| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Тема 13.Провадження в справах про адміністративні проступки |
||
|
Поняття і правові засади провадження в справах про адміністративні проступки. Завдання і принципи провадження в справах про адміністративні проступки. Поняття та класифікація доказів у провадженні в справах про адміністративні проступки. Поняття і предмет доказування в справах про адміністративні проступки. Учасники провадження. Строки у провадженні. Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні проступки. Заходи адміністративно-процесуального забезпечення. Провадження в справах про адміністративні проступки (далі - провадження) є складовою адміністративного процесу і відноситься до адміністративно-юрисдикційних проваджень. Особливістю данного провадження є те, що воно найбільш повно врегульовано нормами матеріального і процесуального адміністративного права. 52 Правовою засадою провадження є КпАП України (який визначає загальні засади), інші кодекси та закони (які визначають сообли-вості провадження щодо окремих категорій адміністративних проступків): МК України, Закон "Про боротьбу з корупцією" та ін. Особливу групу складають підзаконні нормативні акти, які конкретизують норми КпАП та законів щодо розгляду окремих видів адміністративних справ: Правила розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства, Положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи, організації за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (затв. пост. КМУ 14.12.1994 р.), Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування (затв. пост. КМУ від 14.04.1994р.), Положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи, організації за порушення нормативних актів про охорону праці (затв. пост. КМУ 17.09.1993 р.) та ін. При уясненні сутності провадження в справах про адміністративні проступки слід звернути увагу на завдання, які стоять перед ним, а саме: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне вияснення обставин кожної справи; вирішення кожної справи у відповідності до законодавства; забезпечення виконання постанови; виявлення причин і умов, які сприяють здійсненню адміністративних проступків, попередження проступків, виховання громадян у дусі дотримання законів. В юридичній літературі докази класифікуються за різними критеріями, а саме: прямі і непрямі, обвинувачувальні і оправдувальні, першорядні і похідні. В залежності від джерела і форми докази можна класифікувати на: 53 а) пояснення учасників (правопорушника, свідка, потерпілого та ін.), які приймаються в усній формі (наприклад, при порушенні правил дорожнього руху штраф накладається на місці без скла дання протоколу про адміністративний проступок); б) документи та речові докази, які є матеріальними носіями інфор мації (протокол про адміністративний проступок, протокол особис того догляду, покази технічних засобів, технічний паспорт, самогон та ін.). Учасників провадження слід відрізняти від суб'єктів провадження. До перших відносяться: особа, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілий, законні представники, адвокат, свідок, експерт, перекладач. Суб'єктами провадження є всі вище вказані учасники, перелік яких слід доповнити органом чи особою, що розглядає справу про адміністративний проступок (в юридичній літературі даний суб'єкт досить вдало називають "лідируючий суб'єкт"), тобто коло суб'єктів провадження ширше ніж коло учасників. Всіх суб'єктів провадження можна розділити на декілька груп, а саме: а) компетентні державні органи або посадові особи, які розгля владного характеру, складають правові документи (див. ст. ст. 218- 244/8 КпАП України); б) суб'єкти, які мають особисту зацікавленність у справі (особа, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілий, їх законні представники); в) особи й органи, які сприяють здійсненню провадження, вияв ленню об'єктивної істини (свідок, експерт); г) інші особи та органи, що сприяють виконанню постанови у справі, профілактиці адміністративних проступків. Здійснення провадження у справах про адміністративні проступки було б неможливим без спеціальних заходів адміністративно-процесуального забезпечення, серед яких виділяються: адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей, вилучення речей та документів (ст. ст. 260-266 КпАП України). При вивченні даних заходів слід, зокрема, провести розмежування між адміністративним затриманням та доставлениям порушника. Не 54 дивлячись на схожість, вони відрізняються за наступними ознаками: а) доставления являє собою примусове препровадження особи в службове приміщення, а адміністративне затримання передбачає короткочасне обмеження свободи дій і пересування порушника; б) закон чітко передбачає строк адміністративного затримання, стосовно доставления зазначається, що воно повинно бути проведе но у можливо короткий строк; в) доставления здійснюється більш широким колом осіб (ст. 259 КпАП України), ніж адміністративне затримання (ст. 262 КпАП України); г) адміністративне затримання, на відміну від доставления, оформ ляється протоколом. При вивченні даної теми слід особливу увагу звернути на розділи III і IV КпАП України. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Тема 13.Провадження в справах про адміністративні проступки" |
||
|
||