Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ


Судовий розгляд - це стадія кримінального процесу, в якій суд першої інстанції за активної участі сторін обвинувачення і захисту на підставі повного, всебічного й об'єктивного дослідження обставин кримінальної справи остаточно вирішує питання про винуватість підсудного і його покарання.
Стадія судового розгляду має такі ознаки:
1) судовий розгляд справи і вирішення її по суті є єдиним способом правосуддя у кримінальних справах;
2) вона є основною і визначальною стадією кримінальногопроцесу;
3) у цій стадії виявляються всі принципи кримінального процесу.Стадія судового розгляду має кримінально-правове і кримінально-процесуальне значення.
Кримінально-правове значення полягає в тому, що у вироку суду здійснюється остаточна кваліфікація злочину.
Кримінально-процесуальне значення стадії судового розгляду полягає в тому, що:
тільки в цій стадії може бути вирішено по суті кримінально-правовий спір між державою (потерпілим) та підсудним;
у разі постановлення обвинувального вироку втрачає чинністьпрезумпція невинуватості;
3) тільки в ній дістає остаточне вирішення завдання кримінального процесу, зміст якого полягає в забезпеченні правильногозастосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, бувпритягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний;
у цій стадії підсумовують всю досудову кримінально-процесуальну діяльність;
стадія судового розгляду виконує контрольні функції щодостадій досудового провадження.
Загальні положення стадії судового розгляду - це встановлені законом (гл. 24 КПК) і обумовлені принципами кримінального процесу правила, що відбивають найважливіші типові властивості цієї стадії і виявляються протягом усього періоду її реалізації.
Уперше в теорії кримінального процесу загальні положення судового розгляду справи сформулював І. Д. Перлов у 1955 р.1
Згідно з чинним кримінально-процесуальним законом це такі положення.
1. Незмінність складу суду (ст. 258 КПК) - основне положеннясудового розгляду, згідно з яким у вирішенні кримінальної справипо суті можуть брати участь тільки ті судці, які брали участь у їїрозгляді від початку до кінця. Зміст цього положення полягає утакому:
розгляд кожної кримінальної справи має бути розпочато і завершено одним і тим самим судом (мета цієї вимоги пов'язана зтим, що судді мають бути "в курсі справи" протягом всього часу їїслухання);
якщо професійний суддя через тривалу хворобу, заявлення ізадоволення відводу тощо позбавлений можливості продовжуватибрати участь у засіданні, його замінюють іншим суддею і розглядсправи починають із початку;
попереднє положення поширюється і на народних засідателів.Однак щодо цих учасників з метою економії часу закон у справі,для розгляду якої потрібен значний час, передбачає можливістьвиклику запасного народного засідателя. Він перебуває в залі судового засідання з початку розгляду справи і в разі вибуття народногозасідателя із складу суду заміняє його. Розгляд справи в цьому разіможе бути продовжено лише за умови, що запасний засідатель, якийвступив у справу замість вибулого, не вимагає відновлення судовихдій із початку;
якщо через нетривалу хворобу, нещасний випадок у сім'ї тощозі складу суду вибуває головуючий, то розгляд справи відкладають;
порушення положення про незмінність складу суду є безумовною підставою для скасування вироку чи іншого судового рішеннясудом апеляційної інстанції (п. 13 ч. 2 ст. 370 КПК).
2. Безпосередність судового розгляду (ст. 257 КПК) - загальнеположення, згідно з яким на суддів покладено обов'язок вирішуватикримінальну справу не за паперами, наданими органами досудово-
1 Див.: Перлов И. Д. Судебное следствие в советском уголовном процессе. - М., 1955. - С. 17.
го слідства, а, головним чином, на підставі того, що кожному судді самому безпосередньо доведеться почути, побачити і з'ясувати в судовому засіданні.
Зміст цього положення:
- правильне і справедливе вирішення кримінальної справи можебути забезпечено тільки в тому разі, якщо суддя сприйме інформацію не з чужого голосу, а, насамперед, із джерела відповідноїінформації, тобто з'ясує обставини справи із доказів, отриманих із"перших рук" (при цьому він спостерігає за реакцією допитуваних);
- письмові матеріали досудового слідства мають для судовогорозгляду попередній, допоміжний характер (до того ж учасники інодізмінюють в суді показання, які вони давали під час досудовогослідства).
Із положення про безпосередність дослідження доказів є винятки. Всі вони пов'язані із оголошенням показань деяких учасників процесу. Показання оголошують у таких випадках:
якщо явка свідка чи потерпілого в судове засідання є неможливою з поважних причин (смерть, тяжка тривала хвороба, невстанов-лення місця перебування, стихійне лихо, тривале відрядження тощо) - статті 306, 308 КПК. Показання оголошують за постановою(ухвалою) судді (суду);
якщо суд звільняє потерпілих (ч. 2 ст. 290 КПК) і свідків (ч. 2ст. 292 КПК), щодо яких застосовано заходи забезпечення безпеки, відобов'язку з'являтися в судове засідання за умови письмового підтвердження ними показань, що їх вони давали раніше;
за наявності істотних суперечностей у показаннях підсудного(ст. 301 КПК), свідка (ст. 306 КПК), потерпілого (ст. 308 КПК) насуді та під час досудового слідства.
Істотними є суперечності, що стосуються важливих обставин кримінальної справи і можуть інакше впливати на вирішення як справи в цілому, так і окремих питань, що мають значення для справи:
зміна мотивів і обставин вчиненого злочину;
інше висвітлення наслідків діяння і ролі його учасників;
- відмова підсудного від участі у вчиненні злочину тощо.Якщо суперечності неістотні, оголошення показань не проводять, а суперечності уточнюють шляхом допиту в суді.
