Головна |
« Попередня | Наступна » | |
1.1. Що вивчає соціальна та прикладна екологія |
||
«Соціальна та прикладна екологія» є природним продовженням «Загальної екології». Її зміст орієнтоване насамперед на розгляд та аналіз питань і проблем, що обумовлюються людською діяльністю і особливо в той період, коли людина, за висловом В. І. Вернадського, став діяти як потужна геологічна сила. Цей період в геологічних масштабах часу, як відомо, вкрай нетривалий, але виключно значущий за результатами дії на середу, що населяють її організми і біосферу в цілому. Він пов'язаний в основному з промисловою революцією, що почалася 150-200 років тому і особливо з останніми 20-30 роками науково-технічної та інформаційної революцій. Саме з цього часу термін «екологія» став широковживаним і орієнтованим на людину та середовище її проживання. У «Загальної екології» основна увага приділяється природним (абіотичних і біотичних) факторам, їх дії в природних екосистемах. У «Соціальної та прикладної екології» розглядаються насамперед антропогенні фактори, специфіка їх дії в природних, природно-антропогенних та соціальних системах. Завдання соціальної та прикладної екології не обмежуються тільки констатацією тих змін в навколишньому світі, які людина вільно чи мимоволі в нього привносить. Не менш важливі пошуки науково обгрунтованих шляхів і методів попередження цих змін або їх нейтралізації. Важлива реальна оцінка технічних, організаційних, економічних, моральних та інших засобів, підходів і методів вирішення екологічних проблем. Відомо, наприклад, що якщо б кожен житель Землі споживав стільки продовольства, скільки споживає середній американець, то його вистачило б не більше ніж на 2 млрд. населення. Це ж відноситься і до інших ресурсів. Вклад США в забруднення середовища також не порівнянний з чисельністю населення. Зі сказаного, однак, не можна робити висновок, що рішення сучасних екологічних проблем можливе лише через сохраненіетого уров! ш життя, який характерний для країн, що розвиваються. Руйнування середовища в цих країнах теж прискорюється через вибухового зростання чисельності населення і використання примітивних технологій. Прес на середу тут обумовлений прямим знищенням природних екосистем (наприклад, тропічних лісів), швидким виснаженням грунтів від надмірної їх експлуатації та низького рівня агротехнічної культури. Викладене свідчить, що необхідні пошуки інших, часто нетрадиційних шляхів вирішення екологічних проблем і виживання людства. Це можливо в основному через узгодження людиною своєї діяльності (її екологізації) з можливостями природи за двома напрямками: 1) технологічному - через розробку нових і вдосконалення наявних технологій відповідно до екологічних законам, правилам і принципам; 2) соціальному - через більш досконале (раціональне) споживання виробленої продукції. При цьому пріоритетним критерієм має стати не стільки багатство, скільки соціально, біологічно і екологічно обгрунтовані норми. Ефективність вирішення цих та інших питань прямо залежить від того, якою мірою вживані заходи узгоджуються з законами загальної екології. Люди повинні усвідомити той парадоксальний факт, що саме вони - єдині розумні істоти на Землі - стали загрозою життя та існування біосфери в цілому - Тієї біосфери, функціонування і стійкість якої протягом декількох мільярдів років забезпечувалися узгодженої діяльністю багатьох нерозумних живих істот. 95 94 У цьому зв'язку протиріччя між людиною і середовищем її проживання не можуть бути зняті без грунтовних і різнобічних екологічних знань і без серйозних економічних витрат. Є, наприклад, дані, що нейтралізація результатів негативною діяльності людини в біосфері, що накопичилися тільки за останні 20 років, вимагає витрат, рівень яких перевищує цінності, вироблені світовим співтовариством протягом року. Такі компенсаційні витрати з кожним роком збільшуються, а коло питань, що розглядаються в соціальній та прикладної екології, розширюється. У самому загальному плані їх можна об'єднати в три розділи: 1) специфіка людини як біосоціальної виду, його місце і роль в біосфері і в екосистемах, масштаби впливу на середовище; 2) екологічні проблеми, породжувані діяльністю людини, їх зміст, причини і наслідки; 3) існуючі та прогнозовані шляхи і засоби вирішення екологічних проблем. З цього далеко не повного перерахування завдань і проблем даного розділу екології випливає, що він тісно пов'язаний не тільки із загальною екологією, але також з комплексом соціальних (культура, економіка, соціологія, демографія), природних (біологія, хімія, географія) і прикладних (природокористування, енергетика, містобудування тощо) наук і навчальних дисциплін. Основні процеси та викликані ними проблеми цього екологічного блоку перебувають у стані динаміки. Їх вивчення вимагає постійного поповнення новими матеріалами. Не виключена ймовірність уточнення або перегляду сформованих поглядів і уявлень.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 1.1. Що вивчає соціальна та прикладна екологія " |
||
|