Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Ярошенко І. С.. Цивільне процесуальне право: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ,2003. - 159 с., 2003 - перейти до змісту підручника

Тема 21. Провадження в апеляційній інстанції



За чинним законодавством суд другої (апеляційної) інстанції правомочний по скаргах осіб, які беруть участь у справі, перевіряти законність і обґрунтованість рішень та ухвал, що не вступили в законну силу. Інститут апеляційного оскарження постанов судів першої інстанції надає можливість зацікавленим особам досягати відміни або зміни відповідних актів, якщо вони вважають це необхідним. У ході розгляду скарг суд апеляційної інстанції має можливість виправити помилки, допущені при розгляді справи по суті. Апеляційне провадження характеризується такими ознаками:
особи-учасники справи при подачі апеляційних скарг вправі посилатися на будь-які обставини, які вони бажають представити для обґрунтування прохання про відміну або зміну рішення чи ухвали;
апеляційна перевірка правильності рішень досить ефективна, оскільки суд не зв'язаний волею осіб, які оскаржили рішення (ухвалу). При розгляді справи суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і в неоскарженій частині, а також стосовно осіб, які не подали скаргу. Суд не зв'язаний доводами касаційних скарг, а зобов'язаний перевірити скаргу в повному обсязі;
обсяг повноважень суду апеляційної інстанції дозволяє йому виправляти судові помилки, впливати на правовідносини учасників справи.
Значення даного інституту полягає в тому, що апеляційне оскарження постанов, які не вступили в законну силу, є однією із реальних гарантій здійснення права на судовий захист. Правом апеляційного оскарження наділені сторони, треті особи, законні представники, договірні представники, за умови оговорення цієї процесуальної дії в довіреності, яка видана довірителем, органи держави та місцевого самоврядування, прокурор може вносити апеляційне подання. Рішення Верховного суду України, а також місцевих судів по скаргах на неправильності у списках виборців та на дії органів та службових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень апеляційному оскарженню не підлягають, на них не може бути внесено подання прокурора. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом одного місяця з наступного дня після оголошення рішення. В такий самий термін може бути внесено апеляційне подання прокурора (ст. 292 ЦПК). Скарги, подання на ухвали суду першої інстанції подаються протягом 15 днів з наступного дня після їх ухвалення. Для осіб, які були учасниками справи, але фактично не були присутні в судовому засіданні й отримали копію рішення суду, десятиденний строк обчислюється з наступного дня після оголошення рішення, а не з дня отримання копії рішення. Днем надходження апеляційної скарги, подання є день подачі їх судді, здачі до канцелярії суду або на пошту. Подані після закінчення строку апеляційного оскарження скарги чи подання не розглядаються. Але за клопотанням особи, яка пропустила строк, суд може відновити даний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними. Апеляційну скаргу, подання у письмовому вигляді подають через суд першої інстанції, який вирішив справу. Одержавши апеляційну скаргу, подання, суд не пізніше наступного дня надсилає її особам, визначеним ст. 289 ЦПК. По закінченні апеляційного строку суд надсилає апеляційну скаргу (подання) та матеріали справи до суду другої інстанції. До апеляційної скарги, подання застосовуються вимоги ст. 139 ЦПК України. Вона повинна містити в собі:
назву суду, якому адресується скарга, подання;
відомості про особу, яка подає скаргу, подання, її місце проживання, поштовий індекс, номер засобів зв'язку;
повні й точні відомості про інших осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання, поштовий індекс, номер засобів зв'язку;
посилання на рішення, ухвалу, що оскаржується, та межі оскарження;
обґрунтування скарги, подання: вказівку на те, в чому полягає неправильність рішення (ухвали), обставини справи та закон, якими спростовується рішення, нові факти чи засоби доказування (які з певних причин не були досліджені), перелік використаних судом першої інстанції доказів, що підлягають дослідженню судом апеляційної інстанції;
прохання особи, яка подає скаргу;
перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги чи подання.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подавати додаткові матеріали, що стверджують або спростовують скаргу (подання). Прокурор, який вніс апеляційне подання, вправі до початку розгляду справи в суді відкликати, доповнити або змінити подання. Сторона, яка внесла скаргу, має право відмовитись від неї. Позивач має право відмовитись від позову або може бути укладена мирова угода. В цьому випадку суд скасовує постановлене рішення і закриває провадження в справі. В іншому випадку суд розглядає справу в апеляційному порядку. Повноваження суду апеляційної інстанції (ст. 311 ЦПК):
постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора. Це можливо, коли рішення є законним і обґрунтованим, тобто постановленим із дотриманням норм матеріального і процесуального права;
постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо встановлено порушення процесуального права, що перешкоджає суду апеляційної інстанції дослідити нові докази чи обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції;
постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закрити провадження у порушеній справі або залишити заяву без розгляду;
змінити або ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції має право: - відхилити скаргу; - скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої інстанції; - змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті. По справі, розглянутій в апеляційному порядку, суд постановляє ухвалу або рішення в дорадчій кімнаті.
