Рішення про направлення кримінальної справи на додаткове до-судове

Головна

Cоціологія || Гуманітарні науки || Мистецтво та мистецтвознавство || Історія || Медицина || Науки про Землю || Політологія || Право || Психологія || Навчальний процес || Філософія || Езотерика || Екологія || Економіка || Мови та мовознавство

Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини

Головна → Право → Кримінальний процес →

« Попередня		Наступна »

Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника
Рішення про направлення кримінальної справи на додаткове до-судове слідство (ст. 281 КПК).
Рішення про закриття кримінальної справи (ст. 282 КПК) приймається судом за наявності таких підстав: наявність обставин, передбачених пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11ст. 6 і статтями 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 КПК; відмова прокурора підтримувати державне обвинувачення і небажання потерпілого скористатися правом продовжувати підтримувати обвинувачення (ч. 2 ст. 267 КПК); примирення сторін або неявка потерпілого в судове засіданнябез поважних причин (у справах про злочини, зазначені у ч. 1 ст. 27КПК. Рішення про направлення справи на додаткове досудове слідство і про закриття справи суд оформлює ухвалою, а суддя - постановою. Ухвала (постанова) виноситься судом (суддею) у нарадчій кімнаті і викладається у вигляді окремого документа, який підписує весь склад суду. ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2: Основним завданням стадії судового розгляду є вирішеннясудом питання про винуватість підсудного і його покарання. В ційстадії вирішують й інші питання: про застосування до підсудногозапобіжного заходу, про цивільний позов, долю речових доказів таінші. У стадії судового розгляду учасники кримінального процесунабувають додаткових прав. Під час судового розгляду справи прокурор має право змінитиобвинувачення. За результатами розгляду кримінальної справи суд може постановити вирок (обвинувальний або виправдувальний), направитисправу на додаткове розслідування, закрити справу. ВИСНОВКИ З ТЕМИ: Стадія судового розгляду кримінальної справи є основною(центральною) в системі стадій вітчизняного кримінального процесу. У цій стадії перевіряють всі докази, за винятком випадків,коли сторони погоджуються на скорочене судове слідство. 3. Основним підсумковим кримінально-процесуальним рішенням стадії судового розгляду є вирок. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ Нормативно-правові акти Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності КонституціїУкраїни (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України(справа про призначення судом більш м'якого покарання) від 2 листопада2004 р. № 15-рп/2004 // Вісник Конституційного Суду України. - 2004. -№ 5. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 лютого 1991 р.№ 1 "Про завдання судів України по підвищенню рівня правосуддя" //Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах(1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка. - К., 2004. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 березня1988 р. № 3 "Про застосування судами України кримінально-процесуального законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування". Про практику застосування судами законодавства, що регулює закриття кримінальних справ (узагальнення Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України) // Вісник Верховного Суду України. -2004. - № 2. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р.№ 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" //Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах(1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка. - К., 2004. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 грудня 1996 р.№ 15 "Про практику призначення військовослужбовцям покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційневидання / За заг. ред. В. Т. Маляренка. - К., 2004. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 р.№ 11 "Про додержання судами України процесуального законодавства,яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка. - К., 2004. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 р.№ 5 "Про виконання судами України законодавства і постанов ПленумуВерховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справі постановлення вироку" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред.В. Т. Маляренка. - К., 2004. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 квітня 1994 р.№ 3 "Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільнихсправ". Постанова Президії Верховного Суду України від 20 лютого 2004 р.№ 5 "Про стан здійснення судочинства у 2003 році і завдання на 2004 рік" //Вісник Верховного Суду України. - 2004. - № 4. Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. № 5"Про організацію підтримання державного обвинувачення в суді, за- 306 безпечення його відповідності кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству". Наукові та навчально-методичні джерела Ахундов Н. А. Справедливость приговора. - М., 1990. Бушуев Г. И. Совещание судей при постановлений приговора. - М.,1988. Грошевой Ю. М. Правовне свойства приговора - акта социалисти-ческого правосудия. - Харьков, 1978. Грошевой Ю. М. Сущность судебньїх решений в советском уголов-ном процессе. - Харьков, 1979. Грошевий Ю. М. Судове слідство за статутом кримінального судочинства 1864 року // Вісник Академії правових наук України. - 1995. -№ 4. Грошевой Ю. М., Альперт С. А. Обвинительннй уклон судебной практики: причини, пути устранения // Актуальньїе проблеми формированияправового государства. - Харьков, 1990. Загорский Г. И. Судебное разбирательство по уголовному делу. -М., 1985. Зеленецкш В. С. Отказ прокурора от государственного обвинения. -Харьков, 1979. Искандеров Р. Г. Правовое и социальное значение правосудного приговора. - Харьков, 1990. Кобликов А. С. Судебньїй приговор. - М., 1966. Колбая Г. Н. Соотношение предварительного следствия и судебно-го разбирательства. - М., 1975. Лобойко Л. М. Допустимість спрощення порядку судового розглядусправи у кримінальному процесі змішаної форми // Судова реформа вУкраїні: проблеми і перспективи. - К. - Харків, 2002. Маликов М. Ф. Зффективность приговора в советском уголовномпроцессе (вопросн теории и практики). - Саратов, 1982. Мартинчик Е. Г. Основи формирования приговора в советскомуголовном процессе. - Кишинев, 1989. Мирецкий С. Г. Приговор суда. - М., 1989. Михайленко О. Р. Провадження кримінальних справ у суді. - К.,1992. Морщакова Т. Г., Петрухин И. Л. Оценка качества судебного разбирательства (по уголовньїм делам). - М., 1987. Надь Л. Приговор в уголовном процессе: Пер. с венг. - М., 1982. Нор В. Т. Зашита имущественннх прав в уголовному судопроиз-водстве. - К., 1989. Перлов И. Д. Приговор в советском уголовном процессе. - М.,1960. Побегайло Г. Д. Судебньїе прения в советском уголовном процессе. - М., 1982. Сергейко П. Н. Законность, обоснованность и справедливость судебньїх актов. - Краснодар, 1974. Толочко А. Н. Судовий вирок та його мотивування. - К., 1991. Ціркаль В. Проведення судом відтворення обстановки і обставинподії // Право України. - 2004. - № 10. Черечукіна Л. Протокол судового засідання: оптимізація кримінально-процесуальних аспектів // Право України. - 2000. - № 3.
« Попередня		Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

