Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА


Забезпечення всебічності, повноти й об'єктивності розгляду кримінальної справи в суді та її вирішення по суті потребують об'ємної і кваліфікованої підготовчої роботи. Тому згідно зі ст. 111 КПК переважна більшість кримінальних справ має "пройти" стадію досудового слідства. Винятком є лише:
справи приватного обвинувачення (ч. 1 ст. 27 КПК);
справи з протокольною формою досудової підготовки матеріалів.
Однак досудове слідство і в таких справах провадиться, якщо:
- ці злочини вчинено:
неповнолітнім;
особою, яка через свої фізичні чи психічні вади не може самостійно здійснювати своє право на захист;
- це визнає за необхідне прокурор.
Досудове слідство - друга стадія кримінального процесу, в ході якої відповідно до кримінально-процесуального закону здійснюється діяльність спеціально уповноважених осіб органів дізнання і досудового слідства із всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин кримінальної справи з метою повного і швидкого розкриття злочинів (суспільно небезпечних діянь), викриття винних, вжиття заходів до запобігання і припинення злочинів та забезпечення відшкодування завданої злочином шкоди і можливої конфіскації майна.
Ознаки стадії досудового слідства:
1) суворе нормативне регулювання кримінально-процесуальної діяльності;
здійснення діяльності спеціально уповноваженими суб'єктами;
обмежене коло засобів доказування;
пізнання має ретроспективний характер (за винятком пізнанняпричин і умов, які сприяли вчиненню злочинів, що можуть існуватиі на момент провадження досудового слідства);
встановлення обставин вчинення злочину часто відбуваєтьсяв умовах протидії з боку заінтересованих учасників досудового слідства.
Досудове слідство посідає проміжне становище між стадією порушення кримінальної справи і стадією судового розгляду справи, з якими вона перебуває в певному співвідношенні.
Співвідношення стадії досудового слідства і стадії порушення кримінальної справи полягає у такому:
Ці стадії є частинами загальної процесуальної системи. Внесоккожної із них у загальний результат кримінально-процесуальноїдіяльності залежить від їх можливостей, які визначаються, головнимчином, дозволеними законом процесуальними засобами. В досудо-вому слідстві таких можливостей значно більше.
Розвиток зв 'язку між цими стадіями. Відбувається в одномунапрямку: від стадії порушення справи до досудового слідства.
Характер встановлюваної істини. В стадії порушення кримінальної справи істину тільки починають з'ясовувати, а під час досудового слідства її встановлюють шляхом повного, всебічного й об'єктивного дослідження обставин справи.
У стадії досудового слідства може бути усунено прогалини, щостали наслідком діяльності в стадії порушення кримінальної справи.
Співвідношення стадії досудового слідства і стадії судового розгляду:
Досудове слідство має допоміжний щодо стадії судового розгляду характер. Діяльність у цій стадії здійснюється не тільки досуду, а й (і це головне) для суду.
Зв'язок між цими стадіями є двостороннім:
розслідувану кримінальну справу направляють до суду для вирішення питання про винність обвинуваченого і призначення йомупокарання;
справу може бути повернуто із стадії судового розгляду (занаявності до того підстав) для провадження додаткового досудового слідства.
3. У стадії досудового слідства встановлюють межі судового розгляду. Суд, розглядаючи кримінальну справу, не може вийти за межіобвинувачення, пред'явленого на досудовому слідстві. Виняткипередбачено ст. 277 КПК (див. лекцію "Стадія судового розглядукримінальної справи").
Досудове слідство здійснюється в двох формах: * 1) дізнання;
2) власне досудове слідство.
Дізнання - це форма досудового розслідування кримінальних справ, яка передує досудовому слідству. Воно повинно вирішувати завдання кримінального судочинства і має процесуальний характер, порядок розслідування органами дізнання регламентує кримінально-процесуальний закон, а фактичні дані, які отримують під час дізнання, мають доказове значення в кримінальній справі.
Кримінально-процесуальне законодавство (ст. 104 КПК) встановлює дві форми дізнання по кримінальних справах:
дізнання в справах про злочини, що не є тяжкими;
дізнання в справах про тяжкі злочини. 'Щоб висвітлити це питання, слід проаналізувати ст. 108 КПК та
ст. 12 КК.
У ст. 108 КПК зазначено, що у кримінальній справі про злочин, що не є тяжким або особливо тяжким, дізнання провадять у строк не більше 10 днів, починаючи з моменту встановлення особи, яка його вчинила.
