Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ


Кожен, кого засуджено за будь-який злочин, має право на те, щоб його засудження і вирок було переглянуто судовою інстанцією вищого рівня згідно із законом (ст. 5 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права).
В Україні судові рішення мають право переглядати апеляційні* та касаційний суди. Здійснюють вони це в межах стадій апеляційного провадження, касаційного провадження та провадження з перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.
Право учасників кримінального процесу на апеляційне оскарження судового рішення регламентовано п. 8 ч. З ст. 129 Конституції України, ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" та главами 29 і ЗО КПК.
Апеляційне провадження - це стадія кримінального процесу, змістом якої є перегляд за апеляціями сторін рішень місцевих судів, що не набрали чинності.
Світова практика знає два види апеляційного провадження: 1) повну; 2) неповну апеляцію.
Ознаки повної апеляції:
1) повторне дослідження доказів у повному обсязі;
* Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України "Про судоустрій України" апеляційними судами є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а також Апеляційний суд України. У разі необхідності замість апеляційного суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поширюється на декілька районів області.
308
надання суду нових доказів;
відсутність права на повернення справи до суду першої інстанції;
ухвалення нового рішення або залишення рішення судупершої інстанції без зміни.
Для неповної апеляції притаманні такі ознаки:
заборона посилатися на нові докази, не розглянуті судомпершої інстанції;
обмеженість дослідження доказів, яке в цілому грунтуєтьсяна аналізові письмових доказів;
можливість повернення справи до суду першої інстанції длянового розгляду справи по суті ухваленого рішення.
В Україні в 2001 р. запроваджено змішану форму апеляції, яка поєднує деякі риси повної та неповної, а також має ознаки, притаманні тільки для неї:
надання суду нових доказів;
ухвалення нового рішення або залишення рішення судупершої інстанції без зміни;
можливість повернення справи до суду першої інстанції длянового розгляду справи по суті ухваленого рішення;
можливість повернення справи прокуророві для провадженнядодаткового досудового слідства.
Апеляційне провадження не є обов'язковою стадією кримінального процесу. Вона має місце, тільки якщо хтось із представників сторін реалізує своє диспозитивне право на оскарження рішення суду першої інстанції.
Ця стадія посідає проміжне становище між стадією судового розгляду кримінальної справи і однією із наступних стадій:
виконання вироку (якщо вирок або постанову апеляційногосуду, постановлені ним в апеляційному порядку, не було оскаржено в касаційному порядку - п. 1 ч. 1 ст. 383 КПК);
касаційного провадження (якщо зазначені рішення апеляційного суду було оскаржено в касаційному порядку).
Стадія апеляційного провадження має таке значення:
апеляційне провадження є додатковою гарантією справедливості рішення місцевого суду;
провадження в апеляційній інстанції є гарантією від незаконного і необгрунтованого засудження підсудного або, навпаки,від залишення непокараними осіб, які вчинили злочини;
є гарантією прав і законних інтересів не тільки підсудного, ай потерпілого, цивільного позивача та інших учасників кримінального процесу;
є формою судового контролю за діяльністю судів нижчогорівня;
309
формує єдину судову політику, сприяючи підвищенню якостідосудового провадження і судового розгляду кримінальної справи.Таке функціональне призначення буде реалізовано тоді, коли вдержаві діятиме Апеляційний суд України. Створення цього судупередбачено ч. 6 ст. 25 Закону України "Про судоустрій України";
запобігає зверненню до виконання незаконних і необгрунтованих вироків;
забезпечує виправлення помилок, яких припустився суд першоїінстанції.
Процесуальна діяльність у стадії апеляційного провадження відповідає таким загальним положенням.
Свобода оскарження судових рішень. Зміст цього положенняполягає в тому, що право на оскарження рішення суду першоїінстанції є диспозитивним правом учасників (сторін), яким вониможуть вільно скористатися. Причому свобода учасників передбачає самостійне вирішення питання як про подання апеляції, її змінута доповнення, так і про її відкликання.
