« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
|
Термін "порушення кримінальної справи" позначає такі поняття: інститут кримінально-процесуального права, зміст якого утворюють норми глави 8 КПК; кримінально-процесуальне рішення, яке приймають за результатами перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації прозлочини; стадія кримінального процесу. Останнє значення найповніше відображає зміст цього терміна. Порушення кримінальної справи - це перша стадія кримінального процесу, в якій орган дізнання, слідчий, прокурор або суддя приймають, реєструють, перевіряють і вирішують заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини. Стадію порушення не може оминути жодна кримінальна справа. Правове значення стадії порушення кримінальної справи поділяють на кримінально-правове і кримінально-процесуальне. Кримінально-правове значення полягає в тому, що в цій стадії розпочинається кваліфікація злочину: - спочатку в реєстраційному документі (див. нижче); - потім у постанові про порушення кримінальної справи.Кримінально-процесуальне значення: вона є своєрідним "процесуальним фільтром", завдяки якомує неможливим порушення кримінальної справи на підставі завідо-мо неправдивих даних, що можуть міститися в первинному джереліінформації про злочин;
є правовою підставою для провадження досудового слідства(здійснення слідчих дій, застосування запобіжних заходів, вжиттязаходів до відшкодування завданої злочином шкоди тощо). Поряд із принципами кримінального процесу у стадії порушення кримінальної справи діють також загальні положення, притаманні тільки для неї, а саме: обов'язковість органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду приймати повідомлення про вчинені чи підготовлю-вані злочини, в тому числі й у справах, що не належать до їх відання,незалежно від повноти відображення в повідомленні відомостейпро діяння, давності його вчинення тощо; своєчасність початку кримінально-процесуальної діяльностіу всіх випадках, якщо для цього є передбачені законом приводи тапідстави; неприпустимість провадження за анонімним повідомленням; забезпечення права кожного громадянина (незалежно від йоговіку, стану здоров'я, національності тощо) звернутися із заявою(повідомленням) до державного органу, що веде боротьбу із злочинністю; заборона провадження інших, окрім перевірних, процесуальних пізнавальних дій; нерозголошення даних, що їх отримано в ході провадження устадії порушення кримінальної справи, без відома особи, яка ведепроцес;
обмеженість у часі встановленими кримінально-процесуальним законом термінами, які залежать від того, чи потребує інформація, що міститься в первинному джерелі, перевірки, чи кінцеверішення може бути прийнято за результатами розгляду цього джерела без його перевірки. Залежно від цього, терміни стадії порушеннясправи можуть бути: - до 3 днів (якщо первинне джерело не потребує перевірки); - до 10 днів (якщо необхідно здійснити перевірку джерела інформації). Початковим моментом терміну стадії порушення справи є момент фактичного отримання органом дізнання, слідчим, прокурором чи суддею заяви (повідомлення) про злочин. Кінцевим - момент прийняття одного із її кінцевих рішень. Зазначені терміни продовженню не підлягають. ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 1: 1. Порушення кримінальної справи є першою стадією кримінального процесу, яку не може оминути жодна кримінальна справа. У стадії порушення справи розпочинається кримінально-правова кваліфікація злочину. Тільки після порушення кримінальної справи в органів дізнання, досудового слідства і прокуратури виникає право на здійсненнядосудового слідства.
