ЛІТЕРАТУРА 1.

Вегнер В. Рим. Історія та культура римського народу. Спб., 1902. 3.

Віллема П. Римські державні і правові давнини. Київ, 1890. 4.

Виникнення німецького антикознавства. XVIII - перша половина XIX в. Казань, 1991. 5.

Дементьєва В. В. Магістратура диктатора у ранній Римській республіці (V-III ст. До н. Е..). Ярославль, 1996. 6.

Доватур А. І. Античні збірники листів Цицерона / / Листи Марка Тул

лія Цицерона. М., 1994. Т. 1. С. 403-412.

7 Дождев Д. В. Римська історична традиція про conscripti і динаміка правових відмінностей між патриціями і плебеями / / Закономірності виникнення і розвитку політико-юридичних ідей і інститутів. М., 1986. С. 123-131. 8.

Дождев В. В. Римське приватне право. М., 1996. 9.

Захаров А.В. Політична термінологія перших шести книг Тита Лівія / / Філологічна огляд. 1896. Т. 10. Кн. 1. С. 55-101. 10.

Зенгер Г Е. До питання про patres / / Варшавські університетські вісті. 1890. № 3-4. 11.

Катарів Є. Про царської влади в древньому Римі. Воронеж, 1910. 12.

Копп У Римські старовини. М., 1868. 13.

Коптєв А. В. Princeps et dominus: До питання про еволюцію принципату на початку позднеантичной епохи / / IVS ANTIQVVM. Давнє право. М., 1996. № 1. С. 182-190. 14.

Кофанов Л. Л. Закон і звичай як інструменти влади в архаїчному Римі / / Влада, людина, суспільство в античному світі. Докл. конф. 1996 і 1997 рр.. М., 1997 С. 117-120. 15.

Кофанов Л. Л. Роль колегії авгурів у розробці римського архаїчного права / / IVS ANTIQVVM. Давнє право. М., 1997 № 1 (2). С. 8-23. 16.

Лабруна Л. Деякі роздуми про сучасній юридичній історіографії у зв'язку з так званою «римської демократією» / / ВДИ. 1995. № 1.С. 131-139.

17 Маяк І. Л. Взаємодія влади в ранньому Римі: джерелознавчі замітки до трактату Цицерона De re publica / / IVS ANTIQVVM. Давнє право. 1996. № 1. С. 28-33. 18.

Маяк І. Л. Значення військової служби для виховання ідеального громадянина (епоха ранньої Республіки) / / Античність і середньовіччя Європи. Вип. 3. Перм, 1996. С. 122-127 19.

Маяк І. Л. До питання про розуміння терміна civitas в сучасній науці / / Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук. Тези ювілейної конф. Ярославль, 1995. С. 173-174. 20.

Маяк І. Л. Римляни ранньої Республіки. М., 1993. 21.

Маяк І. Л. Рим перших царів: Генезис римського поліса. М., 1983. 22.

Маяк І. Л. Римські боги в творі Авла Геллі / / ВДИ. 1998. № 1 З 263-271. 23.

Маяк І. Л. Про переведення терміна tribunus plebis / / Влада, людина, суспільство в античному світі. Докл. конф. 1996 і 1997 рр. М. 1997 С. 66-70. 24.

Маяк І. Л. Populus, cives, plebs початку республіки / / ВДИ. 1989 № 1 С. 66-81. 25.

Моммзен Т. Історія Риму. Т 1 М., 1877 26.

Нетушил І.В. Нарис римських державних старожитностей. Державний устрій Риму. Вип. 1. Харків, 1894.

27 Низі Б. Нарис римської історії та джерелознавства. 3-є вид. Спб., 1910. 28.

Пассек Є. В. Посібник до лекцій з історії римського права. Юр'єв, 1906. 29.

Пирогов В. Дослідження з римської історії, переважно в області третьої декади Лівія. Спб., 1878. 30.

Покровський І.А. Історія римського права. 4-е вид. Пг., 1918; 31.

Проблеми методології вивчення античного світу (Доповідь Бюро Російської Асоціації антиковедов) / / Методологія і методика вивчення античного світу. Докл. конф. 31 травня - 2 червня 1993 р М., 1994. С. 1-21 32.

Пухта Г Ф. Історія римського права. Ч. 1. М., 1863. 33.

Савельєв В. А. Римське приватне право. М., 1995. 34.

Санчурськ Н. Римські старовини. М., 1995. 35.

Сидорович О. В. Дівінація: релігія і політика в архаїчному Римі / / Релігія і громада в Стародавньому Римі. М., 1994. С. 69-96. 36.