Перевірка як законності, так і обґрунтованості рішення судупершої інстанції. Суд апеляційної інстанції перевіряє:
правильність встановлення фактичних обставин справи;
правильність застосування кримінального закону;
дотримання норм кримінально-процесуального закону.
3. Перевірка законності та обгрунтованості судового рішення тільки в межах поданої апеляції. Це загальне положення має винятки:
не перевіряють висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінальної справи, які ніхто в судовому засіданніне оспорював і стосовно яких докази не досліджували (згідно з ч. Зст. 299 КПК сторони в судовому засіданні про це було попереджено);
якщо розгляд апеляції дає підстави для прийняття рішення накористь осіб, щодо яких апеляції не надійшли, апеляційний судзобов'язаний прийняти таке рішення.
4. Активна позиція апеляційного суду в доказуванні:
проведення цим судом судового слідства (п. 1 ч. 1 ст. 358 КПК);
можливість витребування додаткових доказів (п. 2 ч. 1 ст. 358КПК);
можливість давання доручень суду першої інстанції (п. 4 ч. 1ст. 358 КПК).
5. Заборона погіршення - це недопустимість погіршення становища засудженого, виправданого порівняно із положенням, встановленим вироком.
Винятки із цього загального положення встановлено у:
- ч. 1 ст. 378 КПК, згідно з якою суд апеляційної інстанції,скасувавши вирок суду першої інстанції, вправі постановити свійвирок і:
310
застосувати закон про більш тяжкий злочин, збільшити обсягобвинувачення (за умови, що засудженому було пред'явлено обвинувачення у вчиненні такого злочину чи у вчиненні злочину втакому обсязі і від цього обвинувачення він захищався в суді першоїінстанції);
застосувати більш суворе покарання;
скасувати необгрунтований виправдувальний вирок суду першоїінстанції;
скасувати рішення суду першої інстанції про звільнення засудженого від відбуття покарання;
- ч. 4 ст. 378 КПК, якою суду апеляційної інстанції надано право на скасування постанови про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру і постановлення своєї постанови у випадках:
необхідності кваліфікації суспільно небезпечного діяння якбільш тяжкого, якщо таке було зазначено у постанові слідчого прозакриття справи і застосування примусових заходів виховного характеру або про направлення справи до суду для вирішення питанняпро застосування примусових заходів медичного характеру;
застосування більш суворого виду примусових заходів виховного чи медичного характеру;
скасування необгрунтованої постанови суду про закриття справи щодо неосудного або неповнолітнього з тих мотивів, що вонине вчинили суспільно небезпечне діяння.
Такі рішення суд апеляційної інстанції може прийняти тільки за умови, що в апеляції прокурора, потерпілого чи його представника було поставлено питання про скасування вироку саме з цих підстав.
Короткостроковість термінів подання апеляції. Апеляцію подають протягом 15 діб із моменту проголошення рішення суду першоїінстанції, а засуджений, який перебуває під вартою, - в той самийстрок із моменту вручення йому копії вироку.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції відбувається у відкритому засіданні (за винятком випадків, передбачених ст. 20 КПК).
8. Обов'язковість виконання вказівок суду апеляційної інстанціїдля судів нижчого рівня, прокурора та органів розслідування.
ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 1:
1. У стадії апеляційного провадження переглядають тільки рішення місцевих судів, що не набрали чинності.
2. Подання апеляції є диспозитивним правом сторін судовогорозгляду. Тому питання про наявність стадії в структурі кримінального процесу залежить від реалізації сторонами свого права.
