| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
9.4. Охорона і захист лісів |
||
|
Лісове законодавство, включаючи Лісовий кодекс Республіки Білорусь (2000), спрямоване на забезпечення раціонального використання лісів, захист і відтворення лісових екосистем, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, задоволення суспільства в лісових ресурсах на основі науково обгрунтованого багатоцільового лісокористування. Завданнями охорони та захисту лісів є розроблення та здійснення комплексу організаційних, правових та інших заходів, що забезпечують раціональне використання лісового фонду, його збереження від знищення, пошкодження, забруднення, засмічення та інших шкідливих впливів. Здійснення заходів з охорони і захисту лісів покладається на юридичних осіб, які ведуть лісове господарство, і лісокористувачів, органи державного управління, а також на місцеві Ради, виконавчі і розпорядчі органи. На державну лісову охорону покладається охорона лісів від пожеж, незаконних порубок, забруднення і пошкодження стічними водами, хімічними і радіоактивними речовинами, засмічення промисловими, будівельними та комунально-побутовими відходами і покидьками, захист лісів від шкідників і хвороб. У складі заповідників, національних парків, військових лісгоспів та інших юридичних осіб організовується відомча лісова охорона, яка наділяється всіма правами державної лісової охорони. Ліси Білорусі в силу особливостей їх вікової та породної структури дуже вразливі в пожежному відношенні: щорічно виникає від 2-х до 4-х тис. лісових пожеж. У цьому зв'язку необхідно послідовно виконувати весь комплекс протипожежних заходів, забезпечувати всі служби державної лісової охорони транспортом, засобами зв'язку та гасіння пожеж. Найбільш ефективна авіаційна охорона лісів від пожежі, вона використовується перш за все в багатолісних і малонаселених районах з урахуванням їх пожежної небезпеки. Авіаційна охорона лісів від пожеж на перспективний період до 2010 р. збережеться в нинішніх масштабах - близько 7,0 млн га. Найважливішими напрямами лесозащіти є розробка і вдосконалення інтегрованих систем захисту 145 лісів від шкідників і хвороб. Площі лісів, уражені шкідниками та хворобами лісу, в Білорусі досягали в окремі роки 190-210 тис. га. Заходи по боротьбі з шкідниками та хворобами лісу залежно від принципу дії і технології застосування підрозділяються на лісогосподарські, біологічні, хімічні та ін Лісогосподарські заходи носять переважно профілактичний характер: вони попереджають поширення шкідливих комах і хвороб, підвищують біологічну стійкість рослин. Важливе лісогосподарське захід догляду за лісом - рубка дерев, свежезаселенних стовбуровими шкідниками. В основі біологічних методів лежить використання хижаків і паразитичних комах, комахоїдних птахів і звірів, а також патогенних бактерій і вірусів. Ефективно борються з комахами-шкідниками деякі види лісових мурах. Хімічний метод боротьби з шкідливими комахами і хворобами заснований на застосуванні ряду отруйних речовин. У Білорусі захист лісів біологічним методом щорічно проводиться на території 16-40 тис. га, хімічним методом - 2,6-3,3 тис. га. В умовах Білорусі необхідно враховувати специфіку господарювання в лісах, забруднених радіонуклідами. Планування лісогосподарських заходів тут має будуватися з урахуванням безпеки умов праці та отримання нормативно чистої лісової продукції. Особливу значимість набуває охорона лісів на забруднених територіях від пожеж не тільки в цілях запобігання їх загибелі, але також і необхідності захисту суміжних регіонів від можливого вторинного забруднення радіонуклідами. Інтенсивно розробляється проблема збереження і сталого використання біологічного різноманіття, яке включає не тільки сукупність форм життя, а й поєднання біотичних угруповань в наземних, грунтових, водних та інших середовищах проживання. Республіка Білорусь в 1992 р. підписала Конвенцію про біологічне різноманіття, та на виконання прийнятих міжнародних зобов'язань були розроблені Національна стратегія і план дій по збереженню та сталому використанню біологічного різноманіття країни (1997). Біологічне різноманіття в Білорусі має велику національну і міжнародну значимість, що визначається географічним положенням нашої країни на стику західноєвропейської та східноєвропейської зон. Існують різні унікальні екосистеми, в яких зберігається цінний генетичний фонд. Рослинний світ Білорусі включає до 11,5 тис. видів, серед них близько 1700 видів вищих судинних рослин, більше 450 мохоподібних, 460 - лишайників, 2200 видів, різновидів і форм водоростей; налічується також понад 700 видів грибів. Багато видів у складі місцевої флори перспективні в господарському використанні і складають частину природних ресурсів. Найбільше значення мають лікарські та ефіроолійні, харчові (ягідні, плодові), технічні і декоративні, а також кормові рослини. Показником біологічного різноманіття тваринного світу Білорусі служить наявність в його складі 457 видів хребетних, в