується система підписки на акції, вільною і доступною

всім бажаючим. У ВАТ засновники повинні мати лише

!! 63

певний мінімум (частина) акцій з тим, щоб виключити віз-

ливість зловживання з їх боку, наприклад, спроби створити

акціонерне товариство виключно за рахунок залучення коштів

передплатників - акціонерів. Як правило, відкриті товариства ство-

ються поступово. Це пов'язано не тільки з організаційними труд-

ностями, а й з психологічними: іноді доводиться проводити

тривалу роботу з населенням, щоб переконати людей в привлека-

ності корпорації і викликати у них бажання взяти участь у

її роботі своїм капіталом.

Учасники відкритого акціонерного товариства можуть відчужувати

належні їм акції без згоди інших акціонерів.

2. У закритому акціонерному товаристві (ЗАТ) акції розбраті-

деляются тільки між його засновниками або між заздалегідь визна-

діленим колом осіб. Зазвичай це розподіл і установа

суспільства відбуваються одночасно. Таке суспільство не має про-

водити відкриту підписку на випущені їм акції чи іншим

чином пропонувати їх для придбання необмеженому колу осіб.

Якщо хто-небудь з засновників-акціонерів ЗАТ захоче вийти

з товариства або продати частину своїх акцій, то переважне

право їх придбання належить іншим акціонерам, і лише

потім, якщо тільки ніхто з них не скористається цим правом,

акції можуть бути продані третім особам.

Такі в певному сенсі "свійські" відносини, суті-

ющіе в ЗАТ, дозволяють з більшою легкістю приймати рішення, не що йдуть на користь всьому суспільству, тобто допускати зловживань-

ня. До того ж треба врахувати, що закон не встановлює щодо

ЗАО обов'язки публікувати для загального відома свої доку-

менти. Ось чому законодавець обмежує число членів ЗАТ.

Якщо ж максимальна межа його членів виявляється перевищений, то

воно перетвориться протягом року у ВАТ, а після закінчення цього

терміну може бути за рішенням суду ліквідовано.

До початку 1992 р. в Росії в основному були поширені

закриті суспільства, що пояснюється, по-перше, тим, що АТ со-

здавались на базі державних підприємств. ЗАТ давало змогу не

відриватися від державної структури управління і вико-

вать її переваги (надання кредитів, допомога в матері-

ально -технічному постачанні, у налагодженні або збереженні зв'язків

з контрагентами і т.п.). По-друге, ЗАТ дозволяло до максимально

можливого рівня залучати готівку акціонерів при

викуп державного майна.

Разом з тим ЗАТ мають безліч негативних сторін. Вони

викликають небезпеку прояву монополістичних тенденцій в

!! 64

економіці. У такому суспільстві демократія "знизу" дуже швидко

 пригнічується, і контроль за діяльністю керівних органів

 зводиться нанівець. Обмеження свободи відчуження акцій стримай-

 кість перелив капіталу. Крім того, практика свідчить, що

 на таких підприємствах нижчий рівень технічного переозброєння

 виробництва, відстають темпи розвитку виробництва.

 Можна констатувати, що закриті акціонерні товариства

 носять тимчасовий характер.

 Установа АТ відрізняється певною складністю.

 Ініціатива створення підприємства, розробка плану, складений-

 ня проекту статуту, звернення до публіки взяти участь в орга-

 нізуемом підприємстві і т.д. - Все це падає на засновників

 (Ініціативну групу). В якості таких можуть виступати як

 фізичні, так і юридичні особи.

 Засновники укладають між собою договір, що визначає

 порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню

 суспільства, розмір статутного капіталу, категорії акцій,

 порядок їх розміщення та інші умови. Звичайно, такий договір

 повинен мати письмову форму.

