| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА |
||
|
Забезпечення всебічності, повноти й об'єктивності розгляду кримінальної справи в суді та її вирішення по суті потребують об'ємної і кваліфікованої підготовчої роботи. Тому згідно зі ст. 111 КПК переважна більшість кримінальних справ має "пройти" стадію досудового слідства. Винятком є лише: справи приватного обвинувачення (ч. 1 ст. 27 КПК); справи з протокольною формою досудової підготовки матеріалів. Однак досудове слідство і в таких справах провадиться, якщо: - ці злочини вчинено: неповнолітнім; особою, яка через свої фізичні чи психічні вади не може самостійно здійснювати своє право на захист; - це визнає за необхідне прокурор. Досудове слідство - друга стадія кримінального процесу, в ході якої відповідно до кримінально-процесуального закону здійснюється діяльність спеціально уповноважених осіб органів дізнання і досудового слідства із всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин кримінальної справи з метою повного і швидкого розкриття злочинів (суспільно небезпечних діянь), викриття винних, вжиття заходів до запобігання і припинення злочинів та забезпечення відшкодування завданої злочином шкоди і можливої конфіскації майна. Ознаки стадії досудового слідства: 1) суворе нормативне регулювання кримінально-процесуальної діяльності; здійснення діяльності спеціально уповноваженими суб'єктами; обмежене коло засобів доказування; пізнання має ретроспективний характер (за винятком пізнанняпричин і умов, які сприяли вчиненню злочинів, що можуть існуватиі на момент провадження досудового слідства); встановлення обставин вчинення злочину часто відбуваєтьсяв умовах протидії з боку заінтересованих учасників досудового слідства. Досудове слідство посідає проміжне становище між стадією порушення кримінальної справи і стадією судового розгляду справи, з якими вона перебуває в певному співвідношенні. Співвідношення стадії досудового слідства і стадії порушення кримінальної справи полягає у такому: Ці стадії є частинами загальної процесуальної системи. Внесоккожної із них у загальний результат кримінально-процесуальноїдіяльності залежить від їх можливостей, які визначаються, головнимчином, дозволеними законом процесуальними засобами. В досудо-вому слідстві таких можливостей значно більше. Розвиток зв 'язку між цими стадіями. Відбувається в одномунапрямку: від стадії порушення справи до досудового слідства. Характер встановлюваної істини. В стадії порушення кримінальної справи істину тільки починають з'ясовувати, а під час досудового слідства її встановлюють шляхом повного, всебічного й об'єктивного дослідження обставин справи. У стадії досудового слідства може бути усунено прогалини, щостали наслідком діяльності в стадії порушення кримінальної справи. Співвідношення стадії досудового слідства і стадії судового розгляду: Досудове слідство має допоміжний щодо стадії судового розгляду характер. Діяльність у цій стадії здійснюється не тільки досуду, а й (і це головне) для суду. Зв'язок між цими стадіями є двостороннім: розслідувану кримінальну справу направляють до суду для вирішення питання про винність обвинуваченого і призначення йомупокарання; 3. У стадії досудового слідства встановлюють межі судового розгляду. Суд, розглядаючи кримінальну справу, не може вийти за межіобвинувачення, пред'явленого на досудовому слідстві. Виняткипередбачено ст. 277 КПК (див. лекцію "Стадія судового розглядукримінальної справи"). Досудове слідство здійснюється в двох формах: * 1) дізнання; 2) власне досудове слідство. Дізнання - це форма досудового розслідування кримінальних справ, яка передує досудовому слідству. Воно повинно вирішувати завдання кримінального судочинства і має процесуальний характер, порядок розслідування органами дізнання регламентує кримінально-процесуальний закон, а фактичні дані, які отримують під час дізнання, мають доказове значення в кримінальній справі. Кримінально-процесуальне законодавство (ст. 104 КПК) встановлює дві форми дізнання по кримінальних справах: дізнання в справах про злочини, що не є тяжкими; дізнання в справах про тяжкі злочини. 