Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

І. Особливості, що стосуються предмета доказування в справах про злочини неповнолітніх.


Закон передбачає, що при провадженні до-судового слідства і розгляді таких справ у суді крім обставин, що підлягають доказуванню в кожній кримінальній справі (ст. 64 КПК), необхідно також з'ясувати обставини, зазначені в ч. 1 ст. 433 КПК, а саме:
1. Точний вік неповнолітнього (число, місяць, рік народження). Ценеобхідно для правильного вирішення питання про те, чи можевін нести кримінальну відповідальність, як краще організуватироботу з його виховання.
Встановлюючи вік неповнолітнього, слід враховувати, що особа вважається такою, що досягла віку кримінальної відповідальності, не в день народження, а по закінченні доби, на яку припав цей день, тобто з нуля годин наступної доби.
Точний вік неповнолітнього має бути підтверджено:
свідоцтвом про народження;
паспортом.
До матеріалів справи додають копію документа, що підтверджує вік неповнолітнього.
Якщо документів, які підтверджують вік, немає або є підозра, що вони підроблені, відповідно до п. 5 ст. 76 КПК для встановлення віку неповнолітнього підозрюваного або обвинуваченого обов'язково призначають судово-медичну експертизу. При визначенні віку неповнолітнього за допомогою експертизи слід зважати на два моменти:
експерти визначають тільки рік народження. Днем народженнянеповнолітнього вважається останній день року, вказаного експертами;
якщо у висновку експертизи вік визначено мінімальним і максимальним числом, то слід виходити із пропонованого експертамимінімального віку особи.
2. Стан здоров 'я і загального розвитку неповнолітнього. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, непов'язану з душевним захворюванням, слід також з'ясувати, чиміг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій міріміг керувати ними. В необхідних випадках для встановлення станузагального розвитку неповнолітнього, рівня його розумової відсталості та того, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїхдій і в якій мірі керувати ними, необхідно проводити експертизу зучастю фахівців у галузі дитячої та юнацької психології (педагога,психолога), або ці питання поставити на вирішення експерта-психіатра (ч. З ст. 433 КПК).
3. Характеристика особи неповнолітнього. Для цього необхіднозібрати дані про:
те, де він вчився або працював;
як ставився до навчання, праці;
якою була поведінка в навчальному закладі, за місцем роботи.
4. Умови життя й виховання неповнолітнього. Оскільки більшучастину часу неповнолітній живе і виховується вдома та в закладахосвіти, під час провадження у справі слід з'ясувати:
по-перше:
в яких матеріальних, побутових умовах живе і виховуєтьсянеповнолітній;
як ставляться до виконання своїх обов'язків з виховання неповнолітнього його батьки;
чи не ведуть батьки антисоціальний спосіб життя;
в яких стосунках перебуває неповнолітній зі своїми батьками;
якою є психологічна обстановка в сім'ї;
чи не застосовується в сім'ї насильство щодо неповнолітньоготощо; - .-,:.
по-друге:
в якому закладі освіти навчається неповнолітній;
чому саме в цьому закладі він навчається;
яким чином характеризує класний керівник неповнолітнього;
чи створено в закладі освіти умови для навчання, вихованнята творчого розвитку особистості учнів тощо.
5. Обставини, які негативно впливали на його виховання. В справах мають бути дані, чи притягувався неповнолітній до адміністративної або кримінальної відповідальності. Якщо він відбував покарання в установі виконання покарань, слід встановити, як йогохарактеризує адміністрація, чи був він працевлаштований після повернення додому, а за повторного вчинення злочину - причинирецидиву.
До матеріалів справи додають характеристики з місця роботи та навчання, матеріали кримінальної міліції в справах неповнолітніх.
6. Наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнулинеповнолітнього в злочинну діяльність. Оскільки дії дорослих осіб,Що втягують неповнолітніх у пияцтво, злочинну та іншу антигромадську діяльність, становлять підвищену суспільну небезпечність, Верховний Суд України вказав судам на їх обов'язок: усебічноз'ясовувати обставини, що негативно впливали на виховання неповнолітнього, який вчинив злочин; виявляти дорослих осіб, котрівтягнули його в злочинну чи іншу антигромадську діяльність,притягувати останніх до передбаченої законом відповідальності(постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого2004 р. № 2 "Про застосування судами законодавства про відповдальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність").
У разі істотної неповноти досудового слідства, зокрема, якщо не з'ясовано дані про особу підсудного, умови його життя і виховання, не виявлено дорослих співучасників і осіб, що втягли неповнолітнього у злочинну й іншу антигромадську діяльність, суд, за неможливості усунути неповноту досудового слідства в судовому засіданні, повинен повернути справу на додаткове розслідування.
