| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2.4. Етапи стадії |
||
|
Етапи стадії попереднього розгляду справи суддею визначаються її функціями та завданнями. 1-й етап пов'язаний із реалізацією контрольної функції стадії. Зміст його становлять процесуальні дії, метою яких є з'ясування можливості призначення кримінальної справи до судового розгляду. Термін провадження таких процесуальних дій - не більше 10 діб, а у разі складності справи - не більше 30 діб з дня її надходження до суду. Ці дії виконують у такому порядку: повідомлення про день попереднього розгляду справи прокурора та інших (заінтересованих) учасників процесу (однак їх неявкане перешкоджає розгляду справи); доповідь прокурора щодо можливості призначення справи досудового розгляду; висловлювання учасниками (якщо вони з'явилися) своїх думокщодо питань, зазначених у ст. 237 КПК; заявлення цими учасниками клопотань; висловлення прокурором своєї думки щодо клопотань, заявлених іншими учасниками попереднього розгляду справи; прийняття суддею в нарадчій кімнаті рішення за результатамирозгляду справи та оформлення його відповідною постановою. За результатами попереднього розгляду справи суддя приймає одне з таких рішень: 1) про зупинення провадження в справі. Підставами до його прийняття є: зникнення обвинуваченого і невстановлення місця його перебування (ч. 1 ст. 249 КПК); захворювання обвинуваченого, що унеможливлює його участьу судовому розгляді справи (ч. 2 ст. 249 КПК); 2) про повернення справи прокуророві. Підставою до прийняттяцього рішення є істотне порушення прокурором вимог статей 228-232 КПК (ст. 228 "Перевірка прокурором справи з обвинувальнимвисновком"; ст. 229 "Рішення прокурора в справі з обвинувальнимвисновком"; ст. 230 "Складання прокурором нового обвинувальноговисновку"; ст. 231 "Зміна прокурором обвинувачення"; ст. 232"Направлення прокурором справи до суду"). Істотними є такі порушення: обвинувальний висновок не затверджено прокурором; обвинувальний висновок затверджено тим прокурором, доповноважень (компетенції) якого це не належить; в обвинувальному висновку є посилання на докази, яких немаєв справі; в обвинувальному висновку не зазначено докази, що підтверджують обвинувачення; обвинувачення, викладене в обвинувальному висновку, істотно відрізняється від викладеного в постанові про притягненняяк обвинуваченого; в обвинувальному висновку містяться твердження, що суперечать одне одному тощо; про направлення справи за підсудністю. Підставою до прийняття такого рішення є непідсудність справи суду, на розгляд якоговона надійшла від прокурора (ч. З ст. 249 КПК); про закриття справи. Підставою є: наявність обставин,передбачених ст. 6, ч. 1 ст. 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 КПК(ч. 1 ст. 248 КПК); про повернення справи на додаткове розслідування. Підставамиприйняття рішення є: порушення таких вимог КПК під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, без усунення якихсправу не може бути призначено до судового розгляду {обов 'язковоповертають на додаткове розслідування з ініціативи судді чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законногопредставника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників); наявність підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин,чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не булопред'явлено (суддя вправі повернути справу для провадження додаткового розслідування за клопотанням прокурора, потерпілогочи його представника); 6) про призначення справи до судового розгляду. Підставою до прийняття є позитивні відповіді судді на всі питання, зазначені в ст. 237КПК (див. вище). Особливістю кінцевих рішень стадії попереднього розгляду справи суддею є те, що з прийняттям одного із перших п'яти рішень процесуальна діяльність у цій стадії завершується після першого її етапу. Прийняття суддею рішення про призначення справи до судового розгляду передбачає продовження діяльності судді на другому етапі стадії. 