 Далі слід вироблення статуту. Він, як правило, складається

 засновниками і може містити будь-які положення, які вони

 вважатимуть за потрібне в ньому відобразити. Однак закон визначає головні

 пункти змісту статуту, причому відповідні норми доста-

 точно імперативні. Крім звичайних відомостей (найменування, міс-

 тонахожденіе і т.п.), в ньому містяться умови про категорії

 випускаються товариством акцій, їх номінальної вартості та колі-

 честве, про розмір статутного капіталу товариства, про права акціонерів,

 про склад і компетенції органів управління товариством і порядок

 прийняття ними рішень, в тому числі про питання, рішення по яких

 приймаються одноголосно чи кваліфікованою більшістю

 голосів (п. 3 ст. 98 ГК РФ).

 Іноді засновники здійснюють вклади не готівкою день-

 гами, а майном, наприклад, шляхом внесення в АТ земельної

 ділянки, патенту або вже наявного підприємства. Крім цього

 АТ може отримати якесь устаткування або інше майно

 за плату. Щоб запобігти зловживанням, такі випадки необ-

 хідно докладно розписувати в установчих документах. Догово-

 ри про майнові вклади є дійсними лише в

 випадку, якщо в статуті АТ зазначений предмет майнового вкладу або

 придбаний об'єкт, особа, у якої придбано це имущес-

 тво, а також сума акцій, гарантованих при майновому

 вкладі, або сума винагороди, певна при придбанні

 майна. Такого роду відомості повинні передбачатися також

 і щодо особливих переваг окремих акціонерів, а також

 угоди про відшкодування витрат або винагороду акціонерам

 або іншим особам за створення АТ.

 За своєю власною волею засновники зазвичай включають дан-

 ві про предмет діяльності, представництві, способі публікації

 відомостей про суспільство, порядок обрання та склад правління і

 інші. Положення з питань, не врегульованих у законі,

 повинні відповідати основним принципам акціонерного законо-

 дательства.

 Статут затверджується засновниками і стає обов'язковим

 для контрагентів суспільства і всіх акціонерів, а не тільки для тих,

 хто брав участь у його виробленні та затвердженні. На відміну

 від статуту договір, який укладають його засновники між собою

 з метою спільної діяльності з організації суспільства, порож-

 дає права і обов'язки тільки для засновників.

 Іноді в акціонерному товаристві приймається внутрішній рег-

 ламент. Цей акт регулює більш докладно і детально багато з

 питань, відображених у статуті, як то: порядок розподілу і

 передачі паїв, зміни розміру статутного капіталу, здійснення

 позик, проведення зборів, голосування, призначення директорів,

 їх повноваження і т.п. Одним словом, цей акт, якщо його вважатимуть

 необхідне прийняти учасники АТ, спрямований на регулювання

 відносин між акціонерним товариством та його акціонерами. Поло-

 вання внутрішнього регламенту не повинні суперечити положени-

 ям статуту. А якщо таке все ж трапиться, то перевага віддається

 статуту.

 Після складання установчих документів починається вто-

 раю стадія створення акціонерного товариства - формування статут-

 ного капіталу. Як вже зазначалося раніше, тут можливі два

 варіанти: одноразовий і поступовий. Але в обох випадках для

 створення товариства необхідна підписка на весь статутний капітал.

 Певна його частина до моменту реєстрації товариства повинна

 бути оплачена. Можлива оплата вкладами в натурі, але тут потрібен

 особливий контроль за оцінкою таких вкладів, для чого вони поперед-

 рітельно повинні бути оцінені незалежними ревізорами. Завершиться-

 ється ця стадія скликанням зборів майбутніх акціонерів, на якому

 схвалюється статут, заслуховується звіт засновників про забезпечення

 статутного капіталу, утворюються органи управління суспільством.

 Важливий момент установи суспільства - його реєстрація.

 В даний час в Росії діють явочно-нормативний

 порядок реєстрації, що означає, що в разі виконання передбачається-

 !! 66

 смотренних в законі приписів виникає право на реєстрацію,

 і для цього не потрібно чийогось розпорядження або дозволу.

