Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Ярошенко І. С.. Цивільне процесуальне право: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ,2003. - 159 с., 2003 - перейти до змісту підручника

Тема 2. Принципи цивільного процесуального права



Сутність і значення права найбільш яскраво проявляються в його принципах, які мають таку саму мету, що й право, забезпечують шляхи розвитку цієї галузі. З розвитком суспільства розвиваються і принципи цивільного процесуального права, вдосконалюючись з урахуванням потреб політичних і соціально-економічних перетворень, подальшого забезпечення гарантій захисту суб'єктивних прав та інтересів. Значення принципів зумовлюється їх впливом на нормотворчу діяльність, вони визначають основні форми й методи діяльності суду та інших учасників процесу при здійсненні правосуддя по цивільних справах. Принципи тісно взаємопов'язані і становлять систему, в якій кожен із них, будучи самостійним, не може існувати окремо від інших. Принципи класифікуються на групи за різними ознаками. За змістом та сферою поширення
на загальноправові (демократизм, гуманність, законність);
міжгалузеві (здійснення правосуддя виключно судом, рівність усіх громадян перед законом і судом, незалежність суддів і підкорення їх тільки закону, національна мова судочинства, гласність, об'єктивна істина). Це принципи цивільного процесуального, кримінального процесуального права та деяких інших галузей;
галузеві, які стосуються тільки цивільного процесуального права (диспозитивність, змагальність, процесуальна рівноправність сторін);
принципи окремих правових інститутів, які стосуються, наприклад, тільки інституту судового розгляду цивільних справ (безпосередність, усність).
За формою нормативного закріплення
конституційні;
закріплені в законодавстві про судочинство.
За роллю в регулюванні процесуально-правового становища суб'єктів правовідносин
принципи, які визначають процесуально-правову діяльність суду;
принципи, які визначають діяльність інших учасників процесу.
Найбільш поширена класифікація принципів за формою нормативного закріплення. У Конституції України закріплені такі принципи:
здійснення правосуддя виключно судами (ст. 124);
принцип територіальності (ст. 125);
участь народу в здійсненні правосуддя (ст. 124). Цей принцип не реалізований у цивільному процесуальному праві, оскільки розгляд цивільних справ здійснюється професійними суддями;
виборність і призначуваність суддів (ст. 128). Вперше на посаду професійного судді (на 5 років) призначає Президент України. Надалі судді судів загальної юрисдикції обираються Верховною Радою України безстроково;
здійснення правосуддя суддею одноособово, колегією суддів, судом присяжних (ч. 2 ст. 129);
незалежність та недоторканість суддів і підпорядкованість їх тільки закону (ст.ст. 126, 129). Незалежність суддів є проявом самостійності судової гілки влади, яка діє незалежно від законодавчої та виконавчої влад. У своїй діяльності судді незалежні й нікому не підзвітні. Вимоги і розпорядження суддів, при здійсненні ними своїх повноважень, обов'язкові для всіх. Але законодавець, проголошуючи незалежність суддів, встановив їх обов'язок дотримуватись Конституції та законів України;
здійснення правосуддя професійними суддями (ст. 127). На посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший 25 років, який має вищу юридичну освіту, певний стаж роботи в галузі права, володіє українською мовою та склав кваліфікаційний іспит;
законність (ст. 129). Правосуддя в Україні здійснюється у точній відповідності із законом. Дотримання законності при здійсненні правосуддя знаходиться в прямому зв'язку із чіткістю формулювань закону, які повинні виключати можливість їх різного трактування. Всі інші принципи, їх реалізація є гарантією принципу законності, оскільки порушення будь-якого із принципів є порушенням принципу законності, адже кожен із них закріплений у законі;
рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129). Всі громадяни мають рівну можливість брати участь у цивільному судочинстві, перебувати в правовому становищі позивача, відповідача, третьої особи і здійснювати свої суб'єктивні права й обов'язки. Правосуддя здійснюється на основі єдиного для всіх законодавства, в одному й тому самому процесуальному порядку, в точній відповідності із законом і з рівними гарантіями для кожної особи;
змагальність сторін (ст. 129);
гласність судового процесу (ст. 129);
державна мова судочинства (ст. 10). Судочинство в Україні здійснюється українською мовою. Особи, які беруть участь у справі і не володіють національною мовою, мають право робити заяви, давати показання, виступати в суді рідною мовою, користуватися послугами перекладача і знайомитися за його допомогою з усіма матеріалами справи. Особи, які входять до складу суду, повинні володіти мовою судочинства. Важливою гарантією даного принципу є обов'язок суду пояснити особам, які беруть участь у справі, їх право виступати в суді рідною мовою, користуватися послугами перекладача. Порушення принципу національної мови судочинства є серйозним порушенням процесуального закону;
забезпечення апеляційного оскарження рішення суду (ст. 129);
доступність і гарантованість судового захисту прав і свобод людини (ст.ст. 8, 32, 55, 59, 129);
публічність (ст.ст. 3, 19, 121);
недоторканість людини (ст.ст. 3, 29). У цивільному судочинстві України забороняється посягати на свободу й гідність учасників процесу. Не допускаються такі примусові заходи, як арешт боржника, його особистий обшук, обмеження територіального пересування тощо.