Інформація, релевантна "Рішення про направлення кримінальної справи на додаткове до-судове слідство (ст. 281 КПК)."
1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА рішення по суті потребують об'ємної і кваліфікованої підготовчої роботи. Тому згідно зі ст. 111 КПК переважна більшість кримінальних справ має "пройти" стадію досудового слідства. Винятком є лише: справи приватного обвинувачення (ч. 1 ст. 27 КПК); справи з протокольною формою досудової підготовки матеріалів. Однак досудове слідство і в таких справах провадиться, якщо: - ці злочини вчинено: 1. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО рішень, якими суттєво обмежуються права учасників кримінального процесу (давання дозволу на провадження обшуку в житлі або іншому володінні особи, арешт, зняття інформації з каналів зв'язку тощо). публічно оголосити притягуваного до суду злочинцем і обгрунтовано, відповідно до закону, справедливо його покарати. Обвинувачення в кримінальному процесі виконує роль позову, який заявляють до 2.5. Кінцеві рішення стадії рішень. Одні з них звернені неначе в минуле (затвердження обвинувального висновку, що констатує виконання прокурором його наглядових повноважень щодо попередньої стадії кримінального процесу), інші - в майбутнє (порушення державного обвинувачення проти конкретної особи і направлення справи до суду для вирішення суддею питання про призначення її до розгляду). За результатами діяльності в стадії 2.4. Етапи стадії рішення за результатамирозгляду справи та оформлення його відповідною постановою. За результатами попереднього розгляду справи суддя приймає одне з таких рішень: 1) про зупинення провадження в справі. Підставами до його прийняття є: зникнення обвинуваченого і невстановлення місця його перебування (ч. 1 ст. 249 КПК); захворювання обвинуваченого, що унеможливлює його участьу судовому розгляді За результатами розгляду апеляцій на вироки рішень викладено в статтях 367-374, 376, 378 КПК. Слід звернути увагу, що апеляційна інстанція не вправі постановити свій вирок, скасувавши ухвалу (постанову) суду першої інстанції про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування. Апеляційна перевірка постанов, винесених у порядку, передбаченому статтями 52-5, 165-2, 165-3, 177, 205 КПК, здійснюється з додержанням загальних 47. Правовий стан іноземців рішення проблеми, але залишалися недостатніми і вимагали якісно іншого рішення, що і було знайдено за допомогою введення національного режиму. Національний режим у даний час є одним із двох видів правового режиму, включаючи режим найбільшого сприяння, що встановлюються державами стосовно іноземців. Національний режим припускає наявність такого обсягу прав і обов'язків в іноземців, що практично Передумовою для порушення кримінальної справи: рішення про заборону такій особі виїжджати за межі України до закінчення попереднього розслідування чи судового розгляду - мотивована постанова (ст.98-1 КПК). Заява або повідомлення про злочин повинні бути розглянуті протягом 3 діб з дня їх надходження, протягом цього строку прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані прийняти рішення про порушення чи відмову в порушенні кримінальної 67. Нагляд прокурора за законністю дій і рішень при закінченні провадження по кримінальній справі рішень, передбачених ст. 229 КПК: 1) затверджує або складає новий обвинувальний висновок; 2) повертає справу органу дізнання або слідчому із своїми письмовими вказівками для провадження додаткового розслідування; 3) закриває справу, склавши про це постанову. Після затвердження обвинувального висновку прокурор направляє справу до суду, про що повідомляє обвинуваченого. Водночас прокурор 2.2. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію кримінального переслідування рішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини; скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчихта осіб, які провадять дізнання; ' Винятком є судові стадії кримінального процесу, в яких прокурор не здійснює функцію нагляду за дотриманням закону судом. У них прокурор є представником однієї із сторін (обвинувачення), а тому не має права вживати заходів імперативного 2. РІЗНОВИДИ СЛІДЧИХ ДІЙ І ЇХ СИСТЕМА рішень у порядку виключногопровадження з метою розслідування (за рішенням прокурора) ново-виявлених обставин (ч. З ст. 400-8 КПК); у межах кримінально-процесуального провадження з відновлення (реконструкції) втрачених кримінальних справ*. ' Чинним КПК не регламентовано підстави і порядок відновлення втрачених кримінальних справ. Однак у практиці досудової діяльності цей вид провадження існує.

© 2014-2022 ibib.ltd.ua