Законом визначено, що для встановлення згаданих обставин слід допитати як свідків батьків неповнолітнього та інших осіб, які можуть надати необхідні відомості, витребувати необхідні документи і провести всі необхідні слідчі та судові дії (ч. 2 ст. 433 КПК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "І. Особливості, що стосуються предмета доказування в справах про злочини неповнолітніх."
  1. 2. ОСОБЛИВОСТІ ДОСУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО ЗЛОЧИНИ НЕПОВНОЛІТНІХ
    особливості щодо неповнолітніх: порушення кримінальної справи і досудового слідства. Особливості провадження в стадії порушення кримінальної справи. Приймаючи від неповнолітнього заяву про вчинення злочину,слід пам'ятати, що кримінальна відповідальність за завідомо неправдивеповідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК) настає після досягненняособою 16років. У зв'язку з цим посадова особа
  2. 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
    особливості адміністративно-правових норм. 3. Види і структура адміністративно-правових норм. 4. Реалізація адміністративно-правових норм. 5. Дія адміністративно-правових норм в часі, в просторі, за ко лом осіб. 6. Джерела адміністративного права. Адміністративний договір як джерело адміністративного права. (ТуПоняття, особливості і види адміністративно-правових відносин. 102 8. Склад
  3. § 1. Криміналістична профілактика злочинів
    особливості їх характеристики, ознаки і способи їх підготовки, вчинення і приховування. Успішна профілактична діяльність слідчого залежить від ефективності провадження слідчих дій, до яких насамперед належать допит, огляд і призначення судових експертиз, а також тактичні операції, серед яких слід виділити такі, як виявлення обставин, що сприяли вчиненню злочину, що має виражену профілактичну
  4. § 3. Криміналістична характеристика злочинів
    особливості певного виду злочинів, які мають значення для їх виявлення і розкриття. Такі особливості називають криміналістично значущими. Для розробки наукових рекомендацій щодо виявлення і розкриття злочинів, всебічного, повного і об'єктивного дослідження пов'язаних з ними обставин необхідне не тільки узагальнення оперативно-розшукового і слідчого досвіду, практики судового розгляду
  5. § 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
    особливості зовнішності злочинця, однак можуть його впізнати. У цих випадках доцільно використовувати фоторобот, рисований суб'єктивний портрет тощо. Якщо потерпілій відома особа, яка вчинила злочин, слід з'ясувати все, що стосується характеру взаємин між нею та підозрюваним (чи не було підстав у підозрюваного вважати, що опір потерпілої був удаваним). При допиті необхідно з'ясувати, чи
  6. § 1. Криміналістична характеристика розкрадань
    особливості у механізмі злочинів, способах приготування до їх вчинення та приховування у сфері підприємницької діяльності, кредитування, приватизації та ін. Цьому сприяють також недоліки в установленому порядку грошового обігу, обліку матеріальних цінностей, звітності, документообігу та ін. Відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим
  7. 1. ПОНЯТТЯ ПРОТОКОЛЬНОЇ ФОРМИ ДОСУДОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАТЕРІАЛІВ (ПФДПМ)
    стосуються досудової діяльності. В суді провадження відбувається без спрощень. 2. Прискорена форма провадження - провадження здійснюєтьсяшвидше порівняно зі звичайним порядком: - протягом 10 (у виняткових випадках - 20) днів треба встановити ті самі обставини, що і під час досудового слідства, яке триваєпротягом 2 місяців і більше; - для судового розгляду кримінальної справи, порушеної
  8. Тема 10. Адміністративна відповідальність
    особливості, які притаманні тільки їй, а саме: - її підставою є адміністративний проступок; - вона накладається як на індивідуальні, так і колективні суб'єкти, винні у скоєнні адміністративного проступку; - врегульована нормами адміністративного права, які передбача ють вичерпний перелік адміністративних порушень, стягнень, державних органів, уповноважених на притягнення до відпові дальності; -
  9. 5. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ З АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ (для іспиту)
    особливості °* структури. 8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Ук раїні. 9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні. 10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. V Порядок дії в Україні законодавства СРСР і міжнародних дого їв- ворів. 11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністра тивного законодавства.
  10. 51. Показання свідків як засіб доказування.
    особливості, що визначаються їх віком, розумовим розвитком та психологічним станом, що зумовлений ходом судового засідання. Допит малолітніх і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності педагога або батьків, усинов-лювачів, опікуні», піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі. Ці особи мають можливість з дозволу суду станині свідкові запитання, а також