2-й етап. Процесуальні дії, що становлять зміст цього етапу, забезпечують реалізацію підготовчо-організаційної функції стадії. їх має бути виконано не пізніше 10 діб, а у випадках складності справи - не пізніше 20 діб з дня попереднього її розгляду. Отже, максимальний термін провадження в стадії попереднього розгляду справи суддею може становити 50 діб. На цьому етапі: 1) підсудному не пізніше ніж за 3 доби до розгляду справи в суді вручають копію обвинувального висновку і повістку про виклик до суду, він дає розписку про вручення йому повістки про виклик до суду та копії обвинувального висновку із зазначенням дати і часу вручення (якщо підсудний є неповнолітнім, то копію вручають йому і його законному представникові); повідомлення (в той самий строк) всіх інших учасників продень розгляду справи в суді (виклик свідка, експерта, перекладачаповісткою); у разі заявлення клопотань - ознайомлення прокурора, підсудного, його захисника, потерпілого, цивільного позивача та їх представників із матеріалами справи, а цивільного відповідача і йогопредставника - з матеріалами, що стосуються цивільного позову. Кінцевих рішень цей етап стадії попереднього розгляду справи суддею не має, бо діяльність судці, хоч і регламентована нормами права, але все ж таки має суто організаційний характер. Таким є порядок діяльності в стадії попереднього розгляду справ публічного і приватно-публічного обвинувачення. Діяльність у справах приватного обвинувачення має певні особливості, пов'язані з тим, що досудове слідство в таких справах не проводять. Джерело інформації про злочин, розглядуваний у порядку справ приватного обвинувачення, направляють до суду. У зв'язку з цим суддя після одержання скарги приватного обвинувачення спочатку вирішує питання про порушення кримінальної справи, а потім уже - про призначення її до судового розгляду. Особливості процесуальної діяльності судді в цій стадії за скаргою приватного обвинувачення буде розглянуто в лекції "Особливості провадження у кримінальних справах приватного обвинувачення". Завдання стадії попереднього розгляду справи суддею визначаються її функціями: контрольною та підготовчо-організаційною. Обов'язковими учасниками стадії є суддя і прокурор. Інших(заінтересованих) учасників повідомляють про розгляд кримінальної справи, однак їх неявка не зупиняє розгляду справи. Стадія проходить два етапи. Перший (обов'язковий) пов'язанийіз вирішенням питання про можливість призначення справи досудового розгляду. На другому (необов'язковому) забезпечуєтьсяреалізація підготовчо-організаційної функції стадії. ВИСНОВКИ З ТЕМИ: 1. Стадія попереднього розгляду справи суддею є гарантією недопущення до судового розгляду кримінальних справ, розслідуваних неповно. 2. У цій стадії суддя вирішує питання про можливість слухання справи по суті в суді та в разі позитивного його вирішення здійснює сукупність дій із підготовки такого слухання. Судді заборонено вирішувати наперед питання про винуватість особи. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ Нормативно-правові акти Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 лютого 1991 р.№ 1 "Про завдання судів України по підвищенню рівня правосуддя" //Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах(1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка. - К., 2004. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 березня1988 р. № 3 "Про застосування судами України кримінально-процесуального законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування". Про практику застосування судами законодавства, що регулює закриття кримінальних справ (узагальнення Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України) // Вісник Верховного Суду України. -2004. - № 2. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 квітня 1994 р.№ 3 "Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільнихсправ". Постанова Президії Верховного Суду України від 20 лютого 2004 р.№ 5 "Про стан здійснення судочинства у 2003 році і завдання на 2004 рік" //Вісник Верховного Суду України. - 2004. - № 4. Наукові та навчально-методичні джерела Бажанов М. И. Предание суду в советском уголовном процессе. -Харьков, 1965. Вьідря М. М. Предание суду как гарантия законности привлечения куголовной ответственности. - Краснодар, 1981. Гринюк В. О. Принцип незалежності суддів і підкорення їх тількизакону в кримінальному процесі України. - К., 2004. Кузьмина О. В. Возвращение уголовньїх дел на дополнительное рас-следование из стадии предания суду. - Л., 1987. Маляренко В. Т. Щодо повернення судом кримінальної справи надодаткове розслідування та прокурору // Вісник Верховного Суду України. - 2004. - № 6. Михайлова Т. А. Предание суду в советском уголовном процессе. -М., 1981. Побегайло Г. Д. Предание суду. - М., 1982. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "2.4. Етапи стадії" |
||
|
||