Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

2. РІЗНОВИДИ СЛІДЧИХ ДІЙ І ЇХ СИСТЕМА


Слідчі дії поділяють на різновиди за кількома класифікаційними ознаками.
Залежно від обсягу предмета слідчої дії та її повторюваності вони можуть бути основними і додатковими; первинними і повторними.
Основними є слідчі дії, які провадять у повному обсязі для дослідження предмета слідчої дії в цілому (наприклад, допит свідка, огляд, обшук).
Додатковими називають слідчі дії, які спрямовано на дослідження частини їх предмета, тобто окремих обставин, які не було з'ясовано з різних причин під час основної слідчої дії (приміром, додатковий допит свідка, додатковий огляд, додатковий обшук). Слід пам'ятати, що деякі слідчі дії через специфіку їх провадження не можуть бути додатковими. Зокрема, не можна додатково пред'являти для впізнання особу або предмет, які вже пред'являли. Так само не може бути проведено додатково очну ставку з метою усунення суперечок, які під час очної ставки, проведеної раніше, не було усунено.
Первинні слідчі дії за змістом є тотожними основним.
Повторними є слідчі дії, які після первинних провадять у повному обсязі (наприклад, повторний огляд, повторний обшук).
Додаткові та повторні слідчі дії завжди виконують відповідно після основних і первинних.
Залежно від необхідності провадження на тому чи іншому етапі досудового слідства (дізнання чи власне досудового слідства) слідчі дії поділяють на невідкладні та інші.
Невідкладними є слідчі дії, які провадять одразу після порушення кримінальної справи, тобто на першому етапі досудового слідства. Наслідком непровадження або невчасного їх провадження може бути втрата доказів, що мають значення для справи, а отже, і юридична відповідальність слідчого (дізнавача).
Необхідність і час провадження інших слідчих дій визначає слідчий залежно від ситуації розслідування (доказування). їх може бути проведено на будь-якому етапі досудового слідства.
Залежно від того, чи встановлено кримінально-процесуальним законом обов 'язок слідчого провести ту чи іншу слідчу дію, всіх їх поділяють на обов 'язкові та необов 'язкові.
Обов 'язковість слідчої дії визначається:
- прямою вказівкою закону:
експертиза для встановлення причин смерті та інших обставин - ст. 75 КПК;
допит підозрюваного - ст. 107 КПК (якщо підозрюваногобуло затримано або до нього було обрано як запобіжний захід взяття під варту, його допитують негайно, а якщо це неможливо - не пізніше 24 годин після затримання - ч. 2 ст. 107 КПК);
допит обвинуваченого - ст. 143 КПК (слідчий зобов'язанийдопитати обвинуваченого негайно після його явки або приводу і вбудь-кому разі не пізніше доби після пред'явлення йому обвинувачення - ч. 1 ст. 143 КПК);
допит потерпілого - ст. 171 КПК (час, протягом якого слідчий зобов'язаний допитати, законом не встановлено);
указівками прокурора або начальника слідчого відділу (начальника органу дізнання), що є обов'язковими для виконання (п. Зч. 1 ст. 227; ч. 2 ст. 114-1 КПК);
ухвалою суду про направлення справи на додаткове розслідування (ч. 4 ст. 377 КПК);
- необхідністю встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі - статті 23, 64 КПК, що випливає ізвимог принципу публічності кримінально-процесуальної діяльності(ст. 4 КПК) і визначається ситуацією доказування (наприклад,обов'язковим є призначення експертизи для встановлення фактупідробки грошей у кримінальних справах про фальшивомонет-ництво).
Необов'язковими є дії, необхідність провадження яких визначає сам слідчий (дізнавач) і непроведення яких не може вплинути на якість доказування у кримінальній справі, а також зумовлює для слідчого настання якихсь негативних наслідків.
Залежно від того, в якій структурній частині кримінального процесу може бути проведено слідчі дії, їх поділяють на ті, що застосовують:
у стадії досудового слідства (всі слідчі дії);
як під час досудового слідства, так і в стадії порушення кримінальної справи (огляд місця події (ч. 2 ст. 190 КПК) - в порядкувинятку; арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналівзв'язку (ч. З ст. 187 КПК) - з метою запобігти злочину);
у стадії судового розгляду кримінальної справи в порядку виконання судових доручень із метою перевірки і уточнення фактичнихданих, одержаних у ході судового слідства (ч. 1 ст. 315-1 КПК);
у стадії перегляду судових рішень у порядку виключногопровадження з метою розслідування (за рішенням прокурора) ново-виявлених обставин (ч. З ст. 400-8 КПК);
у межах кримінально-процесуального провадження з відновлення (реконструкції) втрачених кримінальних справ*.