таємниця листування, телефонних розмов і т. д. (ст. 131).
Законодавство про судочинство закріплює такі принципи:
диспозитивність. Цей принцип є багатоплановим і має декілька складових - ініціювання судового процесу заінтересованою особою; сторони судового процесу самостійно надають судові докази, здійснюють їх пошук і звертаються за допомогою до держави лише в тому випадку, коли особа не може самостійно розв'язати проблему отримання і надання доказів; сторони самостійно доводять суду переконливість своїх доказів і здійснюють попередній правовий аналіз; сторони зобов'язуються законом попередньо повідомляти суд та іншу сторону про наявність доказів, джерела їх надходження, аргументи заперечень; передбачається відповідальність у різних формах за порушення будь-якою зі сторін обов'язків, викладених у попередньому пункті;
об'єктивна істина (ст. 202 ЦПК). Змістом цього принципу є відповідність висновків суду, викладених у рішенні, дійсним обставинам справи;
раціональна процесуальна форма. Вона полягає у створенні найбільш сприятливого порядку для процесуальної діяльності суду, для доступу в цивільний процес по справі заінтересованих осіб та їх процесуальної діяльності (стадійність, змагальність, усність, безпосередність);
неможливість процесуального сумісництва. Суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин не може в одній і тій самій справі перебувати більше, ніж в одному процесуальному становищі;
усність (ст. 160 ЦПК). Розгляд справи провадиться усно, процесуальна діяльність суддів і учасників процесу відбувається в словесній формі. Усна форма судового розгляду сприяє реалізації вимог принципу гласності й безпосередності;
безпосередність. Суди при розгляді справи повинні, як правило, сприймати докази по справі з першоджерел і досліджувати їх безпосередньо;
процесуальна рівність сторін (ст. 103 ЦПК). Цей принцип встановлює для сторін рівні можливості для здійснення ними своїх процесуальних прав і виконання обов'язків .
