Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоАдміністративне право України → 
« Попередня Наступна »
Конспект лекций по административному праву Украины, 1998 - перейти до змісту підручника

Тема 2. Механізм адміністративно-правового регулювання

Поняття і елементи механізму адміністративно-правового регулювання.
Поняття, структура і види адміністративних норм. Дія адміністративних норм в часі, в просторі, за колом осіб.
Поняття джерел адміністративного права, їх види та система. Співвідношення адміністративного права та адміністративного законодавства.
Поняття, ознаки і види адміністративно-правових відносин. Підстави виникнення адміністративно-правових відносин та їх класифікація.
Обов'язковим елементом механізму адміністративно-правового регулювання виступають адміністративно-правові норми, тобто правила поведінки, які встановлюються або санкціонуються державою і є обов'язковими для виконання. Адміністративно-правові норми займають особливе місце в системі права не тільки України, але й інших держав, оскільки вони регулюють особливі суспільні відносини - відносини у сфері державного управління, тобто забезпечують організацію і діяльність державного апарату, взаємовідносини людини і держави та ін. Слід особливу увагу звернути на те, що в умовах адміністративної реформи адміністративно-правові норми повинні відіграти важливу роль в утвердженні конституційного постулату: у взаємовідносинах людини з державою, в особі державних органів центральною постаттю виступає людина.
Слід мати на увазі, що адміністративно-правові норми досить різноманітні, їх можна класифікувати на різні види в залежності від підстави класифікації, зокрема:
14
. за змістом - матеріальні І процесуальні;
за часом дії - постійні і тимчасові;
за юридичною силою - норми законів і норми підзаконних нормативних актів;
за адресатами - такі, що регулюють діяльність державних органів і їх службовців, недержавних утворень, громадян;
за методом дії - на заборонні, зобов'язуючі, рекомендаційні, стимулюючі, уповноважуючі; -; за дією в просторі - загальні і місцеві;
за дією за колом осіб - загальні і спеціальні та ін.
Вивчення сутності адміністративно-правових норм неможливе без уяснення їх структури, тобто внутрішньої побудови, яку складають: гіпотеза, диспозиція, санкція. Слід мати на увазі, що гіпотеза - це такий елемент адміністративно-правової норми, в якому зазначаються умови, обставини у сфері державного управління, з настанням яких норма реалізується. Особливістю адміністративних норм, в частині структури, є те, що гіпотеза в них часто відсутня. Гіпотеза може бути абсолютно визначеною або відносно визначеною, простою або складною.
Диспозиція - це основна частина норми, в якій зазначаються права або обов'язки учасників адміністративно-правових відносин. Характерною особливістю диспозиції є те, що вона має імперативний характер, тобто встановлене правило поведінки не може бути змінене за згодою учасників управлінських відносин. Диспозиція може мати посилковий (коли необхідно звернутися до іншого нормативного акту) і дозвільний (коли законодавець дозволяє учасникам відносин встановлювати правила поведінки у сфері державного управління) характер і може мати абстрактну або казуїстичну форму.
Санкція являє собою таку частину норми, в якій зазначаються заходи адміністративно-правового примусу у разі невиконання учасниками управлінських відносин своїх обов'язків (див. статтю 24 КпАП України).
Джерела адміністративного права являють собою зовнішню форму виразу адміністративних норм. Слід зазначити, що з чотирьох відомих джерел права (правовий звичай, правовий прецендент, нормативний договір, нормативно-правовий акт) основним джерелом адміністративного права, проте не єдиним, є нормативно-правовий акт, який може бути у формі:
15
закону (Конституція України, кодекси (КпАП, Митний, Повітряний та ін.), Основи законодавства Україні про культуру, Основи законодавства України про охорону здоров'я, закони);
підзаконного нормативного акту ( укази та розпорядження Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні накази, інструкції центральних органів виконавчої влади, нормативні акти місцевих органів державної виконавчої влади, нормативні акти органів місцевого самоврядування з питань делегованих повноважень, нормативні накази керівників державних підприємств, установ та організацій).
Крім того, відповідно до статті 9 Конституції України міжнародні договори, що містять норми адміністративного права, також є джерелом адміністративного права.
Одним із засобів удосконалення механізму адмінстративно-право-вого регулювання є систематизація адміністративного законодавства, направлена на впорядкування чинних інститутів даної галузі права, усунення протиріч у змісті правових норм, вилучення застарілих та створення нових норм права, які відповідатимуть потребам суспільного розвитку. Основними формами систематизації виступають: кодифікація, інкорпорація, консолідація. Нині адміністративне законодавство кодифіковане лише частково. В процесі реформування адміністративного права ставиться завдання розробити та прийняти, зокрема: Адміністративно-процесуальний кодекс, Адміністративно-процедурний (процедуральний) кодекс, Кодекс про адміністративні проступки (див. Концепцію реформування адміністративного права).
При вивченні даної теми студентам слід звернути увагу на форми реалізації адміністративно-правових норм, а саме: використання, виконання, дотримання, застосування. Застосування, на відміну від інших форм, є державно-владною діяльністю, яка здійснюється при наявності певних умов і не залежить від бажання уповноваженого суб'єкта, як це має місце при використанні, дотриманні, виконанні.