тому числі 73 видів ссавців і більше 20 тис. видів безхребетних. До мисливсько-промисловим тваринам відносяться 22 види ссавців, 31 вид птахів, більше 10 видів промислових риб, виноградний равлик. З ссавців найбільша ресурсне значення мають лось, кабан, зайці (русак і біляк), бобер, білка, вовк і лисиця. Чисельність мисливських тварин, за даними 1999 р., склала: 14,47 тис. лосів; 4,63 тис. оленів; 47,51 тис. козуль; 30,56 тис. диких кабанів; 221,6 тис. зайців; 121, 25 тис. білок; 41,0 тис. лисиць; 1,50 тис. вовків; в значній кількості представлені куниця, норка, бобер, ондатра, глухар, тетерев. У збереженні біологічного різноманіття чільна роль належить особливо охоронюваним природним територіям. Це ділянки землі і частини водного простору, в тому числі природні комплекси, що мають особливу екологічну, наукове, культурне, естетичне, історичне значення, щодо яких встановлено особливий режим охорони і використання. Відповідно до Закону Республіки Білорусь "Про особливо охоронюваних природних територіях і об'єктах" (1994), до таких належать: державні заповідники, національні парки, заказники, пам'ятки природи, а також тварини і рослини, що відносяться до видів, занесеним до Червоної книги Республіки Білорусь. Всі об'єкти, що підлягають охороні, об'єднані в єдину систему з включенням особливо охоронюваних територій, при-родно-міграційних коридорів, які їх з'єднують, водоохоронних зон уздовж річок і озер, санітарно-охоронних зон навколо великих міст. Це свого роду природний каркас екологічної охорони та стабільності біологічного різноманіття. Заповідники є виключно природоохоронними науково-дослідними установами державного значення, в завдання яких входить: ? збереження в натуральному стані природного комплексу, що входить до складу заповідника; ? проведення наукових досліджень; ? організація моніторингу навколишнього середовища; ? сприяння у підготовці наукових кадрів і фахівців у галузі охорони природи; 147 146 ? популяризація природоохоронних поглядів і справи охорони природи. В даний час функціонують Березинський біосферний і Поліський радіаційно-екологічний заповідники, загальна площа яких - 297,3 тис. га. Національні парки - це комплексні природо-охоронний-господарські та науково-дослідні установи, завданнями яких є: ? збереження еталонних та унікальних природних комплексів і об'єктів природи; ? організація екологічної освіти та виховання населення; ? проведення наукових досліджень; ? організація рекреаційної діяльності; ? ведення комплексного господарства і деякі ін Таким чином, національний парк створюється з метою охорони унікальних, особливо типових та цінних природних комплексів та об'єктів, культурних ландшафтів, пам'яток історії та культури, а також забезпечення умов пріоритетного розвитку об'єктів відпочинку та туризму. На території Білорусі створено чотири національні парки: Біловезька пуща (перетворений з державного заповідно-мисливського господарства), Прип'ятський (перетворений з ландшафтно-гідрологічне-кого заповідника), Нарочанський і Бориславська озера; загальна площа - 337,5 тис. га. Заказники визначені як території, виділені з метою збереження і відновлення одного або декількох видів природних ресурсів і підтримання загального екологічного балансу. Залежно від призначення заказники поділяються: ? на ландшафтні, або комплексні, визначені для збереження і відновлення особливо цінних природних ландшафтів і комплексів; ? біологічні (ботанічні, зоологічні); ? палеонтологічні (їх призначення - збереження окремих копалин об'єктів та їх комплексів); ? гідрологічні (болотні, озерні, лісові). Господарська діяльність в заказниках здійснюється в такій формі, яка не завдає шкоди охоронюваному об'єкту. Мережа заказників державного значення представлена 11 ландшафтними (62 тис. га), 17 гідрологічними (108,0 тис. га) і 54 біологічними (424,3 тис. га). Її доповнюють заказники місцевого значення - 29 ландшафтних (50,2 тис. га), 21 гідрологічний (36,2 тис. га), 71 біологічний (201,5 тис. га) і 405 геологічних (108,7 тис. га). 148 До складу інших особливо охоронюваних об'єктів входять пам'ятники садово-паркового мистецтва, ботанічні реліквії, геологічні пам'ятки природи, цінні насадження, рідкісні та вікові дерева. Об'єкти природно-заповідного фонду Білорусі в цілому займають площу близько 1,5 млн га (7,2% від загальної території країни). Прогнозується подальший розвиток особливо охоронюваних територій, що викликається виконанням ряду міжнародних конвенцій, створенням оптимального територіального співвідношення між порушеними і природними ландшафтами, необхідністю забезпечення гарантованих умов для збереження генофонду рослин і тварин, розширення зон рекреації для населення. Проектується створення нових державних заповідників, національних парків, заказників. У підсумку природно-заповідний фонд Білорусі до 2010 р. збільшиться до 2,2 млн га і складе 10,7% території.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 9.4. Охорона і захист лісів " |
||
|
||