Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том II. Напівтім 1: Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 2000. -704с., 2000 - перейти до змісту підручника

1. Поняття ноу-хау



Крім функції встановлення режиму використання об'єктів інтелектуальної власності цивільне право виконує зовні схожу функцію щодо об'єктів необщедоступной (конфіденційної) інформації (ноу-хау), що охороняється тільки від незаконного отримання її третіми особами.
Інформація складає службову або комерційну таємницю у випадку, коли вона має дійсну або потенційну комерційну цінність в силу невідомості її третім особам, до неї немає вільного доступу на законній підставі та власник інформації вживає заходів до охорони її конфіденційності (п. 1 ст. 139 ЦК).
Особи, що незаконними методами одержали подібну інформацію, зобов'язані відшкодувати завдані збитки. Такий же обов'язок покладається на працівників, розголосили службову або комерційну таємницю всупереч трудовому договору (контракту), і на контрагентів, які зробили це всупереч цивільно-правовим договором.
Таким чином, функція використання ноу-хау реалізується шляхом закріплення за розробниками ноу-хау (володарями службової або комерційної таємниці) НЕ виключного права на ноу-хау, а права на нерозголошення їх конфіденційної інформації із забороною її отримання третіми особами незаконними методами під загрозою відшкодування збитків.
Стаття 139 ЦК, що визначає правовий режим конфіденційної інформації у вигляді службової та комерційної таємниці, не вживає (на відміну від аналогічної за змістом ст. 151 Основ цивільного законодавства Союзу РСР і республік 1991 р.) термін " ноу-хау "і прямо не говорить про право самого володаря на використання необщедоступних відомостей. Однак подібні відомості в усьому світі зазвичай іменуються ноу-хау (від англійського "khow-how" - "знати як", тобто "знати, як щось зробити"). Виключного права у володаря ноу-хау действи-
тельно не виникає, але можливість фактичного використання ним самим такої інформації презюміруется.
У цьому плані з інститутом ноу-хау немає особливих проблем. Зрозумілі й способи захисту інтересів володарів ноу-хау від кримінальних вторгнень в сферу їх конфіденційної інформації. Незаконне отримання та розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю, переслідується в кримінальному порядку. Збирання подібних відомостей шляхом викрадення документів, підкупу чи погроз, а також іншим способом з метою розголошення чи незаконного використання цих відомостей карається штрафом в розмірі від ста до двохсот мінімальних розмірів оплати праці або в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період від одного до двох місяців або позбавленням волі на строк до двох років. Аналогічні, але більш суворі заходи тягнуть незаконні розголошення або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю, без згоди їх власника, скоєні з корисливої ??або іншої особистої зацікавленості і завдали великих збитків (ст. 183 ЦК). Подібні кримінально карані діяння традиційно називають промисловим шпигунством.
Набагато складніше, у тому числі в теоретичному аспекті, проблеми легальної передачі ноу-хау та захисту майнових інтересів його власника в цивільно-правовому порядку. Необхідно уточнити, що служить правовою передумовою передачі ноу-хау і чи можуть існувати первинні і похідні способи його придбання. Це тим більше важливо, що комерційний оборот ноу-хау перевершує за обсягом оборот патентних ліцензій.
У всьому світі в останні роки обсяг ноу-хау в комерційному обороті постійно зростає. За статистикою "чисті" патентні ліцензії складають двадцять відсотків, обсяг "змішаних ліцензій" (патентна ліцензія плюс передача ноу-хау) - п'ятдесят відсотків, а частка договорів про передачу ноу-хау - тридцять відсотків. У режимі ноу-хау зазвичай функціонує насамперед технічна інформація. Більш того, в даний час в розряд ноу-хау нерідко переходять патентоспроможні винаходи, причому одні з найбільш цінних з числа таких винаходів.
Постійне збільшення подібних технічних досягнень в масиві ноу-хау пояснюється, по-перше, ускладненням сучасних винаходів, що не дозволяє іноді описати їх в патентних заявках з повнотою, необхідною для їх практичного використання, по-друге , відомим кризою патентного права, тим, що в порушення діючих законів заявники навмисне не з-
лагают в заявках всіх даних, необхідних для застосування винаходів. По-третє, в розряд ноу-хау потрапляють також деякі винаходи, можливість патентування яких упущена внаслідок їх передчасного розголошення, а також технічні рішення, непатентоспроможним за законодавством, або, нарешті, винаходи, патентування яких недоцільно через високого ризику розкриття їх сутності за відсутності реальної можливості проконтролювати їх неправомірне використання (винаходи, застосовувані в різного роду експедиціях, експериментальних роботах і т. п.). Зрозуміло, до ноу-хау відноситься також в принципі непатентоспроможним інформація адміністративного, комерційного, фінансового, правового і тому подібного характеру. Викладене обумовлює необхідність більш чіткої регламентації правового режиму ноу-хау і договорів про його передачу.