|
« Попередня |
|
Наступна » |
= Перейти до змісту підручника = |
|
Інформація, релевантна "1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ" |
- 3. ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
поняття компетенції такі положення. "Перше - складно побудоване громадянське суспільство вимагає чіткої і відкритої організації публічної влади. Друге - багатоманітність інтересів у суспільстві передбачає їхню певну гармонізацію. Цій меті слугує публічний інтерес, що виражає в концентрованому вигляді найбільш значущі суспільні потреби. Третє - задоволенню інтересів відповідає система державних і
- 1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА
поняття не визначено), якщо: 1) є показання потерпілих або свідків, які прямо вказують на цю особу як на таку, що вчинила злочин; факт вчинення злочину цією особою підтверджує висновокексперта; особа з'явилася з повинною; у цієї особи (при ній, у її житлі, на робочому місці тощо)вилучено речові докази. Якщо особу, яка вчинила злочин, що не є тяжким, не встановлено, дізнання по справі зупиняють із
- 1. ПОНЯТТЯ, ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ТА ЗНАЧЕННЯ СТАДІЇ ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ПОРЯДКУ ВИКЛЮЧНОГО ПРОВАДЖЕННЯ'
значено назву цієї стадії, замість слова "виключного" правильніше було б вживати "виняткового". Необхідність цього обгрунтовано Н. Р. Бобечко (див.: Бобечко Н. Р. Перегляд судових рішень в порядку виняткового провадження. - К., 2004). наявністю специфічних підстав для порушення провадженняз перегляду судових рішень; залежністю предмета перевірки судових рішень (їх законностій обгрунтованості) від
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
поняття "компетенції" багато в чому втратило своє справжнє значення. Внаслідок цього в управлінській практиці повноваження в багатьох випадках формулюється розпливчасте, неконкретно, не існує чіткого розподілу завдань, функцій і відповідальності між різними органами і посадовими особами. Окремі органи часто дублюють один одного, що призводить до паралелізму та неузгодженості в роботі. А все
- 98. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами: поняття, особливості, суб'єкти права оскарження, форма та зміст заяви.
значених законом джерел і їх неправдивість, за загальним правилом, мас бути підтверджена вироком суду у кримінальній справі, який набрав законної сили. Однак на практиці г непоодинокі випадки, коли щодо особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі не закінчується постановлениям вироку, зокрема у разі закриття провадження у кримінальній справі у зв'язку з т.
- § 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
поняття розкриття злочину має істотне значення для побудови об'єктивної системи статистики боротьби зі злочинністю, що здійснюється правоохоронними органами. Розкриття злочинів тісно пов'язане з розшуковою діяльністю і значною мірою залежить від ефективності розшукових дій слідчого і оперативно-розшукових заходів, що здійснюються органами дізнання за його дорученням, а також заходів, що
- ПЕРЕДМОВА
поняття (принципи, суб'єкти, запобіжні заходи, слідчі дії) за логіко-правовими схемами, що забезпечило не "випинання" особливостей понять, а їх системний опис; 2) виклав правовий блок навчальної дисципліни: методи кримінально-процесуального права, його предмет, норми тощо; 3) зробив спробу максимально поєднати положення кримінально-процесуального права із положеннями загальної теорії та інших
- Ознаки принципів кримінально-процесуального права:
поняття принципу нівелюється. Іноді до принципів кримінально-процесуального права відносять і такі положення, як економічність, планування, ефективність, науковість, гуманізм, справедливість, толерантність тощо. їх не можна вважати принципами процесуального права, бо вони притаманні для всіх видів людської діяльності, в тому числі й тієї, що її не врегульовано нормами права. Загальну кількість
- 3. Рішення про направлення заяви або повідомлення за належністю
поняттями "підслідність" і "підсудність". Воно має два значення: 1) невід'ємна особливість, властивість1 заяви (повідомлення); 2) те, що належить кому-, чому-небудь2. У першому значенні головну роль у визначенні належності заяви відіграє якість інформації, що міститься в ній. У другому - межі компетенції, установленої кримінально-процесуальним законом для державних органів і посадових осіб, що
- 1. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО
поняття. Кримінальна відповідальність - кримінально-правове поняття, пов'язане з кримінальним покаранням особи. В основі її в правовій державі містяться правовідносини, однією із сторін яких є особа, що вчинила злочин, а тому зобов'язана зазнати певних правових обмежень, а іншою - держава з її правом публічного засудження винного і призначення законного, обґрунтованого і справедливого покарання.
|