Цивільні процесуальні правовідносини мають триелементну структуру: суб'єкт, об'єкт та гчіст.
Субъект цивільних процесуальних правовідносин - це носій цивільних процесуальних прав та обов'язків. ЦПК поділяє суб'єктів на дві ірупи: суд та учасники цивільного процесу, а останніх своєю чергою,- на осіб, які беруть участь у справі (ст. 26 ЦПК), та інших учасників процесу (ст. 47 ЦПК).
Основним критерієм визначення належності тою чи іншого суб'єкта цивільних процесуальних відносин до тої чи іншої ірупи, є зміст його діяльності та наявність юридичної заінтересованості. Тому доцільно провести поділ суб'єктів на три групи:
суд;
особи, які беруть участь у справі;
особи, які сприяють судовому розгляду та вирішенню спра
ви (інші учасники цивільного процесу).
Суд є обов'язковим суб'єктом цивільних процесуальних правовідносин. Специфіка його діяльності, призначення га правового статусу потребує віднесення його до окремої групи суб'єктів. Особливою властивістю цього суб'єкта є те, що він повинен бути безстороннім та об'єктивним. Для забезпеченим цього у законодавстві закріплений інститут відводу (самовідводу).
Основним призначенням сулу як суб'єкта цивільних процесуальних правовідносин є відправлення правосуддя, яке належить до його виключної компетенції. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами та особами не допускається.
Відповідно до ст. 18 ЦПК від імені суду виступає й суддя, який одноособово розглядає цивільну справу. Повноваження ми судді користуються також народні засідателі, які беруть участь у вирішенні справ, визначених законом.
Особи, які беруть участь у справі, - це учасники (суб 'ск-ти) цивільних процесуальних правовідносин, які наділені юридичною заінтересованістю, що визначас їхній правовий статус при розгляді та вирішенні цивільної справи.
У справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони та треті особи. У справах наказного та окремого проваджень ними с заявники та інші заінтересовані особи. Також особами, які беруть участь у справі, є їхні представники, орі лни іа особи, яким законом надано право за-хиіцаш права, свободи та інтереси інших осіб (сі. 26 ЦПК).
Особи, які беруть участь у справі, відрізняються від інших суб'єктів тим, що вони мають юридичну заінтересованість у результатах вирішення судом справи і у реалізації ухваленого по ній рішення. Заінтересованість особи може бути матеріально-правовою та (або) процесуальною.
Матеріально-правова заінтересованість - цс особиста ознака суб'єкта цивільних процесуальних правовідносин (особи, яка бере участь у справі), яка полягає у прагненні за допомогою судової діяльності поновити порушене, оспорене чи невизнане право, законний інтерес (отримати певне майно, благо, встановити певний стан, обставини) або навпаки, не допустити їх порушення. Матеріальпо-правовою заінтересованістю наділені виключно суб'єкти спірних матеріальних правовідносин.
Процесуальна заінтересованість - це функціональна ознака суб'єкта цивільних процесуальних правовідносин (особи, яка бере участь у справі), що полягає у прагненні досягти певного процесуального результату у формі відповідного судового рішення, що відповідає функціональному призначенню участі цього суб'єкта у розгляді та вирішенні цивільної справи. Процесуальною заінтересованістю наділені як суб'єкти матеріальних правовідносин, так і ряд учасників цивільного процесу, які беруть участь у справі, для виконання покладених на них функцій в силу закону, договору чи з іншої підстави.
Тому, зважаючи на наявність чи відсутність матеріально-правової заінтересованості у справі, осіб, які беруть участь у справі, можна поділити на дві групи:
особи, які захищають у процесі особисті інтереси - сторони та треті особи, оскільки вони наділені ш маїєріально-правовою, так процесуальною заінтересованістю у справі;
особи, які захищають інтереси держави, громади, групи осіб або конкретної особи. Такі суб'єкти мають виключно процесуальну заінтересованість у справі, не мають і, як правило, не повинні мати матеріальио-правової. Якщо вони мають таку заінтересованість, то виступати у відповідному процесуальному статусі не можуть, а повинні бути залучені у процес як сторона чи третя особа.
|
- 7. Принципи цивільного процесуального права, закріплені законодавством про судочинство в Україні.
