Головна |
« Попередня | Наступна » | |
? 7. Унітарні підприємства (УП) |
||
Дана група корпорацій, на перший погляд, здається названий- ної дещо незвично, але на ділі вона нам найбільш знайома. Мова йде про підприємства, які раніше називалися державними і яких була переважна більшість. Спочатку кілька слів про сам термін "унітарне підпри- ємство". Він означає наявність одного власника, як кото- рого виступає держава. Власність держави може при- належати Росії в цілому або суб'єктам Федерації, але в будь-якому випадку йдеться про державну власність, про державну них підприємствах. Державна власність Росії є надбанням багатонаціонального народу і виступає як федеральної соб- ственности і власності республік, автономних областей, країв , міст федерального значення. Унітарні підприємства можуть перебувати й у власності муніципальної, тобто власності міста, району, сільського поселе- ня. Муніципальними підприємствами можуть бути підприємства сель- ського господарства, торгівлі, побутового обслуговування, транспорту, промисловості, будівництва, житлово-комунальні та інші підприємства, необхідні для соціального та економічного раз- витія та виконання інших завдань, що стоять перед адміністративно- територіальними утвореннями (ст. 215 ГК РФ). Підприємства, що належать державі, зустрічалися ще в далекому минулому. Організацію підприємств державного мас- штабу брали на себе енергійні і заповзятливі правителі. Проводилися канали і зводилися греблі в Китаї, створювалася система зрошення в Єгипті. У цьому плані прославилися Кольбер у Франції, Фрідріх Великий в Пруссії і багато інших. !! 71 У сучасних промислово розвинених державах досить міцно встановилася застосування системи державних господарств по відношенню до залізниць, до пошти, телеграфу, горнодо- ної промисловості. Подібне з державним господарством положення займає муніципальне. Майже всі великі міста США взяли на себе постачання населення електрикою, газом, водою, каналізацією. Дуже поширені міські трамваї і автобуси. Муниципаль- ве господарство в Японії представлено дуже широко і бюджети великих міст визначаються десятками мільйонів. Крім загально- поширених типів муніципальних підприємств, деякі міста (наприклад, в Англії) беруть на себе пристрій міських ринків, зміст боєнь, лазень, аптек тощо Державні підприємства в Росії зараз зменшують свій питому вагу. Багато хто з них приватизовані та їх власниками є не держава, а інші суб'єкти (громадяни, юридичні особи). Державні підприємства існують і. створюються в таких галузях господарства, які обслуговують все населення (підприємства транспорту, зв'язку, інформатики, паливно-енерге- кого комплексу), або сприяють виконанню завдань Росії в цілому (оборонні підприємства), або вимагають таких капіталів- ложений, здійснити які під силу тільки державі (атом- ная, гірничодобувна, нафтовидобувна промисловість тощо), або діють там, де приватна власність не може забезпечити прийнятну частку прибутку (аерокосмічна промисловість). І проте в Росії і сьогодні державні підпри- ємства залишаються провідною ланкою в народному господарстві, приватний бізнес розвинений слабо , і причинами того є: невеликі фінансові можливості як у громадян, так і державної підтримки його; неможливість створювати приватні підприємства в країні, де вже існує досить високий технологічний рівень; відсутність розвиненої системи страхування ризиків і кредитів; гостра нестача фахівців у області підприємницького права; обмеження купівлі-продажу деяких високоцінних ма- лов, наприклад, рідкісних металів. У зарубіжних промислово розвинених країнах найчастіше спостеріга- дається зворотне: приватні підприємства переходять у власність держави. Цей процес йде циклічно, як би з приливами і відливами, але проте все ж можна встановити тенденцію зростання ролі державного сектора в економіці цих країн. !! 72 Особливо це проглядається в Німеччині, Франції, Італії. США менш схильні до цього процесу. Втручаючись в економіку, дер- дарство намагається використовувати традиційні для країн з ринковою економікою юридичні форми: товариств з обмеженою від- ветственно, акціонерні товариства тощо Роль же казенних підприємств, діяльність та фінансування яких жорстко визна- деляются державою, дуже невелика (оборонні заводи, полі- графічні підприємства, пошти, телефон, телеграф та ін.) Державні та муніципальні підприємства не є власниками майна, що знаходиться у них на балансі. Воно їм належить rfa праві господарського відання або оперативного управління. Це майно є неподільним і не може бути розподілено за депозитними вкладами (часток, паїв), в тому числі і між працівниками підприємства. Термін "унітарне підприємство" відображає ще й цю їх особливість. Залежно від того, на яких засадах унітарному підпри- ятію передано майно, розрізняють: 1) унітарні підприємства, засновані на праві госпо- жавного ведення. Це право, так само як і право