 Такий порядок найкраще виражається терміном "реєстраційних

 ний ". При реєстрації АТ здійснюється перевірка виконання

 вимог про реєстрацію. Питання економічної та господарської

 доцільності при цьому не повинні обговорюватися.

 Згідно з новим ЦК РФ (ст. 51) всі юридичні особи

 повинні реєструватися в органах юстиції, які визначаються законом

 про реєстрацію юридичних осіб. Оскільки такої поки не прийнятий,

 досі застосовується колишній порядок реєстрації юридичних

 осіб органами виконавчої влади. Відмова в реєстрації може

 бути оскаржена до суду.

 Акціонерне товариство вважається створеним з моменту його

 державної реєстрації.

 Членство в акціонерному товаристві. Під членством розумі-

 ється сукупність прав та обов'язків акціонера.

 Права акціонера поділяються на два види.

 А. Особисті права. До них відносяться право на участь у загальних

 зборах товариства, право на голос, право на оспорювання прийнятих

 рішень, право на інформацію.

 Б. Майнові права. У їх числі можна відзначити право

 на отримання дивіденду, право на частину майна при ліквідації

 акціонерного товариства (ліквідаційну квоту), переважні

 права на придбання нового випуску акцій при збільшенні статут-

 ного капіталу.

 Акціонерне товариство носить чисто капіталістичний характер

 (Його мета - збирання капіталу для здійснення будь-якої соціаль-

 но-корисної діяльності, що приносить прибуток), і тому особисті

 права тут не домінують. При цьому їх обсяг прямо залежить від

 майнових прав: можливість реального здійснення особистих

 прав належить особам, що володіють значною кількістю акцій.

 Основним майновим правом акціонерів є право

 на отримання дивіденду. Він визначається в процентному відношенні

 до номінальної вартості акції, а якщо номінальна ціна акції не

 оплачена повністю, то - відповідно оплаченої сумі.

 Зазвичай вважають, що акціонеру гарантується щорічне по-

 лучение дивіденду.

 Це не зовсім правильно. Для отримання диви-

 Денді необхідно, щоб суспільство давало прибуток. Вважається, що

 АТ має прибуток, якщо його активи перевищують пасив. Вона може

 бути отримана і іншим, крім підвищення ефективності роботи

 підприємства, шляхом, наприклад, продажу акцій за ціною вище номі-

 ! 167

 налу, шляхом переоцінки активів товариства внаслідок зменшення

 статутного капіталу.

 Для отримання дивіденду необхідно також відповідне

 рішення загальних зборів. Цілком можливий інший варіант: збори

 акціонерів вирішує весь прибуток направити в справу. І тоді диви-

 Денді за рік не виплачуються. Звичайно, це буває не так часто.

 Яку частину прибутку направити на виплату дивідендів, реша-

 ет правління, а загальні збори затверджує або не затверджує це

 рішення. Воно може змінити рішення правління, але тільки в

 сторону зменшення розміру дивідендів. Вважається, що збільшення

 дивідендів загальні збори не вправі виробляти, оскільки для

 прийняття такого важливого рішення потрібен детальний економічний

 аналіз стану справ акціонерного товариства та його здатне провисання-

 ти тільки правління (або самостійно, або за допомогою спеці-

 алістов). Таке положення ставить перепону для прийняття загальними

 зборами поспішних і безвідповідальних рішень.

 Як і будь-яке інше, право на отримання дивіденду забезпечують-

 ється юридичним захистом, тобто насамперед судом. Але тут є

 обмеження. Суд прийме справу, якщо дивіденд оголошений і його

 виплата стає боргом акціонерного товариства. А якщо цього

 ні? На цей рахунок вказівки в законі відсутні. Мовчить поки і

 судова практика. Суди західних країн чинять по-різному. Так,

 по праву США та Англії вважається, що для винесення рішення суду

 треба знати, чи носила діяльність АТ прибутковий характер. Але

 довести це зобов'язані акціонери. Але й цього мало. Треба довести,

 що виплата дивідендів не завдає шкоди діяльності корпора-

 ції, а це вельми складно. Принаймні, американські юристи

 змушені визнати, що суди неохоче вторгаються в сферу управ-

 лення внутрішніми справами корпорації. (** 1)

 Способи виплати дивіденду різні: у вигляді акцій, обліга-

 ций, товарів, грошей.