Адміністративно-правові відносини є важливою складовою механізму адміністративно-правового регулювання. Будучи різновидністю правових відносин, вони мають такі ж ознаки, як останні. Поряд з цим, їм властиві певні особливості, зокрема: - обов'язковою стороною виступає державний орган або його посадова особа;
16
- права і обов'язки сторін цих відносин пов'язані з діяльністю
органів державного управління;
- як правило, відносини будуються за принципом "влада-підпо-
рядкування";
- у випадку порушення адміністративно-правової норми відпові
дальність наступає перед державою;
- вони можуть виникати за ініціативою будь-якого суб'єкту адмі
ністративного права і, при цьому, згоди іншої сторони не треба;
- спори, які виникають між сторонами, в більшості випадків, роз
глядаються в адміністративному порядку та ін.
Слід звернути увагу на класифікацію адміністративно-правових відносин, а саме: вертикальні і горизонтальні; матеріальні і процесуальні; регулятивні і охоронні; односторонні і двосторонні.
Структуру адміністративно-правових відносин складають: об'єкт (дія, поведінка людей, матеріальні предмети, речі), суб'єкт (громадяни, особи, державні органи, підприємства, установи, організації та ін.), зміст (сукупність прав і обов'язків сторін).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Тема 2. Механізм адміністративно-правового регулювання"
  1. 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
    тема адміністративного права 1. Історичний аспект становлення і розвитку адміністративного права. 12. Поняття адміністративного права. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права. 3. Поняття і сутність предмету адміністративного права. 4. Метод адміністративного права. 5. Співвідношення адміністративного права і адміністративного законодавства. 6. Роль і значення
  2. Тема 3. Суб'єкти адміністративного права
    механізм делегування повноважень. Слід мати на увазі, що при виконанні делегованих повноважень органи місцевого самоврядування підконтрольні відповідним органам виконавчої влади. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування регламентується Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації". В свою чергу, органи
  3. Тема 4. Державна служба та державні службовці
    механізму державного управління. Вона виникла за часів первісного суспільства і має багатовікову історію свого розвитку, її можна розглядати як вид суспільної діяльності, комплексний правовий інститут, правовий інститут адміністратив- 24 ного права, навчальну дисципліну. В Україні поки що не існує офіційно визнаної самостійної галузі права про державну службу як систему теорій, ідей, уявлень про
  4. Тема 17. Адміністративно-правове забезпечення управління національною безпекою
    тема органів управління національною безпекою та їх повноваження. Державна безпека як складова національної безпеки. Організаційно-правові *- '-' засади діяльності служби безпеки України та їх повноваження. ..; Охорона державного кордону. - Завдання внутрішніх військ у забезпеченні національної безпеки. ,;| Організаційно-правові засади забезпечення державної таємниці. -ц В
  5. Тема 22. Адміністративно-правове забезпечення управління економічною сферою
    тема органів ^1; управління економічною сферою та їхні повноваження. Форми і методи управління економічною сферою. вс ,? Державне регулювання підприємницької діяльності. й* Адміністративна відповідальність за порушення чинного законодавства у л сфері економіки. -~ г Економічна сфера (в юридичній літературі її часто називають "сфера господарської діяльності", "сфера народного
  6. Вступ
    тематизації та відтво-рення новаціиних процесів у підручниках та інших навчально-методичних матеріа-лах; створення оптимальної навчально-методичної бази для об'єктивного сприй-няття студентами й іншими категоріями освітян (магістрами, аспірантами, докто-рантами тощо) еколого-правових явищ, специфіки їх відображення в екологічному законодавстві та праві; 5) формування у студентської молоді
  7. Поняття екологічного права України
    тема екологічного права ще зовсім молоді. Еколого-правові погляди в українській науці мають вікову історію, яка бере свій початок ще з давніх часів. Переважна більшість території сучасної України на початок 1 тисячоліття нашої ери була вкрита лісом. Безмежні лісові масиви вкривали територію сучасного Прикарпаття, Полісся. Чернігівщина мала назву «лісної землі», ліси підхо-дили аж до Києва.
  8. Державна політика України у галузіохорони довкілля.
    тема, особливо у перехідний період повинна бути еластичною, тобто вміти швидко реагувати на зміни навколишніх компонентів, вміти пристосовуватися до змін занадто складного середовища. І це є дуже ефективним засобом подолання екологічної кризи та забезпечення природоохоронної функції держави. Основні напрями втілюватимуться за допомогою системи екологічного права. Правовий механізм має надати
  9. Поняття і особливості принципів екологічного права
    тема екологічного права другий - це ефективна система адміністративного контролю і регулювання, а третій - екологічна культура, що має вирости на базі загальної екологічної освіти"- наголошує В Костицький. Державна політика України у галузі охорони довкілля . Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки
  10. Вступ
    тематизації та відтворення новаціиних процесів у підручниках та інших навчально-методичних матеріалах; створення оптимальної навчально-методичної бази для об'єктивного сприйняття студентами й іншими категоріями освітян (магістрами, аспірантами, докторантами тощо) еколого-правових явищ, специфіки їх відображення в екологічному законодавстві та праві; 5) формування у студентської молоді виважених