Набуття правосуб'єктності процесуального представника і здійснення його функцій можливе за наявності відповідних повноважень, підтверджених визначеними в ЦПК і належно оформленими документами (статті 113, 114 ЦПК).
Повноваження членів колегіальних органів управління кооперативними організаціями, їх об'єднаннями, іншими громадськими організаціями підтверджуються випискою з протоколу засідання належного органу управління, що уповноважив вести справу в суді.
Повноваження працівників підприємств, установ, організацій підтверджуються довіреністю від імені підприємств, установ, організацій; уповноважених профспілок - довіреністю відповідного профспілкового органу; адвокатів - ордером, виданим юридичною консультацією; інших осіб - довіреністю чи усною заявою довірителя із занесенням її до протоколу судового засідання (ст. 113 ЦПК). Зазначені документи набувають юридичної сили повноважень на ведення справи в суді за умови належного їх оформлення відповідно до ст. 114 ЦПК. Довіреності громадян посвічуються нотаріально або на підприємстві, в установі, організації, де вони працюють, або в управлінні будинками, житлово-комунальному підприємстві за місцем проживання; військовослужбовців - у відповідній військовій частині; осіб, які мешкають у населених пунктах, де немає нотаріальних контор, - у виконавчому комітеті міської, селищної чи сільської ради; осіб, які перебувають на лікуванні, - у відповідному лікувальному закладі. Довіреності осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, можуть бути посвідчені начальниками місць позбавлення волі.
Письмові довіреності від імені підприємств, установ, організацій видаються за підписом власника чи керівника уповноваженого ним органу з прикладенням печатки підприємства, установи, організації, а від кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій - за підписом посадових осіб, уповноважених статутом (положенням), з прикладенням печатки організації (ст. 114 ЦПК).
Повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, всіх процесуальних дій, крім передачі справи до третейського суду, повної або часткової відмови від позовних вимог; визнання позову; зміни предмета позову; укладення мирової угоди; передачі повноважень іншій особі (передоручення); оскарження рішення суду; подачі виконавчого листа до стягнення, одержання присудженого майна або грошей. Право на здійснення представником кожної із зазначених процесуальних дій повинно бути спеціально обумовлено у виданій йому довіреності (ст. 115 ЦПК).
Обсяг повноважень представника визначається при договірному (добровільному) представництві особою, в інтересах якої діє представник (довіритель), у всіх інших випадках - законом чи статутом відповідної організації, положенням про неї.
Повноваження законних представників на ведення справи в цивільному процесі стверджуються: батьків, усиновителів - паспортом, свідоцтвом про народження неповнолітніх дітей, документом про всиновлення; опікунів і піклувальників - посвідчуючим документом органу опіки і піклування, яким є рішення про опіку і піклування, прийняте державною адміністрацією районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчими комітетами міських чи районних у містах, сільськими, селищними радами (ст. 129 КпШС).
Законні представники мають право вчиняти всі ті процесуальні дії, виконувати які могли б особи, котрих вони представляють, якщо вони мали б цивільну процесуальну дієздатність. Вони можуть без окремих на то повноважень виконувати розпорядчі дії, визначені ст 115 ЦПК, за окремими випадками, передбаченими КпШС України. Стаття 145 КпШС забороняє опікуну, а ч. З ст. 7 Закону України від 26 квітня 2001 р. «Про охорону дитинства» батькам і особам, які їх замінюють, без дозволу органів опіки і піклування укладати угоди, зокрема, договори які підлягають нотаріальному посвідченню і спеціальній реєстрації; відмовлятися від належних підопічному майнових прав, ділити майно, розділяти чи обмінювати житлову площу, видавати письмові зобов'язання тощо. Органи опіки і піклування вправі, якщо це необхідно для захисту прав підопічних, обмежити право одного з батьків або опікуна (піклувальника) розпоряджатися вкладом, внесеним будь-ким на ім'я підопічного.
Опікуну і піклувальнику, їх дружинам і близьким родичам забороняється укладати угоди з підопічними. Вони також не вправі представляти осіб, які перебувають у них під опікою і піклуванням, при укладені угод або веденні судових справ між підопічним і дружиною опікуна чи піклувальника та їх близькими родичами. Опікун і піклувальник не мають права здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від його імені порукою (ст. 146 КпШС). Отже, здійснення процесуальними представниками повноважень в цивільному процесі, визначених ст. 115 ЦПК, повинно узгоджуватися з правилами статей 145, 146 КпШС.