цивільний процес по справі заінтересованих осіб та їх процесуальної діяльності (стадійність, змагальність, усність, безпосередність); неможливість процесуального сумісництва. Суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин не може в одній і тій самій справі перебувати більше, ніж в одному процесуальному становищі; усність (ст. 160 ЦПК). Розгляд справи провадиться усно, процесуальна діяльність
- 22. Суд - обов'язковий суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин. Склад суду. Відводи.
цивільних процесуальних правовідносин не є незмінним. Він залежить від обставин справи, предмета судового розгляду, характеру спірного матеріального правовідно-шення між сторонами, стадії (етапу) процесу та характеру процесуальних дій, які вчиняються в ході розвитку процесу, інших факторів. Проте один суб'єкт при цьому залишається незмінним - цс суд. Особливий статус суду як суб'єкта цивільних
- 16. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
цивільного процесуального права, виступають процесуальним засобом судового захисту цивільних, трудових, сімейних та інших прав, державних і громадських інтересів. Вони обумовлюються дією норм цивільного процесуального права, які впливають на поведінку осіб шляхом закріплення сукупності кореспондуючих між собою суб'єктивних цивільних процесуальних прав і обов'язків суду та учасників процесу,
- ВСТУП
суб'єктивних та об'єктивних прав, їх дійсного характеру та відмінності від інших норм права; зростаючої ролі цивільного процесуального права в демократичному правовому суспільстві, яке гарантує право всіх громадян на судовий захист, а також право на оскарження в суді дій посадових осіб; засвоєнні порядку розгляду й вирішення цивільних справ у загальних судах, третейських судах; розумінні
- Тема 2. Принципи цивільного
процесуального права
суб'єктивних прав та інтересів. Значення принципів зумовлюється їх впливом на нормотворчу діяльність, вони визначають основні форми й методи діяльності суду та інших учасників процесу при здійсненні правосуддя по цивільних справах. Принципи тісно взаємопов'язані і становлять систему, в якій кожен із них, будучи самостійним, не може існувати окремо від інших. Принципи класифікуються на групи за
- Тема 3. Цивільні процесуальні правовідносини
суб'єктів. Обов'язковим учасником усіх цивільних процесуальних правовідносин є суд, тому інші учасники процесу в цивільних процесуальних правовідносинах між собою не перебувають. Вони адресують свої вимоги суду і несуть перед ним обов'язки. Об'єднані єдиною метою - правильним і швидким вирішенням справи - цивільні процесуальні правовідносини складають по кожній справі єдину систему. По положенню
- Тема 6. Участь прокурора у цивільному процесі
суб'єктами цивільних процесуальних правовідносин. Прокурор займає особливе процесуальне становище у справі. Він виступає як посадова особа, а не як позивач, представник. Прокурор може брати участь у цивільному процесі в двох формах: ініціювання процесу; участь у справі, що вже почалася. Відповідно до ст. 13 ЦПК прокурор може брати участь у розгляді цивільної справи, порушеної за його заявою.
- Виклик до суду
суб'єктом спірного матеріального правовідношення, тобто не має права вимоги по спору або не зобов'язана відповідати по пред'явленому позову. Підвідомчість - визначення кола цивільних справ, які підлягають розгляду в суді. Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Підсудність - сукупність цивільних справ, які підлягають розгляду і вирішенню по суті в даній конкретній
- Тема 12. Адміністративний процес
цивільного), включає в себе як матеріальні, так і процесуальні адміністративні норми. Тобто, адміністративно-процесуальне право виступає як підгалузь адміністративного права. На сьогоднішній день можна стверджувати, що в Україні розвивається адміністративно-процесуальне право як самостійна галузь права, що характеризується своїм предметом і методом, своєю нормативно-правовою базою. Однак, це
- Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
цивільного, кримінального та інших). Адміністративно-правовий метод регулювання у своєму змісті охоплює сукупність правових способів (які також є методами, але більш конкретними), що застосовуються державою для забезпечення регулюючої дії впливу норм адміністративного права. 249 В цілому ж в адміністративному праві використовуються як загальні методи правового регулювання, так і спеціальні,
|