Важливі й інші обставини. Для комерційної реалізації ноу-хау його розробники зазвичай рекламують ефект від застосування ноу-хау. Для цього вони організують демонстрацію застосування ноу-хау, залучаючи для підтвердження виробленого ефекту вітчизняних і зарубіжних експертів. При цьому демонстрація ноу-хау створює ризик втрати його конфіденційності розробником. З іншого боку, набуваючи ноу-хау, покупець, сплативши винагороду, ризикує недоотримати в повному обсязі всі відомості, що становлять ноу-хау. Ці надзвичайно важливі проблеми також не можна вирішувати, не розібравшись в теоретичних аспектах правового режиму ноу-хау.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. Поняття ноу-хау "
  1. 5. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ З АДМІНІСТРАТІВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ (для іспіту)
    Поняття, види та Особливості ° * структурами. 8. Основні положення Концепції адміністратівної реформи в Ук раїні. 9. Основні напрямки реформування адміністратівного права в Україні. 10. Дія адміністратівної норми в часі, в просторі та за колом ОСІБ. V Порядок Дії в Україні законодавства СРСР и міжнародніх дого їв-ворів. 11. Поняття, види та основні Тенденції сістематізації адміністра тивного
  2. 8. Рекомендували ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "Адміністративне право України"
    поняття, зміст, реформа. - X., 1991. 137 98. Відношенні осіб Поняття правопорушення (проступку) по адміні ністративного законодавству. - М., 1988. 99. Сорокін В.Д. Проблеми адміністративного процесу. - М., 1968. 100. Сорокін В.Д. Адміністративно-процесуальне право. - М., 1972. 101. Старилов Ю.Н. Адміністративний договір: досвід законодав тельного регулювання в Німеччині / / Держава і
  3. Поняття, зміст і основні принципи виконавчої влади
    Поняття, зміст і основні принципи виконавчої
  4. 1. Поняття виконавчої влади, її зміст і прізнакі.2. Основні функції виконавчої власті3. Основні принципи організації та функціонування виконавчої котельної власті.4. Співвідношення понять "державне управління" і "виконавчої-нительная владу".
    Понять "державне управління" і "виконавчої-нительная
  5. 4. Державне управління
    поняття, ніж виконавча влада. 2. Вузьке розуміння - це адміністративна діяльність органів виконавчої влади. Сюди відноситься практична діяльність Прези-дента, Уряду, федеральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади суб'єктів і т.д. У цьому розумінні державне управління та виконавча влада
  6. 1. Поняття адміністративного права, його предмет.2. Метод адміністративного права.3. Джерела адміністративного права.4. Система адміністративного права.5. Співвідношення адміністративного права з суміжними галузями права.
    1. Поняття адміністративного права, його предмет.2. Метод адміністративного права.3. Джерела адміністративного права.4. Система адміністративного права.5. Співвідношення адміністративного права з суміжними галузями
  7. 1. Поняття адміністративно-правових норм.2. Види адміністративно-правових норм.3. Поняття адміністративно-правових отношеній.4. Види адміністративно-правових отношеній.5. Підстави виникнення, зміни та припинення адмініст-ративно-правових відносин.
    1. Поняття адміністративно - правових норм.2. Види адміністративно-правових норм.3. Поняття адміністративно-правових отношеній.4. Види адміністративно-правових отношеній.5. Підстави виникнення, зміни та припинення адмініст-ративно-правових
  8. Поняття і види суб'єктів адміністративного права
    Поняття і види суб'єктів адміністративного
  9. 1. Поняття суб'єктів адміністративного права.2. Види суб'єктів адміністративного права.
    1. Поняття суб'єктів адміністративного права.2. Види суб'єктів адміністративного
  10. 1. Поняття і види органів виконавчої власті.2. Президент і його повноваження у сфері виконавчої власті.3. Федеральні органи виконавчої влади. 4. Органи виконавчої суб'єктів РФ.
    1. Поняття і види органів виконавчої власті.2. Президент і його повноваження у сфері виконавчої власті.3. Федеральні органи виконавчої власті.4. Органи виконавчої суб'єктів