| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
96. Добровольці |
||
|
Під час збройних конфліктів на стороні воюючих держав беруть участь добровольці. У ст. VI Гаазької конвенції про права й обов'язки нейтральних держав і осіб у випадку сухопутної війни 1907 р. установлено, що «відповідальність нейтральної держави не виникає внаслідок того, що приватні особи окремо переходять границю, щоб надійти на службу одного з воюючих». Через те, що ці приватні особи з нейтральних держав добровільно вступають до складу збройних сил однієї з воюючих держав, вони, з одного боку, стають законними комбатантами, а з іншого боку - втрачають статус особи нейтральної держави. При цьому відповідальність за їхні дії несе воююча держава, на стороні якого вони борються У збройних конфліктах можуть брати участь і найманці. Згідно п. 2 ст. 47 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій 1949 р. найманець - це будь-яка особа, спеціально завербоване на місці або за кордоном для того, щоб боротися в збройному конфлікті, керуючись головним чином бажанням одержати особисту вигоду, і якому обіцяно стороною або з доручення сторони, що перебуває в конфлікті, матеріальна винагорода, що істотно перевищує винагороду, виплачувана комбатантам того же рангу й функцій, що входять в особовий склад збройних сил даної сторони. Найманець не входить в особовий склад збройних сил воюючої сторони. Він не є ні гражданином сторони, що перебуває в конфлікті, ні особою, що постійно проживає на території, контрольованою стороною, що перебуває вконфликте. Міжнародне співтовариство неодноразово засуджувало практику наемничества. В 1968 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію 2465 (XXIII), у якій оголошувалося, що практика використання найманців проти рухів за національне звільнення й незалежність є кримінально карним діянням, а самі найманці - злочинцями В 1989 р. під егідою ООН була укладена Конвенція про заборону вербування, використання, фінансування й навчання найманців. У Конвенції наемничество визнано серйозним злочином, що зачіпає інтереси всіх держав. Відповідно до даної Конвенції держави не повинні здійснювати вербування, використання, фінансування й навчання найманців, у тому числі з метою, що суперечать праву народів на самовизначення, як воно тлумачиться міжнародним правом. Держави зобов'язані забороняти й запобігати таким діям Конвенція 1989 р. визнає злочинними дії, чинені не тільки самими найманцями, але й особами, що беруть участь у їхньому вербуванні, використанні, фінансуванні й навчанні, а також спроби здійснення зазначених дій і співучасть у них. Держави - учасники Конвенції 1989 р. зобов'язані або зрадити винних суду, або їх видати зацікавленій стороні. Наемничество є кримінально карним діянням по законодавству України (ст. 631 КК України). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "96. Добровольці" |
||
|
||