Цивільний процесуальний представник зобов'язаний сумлінно вести справу в суді, користуватися належними йому правами і виконувати цивільні процесуальні обов'язки. Посадові особи підприємств, установ, організацій, а також адвокати, які виконують функцію процесуального представника в цивільному судочинстві, за несумлінне ведення справи несуть дисциплінарну або громадську відповідальність (статті 117 ЦПК, 145 КЗпП, ст. 16 Закону «Про адвокатуру»).
|
- Тема 25. Цивільні процесуальні права іноземних громадян та осіб без громадянства
повноважень процесуального представника і консула, який виступає представником у цивільному процесі. Задача 2 Що таке судовий імунітет іноземної держави? На чому він ґрунтується і на кого поширюється? Нормативно-правові акти та література Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. - Х., 2001. Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. 1. Боротьба зі злочинністю
- Слідчі дії
повноваженнями (ст. 114 КПК) не зобов'язаний доводити, чому виконати ту або іншу слідчу дію він доручає в кожному конкретному випадку органу дізнання або слідчому іншої місцевості. Співробітники міліції як представники органу дізнання мають право провести слідчі дії: в повному обсязі тільки після порушення кримінальної справи про злочини, що не є тяжкими, до встановлення особи, яка вчинила
- 4. Нотаріальний процес і його стадії.
повноваження нотаріуса, які мають сприяти громадянам та юридичним особам у вчиненні нотаріального провадження - це право нотаріуса витребовувати необхідні документи у підприємств та установ. Складання проектів договорів - це також один із заходів сприяння громадянам у вчиненні нотаріального провадження і має розглядатись не відірвано від змісту нотаріального процесу, а як окрема нотаріальна дія,
- 5. Принципи діяльності нотаріату в Україні
повноваження представника (ст. 44 Закону), а посвідчуючи угоди і вчиняючи деякі інші нотаріальні дії - справжність підписів заінтересованих осіб (ст. 45 Закону). При посвідченні угод перевіряються дійсні наміри сторін (ст. 54 Закону). По-третє, для забезпечення об'єктивного підходу до вчинення нотаріальних дій Закон регулює певні обмеження у праві здійснення нотаріальних дій. Це необхідно, щоб
- 22. Загальні правила посвідчення угод (правочинів)
повноваження. Доручення, на якому базуються повноваження представника, подається нотаріусу. Нотаріус повинен ознайомитися з оригіналом доручення і визначити обсяг повноважень представника. Дійсність доручення, посвідченого у нотаріальному порядку, перевіряється за даними Єдиного реєстру доручень. Нотаріус не вимагає подання доручень на вчинення угод та інших дій від імені керівників юридичних
- 20. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин.
процесуальні правовідносини мають триелементну структуру: суб'єкт, об'єкт та гчіст. Субъект цивільних процесуальних правовідносин - це носій цивільних процесуальних прав та обов'язків. ЦПК поділяє суб'єктів на дві ірупи: суд та учасники цивільного процесу, а останніх своєю чергою,- на осіб, які беруть участь у справі (ст. 26 ЦПК), та інших учасників процесу (ст. 47 ЦПК). Основним критерієм
- 22. Суд - обов'язковий суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин. Склад суду. Відводи.
повноваження, які суворо визначені законом. Кожен суд наділений тільки йому притаманною юрисдикцією та комплексом повноважень. Юрисдикція як елемент цивільної процесуальної право-суб"сктності суду визначає сферу діяльності органів судової влади. Відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Особливість прояву
- 25. Поняття сторін в цивільному процесі. Процесуальні права та обов'язки сторін.
повноваження на відкриттяпровадження у справі - права на пред'явлення позову(статті 3, 118 ЦПК України), зустрічного позову (ст. 123 ЦПКУкраїни), вимоги про виправлення недоліків рішення судом,який його ухвалив (статті 219-221 ЦПК України); права апеляційного, касаційного оскарження судових рішень і ухвал(статті 292, 324 ЦПК України), про перегляд рішення, ухвали, що набрали законної сили, за
- 34. Поняття судового представництва та його види. Процесуальні повноваження представника.
повноваження на виконання деяких процесуальних дій щодо розпорядження об'єктом матеріального спору і процесу надаються довірителем (ст. 44 ЦПК України). Отже, цивільне процесуальне представництво - це такі юридичні відносини, за якими одна особа - представник - виконує на підставі повноваження, наданого йому законом, статутом, положенням або договором, процесуальні дії у цивільному судочинстві на
- 63. Пред'явлення позову. Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу.
повноважень якої о віднесено її розгляд та вирішення. У разі порушення вимоги про підсудність, суд повертає заяву та вказус, до якого суду слід звернутися позивачеві. Ця норма не обмежує права позивача, оскільки останній може звернутися до суду за належністю, де буде порушено цивільну справу і, відповідно, його права будуть захищені. Однак це положення цивільного процесуального закону може
|