У разі обрання до підозрюваного запобіжного заходу у порядку, передбаченому ст. 165-2 КПК, дізнання провадять у строк не більше 5 діб з моменту обрання запобіжного заходу.
Стаття 12 КК "Класифікація злочинів" поділяє злочини на чотири види: 1) злочини невеликої тяжкості; 2) злочини середньої тяжкості; 3) тяжкі злочини; 4) особливо тяжкі злочини.
Після порушення кримінальної справи про злочин, що не є тяжким, орган дізнання, керуючись правилами кримінально-процесуального закону, проводить слідчі дії до встановлення особи, яка вчинила цей злочин (ч. 1 ст. 104 КПК). Згідно із ч. 1 ст. 108 КПК орган дізнання проводить у цій справі слідчі дії у строк не більше 10 днів, починаючи з моменту встановлення особи, яка вчинила злочин. Продовження цього строку законом не передбачено.
Виняток з цього правила встановлено ст. 67 Кодексу торговельного мореплавства України, де зазначено, що капітан морського судна, котре перебуває в далекому плаванні, має право затримати особу за підозрою у вчиненні злочину до передання її відповідним правоохоронним органам у першому порту України, або може направити цю особу на інше судно, зареєстроване в Україні, що може бути виконано з об'єктивних причин і у понад 10-денний строк.
Особу, яка вчинила злочин, про який йдеться в ч. 1 ст. 104 КПК, вважають встановленою, згідно з практикою застосування цієї норми органами дізнання і досудового слідства (законом це поняття не визначено), якщо:
1) є показання потерпілих або свідків, які прямо вказують на цю особу як на таку, що вчинила злочин;
факт вчинення злочину цією особою підтверджує висновокексперта;
особа з'явилася з повинною;
у цієї особи (при ній, у її житлі, на робочому місці тощо)вилучено речові докази.
Якщо особу, яка вчинила злочин, що не є тяжким, не встановлено, дізнання по справі зупиняють із додержанням вимог, передбачених ч. З ст. 206, ст. 209 КПК.
Зупинення дізнання у кримінальних справах на підставі пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 206 КПК не є можливим, бо ці норми передбачають зупинення провадження у справі щодо обвинуваченого, а органи дізнання не мають права приймати рішення про притягнення як обвинуваченого.
Дізнання у справах про злочин, що не є тяжким, закінчується направленням справи слідчому для провадження досудового слідства або закриттям справи лише з підстав, передбачених ст. 6 КПК. Інших форм закінчення цього виду дізнання законом не передбачено.
Рішення про направлення справи слідчому для провадження досудового слідства викладають у постанові, яку затверджують начальник органу дізнання та прокурор.
У разі порушення кримінальної справи про тяжкий злочин орган дізнання на підставі ч. 2 ст. 104 КПК зобов'язаний передати її слідчому через прокурора після виконання невідкладних слідчих дій у строк не більше 10 днів із моменту порушення справи. Строки дізнання не може бути продовжено. Орган дізнання зобов'язаний закінчити дізнання у цій кримінальній справі складанням постанови про направлення справи для провадження досудового слідства, незалежно від того, чи встановлено особу, яка вчинила злочин. Цю постанову затверджують начальник органу дізнання та прокурор.
Якщо у справі про тяжкий злочин, яку передано слідчому, не встановлено особу, що його вчинила, орган дізнання продовжує виконувати оперативно-розшукові дії і повідомляє слідчого про їх наслідки.
Після вступу слідчого у справу орган дізнання зобов'язаний виконувати доручення слідчого щодо проведення слідчих та розшукових дій.
Із метою забезпечення можливості виконання невідкладних слідчих дій у кримінальній справі орган дізнання зобов'язаний повідомити начальника слідчого підрозділу про порушення справи.
Форму власне досудового слідства буде ґрунтовно розглянуто у наступних лекціях.
Стадія досудового слідства має кримінально-правове та кримінально-процесуальне значення.
Кримінально-правове значення цієї стадії полягає в тому, що в ній здійснюється остаточна кваліфікація злочину:
спочатку в протоколі затримання підозрюваного (якщо особузатримували) або в постанові про обрання запобіжного заходу допред'явлення обвинувачення;
потім у постанові про притягнення як обвинуваченого;
потім в обвинувальному висновку.
Кримінально-процесуальне значення стадії досудового слідства полягає в тому, що:
тільки після закінчення досудового слідства є можливим ефективний розгляд кримінальної справи в суді (за винятком справ приватного обвинувачення та справ із протокольною формою досу-дової підготовки матеріалів);
досудове слідство, "прийнявши естафету" від стадії порушення кримінальної справи, "не має права" звести нанівець досягнутів ній результати процесуальної діяльності;
встановлюються межі судового розгляду справи.