' Чинним КПК не регламентовано підстави і порядок відновлення втрачених кримінальних справ. Однак у практиці досудової діяльності цей вид провадження існує. Теоретичні основи його розробили В. С. Зеленецький та В. Ю. Кузьминова (див.: Зеленецкий В. С, Кузьминова В. Ю. Технология восста-новления (реконструкции) утраченнмх уголовннх дел. - Харьков, 2002).
Залежно від мети слідчих дій розрізняють ті, що спрямовані на:
збирання доказів (допити, огляд, обшук, виїмка, освідування,експертиза);
перевірку доказів (відтворення обстановки та обставин події,очна ставка, пред'явлення для впізнання).
Залежно від того, за чиєю ініціативою провадять слідчі дії, їх поділяють на такі, що вживають за ініціативою:
слідчого;
посадових осіб, які здійснюють відомчий контроль або прокурорський нагляд за законністю досудового слідства (начальникаслідчого відділу, прокурора);
інших осіб (заінтересованих у результатах вирішення кримінальної справи).
Залежно від того, хто безпосередньо діє, всі слідчі дії поділяють на ті, що провадять:
слідчий, у провадженні якого перебуває кримінальна справа;
слідчий, якому провадження слідчої дії доручено іншим слідчим (ст. 118 КПК);
слідчий, якому провадження слідчої дії доручено судом(ст. 315-1 КПК);
черговий слідчий;
начальник слідчого відділу;
прокурор;
працівник органу дізнання за дорученням слідчого (ч. З ст. 114КПК);
особа однієї статі з учасником, щодо якого провадиться слідчадія (освідування - ч. З ст. 193 КПК; особистий обшук - ч. 4 ст. 184КПК).
Залежно від допустимості повторного провадження слідчі дії є:
повторювані: допит, огляд, освідування, експертиза, обшук,виїмка;
неповторювані: очна ставка (з тих самих обставин, суперечності щодо яких вже досліджувались під час очної ставки),пред'явлення для впізнання (одного й того самого об'єкта томусамому суб'єктові), відтворення обстановки та обставин події(в частині перевірки показань на місці).
Залежно від того, чи визнано їх традиційно теорією і практикою як слідчі:
загальновизнані (традиційні): допит, очна ставка, освідування,огляд, пред'явлення для впізнання, експертиза, обшук, виїмка, відтворення обстановки та обставин події;
незагальновизнані (проблемні): накладення арешту на майно,призначення ревізії, одержання зразків для експертного дослідження, зняття інформації з каналів зв'язку, ексгумація трупа.
Систему слідчих дій становлять: допит (свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, експерта); огляд; освідування; обшук; виїмка; відтворення обстановки та обставин події; очна ставка; пред'явлення для впізнання; експертиза.
Не обов'язково у кожній кримінальній справі здійснюють всі слідчі дії, передбачені законом. Слідчий має право вибору слідчої дії залежно від ситуації розслідування.
Система слідчих дій не є сталою, вона постійно розвивається за такими напрямами:
застосування процесуальної дії в практиці слідчої діяльностідля збирання доказів з наступним закріпленням у законі;
виокремлення однієї слідчої дії з іншої (так свого часу іздопиту виділились такі слідчі дії, як очна ставка, пред'явлення длявпізнання, відтворення обстановки та обставин події);
розроблення вченими теоретичної моделі слідчої дії з наступним запровадженням її у закон.
У процесуальній літературі ставили питання про "конкуренцію" слідчих дій всередині їх системи", коли для встановлення однієї й тієї самої обставини можна проводити різні дії (В. М. Биков). "Конкурують" найчастіше: огляд - обшук; пред'явлення для впізнання - очна ставка; пред'явлення для впізнання - освідування; огляд - відтворення обстановки та обставин події - обшук; виїмка - обшук. Нормативно врегулювати питання вибору тієї чи іншої слідчої дії в конкретній ситуації провадження у кримінальній справі неможливо.
ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2:
Слідчі дії можна кваліфікувати за кількома ознаками.
