| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ |
||
|
Судовий розгляд - це стадія кримінального процесу, в якій суд першої інстанції за активної участі сторін обвинувачення і захисту на підставі повного, всебічного й об'єктивного дослідження обставин кримінальної справи остаточно вирішує питання про винуватість підсудного і його покарання. Стадія судового розгляду має такі ознаки: 1) судовий розгляд справи і вирішення її по суті є єдиним способом правосуддя у кримінальних справах; 2) вона є основною і визначальною стадією кримінальногопроцесу; 3) у цій стадії виявляються всі принципи кримінального процесу.Стадія судового розгляду має кримінально-правове і кримінально-процесуальне значення. Кримінально-правове значення полягає в тому, що у вироку суду здійснюється остаточна кваліфікація злочину. Кримінально-процесуальне значення стадії судового розгляду полягає в тому, що: тільки в цій стадії може бути вирішено по суті кримінально-правовий спір між державою (потерпілим) та підсудним; у разі постановлення обвинувального вироку втрачає чинністьпрезумпція невинуватості; 3) тільки в ній дістає остаточне вирішення завдання кримінального процесу, зміст якого полягає в забезпеченні правильногозастосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, бувпритягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний; у цій стадії підсумовують всю досудову кримінально-процесуальну діяльність; стадія судового розгляду виконує контрольні функції щодостадій досудового провадження. Загальні положення стадії судового розгляду - це встановлені законом (гл. 24 КПК) і обумовлені принципами кримінального процесу правила, що відбивають найважливіші типові властивості цієї стадії і виявляються протягом усього періоду її реалізації. Уперше в теорії кримінального процесу загальні положення судового розгляду справи сформулював І. Д. Перлов у 1955 р.1 Згідно з чинним кримінально-процесуальним законом це такі положення. 1. Незмінність складу суду (ст. 258 КПК) - основне положеннясудового розгляду, згідно з яким у вирішенні кримінальної справипо суті можуть брати участь тільки ті судці, які брали участь у їїрозгляді від початку до кінця. Зміст цього положення полягає утакому: розгляд кожної кримінальної справи має бути розпочато і завершено одним і тим самим судом (мета цієї вимоги пов'язана зтим, що судді мають бути "в курсі справи" протягом всього часу їїслухання); попереднє положення поширюється і на народних засідателів.Однак щодо цих учасників з метою економії часу закон у справі,для розгляду якої потрібен значний час, передбачає можливістьвиклику запасного народного засідателя. Він перебуває в залі судового засідання з початку розгляду справи і в разі вибуття народногозасідателя із складу суду заміняє його. Розгляд справи в цьому разіможе бути продовжено лише за умови, що запасний засідатель, якийвступив у справу замість вибулого, не вимагає відновлення судовихдій із початку; якщо через нетривалу хворобу, нещасний випадок у сім'ї тощозі складу суду вибуває головуючий, то розгляд справи відкладають; порушення положення про незмінність складу суду є безумовною підставою для скасування вироку чи іншого судового рішеннясудом апеляційної інстанції (п. 13 ч. 2 ст. 370 КПК). 2. Безпосередність судового розгляду (ст. 257 КПК) - загальнеположення, згідно з яким на суддів покладено обов'язок вирішуватикримінальну справу не за паперами, наданими органами досудово- 1 Див.: Перлов И. Д. Судебное следствие в советском уголовном процессе. - М., 1955. - С. 17. го слідства, а, головним чином, на підставі того, що кожному судді самому безпосередньо доведеться почути, побачити і з'ясувати в судовому засіданні. Зміст цього положення: - правильне і справедливе вирішення кримінальної справи можебути забезпечено тільки в тому разі, якщо суддя сприйме інформацію не з чужого голосу, а, насамперед, із джерела відповідноїінформації, тобто з'ясує обставини справи із доказів, отриманих із"перших рук" (при цьому він спостерігає за реакцією допитуваних); - письмові матеріали досудового слідства мають для судовогорозгляду попередній, допоміжний характер (до того ж учасники інодізмінюють в суді показання, які вони давали під час досудовогослідства). Із положення про безпосередність дослідження доказів є винятки. Всі вони пов'язані із оголошенням показань деяких учасників процесу. Показання оголошують у таких випадках: якщо явка свідка чи потерпілого в судове засідання є неможливою з поважних причин (смерть, тяжка тривала хвороба, невстанов-лення місця перебування, стихійне лихо, тривале відрядження тощо) - статті 306, 308 КПК. Показання оголошують за постановою(ухвалою) судді (суду); за наявності істотних суперечностей у показаннях підсудного(ст. 301 КПК), свідка (ст. 306 КПК), потерпілого (ст. 308 КПК) насуді та під час досудового слідства. Істотними є суперечності, що стосуються важливих обставин кримінальної справи і можуть інакше впливати на вирішення як справи в цілому, так і окремих питань, що мають значення для справи: зміна мотивів і обставин вчиненого злочину; інше висвітлення наслідків діяння і ролі його учасників; - відмова підсудного від участі у вчиненні злочину тощо.Якщо суперечності неістотні, оголошення показань не проводять, а суперечності уточнюють шляхом допиту в суді. Порядок оголошення показань: показання оголошують головуючий або за його розпорядженням - народний засідатель чи секретар судового засідання ізпосиланням на аркуші справи, де ці показання містяться (а не іншіучасники процесу за своїми записами); після оголошення показань головуючий запитує в учасникасудового розгляду про те, чим зумовлено розбіжності у показаннях; - пояснення учасника докладно фіксують у протоколі судовогозасідання; 4) якщо підсудний відмовляється давати показання на судовомуслідстві (п. 2 ст. 301 КПК). В цьому разі суд діє в такому порядку: з'ясовує у підсудного причину відмови давати показання; фіксує пояснення підсудного з цього приводу в протоколі судового засідання; усуває причини відмови від давання показань, якщо їх виклавпідсудний; оголошує показання в повному обсязі; задовольняє бажання підсудного дати показання або відповідати на запитання, якщо таке бажання він висловив; 5) якщо справу розглядають у відсутності підсудного. Показанняцього учасника судового розгляду, які він давав під час досудовогослідства, оголошують повністю. Безпосередньо досліджують також інші докази: речові докази; документи; протоколи слідчих дій; висновки експертиз тощо. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ" |
||
|
||