 Слід вказати і на обов'язки, які стосуються акціонерів-

 рів - засновників. Вони повинні сплатити частину статутного капіталу,

 яка представлена ??їх акціями, не розголошувати конфіденційну

 інформацію, берегти майно, що належить акціонерному об-

 ществу, дотримуватися положень установчих документів, надавати

 сприяння суспільству у здійсненні ним своєї діяльності і,

 нарешті, нести майнову відповідальність за боргами товариства

 у розмірі вартості своїх акцій.

 (** 1) Див: Цивільне та торгове право капіталістичних держав. М.,

 1992. С. 150.

 !! 68

 Переваги і недоліки акціонерної форми. Безсумнівно

 важливим є соціальне значення акціонерних корпорацій,

 представляють крок вперед у розвитку підприємницької діяль-

 ності. До їх достоїнств у порівнянні з іншими формами

 корпорацій відносяться.

 По-перше, АТ дозволяють привернути величезну кількість осіб, иму-

 мадські кошти яких можуть становити великий капітал.

 По-друге, великі підприємства можуть освоювати складні техноло-

 гии, випускати більш досконалі товари, що підвищують в кінцевому

 рахунку добробут всього суспільства. По-третє, ця форма вельми

 приваблива і ефективна для здійснення переливу капіталу

 з однієї галузі або сфери суспільства в іншу. По-четверте,

 обмежена відповідальність її учасників знижує ризик втрати

 свого майна в разі невдач, що осягають АТ. По-п'яте,

 вигода (прибуток) акціонерних підприємств розподіляється між

 більшою кількістю осіб, ніж при підприємствах товариських. З раз-

 витием акціонерної форми господарства поступово знижуватиметься

 різниця в доходах різних груп населення (поступово виді-

 лится середній клас) і зростати рівень добробуту суспільства.

 І, нарешті, акціонерне підприємництво відрізняється біль-

 шей міцністю і довголіттям, одним словом, стабільністю: акці-'

 онер може в будь-який момент вийти зі складу товариства, продавши свої

 акції, але це не спричинить розпаду акціонерного товариства, як,

 припустимо, в повному товаристві. Ритмічна, стабільна діяч-

 ність підприємства з великими ринками збуту дуже приваблює

 контрагентів.

 Але у акціонерної форми підприємництва є й чимало

 недоліків. Зазначу на деякі з них.

 Акціонерне товариство дуже складно створити. Крім пошуку

 співзасновників (хоча засновником може бути і одна особа), які

 повинні бути спільниками за своїми поглядами, і створення устано-

 дітельних документів, АТ потребує реєстрації в спеціальних

 органах. Але до цього треба вступити у відносини з пенсійним

 фондом, фондом медичного страхування, Держкомстатом, Мінфі-

 ном, податковою інспекцією, органами внутрішніх справ, фондом заня-

 тости, банком. Крім того, в Реєстраційній палаті, податкової

 інспекції і банку на облік необхідно встати двічі: спочатку

 тимчасово, а потім постійно. При реєстрації перевірці підлягають не

 тільки установчі документи. Засновникам треба довести, до

 Наприклад, наявність статутного капіталу та ін

 Акціонерне товариство перебуває під пильним оком дер-

 дарства, тобто його діяльність піддається значному правовому

 !! 69

 регулюванню з боку держави. Та це й зрозуміло: в АТ

 задіяно безліч акціонерів, робітників, службовців, а продук-

 ція, послуги, ними вироблені, носять масовий характер.