Систему слідчих дій становлять: допит (свідка, потерпілого,підозрюваного, обвинуваченого, експерта); огляд; освідування;обшук; виїмка; відтворення обстановки та обставин події; очнаставка; пред'явлення для впізнання; експертиза.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2. РІЗНОВИДИ СЛІДЧИХ ДІЙ І ЇХ СИСТЕМА"
  1. § 2. Криміналістичне прогнозування
    систему наукових положень про загальні закономірності побудови і перевірки прогнозів, які відображають перспективи і напрями розвитку криміналістики та об'єктів її пізнання в майбутньому. Термін «криміналістичне прогнозування» доцільно розглядати у двох аспектах: а) як спеціальну діяльність щодо реалізації положень криміналістичної прогностики на практиці за допомогою використання
  2. § 3. Джерела і функції тактичних прийомів
    систем та ін. Наукові положення логіки повинні посісти особливе місце при формуванні та використанні тактичних прийомів огляду місця події, допиту в усіх його різновидах, обшуку та інших процесуальних дій. Такі тактичні прийоми, як аналіз слідів та інших речових доказів, їх зіставлення з іншими даними, постановка різноманітних за своєю природою запитань допитуваному чи пред'явлення йому тих чи
  3. § 4. Класифікація тактичних прийомів
    систему підпорядкованих понять (класів, об'єктів) і використовується як засіб для встановлення зв'язку між ними. Значення наукової класифікації полягає у тому, що вона передбачає вивчення закономірностей об'єктів, дослідження їх природи. У криміналістичній літературі здійснюються спроби класифікувати прийоми. Складність класифікації тактичних прийомів визначається великою кількістю підстав, за
  4. § 5. Система тактичних прийомів.Тактичні комбінації і тактичні операції
    системах. Разом з тим саме комплексне використання тактичних прийомів слід здійснювати у процесі тієї чи іншої слідчої (судової) дії. Використання типових систем набагато ефективніше, ніж застосування окремих неузгоджених прийомів. Система тактичних прийомів - це упорядкована сукупність (комплекс) взаємопов'язаних і взаємозумовлених прийомів, яким притаманні цільова спрямованість і вибірковість
  5. § 3. Криміналістична характеристика злочинів
    система відомостей про певні види злочинів, ознаки суб'єкта злочину (особи злочинця), його мотиви, предмет посягання, обстановку, злочинні способи, які мають значення для виявлення і розкриття таких діянь криміналістичними засобами, прийомами та методами. Для розуміння сутності криміналістичної характеристики необхідно виходити з того, що в ній відображаються особливості певного виду злочинів,
  6. § 6. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
    системі розглядуваних слідчих дій має огляд, зокрема такі його види, як огляд місця події, предметів і документів. Огляд місця події як первісна слідча дія (що проводиться у невідкладних випадках до порушення кримінальної справи) дає можливість перевірити версію про інсценування розкрадання, пожежі, аварії водопроводу, стихійних явищ з метою приховати привласнення, розтрату майна або заволодіння
  7. § 3. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
    системи валютного контролю. Правила обігу валютних цінностей регулюються Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та іншими нормативно-правовими актами. Кримінально-правовий захист валютних інтересів держави здійснюється нормами про
  8. 3. ПОНЯТТЯ, МЕТА , г І ЗНАЧЕННЯ ДОКАЗУВАННЯ
    системи юридично-значущих обставин кримінальної справи, у збиранні, перевірці та оцінці доказів за цими версіями, а також в обґрунтуванні на досу-довому слідстві достовірного висновку про доведеність вини особи та його подальше обстоювання у судових стадіях процесу. Доказування є стрижнем кримінально-процесуальної діяльності, воно має в ній найбільшу "питому вагу". За влучним висловом П. А.
  9. II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
    системі органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України, як уряд, очолює систему органів виконавчої влади, спрямовує і координує діяльність міністерств та інших органів виконавчої влади. Стратегічною метою реформування Кабінету Міністрів України є забезпечення максимально повного й точного втілення в життя конституційного статусу Кабінету Міністрів як вищого органу в системі органів
  10. 1. Поняття та визначення міжнародного права.
    система юридичних принципів і норм договірного і звичаєвого характеру, що виникають у результаті угод між державами й іншими суб'єктами міжнародного спілкування і регулюючих відносини між ними з метою мирного співіснування. Виходячи з особливої значимості міжнародного права для становлення, розвитку й існування людського співтовариства і світового об'єднання держав, воно має різноманітні