Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Ярошенко І. С.. Цивільне процесуальне право: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ,2003. - 159 с., 2003 - перейти до змісту підручника

Тема 20. Окреме провадження



Окреме провадження - це один із трьох видів провадження в суді першої інстанції, в якому розглядається визначене законом коло справ, загальною рисою яких є відсутність у них спору про право і метою - встановлення юридичного факту або стану особи. У порядку окремого провадження суд розглядає і вирішує такі справи (ст. 254 ЦПК): 1) про визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним; 2) про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 21) про усиновлення дітей, які проживають в Україні; 3) про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану; 4) про встановлення фактів, які мають юридичне значення; 5) про відновлення прав на втрачені цінні папери; 6) про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх здійсненні. Особливості даного виду справ:
встановлюється стан або факт, але відсутній спір про право;
немає позову, справа починається заявою;
немає сторін;
коло заявників визначається законом (ст. 256 ЦПК);
немає мирової угоди, третіх осіб;
розглядаються за загальним правилом, але з урахуванням особливостей даного виду справ.
Справи окремого провадження розглядаються з участю заявника і заінтересованих осіб. Заявник - це особа, яка звернулася до суду із заявою про встановлення певних обставин або юридичного стану особи, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення особистих або майнових прав особи для здійснення іншою особою цих прав. Заінтересовані особи - це особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що повинні бути встановлені під час вирішення справ окремого провадження; майнові й особисті права яких залежать від юридичного факту, встановлення якого вимагає заявник; для яких після встановлення судом певного юридичного факту виникає обов'язок визначити й оформити правові наслідки та права заявника. Наприклад: у випадку встановлення факту перебування на утриманні у певної особи для оформлення пенсії у разі втрати годувальника заінтересованою особою буде відділ соціального захисту населення, який після встановлення даного факту повинен вирішити питання про призначення заявнику пенсії. Якщо ж такий факт установлюється для оформлення спадку, то заінтересованими особами будуть інші спадкоємці, оскільки в результаті його встановлення зменшується розмір спадкової частки у майні, яку б отримали спадкоємці за відсутності заявника, котрий вимагає оформлення своїх прав на це майно. Участь заінтересованих осіб у розгляді справ окремого провадження є одним із способів захисту прав громадян та інтересів держави. Ці особи не відносяться до категорії відповідачів чи третіх осіб, оскільки між ними і заявником відсутній спір про цивільне право. Рішення суду по справах окремого провадження не може бути підставою для пред'явлення вимог у порядку регресу до заінтересованих осіб. Участь у цивільному процесі заінтересованих осіб сприяє встановленню судом об'єктивної істини і винесенню рішення, яке відповідає фактичним обставинам справи. Тому залучення таких осіб до розгляду справ окремого провадження є обов'язком, а не правом суду. Невиконання цього обов'язку може призвести до відміни судового рішення. Хоча у справах окремого провадження і відсутній спір про цивільне право, це не дає підстав стверджувати, що певні докази по справі, на які посилається заявник, не можуть бути сумнівними. Тому заявник зобов'язаний доводити суду дійсність тих чи інших фактів, навіть коли їх ніхто не оспорює. У випадку виникнення між заявником і заінтересованими особами спору про право суд повинен залишити заяву без розгляду і пояснити заінтересованим особам їх право подати позов і , таким чином, порушити позовне провадження. Література 1. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. - Х., 2001. 2. Постанови пленуму Верховного суду України: «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» від 28 березня 1972 р. № 3; «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» від 31 січня 1992 р. № 2; «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 р. № 5; «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» від 7 липня 1995 р. № 12. 2. Штефан М. Й. Цивільний процес. - К., 2001.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Тема 20. Окреме провадження"
  1. Тема 20. Окреме провадження