 В АТ реальна влада зосереджується в руках засновників,

 керуючих (менеджерів), а не акціонерів, і менеджери часто

 діють самостійно і незалежно. Лише контрольний пакет

 акцій того чи іншого члена корпорації або блоку акціонерів

 змушує їх дотримуватися вимог останніх і якось обме-

 вають їх самостійність. Але придбати контрольний пакет акцій

 надзвичайно важко.

 Акціонерне товариство несе тяжкий податковий тягар: обкладається-

 ються податками його дохід, необхідно платити в страховій, пен-

 онний і деякі інші фонди. Крім цього, податком обкладаються

 ється заробітна плата працівників, дохід акціонерів по дивідендах.

 І проте гідності все ж переважають недоліки.

 Ось чому акціонерна форма підприємництва все більш і

 більш вкорінюється в усіх країнах, відтісняючи на задній план інші

 види корпорацій.

 Чим обумовлений такий шлях розвитку підприємництва?

 По-перше, тим, що технологія виробництва товарів і послуг

 все більш і більш ускладнюється, потрібна велика спеціалізація

 праці з тим, щоб зробити якісний, який відповідає требова-

 ніям споживачів товар. Це під силу лише об'єднанню множес-

 тва осіб.

 По-друге, сучасна технологія вимагає все більших за-

 трат, які можуть собі дозволити лише великі виробники,

 акумулюють кошти багатьох і багатьох людей.

 По-третє, тенденція до утворення великих корпоративних

 об'єднань частково пояснюється більш низькими витратами про-

 изводства і збуту продукції. У боротьбі за виживання і прибутку

 перемога забезпечується високою економічною ефективністю.

 По-четверте, АТ має можливість розпоряджатися сировинними

 ресурсами, часто недоступними для дрібних підприємців, осо-

 ливо у військовому, космічному виробництві. Воно має більше

 можливості купувати і впроваджувати багатообіцяючі винаходи,

 залучати вчених, інженерів, техніків, краще може, нарешті,

 організувати маркетинг і рекламу.

 Ці положення є надзвичайно актуальними для Росії, що стоїть на

 шляху переходу від економіки, надмірно одержавленої, до еко-

 номіці, заснованої на ринкових принципах. Руйнувати до основа-

 ня велике виробництво, наявне в Росії, і починати розви-

 вать індивідуальне підприємництво, з чого починали західні

 країни, вступаючи в еру промислового виробництва, було б край-

 НЕ нерозумно. Звичайно, виходячи із специфіки Росії, що склалася

 на сьогоднішній день, правильно було б дати зелене світло акці-

 онерному підприємництву. Це диктується не тільки історічес-

 кими умовами, а й природно-географічними: досить суворий

 клімат нашої країни, великі труднощі в добуванні і вико-

 вання природних ресурсів роблять ефективними саме колектив-

 вор, суспільне виробництво, а не індивідуальні.

 У Росії є шанс прискорити розвиток, що виявилося замороженим

 на сім десятиліть, вийшовши відразу на шлях акціонерного підприємцями-

 мательства.