311
3. Перевірку законності та обгрунтованості судових рішень здійснює апеляційний суд тільки в межах поданої апеляції, за винятком випадків, якщо є підстави до прийняття рішень на користь осіб, які не подавали апеляцію.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ"
  1. 1. ПОНЯТТЯ, ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ТА ЗНАЧЕННЯ СТАДІЇ ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ПОРЯДКУ ВИКЛЮЧНОГО ПРОВАДЖЕННЯ'
    значено назву цієї стадії, замість слова "виключного" правильніше було б вживати "виняткового". Необхідність цього обгрунтовано Н. Р. Бобечко (див.: Бобечко Н. Р. Перегляд судових рішень в порядку виняткового провадження. - К., 2004). наявністю специфічних підстав для порушення провадженняз перегляду судових рішень; залежністю предмета перевірки судових рішень (їх законностій обгрунтованості) від
  2. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    поняття "компетенції" багато в чому втратило своє справжнє значення. Внаслідок цього в управлінській практиці повноваження в багатьох випадках формулюється розпливчасте, неконкретно, не існує чіткого розподілу завдань, функцій і відповідальності між різними органами і посадовими особами. Окремі органи часто дублюють один одного, що призводить до паралелізму та неузгодженості в роботі. А все
  3. 79. Загальні правила розгляду та вирішення справ окремого провадження.
    поняття мас узагальнюючий характер і охоплює усіх осіб, права та законні інтереси яких у тій чи іншій мірі зачіпатимуться ухваленим у справі рішенням. Заінтересовані особи можугь бути залучені до участі у справі за ініціативою суду, а також вступити у процес за власною ініціативою. Оскільки в таких справах відсутні сторони, то не може бумі іі третіх осіб. Зважаючи на тс, що відкриття провадження
  4. 98. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами: поняття, особливості, суб'єкти права оскарження, форма та зміст заяви.
    значених законом джерел і їх неправдивість, за загальним правилом, мас бути підтверджена вироком суду у кримінальній справі, який набрав законної сили. Однак на практиці г непоодинокі випадки, коли щодо особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі не закінчується постановлениям вироку, зокрема у разі закриття провадження у кримінальній справі у зв'язку з т.
  5. 16. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
    значення механізму застосування права на врегульовані ними суспільні відносини, розкривають соціальну спрямованість норм цивільного процесуального права, виступають процесуальним засобом судового захисту цивільних, трудових, сімейних та інших прав, державних і громадських інтересів. Вони обумовлюються дією норм цивільного процесуального права, які впливають на поведінку осіб шляхом закріплення
  6. 3. ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
    поняття компетенції такі положення. "Перше - складно побудоване громадянське суспільство вимагає чіткої і відкритої організації публічної влади. Друге - багатоманітність інтересів у суспільстві передбачає їхню певну гармонізацію. Цій меті слугує публічний інтерес, що виражає в концентрованому вигляді найбільш значущі суспільні потреби. Третє - задоволенню інтересів відповідає система державних і
  7. 1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
    поняття: інститут кримінально-процесуального права, зміст якого утворюють норми глави 8 КПК; кримінально-процесуальне рішення, яке приймають за результатами перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації прозлочини; стадія кримінального процесу. Останнє значення найповніше відображає зміст цього терміна. Порушення кримінальної справи - це перша стадія кримінального процесу, в якій орган
  8. 1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА
    поняття не визначено), якщо: 1) є показання потерпілих або свідків, які прямо вказують на цю особу як на таку, що вчинила злочин; факт вчинення злочину цією особою підтверджує висновокексперта; особа з'явилася з повинною; у цієї особи (при ній, у її житлі, на робочому місці тощо)вилучено речові докази. Якщо особу, яка вчинила злочин, що не є тяжким, не встановлено, дізнання по справі зупиняють із
  9. 1. ПОНЯТТЯ І ЗНАЧЕННЯ ІНСТИТУТУ ПІДСУДНОСТІ
    поняття. Говорячи про підсудність, мають на увазі повноваження (компетенцію) конкретного суду або судів певного рівня щодо розгляду яксуду першої інстанції якоїсь групи (категорії) кримінальних справ.Таке значення вкладають, наприклад, у словосполучення "підсудність місцевого суду", "підсудність апеляційного суду". Частіше йдеться про підсудність справи, під якою розуміютьтакі якості (ознаки,
  10. 1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
    значені вище ознаки. Окрім того, вітчизняна касаційна інстанція має право повернути кримінальну справу не тільки до суду першої інстанції, а й до прокурора для організації додаткового досудового слідства. Касаційне провадження не є обов'язковою стадією кримінального процесу. Вона виникає та існує тільки в результаті реалізації кимось із представників сторін свого диспозитивного права на