    окремого провадження. 2. Справи, що розглядаються в порядку окремого провадження. 3. Особи, які беруть участь у справах окремого провадження. 4. Особливості розгляду судом справ окремого провадження. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Визначити особливості окремого провадження та його відмінності від позовного. Назвати всі відомі (можливі) приклади справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
  2. Виклик до суду
    тема правових норм, які регулюють діяльність і пов'язані з нею процесуальні відносини суду та інших учасників судової справи, що виникають при здійсненні судом правосуддя по цивільних справах. Ціна позову - грошова сума в гривнях, яка відображає матеріально-правову вимогу позивача до відповідача. ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Поточний контроль знань студентів є засобом виявлення
  3. Тема 11. Дисциплінарна відповідальність в адміністративному праві
    окремих галузях і сферах державного управління (див. Статут про дисципліну працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб, Дисциплінарний статут прокура тури України, Дисциплінраний статут органів внутрішніх справ та ін.). Дисциплінарне провадження являє собою врегульовану законодавством діяльність уповноважених суб'єктів щодо застосування дисциплінарних стягнень при
  4. Тема 12. Адміністративний процес
    тематизоване, хоча таке завдання ставиться в Концепції реформи адміністративного права, зокрема, прийняття Адміністративно-процесуального кодексу, Адміністративно-процедурного (процеду-рального) кодексу. Поки що адміністративно-процесуальні норми знаходяться у різноманітних джерелах. Серед них є такі, що передбачають тільки адміністративно-процесуальні норми: Положення про складання і введення
  5. Тема 13.Провадження в справах про адміністративні проступки
    окремих категорій адміністративних проступків): МК України, Закон "Про боротьбу з корупцією" та ін. Особливу групу складають підзаконні нормативні акти, які конкретизують норми КпАП та законів щодо розгляду окремих видів адміністративних справ: Правила розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства, Положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи, організації за
  6. ВСТУП
    темами, які передбачені навчальною програмою, у формі співбесід, дискусій з питань, що виносяться на розгляд за конкретною темою, аудиторних конференцій, запитань та відповідей, ділових ігор, вирішення проблемних ситуацій і практичних завдань тощо, а також аналізу узагальнень юридичної практики. Плани семінарських занять включають основні питання тем, які виносяться на розгляд. До кожної теми
  7. Тема 1. Предмет і система цивільного процесуального права
    тема правових норм, які регулюють діяльність і пов'язані з нею процесуальні відносини суду та інших учасників судової справи, що виникають при здійсненні правосуддя по цивільних справах. Предметом цивільного процесуального права є процесуальні дії і пов'язані з ними процесуальні відносини суду та інших учасників судової справи, що виникають при здійсненні правосуддя по цивільних справах, - тобто
  8. Тема 10. Підвідомчість цивільних справ
    окремого провадження, перелічені у ст. 254 ЦПК. Ця стаття встановлює три загальних критерія підвідомчості справ суду: 1) наявність спору про право; 2) суб'єктний склад; 3) зміст спору. Розрізняють чотири види підвідомчості цивільних справ суду: імперативну, умовну, договірну, альтернативну. Імперативна (виключна) - коли закон визначає категорично, що дана справа може бути розглянута тільки в
  9. Тема 11. Підсудність цивільних справ
    окремих ланок судової системи України на підставі виконуваних ними функцій. Згідно з правилами цієї підсудності місцевий суд, військовий суд гарнізону є судами першої інстанції, і вони виконують функцію розгляду і вирішення справ по суті. Інші суди виконують потрійні функції: розглядають і вирішують цивільні справи по суті (перша інстанція); перевіряють в апеляційному порядку законність і
  10. Тема 17. Судовий розгляд цивільної справи
    окремих процесуальних дій не допускається. Свідки видаляються із залу судового засідання у відведену для них кімнату до вирішення питань про відвід суддів і про можливість вирішення справи без осіб, що не з'явилися. Такий порядок має за мету усунути можливість впливу на показання свідків таких обставин, як вирішення судом питань по суті справи, а також пояснень сторін та інших учасників справи.
© 2014-2022  ibib.ltd.ua