Порушення будь-якого із принципів цивільного процесуального права призводить до відміни судового рішення. Література 1. Конституція України. - К., 1996. 2. Закон України «Про судоустрій» від 7 лютого 2002 р. 3. Основные принципы гражданского процесса / М. К. Треушников, И. В. Логинов и др. - М., 1991. 4. Омельченко М. П. Принцип об'єктивної істини цивільного процесуального права України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - К., 1996. 5. Штефан М. Й. Цивільний процес. - К., 2001. 6. Кузьменко С. Г. Цивільний процес в вопросах и ответах. - Донецк, 1998. 7. Шишкін В. Диспозитивність - принцип судочинства // Право України. - 1999. - № 6. - С. 10-15.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Тема 2. Принципи цивільного процесуального права"
  1. Тема 2. Принципи цивільного процесуального права
    тема принципів цивільного процесуального права України та їх класифікація. 3. Конституційно-правові принципи цивільного процесу в Україні. 4. Принципи, що закріплені в законодавстві про судочинство. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Скласти схему принципів цивільного процесуального права України. Розкрити зміст поняття неможливості процесуального сумісництва. Записати можливі варіанти складу суду по
  2. Виклик до суду
    тема правових норм, які регулюють діяльність і пов'язані з нею процесуальні відносини суду та інших учасників судової справи, що виникають при здійсненні судом правосуддя по цивільних справах. Ціна позову - грошова сума в гривнях, яка відображає матеріально-правову вимогу позивача до відповідача. ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Поточний контроль знань студентів є засобом виявлення
  3. Тема 12. Адміністративний процес
    тематизоване, хоча таке завдання ставиться в Концепції реформи адміністративного права, зокрема, прийняття Адміністративно-процесуального кодексу, Адміністративно-процедурного (процеду-рального) кодексу. Поки що адміністративно-процесуальні норми знаходяться у різноманітних джерелах. Серед них є такі, що передбачають тільки адміністративно-процесуальні норми: Положення про складання і введення
  4. ВСТУП
    темами, які передбачені навчальною програмою, у формі співбесід, дискусій з питань, що виносяться на розгляд за конкретною темою, аудиторних конференцій, запитань та відповідей, ділових ігор, вирішення проблемних ситуацій і практичних завдань тощо, а також аналізу узагальнень юридичної практики. Плани семінарських занять включають основні питання тем, які виносяться на розгляд. До кожної теми
  5. Тема 4. Сторони в цивільному процесі
    принципах. Процесуальні обов'язки сторін розділяються на загальні (що стосуються будь-якої справи) і спеціальні (пов'язані з певною категорією справ). Згідно зі ст. 104 ЦПК позов може бути пред'явлений одночасно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Це називається процесуальною співучастю. Процесуальну співучасть розрізняють за формами: активна - кілька позивачів пред'являють позов
  6. Тема 14. Доказування і докази в цивільному процесі
    принципу безпосередності, в силу якого суд досліджує обставини справи в основному із першоджерел (ст. 50 ЦПК). Але закон не виключає можливості подання копій письмових доказів, які засвідчені у встановленому порядку. Однак за наявності копії суд у будь-який час до винесення судового рішення має право за клопотанням учасників справи або з власної ініціативи вимагати надання оригіналу. Оригінали
  7. Тема 15. Порушення в суді цивільної справи
    принципів процесуальної рівності сторін та рівності громадян перед законом і судом. Література 1. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. - Х., 2001. 2. Штефан М. Й. Цивільний процес. - К., 2001. 3. Кузьменко С. Г. Цивільний процес в вопросах и ответах. - Донецк, 1998. 4. Анісімова Л. І. Зустрічний позов та заперечення проти позову // Правознавство. - 1961. -
  8. Тема 21. Провадження в апеляційній інстанції
    принципу справедливості. Література 1. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. - Х., 2001. 2. Закон України «Про судоустрій» від 7 лютого 2002 р. 3. Постанова пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами України цивільних справ у касаційному порядку» від 11 жовтня 1985 р. № 2. 4. Штефан М. Й. Цивільний процес. - К., 2001. 5. Лесницкая Л. Ф.
  9. Тема 22. Провадження в касаційному порядку
    принципу інстанційності; до скарги повинні додаватися копії судових рішень, ухвал, постанов у справі; аргументовано наведені й проаналізовані обставини справи, що свідчать про незаконність і необґрунтованість постановлених у ній судових актів, за необхідністю подані додаткові матеріали про це. Після закінчення строку на касаційне оскарження суд надсилає касаційну скаргу чи подання разом зі
  10. Тема 2. Механізм адміністративно-правового регулювання
    тема. Співвідношення адміністративного права та адміністративного законодавства. Поняття, ознаки і види адміністративно-правових відносин. Підстави виникнення адміністративно-правових відносин та їх класифікація. Обов'язковим елементом механізму адміністративно-правового регулювання виступають адміністративно-правові норми, тобто правила поведінки, які встановлюються або санкціонуються