'Щоб висвітлити це питання, слід проаналізувати ст. 108 КПК та ст. 12 КК. У ст. 108 КПК зазначено, що у кримінальній справі про злочин, що не є тяжким або особливо тяжким, дізнання провадять у строк не більше 10 днів, починаючи з моменту встановлення особи, яка його вчинила. У разі обрання до підозрюваного запобіжного заходу у порядку, передбаченому ст. 165-2 КПК, дізнання провадять у строк не більше 5 діб з моменту обрання запобіжного заходу. Стаття 12 КК "Класифікація злочинів" поділяє злочини на чотири види: 1) злочини невеликої тяжкості; 2) злочини середньої тяжкості; 3) тяжкі злочини; 4) особливо тяжкі злочини. Після порушення кримінальної справи про злочин, що не є тяжким, орган дізнання, керуючись правилами кримінально-процесуального закону, проводить слідчі дії до встановлення особи, яка вчинила цей злочин (ч. 1 ст. 104 КПК). Згідно із ч. 1 ст. 108 КПК орган дізнання проводить у цій справі слідчі дії у строк не більше 10 днів, починаючи з моменту встановлення особи, яка вчинила злочин. Продовження цього строку законом не передбачено. Виняток з цього правила встановлено ст. 67 Кодексу торговельного мореплавства України, де зазначено, що капітан морського судна, котре перебуває в далекому плаванні, має право затримати особу за підозрою у вчиненні злочину до передання її відповідним правоохоронним органам у першому порту України, або може направити цю особу на інше судно, зареєстроване в Україні, що може бути виконано з об'єктивних причин і у понад 10-денний строк. Особу, яка вчинила злочин, про який йдеться в ч. 1 ст. 104 КПК, вважають встановленою, згідно з практикою застосування цієї норми органами дізнання і досудового слідства (законом це поняття не визначено), якщо: 1) є показання потерпілих або свідків, які прямо вказують на цю особу як на таку, що вчинила злочин; факт вчинення злочину цією особою підтверджує висновокексперта; особа з'явилася з повинною; у цієї особи (при ній, у її житлі, на робочому місці тощо)вилучено речові докази. Якщо особу, яка вчинила злочин, що не є тяжким, не встановлено, дізнання по справі зупиняють із додержанням вимог, передбачених ч. З ст. 206, ст. 209 КПК. Дізнання у справах про злочин, що не є тяжким, закінчується направленням справи слідчому для провадження досудового слідства або закриттям справи лише з підстав, передбачених ст. 6 КПК. Інших форм закінчення цього виду дізнання законом не передбачено. Рішення про направлення справи слідчому для провадження досудового слідства викладають у постанові, яку затверджують начальник органу дізнання та прокурор. У разі порушення кримінальної справи про тяжкий злочин орган дізнання на підставі ч. 2 ст. 104 КПК зобов'язаний передати її слідчому через прокурора після виконання невідкладних слідчих дій у строк не більше 10 днів із моменту порушення справи. Строки дізнання не може бути продовжено. Орган дізнання зобов'язаний закінчити дізнання у цій кримінальній справі складанням постанови про направлення справи для провадження досудового слідства, незалежно від того, чи встановлено особу, яка вчинила злочин. Цю постанову затверджують начальник органу дізнання та прокурор. Якщо у справі про тяжкий злочин, яку передано слідчому, не встановлено особу, що його вчинила, орган дізнання продовжує виконувати оперативно-розшукові дії і повідомляє слідчого про їх наслідки. Після вступу слідчого у справу орган дізнання зобов'язаний виконувати доручення слідчого щодо проведення слідчих та розшукових дій. Із метою забезпечення можливості виконання невідкладних слідчих дій у кримінальній справі орган дізнання зобов'язаний повідомити начальника слідчого підрозділу про порушення справи. Форму власне досудового слідства буде ґрунтовно розглянуто у наступних лекціях. Стадія досудового слідства має кримінально-правове та кримінально-процесуальне значення. Кримінально-правове значення цієї стадії полягає в тому, що в ній здійснюється остаточна кваліфікація злочину: спочатку в протоколі затримання підозрюваного (якщо особузатримували) або в постанові про обрання запобіжного заходу допред'явлення обвинувачення; потім у постанові про притягнення як обвинуваченого; потім в обвинувальному висновку. Кримінально-процесуальне значення стадії досудового слідства полягає в тому, що: тільки після закінчення досудового слідства є можливим ефективний розгляд кримінальної справи в суді (за винятком справ приватного обвинувачення та справ із протокольною формою досу-дової підготовки матеріалів); досудове слідство, "прийнявши естафету" від стадії порушення кримінальної справи, "не має права" звести нанівець досягнутів ній результати процесуальної діяльності; встановлюються межі судового розгляду справи. Поряд із принципами кримінального процесу у стадії досудового слідства діють також основні положення, притаманні тільки для неї. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА" |
||
|
||