власності, є речовим, але, на відміну від нього, воно носить обмежений характер, оскільки здійснюється в межах, встановлених власником (державою) і законом (ст. 295 ГК РФ). Право господарського відання означає право підприємства по свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися имущес- твом власника в межах, встановлених законом і цілями діяльності підприємства, зафіксованими в його статуті, утвер- ждаемом державним органом. В принципі державне перед- ємство здійснює відносно переданого йому майна будь дії, не заборонені законом. Державний же орган оп- ределяет мета діяльності підприємства, контролює ефек- ність використання та збереження довіреного майна, він має право на частину прибутку від використання майна, що вирішується на договірних засадах з підприємством, має право прийняти рішення про реорганізації і навіть про ліквідацію підприємства; 2) унітарні підприємства, засновані на праві оперативними- ного управління (федеральні казенні підприємства). На відміну від підприємств першої групи, казенні підприємства мають мен- шую свободу в здійсненні господарської діяльності. Наявність у них необхідного для нормальної роботи майна (будівель, споруд- жений, обладнання, меблів тощо) зумовлює їх участь в майнових відносинах, але вельми в обмежених рамках. Свої фінансові та майнові питання вони вирішують не за рахунок !! 73 власних доходів, а за рахунок коштів, відпущених їм з гос- бюджету. Право оперативного управління також припускає можли- ність казенних підприємств володіти, користуватися і розпоряджатися майном власника в межах, встановлених законом, цілячи- мі і предметом їх діяльності, завданнями власника і призначають- чением майна (ст. 296 ГК РФ). Дозвіл на здійснення зазначеної діяльності приймається у формі наказу (розпоряджаючись- ня), що визначає конкретні види товарів (робіт, послуг), на виробництво і реалізацію яких воно поширюється. Якщо право господарського відання не передбачає у влас- ника можливості вилучити майно унітарного підприємства без його згоди, то право оперативного управління допускає вилучення, перерозподіл майна казенних підприємств між іншими створеними державою корпораціями, не питаючи згоди. Саме тому, а також тому, що власник має право давати обов'язкові вказівки, на казенні підприємства може бути покладена лише обмежена майнова відповідальність: вони відповідають перед кредиторами всім своїм майном, що перебуває в їх розпорядженні. При недостатності цих коштів додаткових- ную (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями цих перед- ємств несе держава. Унітарні підприємства, засновані на праві господарського відання, несуть повну відповідальність, за винятком випадків їх банкрутства з вини власника. Є ще важлива відмінність унітарних підприємств. Воно стосується їх правоздатності. Правоздатність унітарних перед- ємств першої групи має цільовий характер, що означає їх обов'язок не виходити за рамки цілей і завдань, зафіксованих в статуті. Правоздатність казенних підприємств формулюється дуже жорстко і конкретно шляхом вказівки на предмет діяльності (випуск важкого озброєння, виготовлення стрілецької зброї та т . п.) і є спеціальною. Відносно ж усіх інших кор- пораціі, розглянутих раніше (товариств і господарських об- вин), може вестися мова про універсальну (загальної) правоздатність- собности, оскільки ДК РФ тепер не зобов'язує ці корпорації вказувати в статуті мета, вид, предмет діяльності. Це є їх правом, і вихід за межі зазначених ними добровільно цілей діяльності ніяких негативних для корпорацій наслідків не тягне. (** 1) Див: Постанова Уряду РФ "06 затвердження типового ус- тава казенного заводу (казенної фабрики, казенного господарства), створеного на базі ліквідованого державного підприємства "(СЗ РФ. 1994. N 17. Ст. 1981 - 1982). Створюються унітарні підприємства за рішенням уповноважено- го на те державного органу або органу місцевого са- лення. Цей же орган призначає керівника, який йому під- підзвітний. Установчим документом підприємства, заснованого на праві господарського відання, є статут, що затверджується уполномо- ченним на те державним органом або органом місцевого само- управління. Казенні підприємства створюються Урядом Рос- сийской Федерації на базі майна, що знаходиться у федеральній власності, і тому їх статути затверджуються Урядом РФ та іншими федеральними виконавчими органами, на кото- рие покладена координація і регулювання діяльності у відповід- ветствующей галузі (сфері управління). У найменуванні цей факт повинен бути відображений словами "казенне підприємство". У статуті унітарного підприємства обов'язково має бути крім загальних відомостей вказівку на предмет і мета його діяльність- ти, а також про розмірі статутного капіталу підприємства, порядок і джерела його формування. !! 74
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "? 7. Унітарні підприємства (УП)" |
||
|