Сидорович О. В. Соціальний склад римського сенату в період ранньої республіки / / З історії античного суспільства. Вип. 1. Горький, 1975. С. 52-63. 37.

Сморчков А. М. Визначення огрешностей ауспіцій авгурской колегією / / Античність Європи. Перм, 1992. С. 78-85. 38.

Сморчков А. М. Положення жрецтва в епоху ранньої республіки / / IVS ANTIQVVM. Давнє право. М., 1996. № 1. С. 42-46. 39.

Токмаков В.М. Військова присяга та «священні закони» у військовій орга-нізацйі ранньоримського республіки / / Релігія і громада в Стародавньому Римі. М., 1994. С. 125-147 40.

Токмаков В. Н. Куріатні комиции та військові магістратури в ранньому Римі / / Влада, людина, суспільство в античному світі. Докл. конф. 1996 і 1997 рр.. М., 1997. С. 121-130. 41.

Токмаков В. М. Методика вивчення еволюції поняття «популюс» в ранньому Римі (VI-V ст. До н. Е..) / / Методологія і методика вивчення античного світу. Докл. конф. М., 1994. С. 48-53. 42.

Токмаков В. Н. Деякі аспекти генезису консульської влади в конституції Риму ранньої Республіки / / IVS ANTIQVVM. Давнє право. М., 1996. № 1. С. 34-42. 43.

Федорова Є.В. Рання латинська писемність VIII - П ст. до н. е.. М., 1991. 44.

Фрезер Дж. Дж. Золота гілка. М., 1983. 45.

Хвостов В.М. Історія римського права. М., 1919. 46.

Целлер М. Римські державні і правові давнини. М., 1894.

47 Чеканова Н. В. Еволюція системи тріумвірату в Римі при переході від республіки до імперії. Навчальний посібник. Ярославль, 1990. 48.

Чернишов Ю. Г Теорія «змішаної конституції» у Цицерона і система принципату / / IVS ANTIQVVM. Давнє право. М., 1996. № 1. С. 95-101. 49.

Abbot F.F. A history and description of Roman political institutions. 3. Ed. New York, 1963. 50.

Arangio-Ruiz V Storia del diritto romano. Napoli, 1940. 51.

Arangio-Ruiz V Instituzione de diritto romano. Napoli, 1946. 52.

Barcelo P Altertum. 2. Auf. Grundkurs Geschichte. B.l. Weinheim, 1994. 53.

Beloch K. J. Romische Geschichte bis zum Beginn der Punischen Kriege. Berlin und Leipzig, 1926. 54.

Becker W A.Handbuch der Romischen Alterthumer. В. 1. Leipzig, 1844; B. 2. Leipzig, 1846. 55.

Behrends O. Der romische Gesetzesbegriff und das Prinzip der Gewaltentei-lung / / Zum romischen und neuzeitlischen Gesetzesbegriff. Gottingen, 1987. S. 34-122. 56.

Bermann U. Charakteritik der antiken Historiographie. Berlin, 1833.

57 Bleicken J. Die Verfassung der romischen Republik. 6. Auf. Paderbom Miinchen - Wien - Zurich, 1993. 58.

Bleicken J. Gedanken zum Untergang der Romischen Republik. Stuttgart, 1995. 59.

Bleicken J. Geschichte der Romischen Republick. 4. Auf. R. Oldenbourg Ver-lag. Miinchen, 1992. 60.

Bleicken J. Lex Publica. Gesetz und Recht in der Romischen Republik. Berlin - New-York, 1975. 61.

Bleicken J. Staat und Recht in der Romischen Republik. Wiesbaden, 1978. 62.

Bleicken J. Staatliche Ordnung und Freiheit in der Romischen Republick. Verlag Michael Lassleben. Kallmunz, 1972. 63.

Bleicken J. Ursprung und Bedeutung der Provocation / / Zeitschrift der Savi-gny-Stiftung fur Rechtsgeschichte. R. A. Weimar, 1959. B. 76. S. 324-377. 64.

Bleicken J. Zum Begriff der romischen Amtsgewahlt. Auspicium - potestas - imperium. Gottingen, 1981. 65.

Broughton T.R.S. / Patterson M.L. The magistrats of the Roman republic. Vol. 1-2. 1951-1952; Vol. 1-3. Scholars Press reprint, 1986. 66.

Cassola F. I gruppi political Romani nel III secolo a. C. Trieste, 1962. 67.

Cassola F. Lo scontro fra patrizi e plebei e la formazione della «nobilitas» / / Storia di Roma. Direzione di Amaldo Momigliano e Aldo Schiavone; Giulio Ei-naudi editore. Vol. 1. Torino, 1988. P. 451-481. 68.

Christ K. Die Romer. Eine Einfuhrung in ihre Geschichte und Zivilisation. 2. Auf. Miinchen, 1984. 69.

Christensen H. Die ursprunglische Bedeutung der Patres / / Hermes. 1875. B. 9.

S. 196-216. 70.

Cornell T. J. The Beginnings of Rome Italy and Rome from The Bronze Age to The Punic Wars (c.

Dahlheim W Die Antike. Griechenland und Rom von den Anfangen bis zur Expansion des Islams. 2. Auf. Paderbom, Miinchen, Wien, Zurich, 1994. 72.

De Martino F. Intomo all 'origine della republica romana e della magisrtature / / Aufstieg und Niedergang der romischen Welt. Berlin - New York, 1972. P 217 249. 73.

De Martino F Storia della constituzione Romana. Napoli, 1958. 74.

De Francisci P Civilta Romana. Roma, 1939. 75.

De Francisci P Primordia civitatis. Roma, 1959. 76.

Demandt A. Antike Staatsformen. Eine vergleichende Verfassungsgeschichte der Alten Welt. Berlin, 1995.

77 Demokratie in Rom? Die Rolle des Volkes in der Politik der romischen Repu-blik. (Hg. M. Jehne). Stuttgart, 1995. 78.

De Sanctis G. Storia dei Romani. "La Nuova Italia" Editrice Firence, 1956. 79.

Develin R. Lex curiata and the competence of magistrates / / Mnemosyne. 1977 Vol. XXX. Fasc. 1. P 49-65. 80.

Drexler H. Politische Grundbegriffe der Romer. Darmstadt, 1988. 81.

Dulckeit G. Romische Rechtsgeschichte. Miinchen und Berlin, 1952. 82.

Ehrenberg V Polis und Imperium. Zurich und Stuttgart, 1965. 83.

Ferenczy E. From the patrician state to the patricio-plebeian state. Budapest, 1976. 84.

Ferenczy E. The Rise of the Patrician-Plebeian State / / Acta antiqua scienti-arum Hungaricae. Budapest, 1966. B. 14. Fasc. 1-2. P 113-139. 85.

Ferenczy E. Zur Verfassungsgescichte der Friihrepublik / / Beitrage zur alten Geschichte und deren Naehleben. Festschrift fur Franz Altheim. Berlin, 1969. B. 1.

S. 136-50. 86.

Flach D. Die Gesetze der fruhen romischen Republik. Text und Kommentar. Darmstadt, 1994. 87

Flaig E. Entscheidung und Konsens. Zu den Felden der politischen Kommuni-kation zwischen Aristokratie und Plebs / / Demokratie in Rom? Die Rolle des Volkes in der Politik des romischen Republik. Stuttgart, 1995. S. 77-127 88.

Fomara Ch. W The Nature of History in Ancient Greece and Rome. Berkeley - Los Angeles - London, 1983. 89.

Friezer E. Interregnum and patrum auctoritas / / Mnemosyne. 1959. Series IV Vol. ХП. P 301-329. 90.

Von Fritz K. The Reorganisation of the Roman Government in 366 BC and the so-called Licinio-Sextian Laws / / Historia. 1950. B.l. P 3 - 44. 91.

Gabba E. Dionysius and The History of Archaic Rome. Berkeley, 1991. 92.

Gabelmann H. Thomas Schafer. Imperii insignia, Sella curulis und fasces. Zur Representation romischer Magistrate, Mainz, 1989. / / Gnomon. 1993. B. 65. S. 239-247. 93.

Giovannini A. Auctoritas patrum / / Museum Helveticum. Basel, 1985. Vol. 42. Fasc. 1. P 28-36. 94.

Giovannini A. Consulare imperium. Basel, 1983. (Schweizerische Beitr? Ge zur Altertumwissenschaft. Heft 16.) 95.

Giovannini A. Les origines des magistratures romanes / / Museum Helveticum. Basel, 1984. Vol. 41.Fasc. 1. P 15-30. 96.

Giovannini A. Magistratur und Volk: Ein Beitrag zur Entstehungsgeschichte des Staatsrechts / / Staat und Staatlichkeit in der Frnhen Rdmischen Republik. Stuttgart, 1990. S. 406-436.

97 Gjerstad E. Innenpolitische und militarische Organisation in fruhromischer Zeit / / Aufstieg und Niedergang der Rdmischen Welt. B.l. 1. Berlin-New-York, 1972. S. 136-188. 98.

Gjerstad E. The Origins of the Roman Republic / / Entretiens sur Г antiquite classique. * 1967 Vol. 13. P 1-30. 99.

Crawford M. The Roman Republic. New Yersey, 1978. 100.

Guarino A. Storia del Diritto Romano. Quinta Edizione. Napoli, 1975. 101.

Hackl U. Krieg und Politik im republikanischen Rom / / Klassisches Ahertum, Spatantike und frtihes Christentum. Wurzburg, 1993. S. 95-105. 102.

Hackl U. Senat und Magistratur in Rom von der Mitte des 2. Jahrhunderts v. Chr. bis zur Diktatur Sullas. Kallmunz, 1982. 103.

Hanell K. Das altrdmische Eponyme Amt. Lund, 1946. 104.

Herzog. E. Das Instituts des Interregnums in System der rdmischen Staatsver-fassung / / Philologus. Zeitschrift fur das Klassische Alterthum. Gottingen, 1876. B. 34. S. 498-515. 105.

Herzog E. Geschichte und System der Romischen Staatsverfassung. В. 1. Leipzig, 1884. 106.

HeuB A. Eugen Taubler Postumus / / HeuB A. Gesammelte Schriften in 3 Banden. B. 3. Stuttgart, 1995. S. 1891-1929.

107 HeuB A. Gedanken und Vermutungen zur fruhen rdmischen Regierungsge-walt. Gottingen, 1983. (Nachrichten der Akademie der Wissenschaften in Gottingen. 1. Philologich - Historische Klasse, 1983. S. 376-454.) 108.

HeuB A. Naheres zu Niehbur / / HeuB A. Gesammelte Schriften in 3 Banden. B. 3. Stuttgart, 1995. S. 1625-1657 109.

 HeuB A. Theodor Mommsen als Geschichtsschreiber / / H6uB A. Gesammelte Schriften in 3 Banden. B. 3. Stuttgart, 1995. S. 1744-1802. 110.

 'HeuB A. Rdmische Geschichte. Braunschweig, 1977; Gesammelte Schriften in 3 Banden. B. 2. Rdmische Geschichte. Stuttgart, 1995. 111.

 HeuB A. Zur Entwicklung des Imperiums der rdmischen Oberbeamten / / Zeitschrift der Savigny-Stiftung fur Rechtsgeschichte. R.A. Weimar, 1944. B. 64. S. 57-133. 112.

 Holkeskamp K.-J. Die Entstehung der Nobilitat. Stuttgart, 1987 113.

 Holkeskamp K.-J. Oratoris maxima scaena: Reden vor dem Volk in der politischen Kultur der Republik / / Demokratie in Rom? Die Rolle des Volkes in der Politik des rdmischen Republik. Stuttgart, 1995.S. 11-49. 114.

 Holkeskamp K.-J. Senat und Volkstribunat im frtihen 3. Jh. v Chr. / / Staat und Staatlichkeit in der Frtihen Romischen Republik. Stuttgart, 1990. S. 437-457 115.

 Hopkins K. Burton G. Political succession in the Late Republic (249-50 BC) / / Hopkins K. Sociological studies in Roman History Vol. 2. Death and Renewall. Cambridge, London, New-York, New Rechelle, Melbourne, Sydney, 1983. P 31-119. 116.

 Humbert M. Institutions politiques et sociales de Fantiquite. Dalloz, 1984. 

 117 Huschke Ph. E. Das Alte Romische Jahr und seine Tage. Breslau, 1869. 118.

 Ihne W Forschungen auf dem Gebiet der romischen Verfassungsgeschichte. Frankfurt am Main, 1847 119.

 Ihne W RGmische Geschichte. B. 2. Leipzig, 1870; B. 4. Leipzig, 1876. 120.

 Jahn J. Interregnum und'Wahldiktatur. Verlag Michael Lassleben. Kallmunz, 1970. 121.

 Karlowa O. Romische Rechtsgeschichte. В. 1. Leipzig, 1885. 122.

 Kaser M. R6mische Rechtsgeschichte. 2. Auf. Gottingen, 1978. 123.

 Komemann E. JlOmische Geschichte. В. 1. Die Zeit der Republik. Stuttgart, 1970. 124.

 Kunkel W Kleine Schriften. Zum romischen Strafverfahren und zur romischen Verfassungsgeschichte. Weimar, 1974. 125.

 Kunkel W Magistratische Gewalt und Senatsherrschaft / / Aufstieg und Nied-ergang der romischen Welt. Berlin - New York, 1972. S. 3-22. 126.

 Kunkel W Romische Rechtsgeschichte. Koln, 1956. 

 127 Lange L. Rtimische Alterthumer. В. 1. Berlin, 1876. 128.

 de Libero L. Obstruktion. Politische Praktiken im Senat und in der Volksver-sammlung der ausgehenden Republik (70-49 v. Chr.). Stuttgart, 1992. 129.

 Liebenam W Interregnum / / Pauli / Wissowa Real-Encyclopadie der clas-sischen Alterthumswissenschaft. В. IX. Stuttgart, 1916. S. 1713-1720. 130.

 Lindersky J. The Auspices and struggle of the Orders / / Staat und Staatlichkeit in der Frtihen R6mischen Republik. Stuttgart, 1990. P 34-48. 131.

 Linke B. Von der Verwandtschaft zum Stadt. Die Entstehung politischer Or-ganisationsformen in der frtihromischen Geschichte. Stuttgart, 1995. 132.

 Lippold A. Consules. Untersuchungen zur Geschichte des romischen Konsu-lats von 264 bis 201 v. Chr. Bonn, 1963. 133.

 Lobrano G. Plebei magistratus, patricii magistratus, magistratus populi Romani / / Studia et documente historiae et iuris. 1975. B. 41. P 245 - 277 134.

 von Ltibtow U. Das R6mische Volk. Sein Staat und sein Recht.

 von Ltibtow U. Die lex curiata de imperio. / / Zeitschrift der Savigny-Stiftung fur Rechtsgeschichte. R. A. 1952. B. LXIX. S. 154-171. 136.

 von Ltibtow U. Die romische Diktatur / / Der Staatsnotstand. Berlin, 1965. S. 91-137 

 137 Magdelain A. «Auspicia ad patres redeunt» / / Magdelain A. Jus imperium auctoritas. Etudes de droit Romain. Roma, 1990. P. 341-383. 138.

 Magdelain A. Cinq jours epagomenes a Rome / / Revue des Etudes Latines. 1962. Vol. 40. P 201-227 139.

 Magdelain A. Praetor Maximus et Comitatus Maximus / / Rivista intemation-ale di diritto romano e antico. Napoli, 1969. В. XX. P 257-286; Magdelain A. Jus imperium auctoritas. Etudes de droit Romain. Roma, 1990. P 313-339. 140.

 ManninoV "Auctoritas patrum" Milano, 1979. 141.

 Marquardt J. Romische Staatsverwaltung. B.l. 2. Auf. Leipzig, 1881; 3. Auf. Darmstadt, 1957 142.

 Merrill E.T. The Roman Calendar and the Regifugium / / Classical philology the univ. Of Chicago press. 1924. Vol. XIX. P 20-39. 143.

 Meyer Ed. Kleine Schriften. Halle, 1910. 144.

 Meyer Er. Romischer Staat und Staatsgedanke. Zurich und Stuttgart, 1961. 145.

 Michels A. K. The Calendar of the Roman Republic. Princeton, New Jersey. 

 1967 ' 146.

 Millar F. The Political Character of the classical Roman Republic. 200-151 B.C. / / The Journal of Roman Studies. 1984. Vol. LXXIV P. 1-19. 

 147 Mitchell R. E. Patricians and Plebeians. The origin of the Roman State. Ithaca and London, 1990. 148.

 Momigliano A. Osservazioni sulla distinzione fra patrizie e plebei / / Entretiens sur 1 'antiquite classique. 1967. Vol. 13. P 197-222. 149.

 Momigliano A. Praetor Maximus e questoni affini / / Momigliano A. Quarto contributo alia storia degli studi classici e del mondo antico. Roma, 1969. P 403-417 150.

 Mommsen Th. Abriss der romischen Staatsrecht. Leipzig, 1893. 

 15L Mommsen Th. Romische Chronologie. Berlin, 1859. 152.

 Mommsen Th. Romische Forschungen.B. 1-2. Berlin, 1864-1879. 153.

 Mommsen Th. Romisches Staatsrecht. В. 1. Leipzig, 1871; B. 2. Leipzig, 1874. 154.

 Mustakallio K. Death and Disyrace. Capital Penalties with Post Mortem Sanctions in Early Roman Historiography. Helsinki, 1994. 155.

 Muller R. Polis und Res publica. Studien zum antiken Gesellschafts-und-Ge-schichtsdenken. Weimar, 1987. 156.

 Neumann K. J. Entwicklung und Aufgaben der alten Geschichte. Strassburg, 1910. 

 157 Niebuhr B. Romische Geschichte. В. 1. Berlin, 1833. 158.

 Nippel W Aufruhr und «Polizei» in der romischen Republik. Stuttgart, 1988. 159.

 Nippel W Public order in Ancient Rome. Cambridge, 1995. 160.

 Nissen A. Beitrage zum romischen Staatsrecht. Strassburg, 1885. 161.

 North J.A. Democratic Politics in Republican Rome / / Past and Present. Journal of historical studies. 1990. № 126. P 3-21. 162.

 Ogilvie R. M. Commentary on Livy. Oxford, 1965. 163.

 Ogilvie R. M. Early Rome and Etruscans. Oxford, 1976. 164.

 Paananen U. Legislation in the comitia centuriata / / Acta Instituti Romani Finlandiae. Helsinki, 1993. P. 9-73. 

 127 165.

 Palmer R. E.A. The Archaic Community of the Romans. Cambridge, 1970. 166.

 Philipp G.B. Politische Wortstudien / / Gymnasium. 1959. B. 66. S. 97-127 167 Radke G. Fasti Romani. Betrachtungen zur Frtihgeschichte des rdmischen 

 Kalenders. Aschendorf-Munster, 1990. 168.

 Ranouil P Ch. Recherche sur le patriciat (509-366). Paris, 1975. 169.

 Richard J.-C. Les origines de la plebe romaine. Essai sur la formation du du-alisme. patricio - plebeien. Roma-Paris, 1978. 170.

 Rilinger R. Der EinfluB des Wahlleiters bei den romischen Konsulwahlen von 366 bis 50 v. Chr. Munchen, 1976. (Vestigia. Beitrage zur Alten Geschichte. B. 

 24.) 171.

 Rilinger R. Die Ausbildung von Amtswechsel und Amtsfristen als Problem zwischen Machtbesitz und MachtmiBbrauch in der Mittleren Republik (342 bis 217 v. Chr.) / / Chiron. Mitteilungen der Kommission fur Alte Geschichte und Epigraphik des Deutschen Archaologischen Instituts. B. 8. Munchen, 1978. S. 247-312. 172.

 Roma tra oligarchia e democrazia. Napoli, 1989. 173.

 Rosenstein N. Imperatores victi Military defeat and Aristocratic Competition in the Middle and Late Republic. Berckeley, 1990. 174.

 Rubino J. Untersuchungen uber romische Verfassung und Geschichte. Cassel, 1839. 175.

 Schafer Th. Imperii insignia. Sella curulis und fasces. Zur Representation ro-mischer Magistrate. Mainz, 189. 176.

 Schneider H. Die Entstehung der rdmischen Militardiktatur. Kriese und Nied-ergang einer antiken Republik. Darmstadt, 1977 

 177 Schwegler D. U. Rdmische Geschichte. B. 3. Tubingen, 1858. 178.

 Scullard H. H. A history of the Roman Word from 753 to 146 В. C. London; New York. 1964. 179.

 Scullard H. H. Roman politics. 220-150 В. C. Oxford, 1951. 180.

 Siber H. Romisches Recht in Grundziigen fur die Vorlesung. B. 1-2. Darmstadt, 1968. 181.

 Siber H. Romisches Verfassungsrecht in geschichtlicher Entwicklung. Lahr, 1952. 182.

 Siniscalco P Res publica e populus nel De civitate Dei (XI. 21 e XIX. 21 ss) di Agostino D 'Ippona / / IVS ANTIQVVM. Давнє право. М., 1996. № 1. С. 178-181. 183.

 Soltau W Rdmische Chronologie. Freiburg, 1889. 184.

 Staveley E. S. The Conduct of Elections during an Interregnum / / Histiria. 1954/55. P 193-207 185.

 Stavely E. S. The Constitution of the Roman Republic / / Historia. 1956. В. V P 74-122. 186.

 Staveley E. S. The Nature and Aims of the Patriciate / / Historia. 1983. B. 32. P 24-57 

 187 Staveley E. S. The Significance of the consular tribunate / / The Journal of Roman Studies. 1953. B. 43. P. 30-36. 188.

 Stiehl R. Die Datierung der Kapitolinischen Fasten. Tubingen, 1957. 189.

 The Cambridge Ancient History. Vol. Vn. Cambridg, 1928. 190.

 Тгйпкіе H. Der Anfang des Romischen Freistaats in der Darstellung des Livi-us / / Hermes. 1965. B. 93. S. 311-337 191.

 Triepel H. Das Interregnum. Leipzig, 1892. 192.

 Unger G. F. Interregnum und Amtsjahr / / Philologus. Zeitschrift fur das klas-sische Alterthum. G6ttingen, 1884. В. IV S. 281-333. 193.

 Versnel H. S. Triumphus (An inquiry into the origin development and meaning of the Roman Triumph). Leiden, 1970. 194.

 Vogel К. H. Imperium und Fasces / / Zeitschrift der Savigny-Stiftung. R. A. 1950. B. 67. S. 62-111. 195.

 Volkmann H. Das Romische Interregnum und die persische Anomia / / Re-inische Museum fur Philologie. Frankfurt am Main, 1967 B. 110 »S. 76-83. 196.

 Vogt J. Romische Geschichte. 4. Auf. Basel - Freiburg - Wien, 1959. 

 197 Werner R. Der Beginn der rdmischen Republik. Miinchen - Wien, 1963. 198.

 Wesenberg G. Praetor Maximus / / Zeitschrift der Savigny-Stiftung fur Rechtsgeschichte. R. A. 1947. B. LXV S. 319-326. 199.

 Wesenberg G. Zur Frage der Kontinuitat zwischen koniglicher Gewalt und Beamtengewalt in Rom / / Zeitschrift der Savigny-Stiftung fur Rechtsgeschichte. R. A. 1953. B. 70. S. 58-92. 200.

 Wieacker F. Jus. Die Entstehung einer archaischen Rechtsordnung im archai-schen Rom / / Rechtswissenschaft und Rechtsentwicklung. Gottingen, 1980. S. 33-52. 201.

 Wieacker F. R6mische Rechtsgeschichte. Miinchen, 1988. 202.

 Wissowa G. Asconius / / Pauli / Wissowa Real-Encyclopadie. B. 2. Stuttgart, 1896. S. 1524-1527. 203.

 Wolf J. G. Die literarische Uberlieferung der Publikation der Fasten und Le-gisaktionen durch Cnaeus Flavius. Gottingen, 1980. 204.

 Wolf H. J. Interregnum und auctoritas patrum / / Bullettino dell 'Istituto di diritto Romano. Milano, 1961. Vol. 64. (Terza serie. Vol. III.) P. 1-14. 

 Інформація, релевантна "ЛІТЕРАТУРА 1. "

1. Література
     літератури. На початку століття основною тенденцією в літературі є зміна класицизму і сентименталізму новим течією - романтизмом, воспевающим відхід від повсякденності, прагнення до піднесеного ідеалу, його пошук в минулому. Цей напрямок проявляється у творах В.А. Жуковського, К.Ф. Рилєєва, ранніх творах А.С. Пушкіна і М.КХ Лермонтова. У другій чверті XIX в. в російській
   
2. Варламова А.Я., Агарков Є.В. . Сам зроби вибір навчальної літератури з педагогіки, природокористування та концепції сучасного природознавства: Навчально-методичний посібник. - Волгоград: Вид-во ВолДУ. - 80 с., 2004
     літературі різних авторів з педагогіки, природокористування та концепції сучасного
   
3. Рекомендована література 1.
     література / / Філософські науки. -1990. - № 2. 6. Мамардашвілі М.К. Проблема свідомості і філософське покликання / / Питання філософії. -1968. - № 8. 7. Лосєв А.Ф. Дерзання духу. -М., 1988. 8. Рашковский Е.Б., Вл. Соловйов про долі та сенсі філософії / / Питання філософії. -1988.
   
4. Джерела та література
     література. - 1990. - № 1. «З нещадною рішучістю ...»: Лист В.І. Леніна т. Молотову для членів Політбюро / / Співрозмовник. - 1990. - №
   
5. Господарський і громадський лад Стародавньої Індії по «Законам Ману» і «Артхашастре».
     літератури видавництва «Наука». 1985. Гол. 12, 13, 14. Бешем А. Чудо, яким була Індія. М.: Головна редакція східної літератури видавництва «Наука». 1977. З глав 4 і 5. Історія Стародавнього Сходу. / Под ред. В.І. Кузищина. М., 1999. Гол. 28-33 (с. 337-340, 346-348). Історія Сходу. / Под ред. Р.Б.Рибакова та ін М., 2000. Т.1. Глава 22. Історія Стародавнього Сходу. Тексти та документи. / Под ред.
   
6.  Розділ 3. Основна і додаткова література.
     література.
   
7. 27. Невтішний висновок
     літератури все йде якнайкраще. Прекрасніше редукційні діаграми, які можна зустріти в науковій і метанаучной літературі, в значній мірі оманливі і вводять в оману, оскільки серйозно вони ніким не аналізувалися. Звернемося тепер до інших, більш вивченим видам інтертеоретіческіх
   
8. Культура Стародавнього Єгипту.
     література. Образотворче мистецтво та архітектура. Наукові знання древніх єгиптян. Література Історія Стародавнього Сходу. / Под ред. В.І.Кузіщіна. М., 1999. Гол. 7. Історія Сходу. Т.1. М., 2000. Гол. 11 (с. 176-191). Історія Стародавнього Сходу. Частина 2. М., 1988 (з гол. 5 і 7). Історія стародавнього світу. Кн.1. Рання старовину. М., 1989. Лекція 14: Лацис І. А. Культура стародавнього Єгипту. Стародавні
   
9. Організація перської держави в кінці 6 - початку 5 століть до н.е.
     література: Дандамаев М.А. Політична історія Ахеменидской держави. М., Дандамаев М.А. Іран при перших Ахеменідах (6 століття до н.е.). М., Всесвітня історія. Т.1. М.: Госполитиздат. 1956. Проблемно-логічне завдання: створити хронологічну таблицю становлення держави Ахеменідів, розподіливши матеріал за трьома колонкам: «Дати», «Події», «Зміст». Доповіді:-Економічний і соціальний розвиток
   
10. Культура Стародавнього Китаю.
      література Стародавнього Китаю. Література (основна): Стародавні цивілізації. / Под ред. Г.М.Бонгард-Левіна. М.: Думка. 1989. Гл.14. Історія Сходу. Т.1. М., 2000. Історія Стародавнього Сходу. / Под ред. В.І. Кузищина. М., 1999. Історія стародавнього світу. Кн.2. Розквіт древніх товариств. М., 1989. Лекція 29: Малявін В.В. Ідеологічні течії в Китаї V - III ст. до н.е. Хрестоматія з історії Стародавнього Сходу. М.:
    
11. Земельні відносини і соціальна борьбав елліністичному світі.
      література: Левек П. Елліністичний світ. М., 1989. -С. 63-75, 82-85. Тарн В. Елліністична цивілізація. М., 1949. -С. 174-191. Зельин К.К., Трофимова М.К. Форми залежності в Східному Середземномор'ї в період еллінізму. М., 1969. Проблемно-логічні завдання:-Порівняйте становище елліністичного поліса порівняно з грецьким полісом V в. до н. е.. - Заповніть хронологічну таблицю
    
12. Додаткова література: 1.
      Алексашина І. Учитель і нові орієнтири освіти. - СПб., 1997. 2. Анікеєва Н.П., Віннікова Г.В., Смирнов С. А. Режисура педагогічної взаємодії. - Новосибірськ: НДПІ,
    
13. Література
      літератури Давньої Русі. 12 століття. М., 1980; 13 століття. М, 1981; Російське законодавство 10-20 століть. М., 1984. Хрестоматія з історії Росії. З найдавніших часів до 17 століття. М, 1994. Хрестоматія з історії СРСР з найдавніших часів до кінця 15 століття. М., 1960. Борисов Н.С. Російські полководці 13-16 століть. М., 1993. Великі духовні пастирі Росії. Під редакцією проф. А.Ф. Кисельова. М, 1999. Гумільов
    
14. 1. Поняття і функції авторського права
      літератури і мистецтва, встановлення режиму їх використання, наділення їх авторів немайновими і майновими правами, захисту прав авторів та інших правовласників. Авторське право виконує чотири функції. Перша з них - визнання авторства та охорона творів науки, літератури і мистецтва. Авторське право встановлює охорону цих творів з моменту їх створення. Авторське
    
15. Повстання рабів під проводом Спартака (73-71 рр.. До н. Е..).
      література: Коржева К.П. Повстання Спартака в радянській історіографії / / Питання історії, 1974, № 10. Мишулин А.В. Спартаківський повстання. М., 1955. Хефлинг Г. Римляни, раби, гладіатори: Спартак у воріт Рима. М., 1992. -С. 3-9, 119-143, 199-252. (Популярна, але досить змістовна робота). Доповіді: Сіцілійські повстання рабів. Військове мистецтво Спартака (по роботі Горської В. Військове мистецтво
    
16. Бібліографічний список
      літературних епох / / Історична поетика. - М., 1994. 2. Аверинцев С. С. Візантія і Русь: два типу духовності. Новий світ, 1988, № 7, № 9. 3. Азадовський К. М., Дьяконова Є. М. Бальмонт в Японії. - М., 1991. 4. Барг М. Епохи і ідеї. Становлення історизму. - М., 1987. 5. Бауер В., Дюмоц І., Головін С. Енциклопедія символів. - М., 1995. 6. Бахтін М. М. Естетика