Порядок оголошення показань:
показання оголошують головуючий або за його розпорядженням - народний засідатель чи секретар судового засідання ізпосиланням на аркуші справи, де ці показання містяться (а не іншіучасники процесу за своїми записами);
після оголошення показань головуючий запитує в учасникасудового розгляду про те, чим зумовлено розбіжності у показаннях;
- пояснення учасника докладно фіксують у протоколі судовогозасідання;
4) якщо підсудний відмовляється давати показання на судовомуслідстві (п. 2 ст. 301 КПК). В цьому разі суд діє в такому порядку:
з'ясовує у підсудного причину відмови давати показання;
фіксує пояснення підсудного з цього приводу в протоколі судового засідання;
усуває причини відмови від давання показань, якщо їх виклавпідсудний;
оголошує показання в повному обсязі;
задовольняє бажання підсудного дати показання або відповідати на запитання, якщо таке бажання він висловив;
5) якщо справу розглядають у відсутності підсудного. Показанняцього учасника судового розгляду, які він давав під час досудовогослідства, оголошують повністю.
Безпосередньо досліджують також інші докази:
речові докази;
документи;
протоколи слідчих дій;
висновки експертиз тощо.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ"
  1. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    поняття "компетенції" багато в чому втратило своє справжнє значення. Внаслідок цього в управлінській практиці повноваження в багатьох випадках формулюється розпливчасте, неконкретно, не існує чіткого розподілу завдань, функцій і відповідальності між різними органами і посадовими особами. Окремі органи часто дублюють один одного, що призводить до паралелізму та неузгодженості в роботі. А все
  2. 1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА
    поняття не визначено), якщо: 1) є показання потерпілих або свідків, які прямо вказують на цю особу як на таку, що вчинила злочин; факт вчинення злочину цією особою підтверджує висновокексперта; особа з'явилася з повинною; у цієї особи (при ній, у її житлі, на робочому місці тощо)вилучено речові докази. Якщо особу, яка вчинила злочин, що не є тяжким, не встановлено, дізнання по справі зупиняють із
  3. 1. ПОНЯТТЯ, ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ТА ЗНАЧЕННЯ СТАДІЇ ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ПОРЯДКУ ВИКЛЮЧНОГО ПРОВАДЖЕННЯ'
    значено назву цієї стадії, замість слова "виключного" правильніше було б вживати "виняткового". Необхідність цього обгрунтовано Н. Р. Бобечко (див.: Бобечко Н. Р. Перегляд судових рішень в порядку виняткового провадження. - К., 2004). наявністю специфічних підстав для порушення провадженняз перегляду судових рішень; залежністю предмета перевірки судових рішень (їх законностій обгрунтованості) від
  4. Тема 12. Адміністративний процес
    значених видів адміністративних провадженнь, до змісту адміністративного процесу, а також до адміністративно-процесуального права входять певні загальні адміністративні процедури, що здійснюються всіма органами виконавчої влади в межах наданих їм повноважень і не мають прив'язки до вирішення конкретно визначених справ. З'ясуванню сутності адміністративного процесу значною мірою 50 сприяє аналіз
  5. 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
    поняття та види. 49. Завдання і стадії провадження в справах про адміністративні проступки. 50. Адміністративно-процесуальний статус свідка та потерпілого. 51. Адміністративно-процесуальний статус адвоката та перекладача. 52. Адміністративно-правовий статус правопорушника та експерта. 53. Поняття та види доказів в адміністративному процесі. 113 54. Поняття та предмет доказування у провадженні в
  6. 16. Джерела міжнародного права.
    поняття «джерела міжнародного права» звертаються насамперед до ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН, що містить перелік джерел міжнародного права, застосовуваних Судом при рішенні суперечок, переданих йому на розгляд. До них ставляться: а) міжнародні конвенції - як загальні, так і спеціальні, що встановлюють правила, виразно визнані державами, що сперечаються; б) міжнародний порядок як доказ
  7. 4. Нотаріальний процес і його стадії.
    поняттям виникнення нотаріальних правовідносин мається на увазі момент подання письмової або усної заяви особи, або надходження відомостей до нотаріуса, які мають бути визначеними законом та спонукати порушення нотаріального провадження. Так, для більшості нотаріальних проваджень звернення заявника до нотаріуса визначає виникнення нотаріальних процесуальних правовідносин. З об'єктивної точки зору
  8. 79. Загальні правила розгляду та вирішення справ окремого провадження.
    поняття мас узагальнюючий характер і охоплює усіх осіб, права та законні інтереси яких у тій чи іншій мірі зачіпатимуться ухваленим у справі рішенням. Заінтересовані особи можугь бути залучені до участі у справі за ініціативою суду, а також вступити у процес за власною ініціативою. Оскільки в таких справах відсутні сторони, то не може бумі іі третіх осіб. Зважаючи на тс, що відкриття провадження
  9. 98. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами: поняття, особливості, суб'єкти права оскарження, форма та зміст заяви.
    значених законом джерел і їх неправдивість, за загальним правилом, мас бути підтверджена вироком суду у кримінальній справі, який набрав законної сили. Однак на практиці г непоодинокі випадки, коли щодо особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі не закінчується постановлениям вироку, зокрема у разі закриття провадження у кримінальній справі у зв'язку з т.
  10. 16. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
    значення механізму застосування права на врегульовані ними суспільні відносини, розкривають соціальну спрямованість норм цивільного процесуального права, виступають процесуальним засобом судового захисту цивільних, трудових, сімейних та інших прав, державних і громадських інтересів. Вони обумовлюються дією норм цивільного процесуального права, які впливають на поведінку осіб шляхом закріплення