Головна |
« Попередня | Наступна » | |
2. Екосистемному нормування |
||
Мета - захист біорізноманіття, підтримання антропогенного впливу на прийнятному рівні. Завдання - визначення показників стійкості, розробка гранично допустимих шкідливих впливів (ПДВВ) і гранично допустимої екологічного навантаження (ПДЕН). Розробка ПДВВ і ПДЕН базується на оцінці стійкості екосистем. Стійкість екосистеми - здатність при впливі весняного фактора перебувати в одному зі своїх станів і повертатися в нього за рахунок інертності (І) і восстанавливаемости (В), а також переходити з одного стану в інший за рахунок пластичності (П)., Не виходячи при цьому з рамки інваріанта за певний проміжок часу. Формула стійкості: У = І + В + П При встановленні ПДВВ використовуються такі показники стійкості як: асиміляційна ємність (здатність екосистем сприймати певний обсяг шкідливих впливів без порушень норм якості умов її функціонування); геодинамічний потенціал - ступінь схильності освоюваної території деградаційних процесу (геологічним, гідрогеологічним, геокріологіческіх та ін.) 3. Виробничо-господарське нормування Це встановлення норм ПДВ, ПДС, ПДРО. Гранично допустимий викид (ПДВ) - Науково-технічний норматив, установлюваний з умови, щоб вміст забруднюючих речовин у приземному шарі повітря від джерела або їх сукупності не перевищувало нормативів якості повітря для населення, тваринного і рослинного світу (т. (обсяг (кількість) забруднюючої речовини, що викидається окремими джерелами за одиницю часу). Кінцева мета встановлення ПДВ - це дотримання умови: З <ГДК. Розрахунок ведеться з урахуванням умов викиду з джерела забруднення та умов розсіювання забруднюючих речовин в навколишньому середовищі. Санітарні норми вимагають відокремлювати підприємства від житлової зони санітарно-захисними зонами (СЗЗ). Розмір СЗЗ регламентується СанПіНом і залежить від класу небезпеки підприємства. Класів небезпеки 5. СЗЗ підприємств 1 класу небезпеки - 1000 м, 2 класу - 500 м, 3 класу - 300 м, 4 класу - 100 м, 5 класу - 50 м. СЗЗ встановлюється залежно від рози вітрів. Гранично допустимий скид (ГДС) - маса речовини в стічній воді, максимально допустима до відведення в установленому режимі в даному пункті в одиницю часу з метою забезпечення норм якості води в контрольному пункті. ПДС встановлюється з урахуванням ГДК речовин у місцях водокористування, асиміляційної здатності водного об'єкта та оптимального розподілу маси скидаються речовин між водокористувачами, що скидають стічні води. У водотоках створ, у якому склад і властивості води повинні відповідати нормативним, повинен розташовуватися на 1 км вище найближчого за течією пункту водокористування. Гранично допустима кількість відходів (ПДКО) - ліміти на розміщення відходів, які розробляються згідно з нормативами гранично допустимих впливів на навколишнє середовище, кількістю, видом і класами небезпеки відходів, що утворюються і площею об'єкта розміщення, дозволене розміщувати певним способом на встановлений строк з урахуванням екологічної ситуації на даній території. Проект гранично допустимого розміщення відходів (ПДРО) включає дані про підприємство характеристику виробничих процесів, обгрунтування обсягів утворення відходів, визначення класу небезпеки відходів, обгрунтування обсягів тимчасового накопичення відходів (ПДКО), характеристику об'єктів розміщення відходів, оцінку впливу на навколишнє середовище та відомості про можливу аварійної ситуації.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 2. екосистемних нормування " |
||
|