 !! 70

 « Попередня

 Наступна »  = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "? 6. Акціонерне товариство (АТ)"
 Глава ХII. Профспілкова організація в акціонерному товаристві
  1.   акціонерному товаристві 3. Доцільність дії профспілкової організації в закритому акціонерному товаристві 4. Фінансовий стан акціонерного товариства та дії профкому 5. Деякі аспекти взаємодії профкому з адміністрацією акціонерного товариства 6. Про право профкому мати своїх представників у колегіальних органах управління акціонерного товариства 7. Профком та загальні збори
     Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство
  2.   акціонерного товариства 3. Відповідальність суспільства 4. Найменування і місце знаходження товариства 5. Філії та представництва товариства 6. Дочірні та залежні суспільства 7. Відкриті та закриті акціонерні товариства Дані положення містяться у статтях 1 - 7 глави I Закону. У ній розкриваються найбільш суттєві особливості організаційно-правової форми акціонерного товариства, в тому числі
     Введення
  3.   акціонерному товаристві Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х. Зацікавленість в
     7. Відкриті та закриті акціонерні товариства
  4.   акціонерних товариств - відкритих і закритих, - відрізняють їх один від одного. Положення цієї статті базуються на нормах статті 97 ГК
     6. Дочірні та залежні суспільства
  5.   акціонерних товариств мати дочірні і залежні товариства з правом юридичної особи на території Російської Федерації, створені відповідно до цього Федеральним Законом та іншими федеральними законами, а за межами території Російської Федерації - відповідно до законодавства іноземної держави за місцем знаходження дочірнього і залежного товариства, якщо інше не
     Стаття 1. Загальні положення
  6.   акціонерне товариство _________________________________________________________________________________________________ (надалі - товариство) засновано установчими зборами _____________________________________________________________________ року відповідно до ______________________________________________________. 1.2. Справжній статут розроблений і затверджений загальними зборами акціонерів
     Висновок
  7.   акціонерні товариства ", які представляються ключовими при організації їх діяльності, захист прав акціонерів. Такий підхід до вибору змісту цієї роботи пояснюється рядом причин, серед яких, зокрема, можна назвати бажання авторів сконцентрувати увагу керівних працівників, спеціалістів, акціонерів на найбільш значущих для них питаннях. Тих питаннях, які вони вирішують
     Макет статуту відкритого акціонерного товариства
  8.   акціонерного
     Стаття 15. Компетенція ради директорів
  9.   акціонерні товариства "; 3) затвердження порядку денного загальних зборів акціонерів; 4) визначення дати складання списку акціонерів, що мають право на участь у загальних зборах, та інші питання, віднесені до компетенції ради директорів товариства відповідно до положення глави VII Закону РФ" Про акціонерні товариства "та пов'язані з підготовкою та проведенням загальних зборів акціонерів; 5)
     Глава II. Створення та ліквідація товариства
  10.   акціонерних товариств, містяться в главі II Закону, його статтях 8 - 24. 1. Створення суспільства, його засновники і установа 2. Статут товариства 3. Державна реєстрація товариства 4. Реорганізація товариства 5. Ліквідація
     Права аудитора
  11.   акціонерних товариств постійним явищем, його працівникам бажано знати права аудитора, з тим щоб створити йому необхідні умови для роботи. Аудитор (аудиторська фірма) має право: - самостійно визначати форми і методи аудиторської перевірки, виходячи з вимог нормативних актів Російської Федерації, а також конкретних умов договору з акціонерним товариством; - перевіряти у
     Прийняті скорочення
  12.   акціонерне товариство; СОТ - Світова організація торгівлі; ЗЕД - зовнішньоекономічна діяльність; ЄС - Європейський Союз; ЗАТ - закрите акціонерне товариство; ІЧ - інвестиційна компанія; ІНКОТЕРМС - міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів; ІФ - інвестиційний фонд; МАК - Морська Арбітражна комісія при ТПП Україна; МВФ - Міжнародний Валютний Фонд; МЗЕЗторг - Міністерство
     Стаття 28. Ліквідація товариства
  13.   акціонерні товариства, Закон. 3. Зміст даного Коментаря не зовсім збігається зі змістом коментованого Закону, що пояснюється прагненням авторів виділити саме ключові його положення. Ред .. 4. Детально про особливості створення та правового регулювання акціонерних товариств у сфері банківської, інвестиційної та страхової діяльності див: Шапкина Г.С. Коментарі до глави I Закону
    акционерных обществах, Закон. 3. Оглавление данного Комментария не совсем совпадает с оглавлением комментируемого Закона, что объясняется стремлением авторов выделить именно ключевые его положения. Ред.. 4. Подробно об особенностях создания и правового регулирования акционерных обществ в сфере банковской, инвестиционной и страховой деятельности см.: Шапкина Г.С. Комментарии к главе I Закона
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи