Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЕкологічне право (лекції) → 
« Попередня Наступна »
М.М.БРІНЧУК. Екологічне право: Підручник. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: МАУП. - 670 с., 2003 - перейти до змісту підручника

5. Міжнародні конференції з навколишнього середовища

Однією з розвинених форм міжнародного співробітництва у сфері охорони навколишнього середовища є конференції, двосторонні та багатосторонні, урядові та неурядові. Щорічно в світі проводяться сотні, а то й тисячі конференцій з екологічних питань. Залежно від цілей вони служать засобом обміну досвідом природоохоронної діяльності, обміну екологічно значущою інформацією, рішеннями наукових і практичних проблем.

Особливий інтерес і особливу міжнародне значення мають, однак, дві конференції, проведені під егідою ООН.

Стурбована різким погіршенням стану глобального навколишнього середовища, обумовленим високими рівнями її забруднення в кінці 60-х рр.., Генеральна Асамблея ООН виступила з ініціативою про проведення міжнародної конференції, на якій були б обговорені та вироблені міжнародні заходи з обмеження забруднення навколишнього середовища людини.

У червні 1972 р. відбулася Стокгольмська конференція ООН з проблем навколишнього середовища людини, яка прийняла Декларацію принципів та План дій. Ці документи були схвалені Генеральною Асамблеєю ООН і поклали початок регулярної діяльності з охорони навколишнього середовища в рамках ООН.

В цілому ця Конференція відіграла величезну роль у розвитку міжнародного права навколишнього середовища та активізації міжнародного природоохоронного співробітництва.

Проте, незважаючи на вживаються на національному та міжнародному рівнях зусилля, стан глобального навколишнього середовища після Стокгольмської конференції продовжувало погіршуватися. Стурбована цією обставиною, Генеральна Ас-

5. Міжнародні конференції з навколишнього середовища

625

самблея ООН створила в 1984 р. Міжнародну KOMHCCI, про з навколишнього середовища і розвитку і поставила перед нею завдання:

- запропонувати довгострокові стратегії в галузі навколишнього: середовища, які дозволили б забезпечити стійкий розвиток н 2000 р. і на більш тривалий період;

- розглянути способи і засоби, використовуючи які світове співтовариство змогло б ефективно вирішувати проблеми навколишнього середовища, та ін

Результатом діяльності Міжнародної комісії, яку очолювала прем'єр-міністр Норвегії Гро Харлем Брунд-тланд, став фундаментальну працю під назвою «Наше спільне майбутнє» (Our Common Future), представлений Генеральній Асамблеї ООН в 1987 р. (переведений і опублікований в Росії видавництвом «Прогрес» у 1989 р.).

Основний висновок цієї Міжнародної комісії полягав у необхідності досягнення сталого соціально-економічного розвитку, при якому рішення на всіх рівнях приймалися б з повним урахуванням екологічних факторів. Виживання і подальше існування людства визначають світ, розвиток і стан навколишнього середовища. Сталий розвиток - це такий розвиток, який задовольняє потреби теперішнього часу, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби.

За ініціативи Генеральної Асамблеї ООН в липні 1992 р. в Ріо-де-Жанейро, тобто через 20 років після Стокгольмської конференції, була скликана Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку. Судячи з назви конференції, її робота була заснована на ідеях Міжнародної комісії з навколишнього середовища і розвитку. Про значення, яке надавалося цій Конференції, свідчать її масштаби і рівень. У Конференції брали участь 178 держав і більше 30 міжурядових та неурядових міжнародних організацій. 114 делегацій очолювалися главами держав і урядів.

На Конференції в Ріо обговорювалися багато питань, головні з яких стосувалися трьох важливих документів:

- Декларації з навколишнього середовища і розвитку,

- Довгострокової програми подальших дій у глобальному масштабі («Порядок денний на XXI століття»),

- Принципів щодо раціонального використання, збереження та освоєння всіх видів лісів.

Крім того, учасникам Конференції були представлені і відкриті для підписання дві конвенції - «Про біологічне різноманіття» і «Про зміну клімату».

626

XXV. Міжнародне право навколишнього середовища

Декларація Ріо з навколишнього середовища і розвитку містить основні принципи екологічно коректної поведінки світової спільноти і держав на сучасному етапі. З точки зору ООН та учасників Конференції, заснована на цих принципах національна внутрішня і зовнішня екологічна політика держави сприятиме забезпеченню національного та міжнародного екологічного правопорядку.

У Декларації Ріо визначаються цілі, для яких ці принципи проголошуються. Основні з них - налагодження нового і рівноправного співробітництва в масштабах усього світу шляхом встановлення нових рівнів співробітництва між державами і народами; визначення перспектив розвитку міжнародного права навколишнього середовища; розвиток національного законодавства в галузі навколишнього середовища і встановлення заходів, які можуть бути найбільш корисними для підтримки сприятливого стану навколишнього середовища та її відновлення.

З урахуванням общепризнанности принципів, що містяться в Декларації Ріо, вони служать джерелами російського права навколишнього середовища та їх виконання в процесі національної та міжнародної природоохоронної діяльності Росії може служити для нас критерієм оцінки правильності та обгрунтованості такої діяльності.

«Порядок денний на XXI століття» присвячена актуальним проблемам охорони навколишнього середовища сьогоднішнього дня, а також має на меті підготувати світ до вирішення проблем, з якими він зіткнеться в майбутньому. Вона визначає напрями діяльності держав, народів та міжнародних організацій щодо вирішення цих проблем.

Порядок містить чотири розділи:

- соціальні та економічні аспекти (національна політика і міжнародне співробітництво з метою прискорення сталого розвитку в країнах, що розвиваються, боротьба з убогістю, зміна структур споживання , динаміка населення, охорона і зміцнення здоров'я людини, сприяння сталому розвитку населених пунктів, облік питань навколишнього середовища та розвитку в процесі прийняття рішення);

- збереження та раціональне використання ресурсів з метою розвитку (захист атмосфери, комплексний підхід до використання земельних ресурсів, боротьба з обезлесением, опустелюванням і посухою, стійкий розвиток гірських районів, регулювання використання токсичних і небезпечних речовин, включаючи відходи та радіоактивні речовини);

5. Міжнародні конференції з навколишнього середовища

627

- зміцнення ролі основних груп населення (глобальні дії в інтересах жінок, дітей, молоді, корінних народів і місцевих громад, посилення ролі різних категорій трудящих, профспілок та інших неурядових організацій та ін.);

- засоби здійснення (фінансові ресурси і механізми, інформаційні, наукові, технологічні та організаційно-правові засоби вирішення екологічних проблем).

«Порядок денний на XXI століття» була прийнята без церемонії підписання шляхом консенсусу держав. За юридичною силою вона є актом «м'якого» міжнародного права і носить рекомендаційний характер.

Для реалізації Порядку в глобальному масштабі потрібно 600 млрд дол на рік, включаючи 125 млрд дол, які повинні виплачувати розвинені країни, що розвиваються. Учасники Конференції погодилися, що розвинені країни в 2000 р. і в наступні роки будуть надавати країнам, що розвиваються фінансову допомогу в розмірі 0,7% від валового національного продукту кожної розвиненої країни. Росія, інші колишні республіки СРСР і держави Східної Європи увійшли до групи країн з «перехідною економікою», щодо яких відстрочено виконання міжнародних фінансових зобов'язань.

Основним інструментом організаційно-фінансового механізму реалізації Порядку є Комісія з навколишнього середовища і розвитку, домовленість про створення якої досягнута на Конференції Ріо.

Заяву про принципи щодо лісів, прийняте на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку, перша глобальна угода щодо лісів. Воно враховує потреби як захисту лісів в якості навколишнього та культурного середовища, так і використання дерев та інших форм лісового життя для цілей економічного розвитку.

У заяві стверджується, що ліси з їх складними екологічними процесами необхідні для економічного розвитку і підтримки всіх форм життя. Ліси служать для отримання деревини, їжі та ліків, а також є скарбницею багатьох біологічних продуктів, які ще не відкриті. Вони є сховищами води та вуглецю, який міг би в іншому випадку потрапити в атмосферу і перетворитися на газ, що викликає парниковий ефект. Ліси - це будинок для багатьох видів дикої природи. Крім того, вони, з їхнього мирного зеленню і відчуттям вічності, задовольняють культурні та духовні потреби людства.

628

XXV. Міжнародне право навколишнього середовища

За даними МБРР, до 2000 р. тропічні ліси збережуться тільки в 11 з 33 країн, нині експортують деревину. Водночас, за підрахунками Кельнського Інституту світової економіки, введення заборони на імпорт тропічних лісоматеріалів принесло б країнам, що розвиваються збитки у розмірі 50 млрд дол, що дорівнює всій фінансової допомоги Заходу країнам «третього світу». Виходить, що ці країни просто приречені на руйнування свого природного середовища.

Закріплені в Заяві принципи щодо лісів включає такі положення:

- всім країнам слід приймати участь в «озелененні світу» за допомогою посадки та збереження лісів;

- країни мають право використовувати ліси для потреб свого соціально-економічного розвитку. Таке використання слід засновувати на національній політиці, відповідає завданням сталого розвитку;

- лісу слід використовувати таким чином, щоб задовольняти соціальні, економічні, екологічні, культурні та духовні потреби сучасного і майбутніх поколінь;

- вигоди від продукції біотехнології та генетичних матеріалів, отриманих за рахунок лісу, слід на взаємно узгоджених умовах розділити з країнами, в яких знаходяться ці ліси;

- посаджені ліси є екологічно прийнятними джерелами відновлюваної енергії та промислової сировини.

У країнах особливо важливо використання деревини як палива. Ці потреби повинні задовольнятися на основі раціонального використання лісів і посадки нових дерев;

- національні програми повинні захищати унікальні ліси, включаючи старі ліси, а також ліси, що мають культурну, духовну, історичну або релігійну цінність;

- країнам необхідні плани раціонального ведення лісового господарства, засновані на безпечних для навколишнього середовища рекомендаціях.

6. Природоохранительное співробітництво країн - членів СНД

З урахуванням гостроти екологічних проблем на території колишнього СРСР, низького рівня розвитку законодавства про довкілля завдання розвитку природоохоронного співро-

6. Природоохранительное співробітництво країн - членів СНД

629

ничества в Співдружності Незалежних Держав є актуальною.

Таке співробітництво здійснюється як на двосторонній основі, так і в рамках Угоди про взаємодію в галузі екології та охорони навколишнього середовища, підписаного в лютому 1992 р. Азербайджаном, Вірменією, Білоруссю, Казахстаном, Киргизією, Молдовою, Російською Федерацією, Таджикистаном, Туркменістаном, Узбекистаном, Україною.

Сторони Угоди домовилися про вироблення і проведення узгодженої політики в галузі охорони та використання земель, грунтів, надр, лісів, вод, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу, природних ресурсів континентального шельфу, економічної зони і відкритого моря за межами національної юрисдикції з урахуванням угод, раніше укладених СРСР.

Щоб забезпечити ведення узгодженої політики в галузі охорони навколишнього середовища, держави визнали необхідним:

 - гармонізувати прийняті ними природоохоронні законодавчих актів, екологічні норми і стандарти; 

 - спільно розробляти і здійснювати міждержавні програми і проекти в галузі природокористування та охорони навколишнього середовища, включаючи програми безпечного знищення і нейтралізації хімічної і ядерної зброї, високотоксичних і радіоактивних відходів; 

 - застосовувати загальні підходи, критерії (показники), методи | та процедури оцінки якості і контролю стану навколишнього 

 середовища та антропогенних впливів на неї, забезпечуючи порівнянність даних про стан навколишнього середовища в міждержавному масштабі; 

 - використовувати узгоджені методики при оцінці антропогенних впливів на навколишнє природне середовище; 

 - уніфікувати методи нормування антропогенних впливів на навколишнє середовище; 

 - створити і підтримувати міждержавну екологічну інформаційну систему і представляти інформацію в розпорядження інших сторін. 

 Для виконання викладених положень Угоди сторони ухвалили рішення створити Міждержавний екологічний рада, утворити при ньому Міждержавний екологічний фонд, необхідний для виконання узгоджених міждержавних екологічних програм. 

 630 

 XXV. Міжнародне право навколишнього середовища 

 Міждержавний екологічний рада забезпечує: 

 - здійснення координації і проведення узгодженої політики в галузі охорони навколишнього середовища; 

 - проведення за участю представників зацікавлених сторін екологічної експертизи програм і прогнозів розвитку продуктивних сил, інвестиційних та інших проектів, реалізація яких зачіпає або може зачіпати інтереси двох або більше сторін; 

 - надання сприяння у вирішенні екологічних суперечок та ін 

 У Міждержавний екологічний рада входять керівники природоохоронних органів держав - учасниць Угоди. Рада діє на паритетній основі і приймає рішення на основі консенсусу. 

 Важливу роль у розвитку природоохоронного співробітництва в рамках СНД покликана грати Міжпарламентська асамблея. В її структурі створено Відділ з охорони навколишнього середовища. Асамблея виконує дорадчі, консультативні функції. Найважливішим корисним напрямком її діяльності є підготовка модельних законів у галузі природокористування і охорони навколишнього середовища. Розвиток цього напрямку діяльності Міжпарламентської асамблеї сприятиме вирішенню двох складних для виконання окремими державами завдань. Перша стосується збільшення можливостей прийняти якісні національні закони. Це особливо актуально з урахуванням дефіциту в ряді держав юристів-екологів. Друга-за допомогою розробки модельних законів забезпечувати гармонізацію прийнятого в рамках співдружності законодавства у сфері навколишнього середовища, що передбачено Угодою. 

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "5. Міжнародні конференції з навколишнього середовища"
  1. Рекомендована література
      довкіллю. Т. 1-3. - М., 1993. 10. Моїсеєв H.H. Людина і ноосфера. - М., 1990. 11. Моїсеєв H.H. Екологія і освіта. - М., 1996. 12. Небел Б. Наука про навколишнє середовище. Т. 1-2. - М., 1993. 13. Одум Ю. Екологія. Т. 1-2.-М., 1986. 14. Навколишнє середовище. Енциклопедичний словник-довідник. Пер. з німецької. - М., 1993. 15. Пономарьова І.М. Загальна екологія. - М., 1994. 16. Програма
  2. КОНФЕРЕНЦІЇ І УГОДИ
      міжнародної Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку 1992 року в Ріо-де-Жанейро і затверджений Указом Президента РФ 1 квітня 1996. НА ОСНОВІ «КОНЦЕПЦІЇ» БУДЕ РОЗРОБЛЕНА стратегія переходу України до сталого розвитку, яке має забезпечити нормальне існування нинішнього і майбутнього поколінь населення Росії. Стокгольмська конференція ООН з навколишнього середовища (5-16 червня
  3. III. Відповідність пряме, але різнорідне
      довкіллю, ми переходимо до відповідності з нечисленними послідовностями в ній. § 136. Життя, що стоїть на один щабель вище попередньої, помітна у організмів, що виявляють зміни, відповідні самий загальним змін у навколишньому середовищі; цей рід життя проявляється рослинним царством взагалі. § 137. Тваринно-рослини, або зоофіти, виявляють понад те деякі
  4. 16.8. Роль міжнародного співробітництва
      міжнародні програми очолює ЮНЕСКО (Організація об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури, UNESCO, United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization). ЮНЕСКО була створена в 1946 р. для координації діяльності урядів та наукових установ. У 1972 р. у м. Стокгольмі ЮНЕСКО організувала першу велику Міжнародну конференцію з питань
  5. 8. Міжнародний екологічний суд
      міжнародними органами. У цих цілях в липні 1993 р. у складі Міжнародного суду ООН (Гаага) створена «камера з екологічних питань». З ініціативи групи юристів на установчій конференції в Мехіко в листопаді 1994 р. був заснований Міжнародний суд екологічного арбітражу і примирення (Міжнародний еко-634 XXV. Міжнародне право навколишнього середовища логічний суд) 1. Він є
  6. Тема лекційного заняття № 14 Міжнародно-правова охорона навколишнього середовища
      міжнародно-правові основи охорони навколишнього середовища Питання до теми: 1. Поняття МЕП 2. Принципи МЕП 3. Джерела МЕП Короткий зміст теми (тези) Міжнародне екологічне право є галуззю міжнародного публічного права і являє собою сукупність принципів і норм, що регулюють відносини з охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних
  7. ОХОРОНА ПРИРОДИ
      довкіллю. Необхідність охорони природи викликана виробничою діяльністю людського суспільства. У виробничу діяльність залучаються все нові природні ресурси. Наприклад, у другій половині XIX століття стали використовувати нафту, а уран - тільки з середини ХХ століття. Завдання полягає в тому, щоб будь-яке вторгнення в природу робилося з урахуванням того, як це позначиться на
  8. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СПРАВІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
      міжнародного співробітництва щодо реалізації системи заходів (економічних, технологічних, наукових, юридичних, виховних), спрямованих на охорону навколишнього середовища. У 1962 р. на XVII Генеральної асамблеї ООН була прийнята спеціальна резолюція «Екологічне розвиток і охорона природи», в якій підкреслювалося, що охорона природи є безпосереднім обов'язком держав - членів ООН і
  9.  ЛЕКЦІЯ № 5 Фактори навколишнього середовища і живі організми. Адаптація до середовища проживання
      навколишнього середовища і живі організми. Адаптація до середовища
  10. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
      довкіллю: У 3-х т. - М.: Прогресс - Пангея, 1993-1995. Миркин Б.М., Наумова Л.Г. Популярний екологічний словник шкільного вчителя Республіки Башкортостан. - Уфа: Кітап, 1997. Миркин Б.М., Наумова Л.Г. Екологія Башкортостану: Учеб. для 9 кл. - Вид. 2-е. - Уфа: Кітап, 1999. Миркин Б.М., Наумова Л.Г. Популярний екологічний словник / За ред. А.М.Гілярова. Вид.
© 2014-2020  ibib.ltd.ua