Рішення або ухвала постановляється більшістю голосів, викладається у письмовому вигляді й підписується всім складом суду. Апеляційна ухвала повинна відповідати вимогам ст. 313 ЦПК. Зміст рішення суду апеляційної інстанції визначений ст. 314 ЦПК. Рішення чи ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку, переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Ухвали, постановлені в судовому засіданні та зафіксовані в протоколі, не можуть бути оскаржені окремо. Отже, при розгляді справ в апеляційному порядку вищестоящі суди перевіряють законність та обґрунтованість рішень і ухвал судів першої інстанції, які не набрали законної сили, виправляють зроблені ними помилки і цим самим сприяють правильному здійсненню правосуддя в цивільних справах і виконанню завдань по захисту прав і законних інтересів громадян, організацій і держави, утвердженню принципу справедливості. Література 1. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. - Х., 2001. 2. Закон України «Про судоустрій» від 7 лютого 2002 р. 3. Постанова пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами України цивільних справ у касаційному порядку» від 11 жовтня 1985 р. № 2. 4. Штефан М. Й. Цивільний процес. - К., 2001. 5. Лесницкая Л. Ф. Пересмотр решения суда в кассационном порядке. - М., 1975.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Тема 21. Провадження в апеляційній інстанції"
  1. ВСТУП
    темами, які передбачені навчальною програмою, у формі співбесід, дискусій з питань, що виносяться на розгляд за конкретною темою, аудиторних конференцій, запитань та відповідей, ділових ігор, вирішення проблемних ситуацій і практичних завдань тощо, а також аналізу узагальнень юридичної практики. Плани семінарських занять включають основні питання тем, які виносяться на розгляд. До кожної теми
  2. Тема 21. Провадження справ у апеляційній інстанції
    провадження та його основні риси. 2. Право апеляційного оскарження рішення, ухвали та внесення на нього подання. 3. Строки і процесуальний порядок апеляційного оскарження. 4. Ухвали та рішення суду апеляційної інстанції. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Визначити коло осіб, які мають право апеляційного оскарження рішення, ухвали суду першої інстанції. Скласти апеляційну скаргу до суду другої інстанції: -
  3. Виклик до суду
    тема правових норм, які регулюють діяльність і пов'язані з нею процесуальні відносини суду та інших учасників судової справи, що виникають при здійсненні судом правосуддя по цивільних справах. Ціна позову - грошова сума в гривнях, яка відображає матеріально-правову вимогу позивача до відповідача. ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Поточний контроль знань студентів є засобом виявлення
  4. 25. Поняття сторін в цивільному процесі. Процесуальні права та обов'язки сторін.
    провадження, без яких неможливий сам процес. Поняття сторін у цивільному процесі має безпосередній зв'язок з матеріальними правовідносинами. Ними є переважно його суб'єкти: покупець і продавець, кредитор і боржник, подружжя (розірвання шлюбу, поділ спільно нажитого майна, визначення місця проживання дітей тощо) - внаслідок порушення невизнання чи оспорювання їх суб'єктивного права чи
  5. 91. Право апеляційного оскарження та порядок його реалізації.
    провадження; заявників, інших заінтересованих осіб, їх представників - в справах наказного та окремого провадження. Таке право мають органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ст. 45 ЦПК) а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Об'єктом оскарження г рішення, ухвали суду першої інстанції, що
  6. 92. Підготовка та порядок розгляду справи апеляційним судом.
    провадження (ч. І ст. 304 ЦПК). У призначений для розгляду сирани час головуючий відповідно до ст. 163 ЦГ1К відкриваг судове засідання і оголошує, яка справа, за чигю скаргою та на рішення (ухвалу) якого суду розглядатиметься. Хоча така деталізація прямо не передбачена ЦПК, а вироблена судовою практикою, вона є досить важливою, оскільки ще до доповіді судді-доповідача усі присутні в залі судового
  7. Відповідач
    провадження в справі - права на пред'явлення позову (ст. 5 ЦПК), зустрічного позову (ст. 140 ЦПК), вимоги про виправлення недоліків рішення судом, який його постановив (статті 213-215 ЦПК); права апеляційного, касаційного оскарження судових рішень і ухвал (статті 290, 320 ЦПК), про перегляд рішення, ухвали, що набрали законної сили, за нововиявленими обставинами (ст. 3473 ЦПК), на пред'явлення
  8. 25. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
    провадження по справі, третя особа - вступає в порушену справу в суді, тому об'єднати цих осіб поняттям «позивач»2 було б неправильним. Назва третьої особи суто процесуальна - вона вступає у справу між двома сторонами, тому і одержала таку назву. Цивільний процес, який виник за позовом третьої особи до сторін, має відносну самостійність: його розвиток залежатиме від розвитку процесу між
  9. 2. ВИДИ ПІДСУДНОСТІ
    провадження (ст. 34 КПК). Ініціатива про це може виходити від голови місцевого суду, голови апеляційного суду, обласного прокурора (ч. З ст. 232 КПК). Усі ці злочини становлять велику суспільну небезпеку, є складними і мають важливе громадське значення. Це - кримінально-процесуальний аспект підсудності справ. Спеціальна (персональна, суб'єктна) підсудність визначається особливостями суб'єкта
  10. 1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
    провадження, касаційного провадження та провадження з перегляду судових рішень у порядку виключного провадження. Право учасників кримінального процесу на апеляційне оскарження судового рішення регламентовано п. 8 ч. З ст. 129 Конституції України, ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" та главами 29 і ЗО КПК. Апеляційне провадження - це стадія кримінального процесу, змістом якої є перегляд