Поряд із принципами кримінального процесу у стадії досудового слідства діють також основні положення, притаманні тільки для неї.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА"
  1. 3. ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
    поняття компетенції такі положення. "Перше - складно побудоване громадянське суспільство вимагає чіткої і відкритої організації публічної влади. Друге - багатоманітність інтересів у суспільстві передбачає їхню певну гармонізацію. Цій меті слугує публічний інтерес, що виражає в концентрованому вигляді найбільш значущі суспільні потреби. Третє - задоволенню інтересів відповідає система державних і
  2. 1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
    поняття: інститут кримінально-процесуального права, зміст якого утворюють норми глави 8 КПК; кримінально-процесуальне рішення, яке приймають за результатами перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації прозлочини; стадія кримінального процесу. Останнє значення найповніше відображає зміст цього терміна. Порушення кримінальної справи - це перша стадія кримінального процесу, в якій орган
  3. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    поняття "компетенції" багато в чому втратило своє справжнє значення. Внаслідок цього в управлінській практиці повноваження в багатьох випадках формулюється розпливчасте, неконкретно, не існує чіткого розподілу завдань, функцій і відповідальності між різними органами і посадовими особами. Окремі органи часто дублюють один одного, що призводить до паралелізму та неузгодженості в роботі. А все
  4. § 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
    поняття розкриття злочину має істотне значення для побудови об'єктивної системи статистики боротьби зі злочинністю, що здійснюється правоохоронними органами. Розкриття злочинів тісно пов'язане з розшуковою діяльністю і значною мірою залежить від ефективності розшукових дій слідчого і оперативно-розшукових заходів, що здійснюються органами дізнання за його дорученням, а також заходів, що
  5. ПЕРЕДМОВА
    поняття (принципи, суб'єкти, запобіжні заходи, слідчі дії) за логіко-правовими схемами, що забезпечило не "випинання" особливостей понять, а їх системний опис; 2) виклав правовий блок навчальної дисципліни: методи кримінально-процесуального права, його предмет, норми тощо; 3) зробив спробу максимально поєднати положення кримінально-процесуального права із положеннями загальної теорії та інших
  6. Ознаки принципів кримінально-процесуального права:
    поняття принципу нівелюється. Іноді до принципів кримінально-процесуального права відносять і такі положення, як економічність, планування, ефективність, науковість, гуманізм, справедливість, толерантність тощо. їх не можна вважати принципами процесуального права, бо вони притаманні для всіх видів людської діяльності, в тому числі й тієї, що її не врегульовано нормами права. Загальну кількість
  7. 3. ПОНЯТТЯ, МЕТА , г І ЗНАЧЕННЯ ДОКАЗУВАННЯ
    поняття доказів; предмет доказування; способизбирання доказів; правила оцінки доказів; процесуальні джереладоказів; норми-принципи кримінального процесу - вільна оцінка доказів; всебічність, повнота й об'єктивність дослідження обставинсправи, презумпція невинуватості; норми, якими врегульовано права та обов'язки учасниківкримінального процесу в частині доказування, - наприклад,
  8. Процесуальна характеристика віддання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи.
    поняття запобіжного заходу; 2) спосіб запобігання; 3) мета застосування;4) підстави застосування; 5) умови застосування; 6) процесуальнийпорядок застосування; 7) строк дії; 8) юридична відповідальність запорушення. ВИСНОВКИ З ТЕМИ: - 1. Запобіжні заходи не є кримінально-правовими санкціями,пов'язаними з визнанням особи винною у вчиненні злочину. 2. Ці заходи, на відміну від кримінально-правових
  9. 3. Рішення про направлення заяви або повідомлення за належністю
    поняттями "підслідність" і "підсудність". Воно має два значення: 1) невід'ємна особливість, властивість1 заяви (повідомлення); 2) те, що належить кому-, чому-небудь2. У першому значенні головну роль у визначенні належності заяви відіграє якість інформації, що міститься в ній. У другому - межі компетенції, установленої кримінально-процесуальним законом для державних органів і посадових осіб, що
  10. 1. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО
    поняття. Кримінальна відповідальність - кримінально-правове поняття, пов'язане з кримінальним покаранням особи. В основі її в правовій державі містяться правовідносини, однією із сторін яких є особа, що вчинила злочин, а тому зобов'язана зазнати певних правових обмежень, а іншою - держава з її правом публічного засудження винного і призначення законного, обґрунтованого і справедливого покарання.
© 2014-2022  ibib.ltd.ua