Головна |
« Попередня | Наступна » | |
1. Поняття франчайзингу |
||
Договір комерційної концесії (франчайзингу) - новий для нашого цивільного права 1. Досить широке поширення цього договору як у закордонній, так і у вітчизняній підприємницької практиці призвело до необхідності його прямого законодавчого закріплення (яке поки відсутня навіть у деяких розвинених правопорядках). Йдеться про оплатне придбання однією підприємцем (користувачем) у іншого підприємця, зазвичай - у комерційної організації зі сформованою, добре відомої споживачам діловою репутацією (правовласника), права на використання належних йому коштів індивідуалізації вироблених товарів, виконуваних робіт або послуг, а також охороняється комерційної інформації (ноу-хау) про технології відповідного виробництва та про надання консультаційної та іншої організаційної допомоги з тим, щоб товари та послуги користувача виступали на ринку в такому ж вигляді, як і аналогічні товари та послуги право-власника. Таким чином, підприємець-користувач у відносинах зі своїми контрагентами-споживачами виступає під маскою правовласника, оформляючи результати своєї діяльності його атрибутикою, давно зарекомендувала себе на ринку відповідних товарів або послуг. Своїм клієнтам він намагається показати, що вони купують товар або отримують послугу, абсолютно тож- 1 Терміном "франчайзинг" ("франшиза") в середньовічній Франції позначалася куплена у короля привілей (право) здійснення певної діяльності . У сучасному розумінні франчайзинг, який розвинувся в минулому столітті в США, - отримане одним підприємцем у іншого дозвіл на комерційне використання комплексу належать останньому виняткових та інших прав. Для ГК законодавцем було прийнято достатньо умовне поняття "комерційна концесія" (у римському праві concessio - спеціальний дозвіл, який держава давала товариству) як найбільш відповідне за змістом англійському "franchising" (в початкових проектах ЦК, а також у Модельному ГК для країн СНД цей інститут іменувався "комплексної підприємницької ліцензією"). Саме так, наприклад, у нас і в інших країнах виникли діють під вивіскою відомих компаній деякі підприємства громадського харчування (ресторани "Макдоналдс" і "Піца-Хат"), готельного господарства (готелі "Шератон" , "Хілтон", "Холідей-Інн"), інші підприємства сфери обслуговування, виробники багатьох користуються попитом споживчих товарів (взуття, одягу, побутової техніки і т. д.), нерідко складові тепер об'єднані відповідною "вивіскою" величезні міжнародні мережі виробників або услугодатель. Всі вони не є дочірніми компаніями або філіалами правообла-дателя, а діють під його вивіскою вітчизняними (національними) підприємцями. Франчайзинг стосується або виробництва і збуту товарів (Produkt Distribution Franchising), або надання послуг (Business Format Franchising). Зазвичай виділяють такі його різновиди, як виробничий франчайзинг, збутової франчайзинг і франчайзинг у сфері обслуговування, а іноді також і торговий франчайзінг1. Такі відносини дуже вигідні їхнім учасникам. Початковий правовласник розширює межі свого впливу не тільки без яких би то не було додаткових витрат (на відкриття філій, створення спільних або дочірніх компаній і т. п.), а й отримує прибуток у вигляді плати від користувача, а також великі можливості контролю за його виробничо-комерційною діяльністю. Останній же виходить на сформований ринок у формі вже відомого, зарекомендував себе споживачам виробника або услугодателя, не несучи при цьому витрат на рекламу та інші маркетингові заходи, але використовуючи сформований стабільний попит на вироблені правовласником товари чи надані послуги. Тому франчайзинг характеризують як "вдалий союз розумної голови (правовласника) і при- лежнях посередності ". Разом з тим тут виникає проблема захисту інтересів споживача (услугополучателя), якому необхідно забезпечити отримання товарів або послуг такої ж якості, як і вироблених або надаваних початковим правовласником. Споживач не повинен страждати від підміни (заміни) одного услугодателя іншим, що використовують чужу вивіску. Крім того, угоди учасників франчайзингу можуть містити й деякі умови, по суті, монополістичного характеру, прямо або побічно обмежують конкуренцію на ринках збуту відповідних товарів чи послуг1. Облік цих обставин складає основу законодавчого регулювання інституту франчайзингу. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 1. Поняття франчайзингу " |
||
|